01/08/2025
Колись давно написалось…
Маковія та Спаса - то й літу кінець.
Стиглі яблука з медом та з маком коржі.
Загострила вже осінь сумний олівець
і одкреслює літо з своєї межі.
Мед посвячено й мак. Різнотравий вітрець -
як остання надія ще літнього неба.
Що ж... давно не початок, та все ж не кінець...
Треба осінь прожити. Вже якось - а треба!
