01/11/2026
9 січня виповнилося б 33 роки Степанові Тарабалці - льотчику, майору Збройних Сил України, Герою України (1993-2022) (https://www.facebook.com/profile.php?id=100093617632449).
Шість ворожих літаків він знищив лише за першу добу війни, а всього на його рахунку 40 знищених рашистських літаків. Він був жахом для російської авіації. А скільки життів він зберіг на землі - хто зможе полічити.
Степан Тарабалка змалку марив небом, мріяв стати військовим льотчиком і став ним.
Народився він в с.Королівка на Івано-Франківщині. У родині не було військових. Як згадувала його мама Наталя (https://www.facebook.com/profile.php?id=100079620345972), він з дитинства любив спостерігати за літаками, коли вони пролітали над їхнім будинком. Вона хотіла, щоб син став військовим музикантом, бо син навчався в музичній школі і грав на трубі. Але він мав іншу мрію.
У 13 років Степан вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, а через чотири роки почав навчатися в Харківському національному університеті Повітряних Сил. Став льотчиком-винищувачем.
13 березня 2022 р. Степан Тарабалка загинув у повітряному бою над Житомиром з переважаючими силами рашистів. Спочинок знайшов у рідному селі.
Загибель Степана Тарабалки пов'язували з імовірною загибеллю легендарного пілота, якого називали "Привидом Києва". Пресслужба Командування Повітряних Сил України спростувала цю інформацію, зазначивши, що "Привид Києва" - це збірний образ, супергерой-легенда, який характеризує багатьох українських пілотів-винищувачів.
Мама Героя - Наталя Тарабалка пожертвувала гроші, які отримала від держави за загибель сина, на купівлю автомобіля для бійців. Вона тоді почала займатися волонтерством, збираючи запити від військових, а потім з іншими місцевими жителями формуючи для них допомогу.
Наталя Тарабалка почала знайомитися з багатьма ветеранами, з військовими, і деякі з них розповіли їй, що ще від 2014 року, мали мрію створити такий простір, де вони зможуть спілкуватися, зустрічатися з побратимами, з людьми, які пройшли такий самий шлях, як вони. Це спонукало її створили громадську організацію "Пізнай свою мрію" імені Степана Тарабалки, яка вже понад два роки діє на Коломийщині Івано-Франківської області й надає підтримку і ветеранам, і родинам, які втратили рідних на фронті. Йдеться про психологічну допомогу, підтримку у вирішенні певних питань в соціальній сфері, у співпраці з іншими організаціями вони надають також правову допомогу. Одна з ініціатив цієї організації - це відкриття Оздоровчого Центру соціально-психологічної допомоги "Тепло крилатої душі" (https://www.facebook.com/teploKrylatoiDushi). Тут ветерани і військові можуть пройти фізичну і психологічну реабілітацію в стаціонарі.
"Я пообіцяла синові на могилі, що я буду сильною заради таких, як він. Я розумію всю складність того, що відбувається в Україні. Крім того, брат мій колись служив в Афганістані, і після його повернення я бачила, як складно ветерану адаптуватися і в сім'ї, і суспільстві. І також, коли я сама після втрати сина була на реабілітації разом з іншими родинами, то зрозуміла, як важливо бути серед тих людей, які мають однаковий біль, однакові переживання. Бо суспільство не завжди розуміє цю втрату. Навіть якщо є багато друзів, знайомих, і кожен хоче якось допомогти, але це, так би мовити, не той формат спілкування. А коли спілкуєшся в колі людей, які також перенесли таку втрату, як ти, то це набагато легше переживати.", -з інтерв'ю Наталі Тарабалки для ватиканських медіа.
"Мрію бути гідною мамою свого Сина.", - Наталія Тарабалка
