Це моя Україна

Це моя Україна Спільнота тих хто любить свою неньку Україну. Для Вас публікуємо новини та відео про життя в Україні.
(1)

💔Сім років свого життя вона віддала служінню Україні в лавах Державної прикордонної служби України….Завтра на Хмельниччи...
27/10/2025

💔Сім років свого життя вона віддала служінню Україні в лавах Державної прикордонної служби України….

Завтра на Хмельниччині попопрощаються із загиблою військовослужбовицею ДПСУ — Павленко Лілією.

24 жовтня 2025 року вона загинула під час виконання службового обов’язку.

До останнього подиху Лілія залишалася вірною присязі, честі та своєму народу.

Вічна шана й світла пам’ять Захисниці України! Наші найщиріші співчуття родині — батькам, чоловікові та маленькому синові.

Більше подробиць читайте тут - https://myukraine.in.ua/2025/10/27/poproshhayutsya-z-liliyeyu-pavlenko/

Друзі, ви, мабуть, точно бачили цього пана на відео в різних соцмережах🔥Так от, його звати Андрій Башенський, і він — за...
27/10/2025

Друзі, ви, мабуть, точно бачили цього пана на відео в різних соцмережах🔥

Так от, його звати Андрій Башенський, і він — засновник «БашА кухні» у містечку Жовква на Львівщині.

Кілька днів тому він разом із командою встановив світовий рекорд — приготував за 5 годин аж 32 905 страв на BBQ. Ви тільки вдумайтеся в цю цифру!

Та за гучними цифрами є те, що не менш важливе.
Пан Андрій — людина з великим серцем. Скромний, щирий, справжній. Він постійно підтримує наших захисників — воїнів ЗСУ, робить це тихо, без пафосу, без піару. Бо для нього патріотизм — це не гучні слова, а щоденні добрі вчинки.

А ще, у своїй «БашА кухні» він часто пригощає захисників, дарує їм тепло, щирі емоції й віру. І робить це так щиро, що кожен відчуває: Україна тримається на таких людях.

Дякуємо Вам, пане Андрію, за вашу доброту, силу і щире серце!
Дякуємо, що не забуваєте про тих, хто боронить Україну.
Україна памʼятає. І цінує. 💙💛

27/10/2025

Як привітатись українською🇺🇦 А яке вам найбільше до снаги🤔. #вітання #свято #листопад

27/10/2025

‼️ЗСУ відновили контроль в населеному пункті Єгорівка на Дніпропетровщині!

Василь Сліпак. Герой України. Намальовано олівцем.Памʼятаємо! Не забудемо!🇺🇦💫
27/10/2025

Василь Сліпак. Герой України. Намальовано олівцем.

Памʼятаємо! Не забудемо!🇺🇦💫

🙏😭Нацгвардієць із Кривого Рогу Микита Шаульський повернувся з російського полону 30 грудня 2024 року. У неволі він прові...
26/10/2025

🙏😭Нацгвардієць із Кривого Рогу Микита Шаульський повернувся з російського полону 30 грудня 2024 року. У неволі він провів майже три роки — 2 роки і 9 місяців. Чоловік каже, що весь цей час вірив: вдома на нього чекають найрідніші. Та вже після повернення в Україну дізнався страшну новину — його 12-річного брата Максима та бабусю Валентину вбили російські військові. У будинок родини Шаульських, куди Микита мріяв повернутися, влучила ракета.

Фото та інформація: Суспільне Дніпро

Світла пам'ять Герою!
26/10/2025

Світла пам'ять Герою!

На жаль, поступила сумна новина про загибель відважного воїна Володимира Очеретного з Вінницької області. Понад рік і п’ять місяців він вважався зниклим

26/10/2025

Чи є тут розумники🤔

🕯️Анастасія Маслій. Їй було лише 19…Сьогодні російські терористи обірвали її життя.Настя була тією, хто вмів мріяти. Яск...
26/10/2025

🕯️Анастасія Маслій. Їй було лише 19…

Сьогодні російські терористи обірвали її життя.

Настя була тією, хто вмів мріяти. Яскрава, добра, з іскрою таланту в очах, вона будувала плани, сміялася, вірила в завтра. Її життя тільки починалося, але трагічно завершилося цієї ночі — разом із мамою Настя загинула внаслідок удару російського дрона по багатоповерхівці в Деснянському районі столиці.

Ще вчора спецпредставник путіна Кирило Дмитрієв кричав у провідних американських медіа, що росія нібито не вбиває мирних українців. А сьогодні знову атака, знову смерть, і знову — безневинні люди, просто в серці України, у Києві.

Наш обов’язок — не мовчати. Ми маємо доносити правду до світу, щоб ніхто не мав права відвертатися, коли росія продовжує вбивати наших дітей.

Світла пам’ять Насті та її мамі…
Немає слів, щоб передати цей біль.
Ми пам’ятатимемо Настю — добру, щиру, усміхнену дівчину, якій ще жити й жити…

🕯️Спочивай у світлі. Царство Небесне.
Україна ніколи не забуде.

💐Сьогодні, 26 жовтня, свій 78-й день народження святкує видатна українська акторка Ольга Матешко.Вона народилася в Госто...
26/10/2025

💐Сьогодні, 26 жовтня, свій 78-й день народження святкує видатна українська акторка Ольга Матешко.

Вона народилася в Гостомелі, серед тихих київських передмість, де все дитинство навчалася не лише мріяти, а й виживати. Маленька Оля рано подорослішала — поки батьки з ранку до ночі працювали, вона була і сестрою, і матір’ю для свого молодшого брата. Але навіть важке дитинство не загасило в її серці жагу до мистецтва.

Після школи дівчина вирішила: буде актрисою. Без вагань поїхала вступати до престижного Державного інституту кінематографії — і, немов за дивом, вступила з першої спроби. Для того часу це було майже як виграти в лотерею: тільки замість грошей вона отримала шанс торкнутися світу великого кіно.

За свою творчу кар’єру Ольга Матешко знялася більш ніж у п’ятдесяти стрічках. Її дебют відбувся у фільмі «Він та вона», а справжню популярність принесли ролі у легендарних фільмах «В бій ідуть лише старики» (Зоя), «Пропала експедиція» та «Золота ріка» (Марфа), «Звинувачується весілля» (Галина) та багатьох інших.

Хоча актриса найчастіше знімалася у другорядних ролях, її герої завжди залишали яскравий слід у серцях глядачів — настільки глибоко вона вміла передати характер і емоції своїх персонажів.

Першу головну роль Ольга Матешко отримала лише на початку 1980-х — вона зіграла Євгенію в комедії «Жінки жартують серйозно».

Та її власне життя іноді писало сценарії гірші за драму. Чоловік актриси, режисер і оператор Олександр Ітигілов, загинув від наслідків променевої хвороби після роботи на зйомках Чорнобильської катастрофи. 1990 рік забрав його, залишивши в її серці порожнечу, яку не могло заповнити ні кіно, ні сцена.

Після цієї трагедії акторка не змогла залишитися в Україні й у 1994 році переїхала до США. Там вона викладала у Свято-Сергіївській академії на Манхеттені, а також працювала на телеканалі, що мовив для української діаспори. Згодом, зціливши серце, Ольга Миколаївна повернулася до рідного Києва.

У 1990-х вона дедалі рідше з’являлася на екранах, а після середини 2000-х — майже зовсім зникла з кіно. Та на початку нового століття знову повернулася — вже в українських серіалах і мелодрамах.

Останніми стали кілька робіт 2018 року. Після цього, як жартують шанувальники, акторка «пішла на заслужену творчу пенсію».

🌷 Многая літа, пані Ольго! Дякуємо за тепло, талант і щирість, якими ви наповнювали українське кіно.

26/10/2025

🕯️Київ. Знову гинуть мирні люди. Станом на зараз відомо вже про 3 загиблих і 29 поранених, серед них — 7 дітей.

Вісімнадцять. Вік, коли життя тільки починається. А він — пішов на війну. Не тому, що мусив. А тому, що не міг інакше. С...
26/10/2025

Вісімнадцять. Вік, коли життя тільки починається. А він — пішов на війну. Не тому, що мусив. А тому, що не міг інакше. Став кулеметником. І вже через два роки — замість неба над головою побачив пекло полону.
ВАСИЛЬ ДАВИДЯН.

Його ненавиділи сильніше, ніж інших. Бо він — із заходу України. Бо не знав російської.

Три з половиною роки його життя пройшли крізь колючий дріт і темні стіни колоній. Спочатку сумнозвісна Оленівка. Потім Ростов. Таганрог. Можайськ.
Кожна назва — як шрам.

Йому погрожували здерtu татуювання з шuї — і покласти «до пакету» з іншими шматками шkірu українських полонених.

Над його тілом знущалися так, що важко передати словами. Навіть шоkером перебuлu язuk — і він місяцями не міг говорити, їсти, навіть ковтати повітря. А вuбuвалu пам’ять — так, що він забув своє ім’я.

З 96 кілограмів залишилося 47. Коли вперше після звільнення спробував їжу — плакав. Не від болю, а від того, що живий.

У травні 2025 він повернувся додому.
Додому — після трьох років пекла.
Після полону, в який потрапив, захищаючи Мелітополь.

Тепер Василь тримається на власній силі духу. Він мріє створювати красу — ювелірні прикраси, що народжуються з металу, як його нове життя з болю.
Хоче вступити до Львівської академії мистецтв. Першу свою роботу подарує мамі — перстень у формі гілок дерева з діамантами. Символ того, що навіть після зими дерево знову розквітає.

Василю, нехай твоє тіло загоїться, а душа одужає.
Світ чекає твого світла.
Будь щасливим, бо ти — вже переміг.

Adresa

Prague

Internetová stránka

Upozornění

Buďte informováni jako první, zašleme vám e-mail, když Це моя Україна zveřejní novinky a akce. Vaše emailová adresa nebude použita pro žádný jiný účel a kdykoliv se můžete odhlásit.

Sdílet