Це моя Україна

17/09/2025

Бажаємо діткам міцного здоров'я🙏

У Дніпрі сталася невеличка сенсація — в одному пологовому будинку майже одночасно народилися дві трійні. Перша — три чарівні дівчатка, а друга — три

17/09/2025

💔 Просто до сліз…

Неможливо збагнути, як маленькі діти витримали таке випробування. Цілий рік у Покровську троє братів жили без жодної дорослої опіки.

Двоє старших, 13-річні близнюки, були прикуті до ліжка через важку спадкову недугу. Після смерті бабусі єдиним, хто взяв на себе їхній догляд, став… 10-річний Платон. Він готував, порався по господарству, піднімав і підбадьорював братів, піклувався навіть про власну маму, яка через хвороби й залежність не могла дати дітям опори. Навіть під час обстрілів хлопчик сам спускав рідних у підвал, ризикуючи власним життям.

Коли обстріли стали ще лютішими, соціальні служби звернулися до «Міста Добра» в Чернівцях. Дітей терміново евакуювали. Там медики взяли під опіку виснажених хлопців, які важили всього по 8 кілограмів, а маленькому герою Платону допомагають психологи.

Сьогодні він поступово повертається до дитинства, яке в нього відібрала в•йна й дорослі проблеми. А ще знайшов нову опору — бабусю Любу з Покровська, яка стала для нього справжньою сім’єю й дарує тепло, як рідному онукові.

Ця історія — не лише про біль і втрати. Вона про те, що навіть маленьке дитяче серце здатне бути сильнішим за обставини. Платон, який мав би гратися у дворі з друзями, навчився боротися за життя своїх братів.

А тепер його історія стала символом: навіть у найтемніші часи завжди є світло — добрі люди, які рятують, підтримують і дарують шанс на нове життя.

Бо там, де є любов і турбота, навіть після найжорстокіших випробувань народжується надія. ❤️‍🩹✨

17/09/2025

Минуло три роки… А відчуття таке, ніби Василь Пелиш і досі серед нас — із тим самим впевненим поглядом і незламною вірою в Україну. Але тепер він у Небесному Легіоні…

Його ім’я стало символом мужності, стійкості й боротьби до останнього подиху. У 19 років, у 2014-му, Василь добровольцем вирушив у батальйон «Айдар». Там він врятував побратима ціною власного здоров’я, отримав тяжке поранення і потрапив у полон.

Його спогади про ті події рвуть душу на шматки:
«Бойовик побачив на моїй руці татуювання — тризуб і слова “Слава Україні!”. Він осkаженів. Повернувся з соkuрою… Потягнув мене, наступuв на плече й ударuв сokuрою майже під самий корінь руku. Потім кинули в машину, де якийсь їхній медик лише перев’язав руку. Я стікав kров’ю, втрачав свідомість. Пам’ятаю лише високий будинок, білих жінок у халатах… і темрява».

Будь-хто інший мав би право зупинитися після такого пекла. Але не Василь. Коли у 2022-му ворог розпочав повномасштабний наступ, він знову взяв зброю. Уже з протезом замість руки. Бо його серце не знало слова «здаватися».

17 вересня біля Костянтинівки куля в•йни знову наздогнала його. Того ж дня у дніпровській лікарні Василь відійшов у вічність. Йому було лише 27…

Його “Слава Україні!” — це не просто слова. Це крик душі, який і сьогодні б’ється в наших серцях. Василь Пелиш — не просто герой. Він — уособлення незламної України.

Вічна пам’ять і слава!

17/09/2025

Щира подяка вам! З Днем Рятувальника!

16/09/2025

🕯️ 25 років з дня вбuвствa журналіста Георгія Гонгадзе! А 22 березня 2016 року у Києві на території церкви Миколи Чудотворця Набережного його поховали!!!

Царство небесне!

16/09/2025

Життя захисника обірвалося у госпіталі…

Ще одна трагічна звістка прийшла до нас. 15 вересня 2025 року у госпіталі обірвалося життя мужнього воїна Андрія Бакуна з Львівської області. Про це

16/09/2025

На цій світлині — юна дівчинка зі сльозами на очах. Сльозами, що важчі за будь-які слова. Це донька відомого українського телеведучого і воїна Максима Неліпи, який 12 травня віддав найдорожче — своє життя — за свободу України.

У її погляді — бездонна туга за батьком, який більше ніколи не пригорне її до серця, не підтримає в скрутну хвилину. Та водночас у цих очах світиться гордість — гордість за тата, що став справжнім Героєм. Адже саме в цей день вона прийняла з рук Президента України Володимира Зеленського нагороду батька — орден “За заслуги” III ступеня, яким його відзначили посмертно.

З перших днів великої війни Максим пішов до війська. Служив у складі 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів, командував ротою, ніс відповідальність за своїх побратимів. Він знав, що ризикує, отримав поранення, але повернувся у стрій. Бо такою була його природа — не відступати, коли мова йде про Батьківщину. Старший лейтенант Максим Неліпа загинув у бою. Йому було лише 48.

Його ім’я завжди звучатиме у двох вимірах — як ім’я талановитого телеведучого, чий голос і обличчя знала вся країна, і як ім’я воїна, котрий вибрав шлях честі й мужності.

Максим Неліпа залишив по собі найцінніший спадок — приклад безмежної любові до України.

Вічна пам’ять. Низький уклін. Слава Герою.

16/09/2025

Вони зустрілися там, де щодня вирішується доля життя й смерті — на передовій під Маріуполем.

Галина Федишин та Микола Гриценяк. Двоє людей, які зуміли знайти одне одного серед вибухів і куль.

Галя ще у 2016 році покинула спокійне життя й пішла туди, де було найважче. Спершу як медик мобільного госпіталю, а потім — у складі героїчної 36-ї бригади морської піхоти. Маленька й тендітна, але з серцем, міцнішим за броню. Єдина дівчина з рідного Сваричева, яка стала на захист України.

У полон вона потрапила пораненою. І навіть там, де ламали людські долі, Галя не відступила: говорила лише українською. Вороги намагалися зіграти з нею в цинічні «обміни», але знову й знову повертали у темряву неволі… це було справжнє пекло.

Миколу звільнили раніше, а коли прийшов час повернутися з полону і Галині — коханий зразу ж зустрів їй найціннішими словами: «Будь моєю дружиною».

Сьогодні вони знову разом у строю. Пара, яка пройшла через вогонь, біль і полон. Їхня любов — це не романтика з книжок, а справжня обітниця, загартована війною.

Вони довели: навіть коли світ перетворюється на пекло, любов може залишатися світлом, яке не гасне. І це світло сильніше за кулі, неволю та смерть.

🇺🇦❤️

16/09/2025

Цього дня, 25 років тому, ввечері, був викрадений Георгій Гонгадзе…!
Ми пам’ятаємо. Ваша тиша сьогодні — гучніша за тисячі слів. Світла пам’ять.

16/09/2025

А ви хоч раз пасли череду🤔🤔🤔

15/09/2025

✨ Сьогодні, 16 вересня, свій великий ювілей – 60 років – відзначає одна з найяскравіших постатей української журналістики, чарівна телеведуча, чий голос і слово впізнає кожен українець – Алла Мазур.

Ви стали справжнім символом українського телебачення. У цей особливий день хочемо подякувати Вам за десятиліття відданої праці й побажати найціннішого: мирного неба над головою, міцного здоров’я, невичерпної енергії, безмежного щастя та натхнення на нові творчі звершення.

Хай кожен день приносить радість, здійснені мрії та тільки добрі новини у Ваше життя! 💐

15/09/2025

Світла пам'ять мужньому воїну!

На превеликий жаль, 12 вересня 2025 року населеного пункту Новоєгорівка Луганської області загинув мужній воїн Кулик Федір Іванович. Герою навіки 43...