Зустрілися в Чернівцях, два Чорних: Марко Чорний і Юрко Чорней. А взагалі-то вони – дуже світлі люди. З них би приклад брати та у приклад всім ухилянтам ставити.
Зустрілися в Чернівцях, два Чорних: Марко Чорний і Юрко Чорней. А взагалі-то вони – дуже світлі люди. З них би приклад брати та у приклад всім ухилянтам ставити. Марк....
17/04/2025
Великий страсний тиждень. ще Ісуса не розіп’яли, а іуду погнали.
Великий страсний тиждень. ще Ісуса не розіп’яли, а іуду погнали. Погнали зрадника з партії “Слуга народу”. Ним виявився депутат Їліщук. зовсім не примітний, не вид....
16/04/2025
У відставку має піти Бойко або Запаранюк… або два разом підуть.
Уже нікому не дивно в Україні, що в Чернівцях між собою воює Чернівецька обласна рада і Чернівецька обласна військова адміністрація. Вони вже довоювалися до того, щ...
14/04/2025
Сергій Рудик про Чернівці, владу, депутатів та мобілізацію.
На реабілітацію до мами і на свою малу батьківщину – Чернівці приїхав народний депутат України, старший офіцер Збройних сил України, який чотири роки на фронтах, н....
11/04/2025
З’ясовується всі до єдиного керівники міста, керівники комунальних підприємств, депутати всіх фракцій, яким від 18 до 60 років зняли з себе бронь і добровольцями ідуть на фронт.
З сенсаційним відкриттям виступив на сесії Чернівецької міської ради народний депутат України, полковник ЗСУ, який вже третій рік на фронті, Сергій Рудик. Ми навіт....
10/04/2025
Україну захищати повинен кожен і ховатися увесь час від цього неможливо.
Великої кирині наробив у Чернівецькій області волонтер Дорош. Ця кириня зроблена для волонтерів-ухилянтів, броньованих чиновників, партійних діячів і депутатів. Д...
10/04/2025
Якби там не було і щоб не говорили наші дрібні містечкові політики, а Чернівецька обласна рада зайшла в глибоку кризу: сесія не відбулася, порушений регламент. Під час військового стану, можна звертатися до верховної ради про розпуск обласної ради, відставку голови та його заступників.
Якби там не було і щоб не говорили наші дрібні містечкові політики, а Чернівецька обласна рада зайшла в глибоку кризу: сесія не відбулася, порушений регламент. під ч...
07/04/2025
Бойка звинувачують в узурпації влади.
Крім “Слуг народу” подібні звернення вже видали фракція “Народного контролю” та “Батьківщина”.
Як і передбачав “ЧАС” , зі зверненням про відставку голови Чернівецької обласної ради виступила і найбільша фракція “Слуг народу”. У своєму зверненні вони звину....
04/04/2025
Війна обласних гілок влади іде до своєї кульмінації.
І знову про хрунів. Тепер вже не кіцманських. Кіцманські хруні то маленькі хруники проти великих і могутніх хрунів чернівецьких. “ЧАС” два роки підряд говорив, що ....
02/04/2025
До своїх брудних політичних ігор Чернівецька обласна влада вже починає залучати військових.
До своїх брудних політичних ігор Чернівецька обласна влада вже починає залучати військових. А все почалося з “Ветеран Хабу”. Пам’ятаєте минулого року Бойко, голо...
02/04/2025
У відставку повинен піти голова і керівництво обласної ради, як неспроможні, невмілі, не авторитетні керівники, які не забезпечили роботу сесії.
Як голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко перехитрив сам себе і на порозі всрався. Бойко старався цілу каденцію тримати депутатів у руках. Швидше це робив...
Be the first to know and let us send you an email when Українська газета "ЧАС" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.
Стаття з історичним екскурсом до ювілею опублікована в 2008 році
ГАЗЕТІ «ЧАС» — 80 РОКІВ
Нам уже 80 років. Ніби й не багато. Але час попрасував добряче Україну, Буковину, Чернівці і «Час». Ми пережили на своїй землі кількох окупантів (румунів, більшовиків), перенесли голод, війни та репресії, міняли людей і системи... Не змінювався тільки «Час». Газету пригноблювали разом з її читачами, її судили, розорювали, знищували, закривали... А вона знову і знову піднімалася, відроджувалася і жила. Живе й донині. І буде жити. Бо потрібна людям.
Перше число «Часу» (на першій сторінці — П.К.) вийшло 2 жовтня 1928 року. Його видавцем був інженер Максим Глинський. Газета з першого дня міцно стала на захист всього українського: мови, історії, культури. Українці Буковини з виходом «Часу» отримали стійкого і мужнього захисника. А захищати було від чого і від кого. Королівська Румунія тих часів – країна, яка гнобила загарбані землі. Вона гнобила людей і свободу. Часто «Час» тоді виходив з білими плямами. Так румунські цензори «розуміли» свободу слова.
Для перебивки. На жаль, і відродженому «Часові» також довелося і доводиться терпіти го-ніння, переслідування. Недобрі люди при владі не раз подавали до суду на газету. І не два, а цілих 54 рази. Журналістам газети погрожували, залякували. Тричі чинили напади на шеф-редактора. У 1995 році в мій робочий кабінет вкинули бойову гранату. Тільки випадок врятував життя редакторові. У 2004 році організували замах на моє життя. У редакції газети «Час» тоді було впіймано і знешкоджено найманого кілера. Недоброзичливці дійшли до цілковитого цинізму й підлості тоді, коли спробували «творити» фальшиву газету «Час2000». Люди швидко ро-зібралися, де правда, а де фальш. І фальшива газета зникла. Правдива – живе!
У часи румунської окупації «Час» виходив щодня перед полуднем. Він мав найвищий на той час тираж – 3000 примірників. Але газета бідувала. Аби врятувати часопис, український аптекар з міста Вами Теодосій Глинський вклав усі свої заощадження і розорився. «Час» був врятований саме тоді, коли окупаційна румунська влада чинила жорстокі репресії проти українців. На Буковині заборонили українські школи, пресу, партії, гуртки, товариства. А насамкінець була заборонена українська мова. На знак протесту проти репресій проґресивні студенти Чернівців у 1936 році під час святкування роковин Т. Г. Шевченка у філармонії засвистали румунський гімн. Влада жорстоко мстила. Десятки юних українців кинули до тюрми. На їх захист стала газета “Час” і тодішній редактор Лев Когут. Він мав адвокатську практику. І став на оборону проґресивних студентів. Майже рік тривали суди. Газета, українські студенти і Лев Когут виявилися переможцями. Юнаків визволили з тюрми. А “Час” став на межу закриття. Тоді румуни змусили редакцію газетну “шапку” публікувати румунською мовою. Але газета ще міцніше стала на українські національні позиції і не сходила з них аж до закриття більшовиками у 1940 році.
Знову сенсація
Постійні читачі “Часу” пам’ятають, як у період підготовки до 70-річчя газети невтомний до-слідник і збирач старожитностей, автор багатьох статей і розвідок Іван Снігур віднайшов часопис, датований 28 червня 1940 року. До нього вважали, що останнє число “Часу” вийшло 27 червня. Саме у цей день у Кам’янці-По-дільському була віддрукована більшовицька газета “Радянська Буковина”. Її нові загарбники на другий день на танках привезли в область. Більшовики добре розуміли ціну і силу друкованого слова. Тому першими розгромили редакцію газети “Час” і заарештували редактора.
Його відразу засудили до смертної кари і вивезли під Одесу. Друзям вдалося витягнути з кривавих енкаведистських пазурів Лева Когута завдяки німецькій переселенській комісії. Його вивезли за кордон. Якийсь час Лев Когут жив у Австрії, де й помер після війни.
Отож до знахідки Івана Снігура останнім числом виходу вважали 27 червня 1940 року. Але, як з’ясувалося згодом, за кілька годин до арешту Леву Когуту вдалося випустити “Час”, датований 28 червня. Редакція, науковці вважають цю знахідку великим відкриттям. Але доля нам готує нові розгадки. У розпорядження редакції потрапила копія газети “Час”, яка вийшла вже у підпіллі 29 червня 1940 року. Сьогодні ми ще не відаємо, за яких умов, ким і як була випущена газета. Але там нема інформації з місця. Тільки новини інформаційних аґентств. Тож такий “Час” могли зробити друкарі, технічні праців-ники, а не журналісти і редактори. Ми щиро заскочені великою сенсацією. Тому з радістю додаємо ще один номер у загальне число виходів газети “Час” (15-а сторінка).
Добре було б, якби подібні знахідки надалі дивували нас і наших читачів.
