ГО Сучасне обєднання кінематографістів

28/07/2025

💔 28 липня: День пам'яті закатованих або загиблих у полоні

Саме 3 роки тому у ніч з 28 на 29 липня росія влаштувала масовий теракт щодо українських військовополонених, нанісши удар по виправної колонії в Оленівці. Загинули понад 50 людей, зокрема захисників Маріуполя, ще 130 – були травмовані.

Внаслідок чергового російського злочину 28 липня в Україні встановили Днем пам'яті закатованих або загиблих у полоні. Не пробачимо!

Європа UA

21/07/2025

Памʼятаємо…

КА́ЦМАН Ісак Соломонович (21. 07. 1914, містечко Сухарі, нині село Могильов. обл., Білорусь — 03. 09. 1983, Київ) — кінооператор.
Член Національна спілка кінематографістів України (1958). Закін. курси звукорадіотехніків (Київ, 1932).

Працював від 1929 з перервою на студії УкрКіноХроніка (Харків, від 1939 — у Києві): асист. оператора, 1932–36 — звукооператор, 1938–42, 1944–83 — кінооператор. 1942–44 — кінооператор і звукооператор фронт. групи від Центр. кіностудії кінохроніки.
Зняв стрічки:
«День війни» (1942),
«Квітуча Україна» (1951;
Сталін. премія, 1952; обидві — реж. М. Слуцький),
«Перемога на Правобережній Україні» (1945, реж. О. Довженко, Ю. Солнцева; усі — співавт.),
«Україна відроджується» (1946, реж. Г. Тасін),
«Донецькі шахтарі» (1948), «Металурги “Запоріжсталі”» (1952), «Живи, Україно!» (1956; усі — реж. М. Юдін),
«В кримському степу» (1958), «Безсмертя Кобзаря» (1961; обидві — реж. Р. Фощенко),
«Слово про Ванду Василевську» (1965, реж. М. Мельников), «Дніпровська балада» (1967, диплом Вкф у Ленінграді, нині С.-Петербург, 1967),
«П’ять героїчних років» (1971),
«Для тебе, людино» (1973; премія Мкф у м. Заґреб, нині Хорватія, 1974),
«Роменська мадонна» (1973; гол. приз «Золотий голуб» 16-го Мкф у м. Ляйпциґ, Німеччина, 1973, диплом Мкф у м. Тампере, Фінляндія, 1974, співавт.; усі — реж. А. Слісаренко), «Хліборобському роду нема переводу» (1979),
«Юрій Смолич. Розповіді про неспокій» (1980; обидві — реж. О. Криварчук),
«Микола Бажан» (1981, реж. І. Слісаренко).

Пропонуємо вашій увазі фільм: Україна відроджується.

https://youtu.be/XJYBazru7sY?si=V9CeNSpdPYlEASkx

18/07/2025

З Днем Народження шановний Сергій Анатолійович!

Сергій Анатолійович Буковський (нар. 18 липня 1960, Октябрьський, Башкирія) — український кінорежисер, актор, автор багатьох документальних фільмів. Заслужений діяч мистецтв України (1996).
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004).
Лауреат премії імені Василя Стуса (2023).
Народний артист України (2008).
Представник критичної школи української документалістики

Навчався режисурі на кінофакультеті КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-КарогоКиївського (майстерня Володимира Небери).

Понад десять років працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів.УкрКіноХроніка

У 1995–1998 роки очолював відділ телевізійних та документальних фільмів компанії «Internews Network Ukraine».
Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).
Протягом своєї 35-річної кінокар'єри Буковський зробив близько 40 фільмів.
Зараз працює як незалежний режисер, викладає в Українському Католицькому Університеті (Львів, Україна).
У 2014 році створив Майстерню документального кіно Сергія Буковського для молодих кінематографісті.
1984 року Сергій зіграв головну роль у батьковій стрічці «Володьчине життя».

За чверть століття роботи в кіно Сергій Буковський зняв близько півсотні документальних та ігрових кіно- та телефільмів.
До робіт Сергія Буковського, зокрема, належать:
1987 — «Завтра свято»
1988 — «А нічка темна була...»
1989 — «Сон» (документальний фільм)|
1989 — «Дах»
1992 — «Дислокація»
1992 — «Знак тире»
1993 — «Пейзаж. Портрет. Натюрморт»
1995 — «На Берлін!»
1996 — «Десять років відчуження»
1999 — «Міст»
2000 — «Вілен Калюта. Реальне світло»
2001 — «Terra Vermelha. Червона Земля»
2003 — «Війна. Український рахунок»
2006 — «Назви своє ім'я»
2007 — «Усі повинні померти»
2008 — «Живі»
2011 — «Україна. Точка відліку»
2016 — «Головна роль»
2019 — «В. Сильвестров»
Його роботи відзначені нагородами престижних міжнародних кінофестивалів.
Так, документальний 9-серійний телефільм «Війна. Український рахунок» (2003) — Національна премія України імені Тараса Шевченка 2004 року.
Великий успіх мала і остання стрічка режисера «Назви своє ім'я» (2006) — про історію Єврейського Голокосту в Україні.
Фільм «Живі» (англ. Living) (2008) здобув Гран-прі Міжнародного північно-південного медіафоруму в Женеві. Історико-документальна картина поєднала дві сюжетні лінії. Перша — це свідчення майже трьох десятків свідків Голодомору.
Друга лінія розповідає історію британського журналіста Гарета Джонса, випускника Кембриджського університету та радника колишнього прем'єр-міністра Сполученого Королівства Дейвіда Ллойда Джорджа. Він готував для світової громадськості справжні факти про масштаби Великого голоду, за що його було депортовано до москви енкаведистами.
Прем'єра картини відбулася у листопаді 2008 року в Україні та була присвячена Дню пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років.
У Європі фільм представили весною 2009 року, під час Фестивалю українського кіно в місті Кельні. Тоді ж стрічку Сергія Буковського репрезентували на європейському кіноринку в рамках фестивалю «Берлінале-2009».
У липні 2009 року картину було нагороджено спеціальним призом у номінації «Документальне кіно» VI Міжнародного кінофестивалю «Золота абрикоса», що відбувався у столиці Вірменії Єревані.
Члени знімальної групи документальної стрічки «Живі» були відзначені на державному рівні Президентом України Віктором Ющенком.
Сергій Буковський отримав звання народного артиста України, а оператор-постановник Володимир Кукоренчук і звукорежисер Ігор Барба — звання заслужених діячів мистецтв України.
Буковський також продюсер документальних телефільмів «Десять років відчуження» (1996), «Ніка, котра…»,
«Невідоме кіно»,
«Порода» (всі — 1998).

Протягом 1982—1995 років знімав документальне кіно на студії «Укркінохроніка».

1995 — 98 років керував Департаментом документальних проектів в «Інтерньюз-Україна». 1999 року був виконавчим продюсером телекомпанії ММЦ-СТБ.
Від 1998 практикував як викладач у КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого.

Міцного здоровʼя та мирного неба над головою.
Пропонуємо вашій увазі фільм Сергія Анатолійовича :

https://youtu.be/Ojkq0yPJ4ak?si=aUdAev2M3ntb7IYK

https://youtu.be/CLXpe85JHoQ?si=A26TlqMchlV3A4Kt

https://youtu.be/Rxts1ABdxdg?si=_HUxYQokO4cJMJsZ

https://youtu.be/nP3Un_esetc?si=aT55osSfq_rwQGsa

https://youtu.be/53QAfB1xnLs?si=IIiqyCWljxMSOPdG

https://youtu.be/O2jHOsGueLo?si=INNYDNlVs7dsj_7n

17/07/2025

⚡️Знакова подія: Україна нарешті стала членом Європейської аудіовізуальної обсерваторії

Україна стала 42-м членом Європейської аудіовізуальної обсерваторії (ЄАО - Страсбург, Франція) - дослідницької і аналітичної неприбуткової організації Ради Європи, що проводить моніторинг та аналіз аудіовізуальної сфери, включно з кіно, на європейському рівні. Про це повідомляють Нацрада з питань ТБ і радіо та ЄАО.

Приєднання України до ЄАО стало можливим завдяки рішенню Комітету міністрів Ради Європи про звільнення нашої країни від сплати обов’язкових внесків до бюджету Обсерваторії. 22 держави-учасниці ЄАО взяли на себе добровільне зобов’язання щодо фінансової підтримки участі України в організації на 2025 – 2026 роки. Загальний бюджет організації на 2025 рік - 4 млн євро.

Членство України означає, що Європейська аудіовізуальна обсерваторія зможе включати факти та цифри про Україну до своїх звітів та баз даних. Крім того, Україна зможе стати членом різних мереж, які сприяють і отримують вигоду від цього інформаційного потоку. Це сприятиме більшій впізнаваності України та підтримає зусилля її професіоналів, які працюють у різних аудіовізуальних секторах.

І навпаки, українські фахівці з кіно, телебачення та стрімінгових сервісів зможуть отримати доступ до інформації Обсерваторії та збагатити власні знання про європейський аудіовізуальний сектор.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення як регуляторний орган виступила ініціатором приєднання і представлятиме Україну в ЄАО. Свою роботу медіарегулятор провадитиме у координації з Міністерством культури та стратегічних комунікацій.

Відповідно до процедури українська сторона поінформувала Генерального секретаря Ради Європи про свою готовність приєднатися до ЄАО.

Європейська аудіовізуальна обсерваторія проводить моніторинги аудіовізуальних ринків Європи; надає інформацію про ці ринки та їх фінансування; складає звіти про розвиток кіно- і телеіндустрії, а останніми роками – і ринок аудіовізуальних послуг онлайн; аналізує і звітує про правові питання, що впливають на різні сектори аудіовізуальної індустрії. Доєднавшись до ЄАО, Україна стала частиною цієї мережі спостереження за європейською індустрією.

Крім того, Нацрада підкреслює, що це посилить імідж України як країни, що інтегрується у європейський простір з глибокою повагою до стандартів свободи слова та вираження поглядів.

ЄАО була створена Радою Європи ще у 1992 році. Україна вступила до Ради Європи ще 1995 року, і майже 30 років українські державні органи не цікавились участю нашої країни в ЄАО.

Як сказали в ЄАО, першими представниками України, які відвідали офіс Обсерваторії у Страсбурзі (Франція) у 2014 році, було керівництво Асоціації продюсерів України. Тоді гендиректор АПУ Денис Масліков (зараз директор Українського кіноінституту) зустрівся з виконавчим директором ЕАО Сюзанною Нікольчев і обговорив можливість вступу України до організації. Після цього Масліков звертався до Верховної ради, де його з цим питанням перенаправили до Міністерства культури, яке навіть не відповіло на запит.

За словами співробітників Обсерваторії, Україна завжди їх цікавила як один із найбільших аудіовізуальних ринків Східної Європи, і вони не могли дочекатися нашого вступу до них.

Поза межами ЄАО залишились тільки Білорусь, Молдова, Косово і Росія, яку виключили з організації і Ради Європи у 2022 році через повномасштабний напад на нашу країну.

15/07/2025

З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ!
День Української Державності — державне свято, що відзначається щороку в Україні 15 липня, у День хрещення Київської Русі — України.
Запроваджене Указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року.
Уперше відзначати День Української Державності на державному рівні запропонувала 5 лютого 2018 року ініціативна група у складі Героя України Левка Лук'яненка, Президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Першого віцепрем'єр-міністра Степана Кубіва, головного редактора газети Верховної Ради України «Голос України» Анатолія Горлова, академіків НАПрН України Руслана Стефанчука та Олександра Святоцького, професора Володимира Сергійчука, а також громадських діячів Богдана Моркляника та Юрія Баланюка. Обговорення відбувалися в Будинку уряду.
28 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить День Української Державності з 28 липня на 15 липня.
Парламент ухвалив цей закон 14 липня 2023 року, його підтримав 241 депутат.
28 липня Зеленський підписав законопроєкт та Указ Президента № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України», відтак, дата відзначення свята була остаточно перенесена.

09/07/2025

Відійшов у вічність Ігор Дмитрович Поклад.

Видатний український композитор,
Герой України,
Національна легенда,
Народний артист України,
лауреат Шевченківської премії,
автор безсмертних пісень, які стали частиною музичної та емоційної історії нашої держави.

Його мелодії — це музика дитинства, юності, перших закоханостей і світлих спогадів мільйонів українців.
Пісні Ігоря Поклада звучали з екранів телевізорів, на сценах філармоній, у більш ніж 40 фільмах та мультфільмах таких як «Енеїда», мультсеріал «Як козаки….» та інші.

Саме він подарував нам такі шедеври, як «Ой летіли дикі гуси», «Кохана», «Посміхнись», «Червона рута» (аранжування), що стали справжніми культурними символами.

Ігор Поклад був членом Національної спілки кінематографістів України.
Його музика звучала в численних фільмах, де вона не просто супроводжувала кадри — вона розкривала внутрішній світ героїв, підсилювала драматургію і створювала незабутню атмосферу.

Його спадщина — назавжди з нами.
Світла пам’ять Маестро.
Щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто цінував і любив його творчість.

Вічна памʼять 🕯️

02/07/2025

https://usfa.gov.ua/press-center/gromadska-rada-pry-derzhavnomu-agentstvi-ukrainy-z-pytan-kino-vidkryvaye-pryymannya-iniciatyv-ta-i14332

Громадська рада при Державному агентстві України з питань кіно розпочинає регулярне приймання звернень, ініціатив і пропозицій від представників кіногалузі.Це і....

28/06/2025

Київський державний фаховий хореографічний коледж імені Тетяни Таякіної отримав балетний одяг, пуанти та взуття для балету 👯‍♀️

Ця надзвичайно важлива допомога стала результатом спільної співпраці:
ГО Сучасне обєднання кінематографістів та Кіноспілка - ГО «Спілка підприємців теле та кіноіндустрії» та наших партнерів:

- Ivan Putrov премʼєр англійського королівського балету
- Британська благодійна організація Charity Inspiration in Motion (https://www.inspirationinmotion.org.uk), яку очолює Duncan Miroy.

Разом ми підтримуємо не лише талановитих дітей, а також наше майбутнє покоління молодих українців
Україна переможе!!!
Зі святом дорогі українці!!!

https://www.facebook.com/share/16acq9manw/?mibextid=wwXIfr

25/06/2025

24 червня в Червоній залі Будинок кіно (Саксаганського, 6) відбувся захист дипломних фільмів КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого студентів - випускників Михайла Іллєнко.