18/09/2025
Безцінне «ЗОЛОТО КАРПАТ».
В урочищі «Золота гора» поблизу Ужгорода відбувся масштабний колоритний ІІ Міжнародний музичний фестиваль-конкурс нацменшин Карпатського регіону «ЗОЛОТО КАРПАТ».
Уперше цей фестиваль, автором і натхненником якого є депутат Закарпатської облради Олександр Ледида, був проведений у 2021 році. Це було справжнє мистецьке відкриття, яке викликало захоплення у всіх учасників і гостей фесту та привернуло увагу світової спільноти.
Втім, через повномасштабне вторгнення росії в Україну його не проводили декілька років поспіль.
Зараз засновники та організатори вирішили відновити цей захід. Адже йдеться не про дозвілля, а про присутність культури навіть у складні періоди в житті українців, про можливість для національних громад заявити про себе та зміцнити єдність в площині взаємоповаги, шани і прагнення миру й гармонії на рідній землі та між народами.
Гала-концерт можна було побачити на різних медіа ресурсах, тож відчути атмосферу барвистого мистецького свята в Закарпатті не складало труднощів.
Про перебіг концерту та дещо інше – у розмові з членом журі фестивалю – доктором педагогічних наук, доцентом, заслуженим працівником культури, ректором Академії культури і мистецтв Закарпатської облради Наталією Шетелею.
Кор.: Наталіє Ігорівно, вже багато сказано про цей колоритний фестиваль з такою крутою назвою «Золото Карпат». І це не лише про коштовний метал у рудних районах, поклади якого підтверджено наукою, а про культурні й духовні скарби Сріберної Землі. Та все ж, як організатори означили суть фестивалю?
Н.Ш.: Мабуть, почну з того, що, відновлюючи роботу фестивалю «Золото Карпат», відомий меценат нашого краю Олександр Ледида узяв на себе повну відповідальність за організацію заходу – сцену, зал, запрошення, перебування гостей, умови для артистів і журі, технічне оснащення тощо. І маю сказати, що все це працювало злагоджено і чітко. Настільки, що ця практика може стати прикладом для інших.
На роль ведучих були запрошені харизматичні особистості, які вміло тримали аудиторію, піднімали настрій учасникам. Вони ж і озвучили, що ІI Міжнародний фестиваль-конкурс «Золото Карпат» – це шанс показати свою творчість, продемонструвати свої досягнення та ознайомити з національною культурою свого краю, метою якого є збереження та розвиток національних культур, укріплення міжнародних зв’язків і співпраці через культуру та творчість; пропаганда єднання різних національних культур; обмін учасників творчими досягненнями та досвідом; підвищення професійної майстерності та кваліфікації керівників творчих колективів.
Ці слова внесли чіткість у те, що у часі війни такий інструмент «м'якої сили» доцільно використовувати задля зміцнення співпраці, взаєморозуміння, партнерства та культурного діалогу між народами та є внеском у збереження культурного розмаїття України.
Кор.: Ведучі, відкриваючи концерт, привітались до присутніх різними мовами…
Н.Ш.: І це – до честі їм. Оскільки участь у фестивалі взяли творчі колективи – представники вісьмох нацменшин – словаків, угорців, румунів, євреїв, німців, ромів і русинів. Всі вони як під час першого дистанційного конкурсу, так і в ході гала-концерту дуже старанно демонстрували пісенні, музичні та танцювальні таланти, звичаї своїх народів, їх обрядовість. Зачаровували національними костюмами, дзвінкими голосами, автентичним співом, фольклоризмом.
На перший тур було подано 100 заявок від колективів і солістів. Відбір проводився дистанційно. Було непросто визначити кращих.
Тож у другий тур було запрошено представників нацменшин: русинську – гурт «Руснаки», м. Мукачево; німецьку – дівочий хор «Singende Herzen», м. Мукачево; словацьку – «Врановчан», м. Вранов, Словаччина; румунську – естрадний гурт «Арт-батальон», м. Ужгород; єврейські – інструментальний оркестр студентів Академії культури і мистецтв, м. Ужгород; ромську – Анастасія Вишневська-Маркович, м. Ужгород; угорську – Закарпатський Угорський Народний Ансамбль «ШОДРО» , м. Берегово.
Кор.: Досить поважним був склад журі, а це зобов’язувало учасників конкурсу відповідально поставитись до завдань.
Н.Ш.: Так, однозначно. До складу журі ввійшли: видатний український естрадний співак і композитор, народний артист України, наш блискучий земляк – Іван Попович, народний артист України, співак і композитор – Петро Матій; професор, доктор педагогічних наук Університету прикладних наук м. Дармштат, Німеччина, Марина Метц; директор приватної консерваторії в Пряшеві (Словаччина), доктор філософії Адам Кавец; український музикант, композитор, співак ДІЛЯ, він – ще й викладач Академії; український композитор, лідер рок – гурту «ROCK-H» Віктор Янцо. Голова журі – Олександр Ледида.
Серед партнерів фестивалю – Закарпатська обласна військова адміністрація та Закарпатська обласна рада; Генеральне консульство Угорщини в м. Ужгород; КЗВО «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради; готель резорт «Золота гора». Інформаційні партнери – канал 21 Ужгород та 21 Ungvár.
Підтримати учасників завітали голова Закарпатської облради Роман Сарай, перший заступник голови ОДА Василь Іванчо, керуюча справами облради Мирослава Ливч, директор департаменту культури ОДА, заслужений артист України Євген Тищук, депутати облради.
Відкрив фестиваль, як влучно назвали ведучі, діамант нашого краю – Петро Матій, який виконав зворушливу пісню «Верховино, світку ти наш» в обробці Дезидерія Задора. Після чого було розпочато конкурсні змагання.
Кор.: Чи можете трохи розповісти про учасників? Хто вони?
Н.Ш.: Трохи можу. Але давайте про всіх, хто виступав на сцені. Оскільки я працюють у сфері культури, то знаю, які титанічні зусилля, енергію вкладають артисти, аби глядачеві показати якісний виступ. Це кількагодинні репетиції в день, відточення кожного руху, кожної ноти. Тому буде чесно презентувати всіх, хто дарував свої таланти і тепло глядачеві.
Першим на сцену вийшов Народний фольклорний ансамбль «Маки» АКіМ (керівник – Валентина Вігула), який розпочав мистецьке свято виконанням верховинських мелодій і запальних коломийок. Також було зіграно старовинний гуцульський «Аркан» (інструментовка – Михайло Вігула).
Повинна сказати, що цей ансамбль формує переважно репертуар на основі українського фольклору, обробки пісень і мелодій багатьох національностей Закарпаття. І їх майстерне виконання завжди сприймається чудово.
Додали яскравості концерту і наші вокалісти (клас викладача – заслуженого працівника культури України Валентини Зелінки). Поліна Шаленик заспівала пісню «Палала-Анка» (музика і слова – Анна Корченова та Іван Краснолуцький), Мирослава Мацола – «Журавлина доля» (музика і слова – Марта Шпак), Софія Плавʼяник – «Якби я мала крила орлині». Дівчата продемонстрували мелодійність, фаховість і лірично-романтичний стиль, що завжди відлунюється в наших серцях.
Далі виступи Інструментальний оркестр Академії культури і мистецтв (керівник – Євген Цанько), зачарувавши професійним виконанням упізнаваних творів: Пітер Мартін – «Токата»; Есін Енґін – «Корольок – пташка співоча»; Молдовський народний танець «Весняна хора» і Дяк Дейл – музика до кінофільму «Таксі».
А переможниця багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів, голова студради АКіМ Любов Слісенко (клас викладача – В. Зелінки) заспівала хітову пісню «Одне велике серце (слова і музика – О. Бажана), що звучала як гімн української душі, піднявши увесь зал на ноги…
Затим єврейська нацменшина показала свою найпопулярнішу «Хава нагіла», яку також виконав Інструментальний оркестр АКіМ. Маю сказати, що це віртуози своєї справи, лауреати всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Їх дуже тепло сприймають, де б вони не виступали.
Німецьку нацменшину представив дівочий хор «Singende Herzen» або («Співочі серця») національно-культурного товариства німців «Паланок» під керівництвом Діани Варварцевої. Як вдало підкреслили ведучі на фестивалі, колектив став важливою частиною культурного життя Закарпаття та України, активно зберігаючи й популяризуючи німецькі та українські музичні традиції.
Ці артисти брали участь у міжнародних фестивалях у Німеччині, Австрії, Словаччині, Словенії, багатьох телешоу, навіть мають свої музичні кліпи.
Відтак танцювальний колектив «Вітраж» АКіМ (балетмейстер-постановник – заслужений працівник культури України Єлізавета Бабяк) запропонував словацький запальний танок «Поздішовський чардаш». Це було таке драйвове виконання, що глядачі і собі підтанцьовували.
За ними був оголошений колектив від словацької нацменшини – «Врановчан» м. Вранов, Словаччина, що справив незабутні враження.
Ромська нацменшина винесла на суд журі та глядачам вокально-хореографічний номер «У ритмі ромської душі». Солістка – наша викладачка Анастасія Вишневська-Маркович, бек-група – Іван Драгула, Альона Драгула (керівник – Валентина Зелінка). Хореографія – ансамбль народного танцю АКіМ «Кольори Карпат» (керівник – заслужений працівник культури України Михайло Шютів, педагог-репетитор – заслужений працівник культури України Єлізаветта Бабяк).
Маю сказати, що Анастасія до всього ще й солістка Закарпатської обласної філармонії, учасниця численних мистецьких заходів і культурних проєктів, переможниця багатьох міжнародних конкурсів. Це уже упізнаване творче обличчя нашого краю.
До речі, ансамбль народного танцю АКіМ «Кольори Карпат» виступив на фестивалі ще з двома хореографічнми композиціями. Одна – під назвою «Від Ясіня до Ужка», інша – народний танець румунів Закарпаття «Расучіре» .
Без перебільшення, це колектив-тріумфатор. За їх роботою спостерігати – одне задоволення: віртуозні стрибки, енергія, молодечий запал та відточені рухи – все гармонійно і драйвово.
Щодо Закарпатського Угорського Народного Ансамблю, то цей колектив, як було поінформовано присутніх на фестивалі, свого часу об’єднав 18 учасників із різних районів Закарпаття. Вони займались у Берегові. Та війна дещо змінила в їх творчості. Однак колектив досі є згуртованим, зберігає і популяризує культурну спадщину Закарпатської угорської нацменшини.
Цього разу виступив діючий камерний ансамбль під музичний супровід гурту «Шодро» (виконавчий директор – Орос-Вароді Еніка Мирославівна). Де вже тільки не виступав«Шодро»: у Брюсселі, Манчестері, Нью-Йорку, Римі. Цього разу він виконав популярний угорський народний танець та пісню «Чардаш».
Серед учасників був і відомий гурт «Руснаки», що співає закарпатські фольклорні пісні. У репертуарі колективу, як наголошували ведучі, пісні, які співали наші прадіди понад 100 років тому. Уявляєте, передаваність із покоління до покоління!
Засновником «Руснаків» є заслужений діяч культури Нестор Мальчицький, він, до слова, дотепер тут грає на скрипці. Керівник гурту – Михайло Піров. «Руснаки» мають чимало відзнак різного рівня. Кожен виступ – це справді захоплююче яскраве дійство.
В’язанку румунських пісень представив естрадний ансамбль АКіМ «АРТ-батальйон» (керівник – заслужений працівник культури України Олеся Глуханич, викладач вокалу – Валентина Зелінка). Цьому колективу було довірено виконати Гімн фестивалю «Золота гора».
Порадували своїми виступами і творчі члени журі. Зокрема, Едуард Діля Приступа, Віктор Янцо та Іван Попович.
Іван Дмитрович запалив улюбленими піснями: «Гуцулянка», «Між нами розлук не буде», «Василина». До кожної пісні була хореографічна композиція за участі студентів АКіМ (постановка – Єлізавета Бабяк, Наталія Йордан).
А як на фестивалі «Золото Карпат» без однойменної пісні – це нереально. Її заспівав разом із конкурсантами та глядачами наш Іван Попович – постать Золотого фонду української естрадної сцени. Його магічне «Ге-е-е-е-й-й-й-й-й!!!» безсумнівно усипало Карпати золотими блискітами! Це був беззаперечний майстер-клас великого педагога для студентів Академії! І я щиро дякую за це Івану Дмитровичу! Для нас за щастя бути з ним на одній сцені!
Кор.: Ви з такою любов’ю говорите про творчих людей!
Н.Ш.: Творення – від Творця! А я вірю в Нього…
Кор.: І – про переможців!
Н.Ш.: Так, оголошення переможців – це була напружена мить. Адже всі виступи були цікавими, фаховими, з душею. Та все ж журі назвало кращих.
Третє місце – Анастасія Вишневська, фольклорний колектив «Врановчан», дівочий хор «Singende Herzen».
Друге – естрадний ансамбль «Арт-батальон», гурт «Руснаки».
Перше – присуджено угорському гурту «Шодро», а Гран-прі виборов студентський оркестр Академії культури і мистецтв.
Щиро вітаю переможців. Бажаю їм творчого натхнення та нові здобутки!
Маю надію, що організатори, їх партнери матимуть натхнення й надалі розбудовувати мистецьку платформу щодо єдності у творчому розмаїтті, ревно зберігаючи своє, рідне – культуру, мову, самобутність і традиції!
І все буде Україна!
Ігор Романенчук
📸 Ділимося неймовірними світлинами з гала-концерту від студентки третього курсу аудіовізуального мистецтва Академії культури і мистецтв Анастасії Полтавець
✨ Всі світлини, підготовку і сам концерт можна переглянути тут:
