The leading Ukrainian magazine in North America that supports Ukrainian Diaspora of the world, democr Ukraine - Publications about events and news at Ukraine.
"Ukrainian People" is the leading Ukrainian language magazine in the USA. Written by a team of Ukrainian and foreign journalists, the magazine serves Ukrainian communities across North America. The editorial policy supports the Ukrainian Diaspora of the world, democracy in Ukraine and cultural events within the USA & Canada. The news pages offer a general interest mix of political, economic and en
tertainment news. Regular sections:
Chicago - Publications about Chicago, Illinois, USA. Diaspora - A life of Ukrainian Diasporas at Illinois - USA, Canada and the world. Our history / Our traditions / Famous Ukrainians
Entertainment - Art, Theater, Music, Festivals, and Restaurant Reviews. The magazines' motto: "Ukraine. Freedom. People." "Ukrainian People" - це провідний щомісячний українсько-американський журнал в Північній Америці, який видається в Чикаго (штат Іллінойс). Редакційна політика підтримує українську діаспору світу, демократію в Україні та культурні заходи в Північній Америці.
Мета: об'єднати українців усього світу та інформувати про життя української діаспори Чикаго, Іллинойсу, США і Канади, а також інших українських діаспор світу.
Оновні розділи:
Чикаго - публікації про Чикаго, штат Іллінойс та США.
Діаспора - життя української діаспори Північної Америки та світу.
Україна - публікації про найважливіші події та новини в Україні.
Наша історія/ Наші традиції/ Відомі українці
Розваги - мистецтво, театр, інтерв'ю, музика, фестивалі, ресторани та рецензії.
Девіз журналу: "Україна. Свобода. Люди."
У ніч на 11 грудня 2013 року «Беркут» спробував зачистити Майдан. Тоді диякон Михайлівського Золотоверхого монастиря Іван Сидор отримав благословення від намісника та протягом чотирьох годин поспіль бив на сполох на дзвіниці монастиря.
У ніч на 30 листопада 2013 року на майдані Незалежності влада вдалася до жорстокого силового розгону активістів. Частина протестувальників, які зуміли втекти та уникнути жорстокого побиття, знайшли прихисток у стінах Михайлівського Золотоверхого монастиря.
І вже у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року дзвони "Золотоверхого" вперше за 8 століть били на сполох, сповіщаючи киян про наступ спецпідрозділу "Беркут" та спробу відтіснити мітингарів із майдану Незалежності. Михайлівський Золотоверхий став притулком для активістів та місцем першої мобілізації.
Востаннє дзвони Михайлівського монастиря так дзвонили 1240 року, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда.
12/11/2025
Спочатку вони вб’ють твоїх митців.
Заб’ють за гаражами художниць, доведуть до самогубства поетів, згноять у таборах журналістів та істориків, розстріляють священників, а музикантів змусять співати їхні пісні.
Потім вони відкриють кінотеатри, літературні школи і консерваторії. Ти будеш дивитись кіно в кінотеатрі імені Пушкіна, вчитись в консерваторії імені Глінки і слухати оперу в театрі імені Маяковського.
А ще вони завалять твої книгарні і музичні магазини своєю продукцією. Ти й не помітиш, як в тебе на книжковій поличці з’явиться «Золотая серия русской класики», а улюбленою музичною групою стане «Алиса», яка буде розривати колонки піснею про «Небо славян»
Ти будеш дивитись «Грозовые ворота» і "9 роту", ненавидіти «чеченів» і думати,
що наші ніколи таке не знімуть.
Одного разу ти будеш в Києві і підеш в музей Булґакова, бо музей «шістдесятництва» буде здаватись тобі провінційним і непривабливим.
А якось в книгарні тобі трапиться на очі самотня книга українською мовою, з дешевою обкладинкою та невідомим тобі автором, і ти подумаєш, що з літературою в нас зовсім не вийшло.
Вони завжди казатимуть тобі, що їх культура – «вєлікая», а твій Шевченко – то так, провінціал, що випадково підкорив столицю.
Ти точно подивишся кілька серіалів про Пушкіна і Єсєніна, і навіть не знатимеш, що існують Панас Мирний чи Валер’ян Підмогильний.
Потім вони зруйнують твій будинок і вигонять тебе з дому, знову вбиватимуть твоїх письменників, руйнуватимуть книгарні, церкви та бібліотеки.
І ти зрозумієш, що все почалося спочатку. Тільки цього разу ти застав новий початок і можеш його усвідомити.
Консерваторії ім. Глінки і театри ім. Пушкіна – це брехня, в якій ти жив. Улюблені розповіді Чехова і пісні Висоцького – це обман, в який тебе втягнули.
Але ти не застав того початку, бо народився в місті імені Кірова і вчився в школі імені Толстого.
Ти був впевнений, що це нормально, що так і має бути. Ти точно думав, що «не вийшли ми літературою», таке буває, не всім же літературам бути великими. Але ти помилявся.
Єдиною правдою, яку ти колись побачив, була та одна українськомовна книжечка серед сотень російських, яка тримала цю країну в той час, як її топили в Достоєвському.
@Олександр Сапронов
Ілюстрація Kustovsky
12/10/2025
Вищий регіональний суд Відня остаточно заблокував запит США про екстрадицію колишнього українського олігарха Дмитра Фірташа після більш ніж десятирічних судових слухань, повідомляє Bloomberg.
Австрійський суд заявив, що рішення нижчої інстанції, яке заблокувало екстрадицію Фірташа, є остаточним, оскільки прокуратура не встигла подати апеляцію в установлений термін, згідно з заявою, надісланою електронною поштою в середу.
Прокурори намагалися притягнути Фірташа до суду в США за звинуваченнями в тому, що він очолював змову з метою виплати 18,5 млн доларів індійським чиновникам для сприяння реалізації титанового проєкту вартістю 500 млн доларів.
Фірташ заперечує свою провину і стверджує, що звинувачення США мають на меті вплинути на політику України.
У березні 2014 року українського олігарха арештували у Відні на запит американських слідчих.
Уже через тиждень його звільнили під рекордну в історії Австрії заставу 125 мільйонів євро з умовою, що він не буде виїжджати з країни — всю суму вніс наближений до Кремля бізнесмен Василь Анісімов.
У США олігарху загрожує до 50 років тюрми і конфіскація всіх активів.
Більше: https://epravda.com.ua/.../firtasha-ne-ekstraduyut-do...?
12/10/2025
Ця картина Віктора Зарецького 1989 року може вважатися першим в історії - і пророчим! - портретом Путіна.
Покваптеся відвідати виставку художника у Музеї Шевченка.
Vitaly Portnikov
12/10/2025
ПРОХАННЯ ПРО ДОПОМОГУ!
30-річний Владислав Риков з Луганщини, який став одним із найкращих пілотів Су-25 і жахом для окупантів, загинув 7 лютого 2024 року. У його штурмовик влучила ворожа ракета.
Коли майбутньому пілотові було шість років, його намагались вбити, розповідають у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ.
Коли правоохоронець Юрій Покусай дізнався, що в хлопця зовсім немає рідних, оформив над ним опіку.
Влад Риков був одним із найкращих пілотів Су-25 і жахом для окупантів
"Син постійно проводив зі мною час на аеродромах, школярем я покатав його на легкомоторному літаку. Він так горів небом!
Потім створив для Владика та його друзів Авіаційний навчальний кадетський центр, який і досі функціонує, чимало нинішніх героїв є його вихованцями. І коли дійшов час обирати ВНЗ, питання навіть не стояло – тільки Харківський національний університет повітряних сил", – розповідає правоохоронець Юрій Покусай.
Хлопцеві було 28 років, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росіян.
"Харківщина, Київщина, Донеччина, Луганщина, ворожі винищувачі та ППО. Чоловіка рятували професіоналізм, стресостійкість і жага перемоги!
Росіяни були переконані, що "авіації в Україні вже не існує!" Але глибоко помилялись. Влад впевнено випалював окупантів та їхню техніку!" – зазначає командування.
З початком широкомасштабного вторгнення батько й син ще й працювали поруч, Влад – у бойовому штурмовику, Юрій – із цивільним повітряним патрулем. Юрій Покусай пригадує: траплялось, що і пуски по них здійснювали майже одночасно.
Владислав мав цікавий позивний – "MAGIC", що в перекладі із англійської означає "магія". Його дали хлопцю за віртуозний стиль пілотування.
"Я бачив у ньому майбутнього командира, на випадок, якщо я загину. Він прикривав мене: і не лише в небі, а завжди був поруч, всі проблеми ми вирішували разом, спілкувались десятки разів на день", – каже командир Владислава, Герой України, підполковник Ростислав Лазаренко.
У пілота залишилися дружина та маленька донечка Міра
Владислав Риков був повним кавалером орденів "Богдана Хмельницького" та "За мужність", одним із найкращих українських льотчиків-штурмовиків.
7 лютого він здійснив свій останній, 385-й політ.
"Це був звичайний бойовий день. Типове завдання – вогневе ураження противника. Влад потиснув руку. Виліт. Жити йому залишалося 17 хвилин", – пригадує командир Владислава.
На його очах ракета влучила просто у штурмовик Влада.
"Ракета Р-37, яку окупанти вже досволі давно не використовували, не залишила шансів. Долі секунди. Влад нічого не встиг сказати в ефірі", – продовжує Лазаренко.
Командир переконаний: це була помста, адже напередодні пілоти добряче "насипали" росіянам. Чоловік до останнього сподівався, що Влад дивом зумів катапультуватись.
"Він був дуже цінним для мене. Давно прийняв рішення берегти його, принаймні намагатися. Та як вберегти на війні?" – запитує командир.
Батько пілота Юрій Покусай жалкує, що українські пілоти пересядуть на F-16 уже без Влада – син дуже мріяв про сучасні літаки, які зможуть краще захистити Україну.
У пілота залишилися дружина та маленька донечка Міра.
"Петиція щодо перейменування вулиці Літакової на честь Легенди штурмової Авіації, Героя України, першого повного лицаря ордену Богдана Хмельницького та повного кавалера ордену за мужність Владислава Рикова у місті Харків!
Наша ціль - 5000 голосів. Кожен підпис має вирішальне значення!
Будемо безмежно вдячні Вам за підтримку та допомогу!
Українські дрони повністю зупинили великий НПЗ росії
Нафтопереробний завод у Сизрані Самарської області рф повністю припинив роботу після пошкодження внаслідок атаки безпілотників 5 грудня.
Про це пише Reuters із посиланням на джерела.
За інформацією співрозмовників агентства, дрони влучили в установку первинної переробки нафти CDU-6 — ключове обладнання НПЗ. Цей самий об’єкт уже зазнавав удару в серпні, після чого підприємству знадобилося два тижні на ремонт.
Тепер, за оцінками джерел, відновлення роботи може тривати близько місяця.
Reuters додає, що торік переробка нафти на заводі була суттєво нижчою за повну потужність — приблизно 90 тисяч барелів на добу. У 2024 році Сизранський НПЗ випустив близько 800 тисяч тонн бензину, 1,5 млн тонн дизельного палива та 700 тисяч тонн мазуту.
Раніше повідомлялось, світові ціни на нафту напередодні впали до найнижчих за місяць значень.
Нагадаємо, доходи російського бюджету від продажу нафти та газу за підсумками листопада можуть зменшитися приблизно на 35% у порівнянні з листопадом минулого року.
12/10/2025
Старший пластун Назарій Лугарєв загинув 7 грудня 2022 року з двома побратимами зі своєї роти під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Гуляйполе Запорізької області.
Вступив до Пласту у 2005 році. Належав до гуртка «Торнадо» юнацького куреня ч. 79 ім. В. Липинського. В старшопластунстві став членом 3 куреня УСП "Лісові чорти". Голова Івано-Франківської станиці Пласту впродовж трьох каденцій, від 2018 і аж до загибелі. З 2021 – член окружної пластової ради Івано-Франківської округи.
Вічна пам'ять!
Зі сторінки @Пласт у світі
12/10/2025
ОЛЕКСА БАХМАТЮК – МИТЕЦЬ НАРОДНОГО ГОНЧАРСТВА
До 205-ої річниці від Дня народження знаменитого косівського гончара Олекси Бахматюка (1820 – 1882), одного з найяскравіших особистостей м. Косова ХІХ ст.
Олекса Бахматюк народився 10 грудня 1820 року у Косові в родині гончара Петра Бахматника, який 1820 р. прибув до Косова з центральних областей України. Тут Петро одружився з Анною Ситнік (у парафіяльних книгах записана як Бахмінська, а не як Бахматник) і дістав за жінкою землю в 180 сажнів. Його прізвище постійно зазнавало змін: то вони Бахматники, то, коли Олексі довелося підписувати власні кахлі на продаж, прізвище видозмінюється на “Бахміцький”, “Бахметник”. Оскільки Петро Бахматник робив лише “простий”, поливаний посуд, а побілкування, ритування й малювання кольоровими глинами та поливами не робив, то сина Олексу скерував на практику в Москалівку (Косів) до Михайла Барановського (Баранюка) – талановитого гончара.
Після смерті батька (1851) Олекса починає самостійне гончарювання. У декоруванні посуду та кахель йому допомагали дві дочки: Анна і Розалія. У музеї ім. Дзєдушицьких (В. Дзєдушицький (1825 – 1899) – засновник Львівського етнографічного музею) зберігається кахельна піч, яку виконали О. Бахматюк і його доньки у 1877 – 1878 рр. Спереду печі є напис “Aleksander Bachmiski Pan Miester od Roboty Garncarskiej Robiten Piec z Kosowa 1878” (“Олександр Бахмінський, майстер-гончар з Косова, робив цю піч 1878”). У нижній частині печі є кахля, декорована сюжетним малюнком “Гуцул-орач” з орфографічно неточним написом: “Rozalia curka Bachmisk Oykszanda (Aleksandra) risowaa z skoszowa” (пол. Розалія, донька Бахматюка Олександра, малювала з Косова).
Часто виникало питання, що стало причиною більшої популярності О. Бахматюка від не менш талановитого косівського гончара Михайла Баранюка. Чому в пам’яті людей він став “aere perennins” (неперевершеним)? В останній документальній згадці про О. Бахматюка, точніше в некролозі зазначено “У Косові забрала смерть Бахмінського, русина, великих здібностей і широкої слави людину, котрого некрологи з’являються тепер і в заграничних часописах. Була це людина селянського роду, без освіти, косівський гуцул. Виробляв він як самоук-гончар горщики, дзбанки, миски, що були творами мистецтва. Всіх зачаровували його малюнки своєю ніжною простотою і наївністю, захоплювали виконанням, фантазією і колоритом. Почали говорити про його талант, про геніальність, почали купувати, хтось придбав у косівського гончара пару глиняних ліхтарів (свічників), завіз до Парижа. Один архикнязь, будучи в Галичині, побачив їх і купив собі пару, а митець набув через теє широку славу і маєток, бо його вироби почали дуже дорожчати й дійшли до ціни нечуваної. Вже тоді став він гордим, але напрямок фантазії і спосіб творення не змінився. Цікаве й незвичне було життя цього самородного таланту, а може й генія”.
Незважаючи на таку популярність, життя майстра, як і інших гончарів, було нелегким. Незвичайно трудомісткі вироби продавав за безцінь, давалася взнаки конкурентна боротьба серед ремісників. Майстри трималися відособлено, користуючись тільки допомогою членів сім’ї, не тримали учнів (челядників), які, засвоївши прийоми майстра, могли у будь-який час відокремитися і стати конкурентами. Народна думка робила з О. Бахматюка мудреця, який “все вмів”, а заздрісники говорили, що він є “середньовічним алхіміком”, який приховує на людях свою мудрість. Тому в Бахматюка не залишилося послідовників, яких він навчив. Українська читанка, видана у Львові 1913 р., пише: “…була то його тайна, а тайна та пішла з ним у могилу”….
🎉 Маємо ким пишатись! Український шаховий геній, який став 🥇ЧЕМПІОНОМ світу з шахів у 18 років — Руслан Пономарьов🏆
👉 Народився він 11 жовтня 1983 року у Горлівці. Ще змалку заохочений батьками до шахів, він уже у 9 років став шахістом першого розряду, а в 14 — одержав титул гросмейстера, встановивши світовий рекорд молодіжного досягнення.
У віці 18 років дні Руслан здобув титул чемпіона світу ФІДЕ, перемігши у драматичному фіналі свого співвітчизника Василя Іванчука. Цей тріумф зробив його наймолодшим чемпіоном світу ФІДЕ в історії.
🕊 Після початку повномасштабної війни Руслан не залишився осторонь — разом із колегами він створив книгу «From Ukraine with Love for Chess» («З України з любов’ю до шахів»). Це збірка партій і історій українських шахістів, прибуток від якої — понад 20 тисяч євро — було передано на допомогу Збройним силам України. Видання стало символом підтримки і вдячності світу шахів Україні.
12/10/2025
Електронна петиція до Кабміну щодо заборони російськомовних версій українських сайтів набрала необхідні для розгляду урядом 25 тисяч голосів.
За словами автора петиції, російськомовна версія українських сайтів є "колоніальним рудиментом", "інструментом культурної та інформаційної експансії країни-агресора" та "загрозою інформаційній безпеці України".
Be the first to know and let us send you an email when Ukrainian People Magazine posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.
"Ukrainian People" is the leading Ukrainian language magazine in the USA. Written by a team of Ukrainian and foreign journalists, the magazine serves Ukrainian communities across North America.
The editorial policy supports the Ukrainian Diaspora of the world, democracy in Ukraine and cultural events within the USA & Canada. The news pages offer a general interest mix of Ukrainian History, Culture, Traditions, and Events.
Regular sections:
Chicago - Publications about Chicago, Illinois, USA.
Diaspora - A life of Ukrainian Diasporas at Illinois - USA, Canada and the world.
Ukraine - Publications of important events and news; stories about Famous Ukrainians, our Traditions, History, and War in Ukraine.
Entertainment - Art, Theater, Music, Festivals, Nightlife, and Restaurant Reviews.
The magazines' motto: "Ukraine. Freedom. People."
"Ukrainian People" - це провідний щомісячний українсько-американський журнал в США, який видається в Чикаго, штат Іллінойс(глянцевий папір, 64 сторінки). Редакційна політика підтримує діяльність української діаспори Північної Америки, демократичні перетворення в Україні та заходи українців в усьому світі.
"Ukrainian People" - це провідний щомісячний українсько-американський журнал в США, який видається в Чикаго, штат Іллінойс(глянцевий папір, 64 сторінки). Редакційна політика підтримує діяльність української діаспори Північної Америки, демократичні перетворення в Україні та заходи українців в усьому світі.
Наша мета: об'єднати українців усього світу, розповідати про забуті сторінки історії та наших героїв, інформувати про життя української діаспори Північної Америки, а також інших українських діаспор світу.
Основні розділи:
Чикаго - публікації про життя українців в Чикаго (штат Іллінойс).
Діаспора - життя української діаспори Північної Америки та світу.
Україна - публікації про найважливіші події та новини в Україні, війну, видатних українців, наші традиції та ін.
Розваги - мистецтво, театр, музика, фестивалі, ресторани та рецензії.
