29/09/2025
В сухому залишку тиждень 22-28 вересня
☝️ Курс гривні проти долара за минулий тиждень незначно послабився.
☝️ На наступний рік потрібно додатково знайти ще $18,1 млрд зовнішнього фінансування. Вже зрозуміло, де шукати ті кошти
☝️США штовхають ЄС до більш активного використання заморожених російських активів
☝️ Незабаром стане значно менше магазинів, де можна буде купити випивку та вироби для паління,
☝️ Нацбанк здешевлює кредити як може
☝️ ТОП-10 найпопулярніших спеціальностей
☝️ Скандал навколо ліків: «Дарниця» скаржиться до Антимонопольного на дії аптечних мереж. Або чому в аптеках ліки такі дорогі, навіть вітчизняні
☝️ Податок на «солодке» життя
☝️ Охолодження економіки – чому гальмує ВВП
☝️ НБУ отримує контроль над половиною акцій у Національному депозитарії – ключовій установі, яка є однією з точок опори для вітчизняного фондового ринку.
☝️Чому українці так активно вкладають у крипту
☝️Податкова полюбила ФОПів
☝️Борги населення б’ють рекорди
🤞Курс гривні проти долара за минулий тиждень трохи послабився – з 41,2502 грн/долар на ранок 22 вересня до 41,4939 грн/долар на ранок 29 вересня. Також трохи послабився курс гривні до євро послабився - з 48,4215 грн/євро на ранок 22 вересня до 48,7118 грн/євро на ранок 29 вересня. Це відбулось незважаючи на те, що євро за тиждень послабився проти долара з 1,1736 доларів за євро вранці 22 вересня до 1,1672 на ранок 29 вересня.
На минулому тижні обсяг продажу валюти Нацбанком на міжбанківському ринку знов почав зменшуватись – 559,8 млн доларів проти 651,5 млн доларів на третьому тижні вересня та проти 442,8 млн доларів на другому тижні. А загалом продаж валюти Нацбанком у вересні навряд чи перевищить 2,5 млрд доларів, тоді як у серпні було 2,696 млрд доларів.
💲 Де візьмуть гроші щоб боронити Україну. На наступний рік потрібно додатково знайти $18,1 млрд, на 2027 рік - біля $19 млрд. Вже зрозуміло, де шукати ті кошти
Після спільного брифінгу з постійною представницею МВФ в Україні Прішилою Тофано глава Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила у своєму допису в FB про наступні параметри потреб України у зовнішньому фінансуванні:
- Нова програма співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) буде розрахована на чотири роки – 2026-2029, і МВФ попередньо оцінює незакриту потребу України в міжнародному фінансуванні в цей період на рівні $65 млрд.
- Кілька місяців тому уряд оцінював незакриту потребу в міжнародному фінансуванні на два роки – 2026-2027 – на рівні $37,4 млрд, але ця оцінка згодом змінилась, тому що зріс обсяг фінансування, якого бракує в 2026 році.
- На 2026 рік ще не покрита чіткими зобов’язаннями партнерів потреба у $18,1 млрд.
- формат подальшої підтримки України може бути різний - як продовження механізму ERA loans, так і нові механізми – "Репараційний кредит", де російські заморожені активи фактично передаються в користування Україні, чи двостороння допомога від країн-членів.
Як відомо, міністр фінансів України Сергій Марченко оцінює загальні потреби бюджету України у зовнішньому фінансуванні у 2026 році у $45,5 млрд, а загальний обсяг необхідного зовнішнього фінансування на період дії нової 4-річної програми з МВФ – від $150 до $170 млрд. Частково ці потреби вже покриті твердими зобов’язаннями держав-партнерів України.
Із добрих новин – ініціатива щодо подальшого використання російських суверенних активів для підтримки України. Це може збільшити зовнішнє фінансування України партнерам за рахунок цих активів. Просто зараз йдуть переговори міністрів фінансів країн G7 щодо такого механізму – крім ініціативи ERA loans. Мова йде про "Репараційний кредит" Європейського Союзу для України у обсязі до 130 млрд євро. Остаточний розмір кредиту має остаточно з’ясуватисьпісля оцінки МВФ потреб України у 2026 і 2027 роках.
🤞Схоже, дискусії про більш активне використання заморожених російських активів наближаються до чергового реального зрушення. Ініціатором у цьому випадку будуть США. Це чудова новина, насправді, бо розворушить давню європейську тему-страшилку «не_чіпати_російські_гроші_а_то_шейхи_повтікають_зі_своїми_інвестиціями».
Як повідомила телекомпанія Sky News, у сенаті США зареєстровано двопартійний законопроєкт (REPO Implementation Act of 2025), що передбачає використання заморожених російських активів на підтримку України. Мова йде про переведення $5 млрд суверенних російських коштів, що зберігаються в США, на рахунок із нарахуванням відсотків. А далі кожні три місяці щонайменше $250 млн будуть спрямовуватись на потреби України. Автори законопроекту, які є представниками одночасно обох партій – республіканської та демократичної, таким чином сподіваються уникнути додаткових витрат для американських платників податків, та при цьому покласти на Росію тягар фінансування оборони від її агресії. Але на цьому автори законопроекту не зупинились – вони пропонують щоквартально спрямовували на підтримку України 5% російських коштів, які заморожені в Європі. Вони оцінюють таке фінансування майже у $15 млрд щоквартально.
🤞 Гетманцев нагадав про вимогу до торгівельних мереж тримати завищені рівні зарплат персоналу, якщо ті хочуть зберегти ліцензії на торгівлю тютюном та алкоголем.
То що, незабаром будемо бігати у пошуках магазина із спиртним?
Нагадаємо, що для отримання ліцензій на виробництво та торгівлю такими товарами, потрібно тримати мінімальну зарплатню на рівні 12 тисяч грн у селі, а 16 тисяч – у місті.
До речі: Гетманцев пообіцяв, що це ще тільки початок.
👛Нацбанк відзвітував, що в Україні середня ставка за гривневими кредитами корпоративному сектору після зростання в липні з 15,5% до 16,9% в серпні впала до 15,1% річних. Дешевше гривневі кредити коштували лише в кінці минулого року. НБУ, навіть, не включав зниження облікової ставки з 15,5% до 14,5% наприкінці року. Але уряд поки що все робить для зростання інфляції, так що перегляду у бік зниження, думаю, не буде. Ставка валютних кредитів бізнесу залишилася на рівні 5,9% річних, тоді як гривневих кредитів для населення - на рівні 36,2% річних. Щодо залучення депозитів юридичних осіб, то банки залишили середню ставку за ними у серпні на рівні 10,2% річних, тоді як ставка депозитів для населення збільшилася на 0,1 в.п. – до 11% річних. Ставки за валютними депозитами у серпні для бізнесу зменшилися з 0,7% до 0,64%, тоді як для населення збільшилися з 0,94% до 1,01% річних. Оживляти економіку гадаю будемо вже під час відновлення після перемоги.
🏗️Державна служба зайнятості оприлюднила перелік з десяти найпопулярніших вакансій в Україні. Найчастіше роботодавці шукають підсобних робітників. Так в категорії підсобні робітники було розміщено понад 15 тис. вакансій, тоді як у резюме цю професію вказали понад 18 тис. людей. На другому місці – водії (13 тис. пропозицій при 10,6 тис. кандидатів). Третє місце - продавці продовольчих товарів (13 тис. позицій при 20 тис. кандидатів). Для продавців-консультантів було понад 9 тис. вакансій, а претендентів – близько 11 тис. Кухарям запропонували майже 8,7 тис. місць, при цьому охочих працювати близько 12 тис. Серед інших затребуваних спеціальностей – прибиральники службових приміщень (8 тис. вакансій), бухгалтери (6,7 тис.) та вчителі шкіл (4,7 тис.) – у всіх цих категоріях кандидатів більше, ніж пропозицій. До десятки також увійшли швачки (4,6 тис.) та медичні сестри (4,5 тис.). Ну і дивне шукали роботодавці: бандуриста, завідувача оранжереї, математика, готувача шампанського та ведучого дискотеки. Остання вакансія підозрюю від Департаменту поліції з боротьби із наркотиками 🙂.
💊Скандал навколо ліків: «Дарниця» скаржиться до Антимонопольного на дії аптечних мереж. Або чому в аптеках ліки такі дорогі, навіть вітчизняні
Фармацевтична компанія "Дарниця" звернулася до Антимонопольного комітету України (АМКУ) із заявою щодо можливих антиконкурентних дій з боку п’яти найбільших аптечних мереж та двох дистриб’юторів. Про це компанія повідомила агенції «Інтерфакс-Україна».
Як повідомлялося минулого тижня, «Дарниця» призупинила виробництво через переповненість складів, яка виникла через конфлікт з аптечними мережами.
За інформацією джерел «Інтерфакс-Україна», на початку літа ряд великих аптечних мереж "прибрали" з полиць продукцію низки вітчизняних фармиробників, пояснивши це їх відмовою підвищувати платежі за маркетинговими угодами.
Нагадаємо, що в лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО України від 12 лютого 2025 року про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня знизять ціни на 30%. Також воно передбачає встановлення з 1 березня заборони на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Короче, конфлікт збільшує градус. Подивимось, що зможе зробити Антимонопольний із тими найбільшими п’ятьма аптечними мережами та двома дистрібуторами, що грають головні партії в цьому концерті.
🥤 Як ми уже писали, у проєкті бюджету на 2026 уряд запланував запровадження акцизів на солодкі напої. Це законопроєкт Михайла Радуцького, який валявся у парламенті більше року. Але уряду потрібні гроші, а від акцизів на солодке життя Кабмін хоче отримати ₴8,5 млрд. Це погана новина, бо здорожчання напоїв у випадку запровадження акцизів на €0,1 за літр, складе 10-15% за різними оцінками. Привіт інфляція. Ну і заплатять за це споживачі, а не виробники. До того ж, до зменшення попиту на солодку воду, як думають розробники, це не призведе. Але є і гарні новини. Як адмініструвати цей «податок» досі не придумали. До того ж, незрозуміло чи є голоси у Раді на чергове підвищення податків. Не думаю, що багато депутатів захочуть бути «крайніми» у цьому процесі. І бізнес-асоціації теж проти. Подивимось у жовтні, як піде. Поки що навіть профільний комітет Гетманцева проєкт бюджету не розглядав.
💰Мінекономіки погіршило прогноз зростання ВВП України у 2025 з 2,7% до 2%. Основними галузями, що забезпечать збереження невеликого, але зростання, за даними Мінекономіки, будуть промисловість, виробництво, енергетика та агросектор. Своєю чергою, Європейський банк реконструкції та розвитку на диво більш оптимістичний. ЄБРР знизив прогноз зростання реального ВВП України на 2025 до 2,5% з 3,3%. Водночас банк підтвердив свою оцінку роста ВВП України на 5% на 2026. Але, за умови завершення війни. Європейці загалом дивляться на ситуацію дуже позитивно. Наприклад, за їх даними, рівень безробіття в Україні знизився до 12% – мінімуму часів війни, але набір персоналу ускладнюють мобілізація та еміграція. За вітчизняними даними, цей показник вдвічі більший. Але вибачимо їм дивні прогнози. Банк залишається найбільшим інституційним інвестором України – з лютого 2022 на проєкти в країні виділено майже €8,4 млрд, з них €3 млрд – у галузі енергетики.
🤞 Кабінет міністрів України на своєму засіданні 22 вересня фактично схвалив рішення про передачу до Нацбанку функцій управління Національним депозитарієм(НДУ).
До цієї пори ця функція була покладена на Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), але Нацкомісія не була надто ефективною в цьому сенсі. Тож Національний банк до тих 25% у НДУ, які він контролює, додатково отримає ще державну частку НДУ у розмірі 25%, яка була дотепер під керуванням НКЦПФР.
Це все відбувається в рамках меморандуму співробітництва на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу, підписаного у Римі у липні цього року з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за участі Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку і НКЦПФР. І ці кроки також зазначені у меморандумі з МВФ.
Це поки що підготовчі кроки, але, сподіваємось, що й наступні не забаряться. Бо без якісного фондового ринку неможливі ані залучення капіталу від приватних вітчизняних інвесторів, ані залучення капіталу з-за кордону у дійсно великих обсягах, ані пенсійна реформа – бо кошти на накопичувальні пенсії кудись потрібно буде вкладати.
За даними, які наводить агенція «Інтерфакс-Україна», станом на середину 2025 року Нацбанк був напряму власником 25%, а ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державі в особі НКЦПФР належало 25%, Ощадбанку – 24,9903%, Укрексімбанку – 9,9903%. Тобто, після рішення Кабміну НБУ зможе прямо та опосередковано контролювати більше 60,9% у НДУ.
🪙За даними ЄБРР, українські користувачі з липня 2023 до липня 2024 витратили на придбання біткоїнів рекордні $882 мільйони. За оцінкою Chainalysis - Global Crypto Adoption Index 2024, Україна входить до числа країн із найвищим рівнем використання криптовалют. За підрахунками укладачів рейтингу, країна поступається лише Індії, Нігерії, Індонезії, США та В'єтнаму. Нещодавнє зростання нашої криптоактивності, за даним банку, було зумовлене переважно інституційними переказами (в діапазоні від $1 до $10 мільйонів) та професійними переказами (в діапазоні від $10 000 до $1 мільйона). Це і не дивно. До цієї царини держава ще не дісталась. А щодо оподаткування галузі, то за словами Гетманцева, до цього питання повернуться вже після війни. Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи» ще у лютому 2022. Президент навіть його підписав. А от щоб закон запрацював, треба вносити зміни в Податковий кодекс. А їх нема.
✊Податкова розширила пільгу для ФОП та самозайнятих зі сплати ЄСВ. Це ж що таке діється? Сподіваюсь, у лісі всі живі-здорові 🙂. Так от. З 1 жовтня 2025 спрощуються умови звільнення ФОП та інших самозайнятих осіб від сплати ЄСВ за себе. Тобто, якщо роботодавець вже сплатив за ФОП ЄСВ, то підприємець вже нічого не винен державі. І довести це зараз стане простіше. Вимогу мати основне місце роботи скасовано. Таким чином наразі залишаються дві умови для пільги: роботодавець вже сплатив за особу ЄСВ та сума внеску була не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо роботодавець сплатив менше мінімального внеску, ФОП чи інша самозайнята особа мають донарахувати та сплатити ЄСВ самостійно. Водночас для ФОП на єдиному податку це обов’язково. Для інших самозайнятих це обов’язково за наявності чистого доходу за період, за його відсутності - за бажанням. Цікаво подивитися на тих, хто забажає 🙂.
🔌В Україні станом на середину вересня 2025 налічується 788 507 виконавчих проваджень через борги за комунальні послуги, що на 13% більше, ніж у липні 2024. Від початку повномасштабної війни кількість боргів зросла у 1,5 рази і наразі сума складає рекордних 107 млрд. У структурі боргів зі значним відривом лідирує тепло – 330 тис. випадків (35,2 млрд). Далі вода – 163 тис. (10,2 млрд) і обслуговування житла – 96 тис (8,8 млрд). Значні прострочення також зафіксовано за постачання електроенергії 88 тис. (17,1 млрд) та газу 76 тис. (32,3 млрд). Найчастіше посполиті не платять на Дніпропетровщині (19%), Харківщині (16%), Донеччині (10%) та у Запорізькій області – 53 797 (7%). Що і не дивно. Найбільша група боржників – це люди передпенсійного віку (46-60 років) - 38%. Пенсіонери (60+) та гіпстери (36-45) не платять однаково – по 25% загального боргу припадає на них. Перші, як так розумію, тому що грошей нема. Бо ж відповідальні дуже. А от другі – навпаки. Гроші є, а відповідальності ніт 🙂. А от що з цим робить, то питання. Пробачити та списати? Але ж ті, хто платив будуть відчувати себе лохами 🙁.
Ось такий був четвертий тиждень вересня – хайп навпіл із зрадою.
А малюнок створив ШІ, як він це бачить
