01/12/2025
У сухому залишку за тиждень 24-30 листопада
☝️ Гривня коливалась минулого тижня, але в кінці майже повернула втрачені позиції
☝️НБУ активно продавав валюту, але валютні резерви все одно збільшились у листопаді
☝️Україна на МВФ досягли домовленості “на рівні персоналу” щодо нової програми на 8,1 млрд доларів
☝️Із репараційною позикою справи просуваються. І це добре
☝️ МВФ (насправді - уряд) вимагає підвищення оподаткування. Перш за все – для ФОПів
☝️ Великий бізнес вимагає нормального перебронювання персоналу
☝️ Третій тиждень поспіль "Укренерго" застосовує цілодобові обмеження споживання електроенергії
☝️«Національний кешбек» поки продовжать виплачувати
☝️Швидкість мобільного інтернету відтепер є офіційно контрольованим параметром
☝️ Сума гривневих вкладів українців у банках вперше перевищила 1 трильйон.
☝️Грошей на “Зимову підтримку” трохи не вистачає, але уряд знайде. Шкандаль, короче
☝️ Керівники найбільших фінансових установ за пів року посилили песимізм
💶НБУ збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на минулом тижні до 963,29 млн доларів проти 647,8 млн доларів 17-23 листопада, проти 700,9 млн доларів 10-16 листопада та проти 576,4 млн доларів на першому тижні листопада. Загальний обсяг продажів у листопаді становив 2,887 млрд доларів, що приблизно середнім щомісячним обсягом продажу валюти
За нашими підрахунками, обсяг міжнародних резервів НБУ перевищує зараз 52,9 млрд доларів. Найближча дата публікації даних про резерви – в кінці поточного тижня.
📈Курс гривні за тиждень трохи послабився – до 42,266 грн на ранок 1 грудня проти 42,1549 за долар на ранок 24 листопада. Але це дещо сильніше, ніж 42,2841, що було 13 січня. Проте на минулому тижні офіційний курс сягав 42,4015 грн, що є рекордом цього року та й взагалі - історичним рекордом.
Проти євро гривня послабилась на тижні – до 48,8933 гривень за євро на ранок 1 грудня проти 48,5161 гривень за євро на ранок 24 листопада та проти 48,9835 гривень за євро на ранок 17 листопада. Це відбулось на тлі того що євро незначно посилився проти долара за минулий тиждень – до 1,1566 ввечері 28 листопада проти 1,1520 ввечері 21 листопада та проти 1,1648 ввечері 14 листопада.
💰Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування. Обсяг програми - $8,2 млрд. Нову програму, розраховану на 4 роки, ще має затвердити Виконавча рада фонду. Це може статися після того, як Україна виконає попередні умови, а також за наявності достатніх гарантій фінансування від донорів. Від української влади очікують, що вона прискорить боротьбу з ухиленням від податків і розширить податкову базу, включно з оподаткуванням доходів від цифрових платформ, усуненням митних лазівок і скасуванням пільг з ПДВ. Також найважливішим заходом є ухвалення бюджету-2026 відповідно до рамок нової програми. Якщо все піде за планом, то перший транш ми маємо отримати вже в січні.
💶Команда юристів Європейської Комісії наразі фіналізує проєкт юридичного обґрунтування репараційної позики для України з використанням заморожених російських активів. Чому це важливо? Бо на кону $200 млрд російських грошей, без яких Україні не обійтися у наступному році. А Бельгія, де в депозитарії сконцентровані ці гроші, робить все можливе, щоб вони там і залишилися. Паралельно вимагає від Єврокомісії, щоб вона дала юридичні гарантії для їх використання. Але іншого шляху у Європи немає. ЄС майже у кризі.
😡МВФ (насправді - уряд) в рамках нової програми фінансування на $8,1 млрд (ще незатвердженої) вимагає підвищення оподаткування. Зокрема, мова йде про поширення сплати ПДВ та ввізного мита на посилки вартістю до €150, які зараз не оподатковуються. Ще одна норма - розширення бази платників податків, запровадивши оподаткування цифрових платформ (Uber, Bolt, Uklon, OLX, Glovo, Prom.ua) у межах 10% від доходу. Насправді, податок будемо платити ми, цифрові платформи просто відповідно підвищать ціни на свої послуги. Ми таке вже проходили з «податком на Google». Але цей законопроєкт навіть не дійшов до другого читання. А з урахуванням, що Рада бюджет не може прийняти (голосування перенесли на 2 грудня через брак голосів), то його доля досить туманна. Ще МВФ (чи уряд) хочуть скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ. Заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк припускає, що йдеться про запровадження обов’язкової сплати ПДВ для другої групи ФОП. Зараз вони сплачують тільки єдиний податок у 20% від мінімальної зарплати та Єдиний соціальний внесок. Але найбільш сумне в цій історії те, що це чи не найменша за розміром програма співробітництва з Фондом. Потенційно ми можем отримати $8,1 млрд, а от виплатити МВФ за 2026-2029 Україна має $7,6 млрд. Купи козу, продай козу. Я б йшов на банкрутство чи списання боргів. Не бачу сенсу у такому співробітництві.
🪖Великий бізнес вимагає від уряду вдосконалити процедури перебронювання персоналу
Європейська Бізнес Асоціація звернулася до уряду України з проханням вдосконалити процедуру перебронювання військовозобов'язаних працівників для підприємств зі статусом критично важливих. Бізнес пропонує перебронювання військовозобов'язаних працівників із чинною відстрочкою в безперервному режимі, або скоротити технічний інтервал перебронювання до трьох годин із моменту подачі заявки. Проблема в тому, що після отримання наказу про підтвердження критичного статусу компанії наразі не мають технічної можливості завчасно перебронювати своїх працівників на новий строк дії критичності. Тож підприємства фактично змушені чекати завершення чинних відстрочок, що створює проміжок, коли ключові працівники можуть бути мобілізовані. У результаті підприємства ризикують втратити необхідних працівників. Бізнес повідомляє про непоодинокі випадки, коли заброньовані працівники отримували повістки вже наступного дня після завершення строку поточного бронювання. Технічно це зробити можна. Мінекономіки має внести зміни до своєї відповідної постанови, а Мінцифри забезпечити технічне рішення. Питання в тому, чи захочуть. Зараз так все несеться…
Третій тиждень поспіль "Укренерго" застосовує цілодобові обмеження споживання електроенергії через регулярні масові повітряні атаки на об’єкти енергетики
НЕК "Укренерго" у понеділок, 1 грудня обмежує споживання у всіх регіонах протягом доби обсягом від 0.5 до 3 черг.
🛒 «Національний кешбек» поки продовжать виплачувати, але з квітня можуть зупинити. Хоча Мінекономіки спростовує скасування програми
Накопичені користувачами програми "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги" ("Національний кешбек") у квітні 2026 року кошти надійдуть у травні 2026 року, після чого програма припиниться.
Це випливає з постанови №952 від 22 листопада 2025 року, що вносить зміни до постанови №1510 щодо реалізації програми "Національний кешбек" від 20 серпня 2024 року.
Але у постанові зазначено, що "….Перерахування отримувачу нарахованого кешбеку за грудень 2025 р. здійснюється в лютому 2026 р. у разі наявності бюджетних коштів за програмою "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги". У разі відсутності бюджетних коштів за програмою в наступному бюджетному періоді для надання державної грошової допомоги покупцям нарахування кешбеку отримувачам припиняється починаючи з 1 січня 2026 року".
З цього, відповідно, випливає, що виплата коштів, що були накопичені користувачами у грудні-2025 року та мали б виплачуватись у лютому 2026 року, не здійснюватиметься.
Раніше стало відомо, що уряд обмежив перелік категорій товарів та послуг, які можна оплачувати коштами з програми "Національний кешбек" - з 72 категорій лишились тільки шість, серед них: оплата комунальних послуг (е/е, газ, опалення та водопостачання), купівля товарів у супермаркетах та бакалійних магазинах, у продовольчих магазинах (ринки, магазини зі спецасортиментом, напівфабрикати, продаж з торговими автоматами).
Наразі в "Національному кешбеку" беруть участь близько 7,5 млн українців, які отримали понад 4 млрд грн виплат.
Але при цьому міністерство економіки надало агенції «Інтерфакс-Україна» пояснення, що про згортання програми мова не йде: «Національний кешбек продовжує роботу в штатному режимі. Мінекономіки не готувало і не розглядало документів, які б передбачали припинення роботи Національного кешбеку у 2026 році. Оприлюднена у медіа інформація не відповідає дійсності. Цитовані зміни в нормативних актах, які зазначають ЗМІ, стосуються технічного перерозподілу коштів і не є рішенням про скорочення фінансування чи згортання програми».
🛜Швидкість мобільного інтернету відтепер є офіційно контрольованим параметром, оператори будуть повинні дотримуватись обіцянок
Президент України Володимир Зеленський 24 листопада підписав закон, який підвищує стабільність та якість мобільного інтернету і зв’язку – мова про закон № 4670-IX.
З тексту закону випливає, що відтепер швидкість мобільного інтернету є офіційним показником, за яким контролюватимуть роботу операторів. Окремо вдосконалено механізм національного роумінгу — у разі надзвичайних ситуацій мережі зможуть підстраховувати одна одну, щоб люди залишалися на зв’язку. Національний роумінг продовжить діяти і після закінчення війни.
Цей законопроект був прийнятий 4 листопада під реєстраційним № 12094, він оновлює правила у сфері електронних комунікацій та наближає їх до стандартів ЄС.
Результати тесту швидкості абоненти зможуть автоматично передавати до регулючого органу НКЕК, — для аналізу та швидкого реагування на проблеми.
🪙Сума гривневих вкладів українців у банках вперше перевищила 1 трильйон.
Загалом, станом на 1 листопада 2025 загальний обсяг вкладів фізичних осіб у банках України сягнув ₴1,53 трлн. Вклади у національній валюті перевищують ₴1,01 трлн (приріст за місяць ₴12,2 млрд). Вклади в іноземній валюті дорівнюють ₴524,6 млрд (приріст за місяць ₴7,2 млрд). Статистика також вказує на суттєву концентрацію заощаджень: 56,89% українців зберігають у банках суми до ₴200 тис.. Водночас понад половину всіх депозитних коштів ‒ 51,02% ‒ розміщено на рахунках із залишками більш як ₴600 тис., хоча таких клієнтів лише 0,6%. Переважна частина вкладників тримає гроші на рахунках до запитання ‒ їхня частка становить 70,24%. Строкові депозити займають 29,76%, найбільше з них припадає на вклади до трьох місяців (17,21%). Депозити на термін понад рік формують лише 0,74% загальної суми.
💰Станом на 27 листопада понад 13 млн українців подали заявки на отримання допомоги 1000 грн у межах урядової «Зимової підтримки». На фінансування виплат до кінця року виділили 11 млрд, це дозволить виплатити по 1000 грн для 11 млн українців. Таким чином, кількість заяв станом на 27 листопада вже перевищила заплановану суму виплат. В принципі, для уряду то не є проблема. Гроші на виплату «зимової тисячі» спрямували з програм соціальної підтримки громадян, які потребують допомоги. Мінсоцполітики об'єднало ресурси в єдину програму – «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини». Бентежать два моменти. По-перше, Кабінет Міністрів затвердив механізм виплати 1000 грн кожному українцю, незалежно від його доходів, у межах анонсованої президентом Володимиром Зеленським програми «Зимова підтримка». Тобто гроші витратять не тільки на тих, хто дійсно потребує допомоги. І другий момент – стан планування у стінах Мінекономіки. Сходу прорахуватися на кілька мільярдів… В принципі, це неприпустимо.
🏦Оцінка поточного стану фінансового сектору керівниками найбільших фінансових установ за пів року дещо погіршилася: баланс відповідей знизився до рівня 2024 року. Більшість респондентів не відзначили змін стану фінансового сектору за останні шість місяців і не очікують його зміни в наступні пів року. Однак удвічі зросла частка тих, хто очікує погіршення стану фінансового сектору: з 15% у травні до 32% у листопаді. Війна з Росією й далі залишається основним джерелом системних ризиків. Помітно підвищився ризик загального рівня корупції та посів друге місце серед найбільших загроз. Також до трійки основних ризиків потрапив фактор діяльності правоохоронних органів і судової системи.
От таким був останній тиждень листопада. А малюнок зробив ШІ, як він те бачив
