«Поетка, художниця й перекладачка Ганна Яновська відома українським читачам перекладами художньої літератури з англійської мови для дорослих і дітей. Як авторка поезії вона присутня в літературі від початку століття і має декілька збірок, а як художниця творить витинанки, з якими завжди існує спокуса зіставити її вірші. У нових збірках вона демонструє розмаїття мистецьких і ціннісних пошуків з наголосом на подібності й відмінності написаного до і після лютого 2022-го» — пише Юлія Ємець-Доброносова.
✨📖 Подаруйте радість добрих текстів – передплатіть «Критику» для себе, своїх друзів чи рідних!
Перейшовши на сторінку передплати, ви зможете обрати онлайн-доступ до текстів «Критики», друкований часопис поштою чи 2-в-1 (і те, й інше).
Долучайтеся до нашої спільноти!
19/07/2025
«Парадоксально: хоч розвій українського театру в той час унеможливлював Емський указ 1876 року, в імперії виникла мода на український театр, попри те, що для показу вистав потрібний був дозвіл. Одним із чинників була російсько-турецька війна 1877–1878 років, яка, на диво, стала "каталізатором і охоронцем" українського театру в умовах культурних обмежень. На прифронтових територіях і в самому війську український театр був надзвичайно популярний, адже – тут дослідниця звертається до спогадів Миколи Садовського, який закінчив війну георгіївським кавалером, – армія, що воювала на Балканах, в основному складалася з українців. Перемога над Османською імперією сприяла національному піднесенню» — пише Марина Полякова про книжку Ганни Веселовської «Микола Садовський. Актор, режисер, антрепренер. 1856–1906»
✨ 14 вистав з 7 міст України!
Театральний Фестиваль-Премія ГРА оголосив шортліст (за абеткою):
За найкращу драматичну виставу великої сцени
🎭 Київський академічний драматичний театр на Подолі – вистава «Процес»
🎭 Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра – вистава «Отелло»
За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду
🎭 Рівненський академічний обласний театр ляльок – вистава «Хлопчик зі скрипкою в серці»
🎭 Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна – вистава «Аліса в Дивокраї»
За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу
🎭 Opera aperta – вистава «GAIA-24. Opera del Mondo»
🎭 Київський національний академічний театр оперети – вистава «На русалчин Великдень»
🎭 Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької – вистава «Червона рута»
За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру
🎭 Одеський академічний обласний театр ляльок – вистава «Брехня»
За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів)
🎭 Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької – вистава «Я, "Побєда" і Берлін»
🎭 Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна – вистава «Украдене щастя»
За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм
🎭 Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка – вистава «1975»
🎭 Театр «Нафта» – вистава «Хтось такі як я»
За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни
🎭 Київський академічний театр «Золоті ворота» – вистава «Я повернуся»
🎭 Театр Ветеранів – вистава «Військова мама»
Театральний Фестиваль-Премія ГРА — щорічна національна театральна подія, яка вже сьомий рік поспіль формує простір для відкритого професійного діялогу, визначає найяскравіші мистецькі явища сезону та демонструє динаміку розвитку українського театру.
Український Дім запрошує на вуличну інсталяцію «Розсіяні географії» від українсько-американської мисткині Моллі Гочман досліджує теми вимушеного переміщення, резильєнтности та єдности.
Проєкт спонукає до відкритого діялогу про збереження територіального й культурного суверенітету та людські втрати, спричинені вимушеним переселенням.
Адже кордони — це не лише лінії на мапі. Це невидимі межі, що формують нашу культурну ідентичність.
«У 2026 році буде справжній "парад ювілеїв", пов’язаних із Острозьким князівством.
445 років із дати видання Острозької Біблії, 450 років від заснування Острозької академії та п’ятсотріччя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького. Це стимулює зацікавлення дослідників Острогіяни.
Відомим дослідником спадщини князів Острозьких у Польщі є Томаш Кемпа. Його нова книжка має назву "Костянтин Василь Острозький (1526–1608) — лідер православної спільноти в Речі Посполитій". Автор зазначає, що князь Острозький був одним із найвпливовіших маґнатів Речі Посполитої, та водночас до кінця життя залишався вірним православ’ю, хоча чимало представників шляхти українських земель відмовлялися від православної віри» — пише про книжку Дмитро Шевчук.
📗 Радо повідомляємо, що монографія професора Андрія Даниленка «Від Біблії до Шекспіра: Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови» увійшла до трійки цьогорічних фіналістів Міжнародної премії імені Івана Франка!
Крізь призму Кулішевих перекладів Святого Письма та Шекспірових п’єс дослідник розглядає перипетії модерної мовотворчости в контексті ширших суспільних процесів, що відбувались у ХІХ столітті в Російській та Австро-Угорській імперіях. Придбати книжку: https://bit.ly/3VO5T62
Міжнародна експертна рада, в яку ввійшли 29 експертів з Австрії, Польщі, Словаччини та України, за результатами попереднього розгляду високо оцінила працю проф. Даниленка і рекомендувала її до участі у фінальному етапі конкурсу разом із ще двома книжками:
📗 Богдан Лазорак, Беата Скварек, Тетяна Лазорак. «Країна солі і нафти: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали» (Лєґніца – Дрогобич – Нагуєвичі: Wydawnictwo Collegium Witelona Uczelnia Państwowa; Державний історико-культурний заповідник Нагуєвичі, 2024)
📗 Ігор Набитович. «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації» (Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2022)
Ім’я лавреата 2025 року буде оголошено 27 серпня, у день народження Івана Франка, на урочистій церемонії нагородження в Дрогобичі.
📚 Принагідно нагадаємо, що кілька інших видань Критики з історії модерної української культури, також опублікованих за сприяння Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці й Українського наукового інституту Гарвардського університету, нещодавно здобули перемогу у Всеукраїнському рейтинґу Книжка року – 2024, зокрема,
▪️у номінації Життєпис – перший том зведення Тарас Шевченко у спогадах. Придбати книжку: https://bit.ly/3DeIqFa
▪️у номінації Літературознавство / критика – збірник праць Віктора Дудка (1959–2015) “Основа” та її епоха: джерелознавчі студії. Придбати книжку: https://bit.ly/4kiNucn
У розвідці показано, як завдяки символічному обігруванню втрати й здобуття тілесних функцій, а також через позначення таких ритуальних характеристик тіла як андрогінія і безстатевість, кокономорфність і дезінтеґрованість, здійснювався перехід особи в інший соціяльний статус. Тілесність, витлумачена в мітопоетичному значенні, охоплює символіку душі, емоцій, одягу, звуку, а також дня / ночі, світла / темряви, сміху / смутку, харчів / крихт. Авторка зосереджується на засадничих переходових сюжетах традиційної культури, пов’язаних із народженням, одруженням і смертю. У центрі уваги перебувають обряди родин, хрестин, весілля, похорону і їх головні персонажі – новонароджена дитина, її мати і батько, молодята, мрець і душа, а також решта осіб, кровно чи за ритуальною функцією наближені до переходових: дружки і дружби, баба-повитуха, батьки молодят та інші.
«Є постаті, велич яких очевидна для тих, хто мав нагоду з ними зустрічатися, і вона ще більше розкривається після завершення їхньої земної мандрівки.
Таким був і патріярх Йосиф Сліпий – людина неймовірної сили духу. Після вісімнадцяти років ув’язнення у ҐУЛАҐу й перебування в нелюдських умовах він не просто вижив, а мав сили й натхнення до праці як Глава Української Греко-Католицької церкви. 1963 року після звільнення з таборів патріярх хотів повернутися до Львова, але совєти цього не дозволили: одразу мусив їхати до Рима. Тож у сімдесят років Блаженніший прибув до Італії і, попри очікування більшости, замість вести тихе життя ("доживати віку") розпочав активну працю» — пише Богдана Матіяш в огляді книжки ⬇️
Читайте у «Критиці»! Посилання у першому коментарі
04/07/2025
Стартував масштабний проєкт запису камерних симфоній Євгена Станковича.
Виклики, які поставила війна, гостро актуалізували проблему ідентифікації української культури на міжнародній сцені. Світ почав відкривати для себе раніше невідомий пласт сучасної української академічної музики, композиторів та виконавців.
У концепції Наталії Пономарчук цикл камерних симфоній композитора постає, з одного боку, як еволюція становлення авторського стилю Євгена Станковича, його психологічного «живого портрету», вираженого мовою музики, що змінювався і розквітав новими гранями 50 років, розвиваючи та оберігаючи власну, українську ідентичність.
В широкому ж сенсі, спираючись на факт, що протягом творчого шляху Станкович часто експериментував з музичними стилями, створюючи блискучі композиції в дусі неофольклоризму, необароко, неоромантизму, використовуючи музичне мовлення авангардистів, презентація 17 камерних симфоній Станковича як циклу є ретроспективою, що ілюструє розвиток усього українського академічного музичного мистецтва останніх 50 років, в якому знайшли відбиття найяскравіші та найрізноманітніші стилістичні знахідки, що має небагато аналогів у світовій практиці і є безпрецедентним для українського мистецтва.
Презентація CD запланована на осінь 2025 року.
Деталі — за посиланням у першому коментарі.
03/07/2025
«Головний герой твору – молодий поляк українсько-польського походження на ім’я Кінь, який після початку російського повномасштабного вторгнення добровільно долучається до допомоги Україні, а згодом вступає до лав ЗСУ. Його історія не епічна, а цілком буденна. Це роман не про героїзм, а про трансформацію: від байдужости до приналежности, від пасивного спостерігача до воїна. Автор згадує античне поняття "thymos" – внутрішня сила, пристрасть, яка підштовхує до дій незалежно від раціональних міркувань» — пише Єлизавета Вальтер про книжку «На нулі» Щепана Твардоха.
Посилання у першому коментарі ⬇️
02/07/2025
«Вразливий підліток Путін — шанувальник історичних реконструкцій, у яких совєтські оперативники борються із західними загрозами Росії, — захоплювався, за його словами, тим, "як зусилля однієї людини могли досягти того, чого не могли цілі армії. Один шпигун міг вирішити долю тисяч людей". Для Путіна занурення в совєтські трилери й ототожнення з героями на кшталт Штірліца стало обрядом переходу з юнацтва в доросле життя, в якому він перетвориться на офіцера КҐБ.
Його роки в КҐБ лише поглибили ворожість до Заходу й будь-яких проявів народного суверенітету чи національного визволення — усе це, що заперечувало совєтське репресивне правління, він почав розглядати через призму безпеки як навмисні напади Заходу на Росію» — пише політолог Антон Шеховцов для «Критики» ⬇️
Be the first to know and let us send you an email when Часопис КРИТИКА - Journal KRYTYKA posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.
Contact The Business
Send a message to Часопис КРИТИКА - Journal KRYTYKA:
Krytyka.com є веб-порталом групи «Критики», яку складають дослідницький центр – Інститут Критики, видавництво, часопис, а також онлайн-проєкт «Критичні рішення». Група «Критика» поглиблює співпрацю між українськими інтелектуалами та їхніми колеґами в інших країнах і організовує семінари та конференції щодо критично важливих тем для демократичного розвитку України. Групу очолює Григорій Грабович, професор Гарвардського університету і президент Наукового товариства імені Т. Шевченка у США.
Про видавництво
Видавництво друкує дослідження з історії, політології, літературознавства, мемуарну літературу і художні твори класиків українського модернізму ХХ століття та сучасних письменників. Разом з Інститутом Критики видавництво бере участь у джерелознавчих дослідженнях, оприлюднюючи матеріяли з історії України. Серед великих проєктів видавництва багатотомна праця «Хроніки колективізації та Голодомору в Україні. 1927—1933».
«Критика» видає також електронні матеріяли з історії культури, зокрема повнотекстові версії літературно-художніх часописів 1920-х— 1930-х років із бібліографічними описами. Протягом 2004—2009 років у світ вийшли компакт-диски із часописами «Мистецтво», «Універсальний журнал», «ВАПЛІТЕ», «Аванґард», а також виданнями українських футуристів.
Про журнал
Часопис було організовано за взірцем американського «New York Review of Books», англійського «Times Literary Supplement» та польського часопису «Kultura», що його видавав у паризькій еміґрації Єжи Ґедройць. Серед українських видань «Критика» вирізняється високим інтелектуальним рівнем і є розрахована на широкі кола української інтелігенції для міждисциплінарного обговорення найістотніших соціяльних, політичних і культурних проблем суспільства взагалі, а надто вітчизняної гуманітарної спільноти, як в актуальному, так і в історичному аспектах.
