Видавництво "Комора"

18/07/2025

«Спогади» Надії Суровцової — не просто мемуари. Це тривалий, багаторічний процес опору стиранню.

У цій каруселі — про те, як народжувався текст, що витримав знищення, тюрми, Колиму і десятиліття мовчання. І нарешті промовляє сьогодні до нас.

Двотомне свідчення ХХ століття очима тієї, хто його прожила можна замовити на сайті «Комора».

Двотомник «Спогади» Надії Суровцової видано за підтримки Міжнародний фонд "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

15/07/2025

Запрошуємо до перегляду розмови двох українських коміксисток — Жені Олійник та Юлії Вус про досвід монетизації навичок у сфері коміксів та ілюстрації.

Модераторка зустрічі — Алла Костовська, редакторка видавництва «Комора».

📌 Женя Олійник — ілюстраторка, коміксистка, культурна критикиня. У своїх візуальних історіях часто порушує складні соціальні й культурні теми. Працює у сферах редакційної та комерційної ілюстрації, книжкового оформлення та графічної журналістики.

📌 Юлія Вус — ілюстраторка, авторка коміксів. Її роботи набули міжнародного розголосу завдяки влучним коміксам про життя під час війни. У 2025 році вийшла графічна книжка «Коротка історія довгої війни» (у співавторстві з Маріам Найем та Іваном Кипібідою).

Розмова доступна англійською мовою з українськими субтитрами.

Вебінар організовано в рамках проєкту Графічні історії з Вірменії, Грузії та України» і спрямований на підтримку розвитку жанру коміксів.

Цей проєкт міжнародної співпраці спільно втілюють: ARI Literature Foundation (Вірменя), Literature Initiative Georgia (Грузія), Видавничий дім «Комора» (Україна) та платформа графічної журналістики MediaRidders' Drawing the Times (Нідерланди).

Докладніше про проєкт: https://komorabooks.com/visual-stories-from-armenia.../

Проєкт втілюється за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу. Європейський Союз не несе за них відповідальності.

Creative Europe
European Commission
Creative Europe Desk Ukraine

The webinar is held in the frames of Visual Stories from Armenia, Georgia and Ukraine project funded by EU Creative Europe Cooperation Grants.About the proje...

14/07/2025

«Дякую за кожний новий ранок» — автобіографічний роман чеської письменниці українського походження Галини Павловської, який став однією з перших та водночас найпопулярніших її книжок.

Дорослішання Ольги, alter ego самої авторки, відбувається на тлі драматичних подій 1968 року в Чехословаччині, окупації країни радянськими військами та наступних понад 20 років тоталітарного абсурду. Навіть із тавром племінниці «українського буржуазного націоналіста» дівчина намагається отримати від життя максимум. І хоча її родину важко назвати зразковою, безумовна любов і підтримка батьків стає для Ольги неоціненною на її шляху. Дружба, кохання, втрати, кумедні історії, неповторна Прага та перипетії, пов’язані з українською родиною головної героїні, переплітаються у захопливому сюжеті, сповненому дотепного гумору, витонченої іронії та несподіваних підтекстів.

Купуйте книжку на гаражному розпродажі зі знижкою 50%.
https://komorabooks.com/product/dyakuyu-za-kozhnyj-novyj-ranok-rozprodazh-2/

На книзі можуть бути незначні пошкодження.

12/07/2025

Сьогодні святкує день народження Ростислав Лужецький — художник, книжковий дизайнер і співзасновник видавництва «Комора».

Від щирого серця вітаємо, пане Ростиславе!
Бажаємо міцного здоров’я, підтримки від людей довкола, натхнення й сил для втілення нових креативних задумів. Нехай кожен проєкт знаходить свого глядача й читача.

Многая літа!

11/07/2025

«Звідси і одне із джерел забужківського синтаксису, цих самих багатоповерхових і багатошарових речень, куди втискається, вкладається, як коліном у валізку, максимум інформації, щоб не було де лезо ножа встунути».

Фрагмент відео з презентації нової книжки Оксани Забужко «Наша Європа» на Книжковому Арсеналі. Повна презентація доступна на YouTube-каналі Суспільне Культура.

09/07/2025

Завтра, 10 липня о 19:00, відбудеться відкрита розмова між видавцями коміксів з Вірменії, Грузії та України про виклики, пов'язані з виданням та просуванням коміксів, а також про культуру читання коміксів та графічних романів.

Щоби отримати посилання на подію, заповніть, будь ласка, коротку форму.

Учасники:
Лілія Омельяненко — співзасновниця «Видавництва», незалежного видавництва з Києва, що спеціалізується на соціально важливій та візуально орієнтованій літературі, зокрема графічних романах та ілюстрованих книгах. «Видавництво» стало відомим завдяки сміливим редакційним рішенням та представленню українським читачам таких визнаних графічних новел, як «Маус» та «Персеполіс». «Видавництво» прагне сприяти культурному діалогу та соціальним змінам і продовжує підтримувати інноваційну та змістовну літературу, яка розширює перспективи українського суспільства.

Врей Кассуні — вірменський режисер анімаційних фільмів, мультиплікатор і засновник Міжнародного фестивалю анімаційного кіно та коміксів ReAnimania в Єревані. З моменту заснування в 2009 році ReAnimania перетворився на провідну платформу Вірменії для анімації та візуального сторітелінгу, яка об'єднує місцевих талантів зі світовими творцями. Його мистецтво поєднує традиції та інновації, часто порушуючи теми культурної ідентичності та людської стійкості з теплотою та гумором. ReAnimania посприяла появі нового покоління вірменських аніматорів, перетворивши Єреван на творчий центр міжнародної анімації.

Модератор:
Міхеіл Ціхелашвілі — грузинський письменник, перекладач і редактор коміксів. Закінчив Тбіліський державний університет (бакалавр образотворчого мистецтва) та Ілійський державний університет (магістр культурного менеджменту). Протягом 7 років працював у видавництві Sulakauri менеджером з прав та відповідальним редактором. Пізніше він приєднався до команди «Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа» як координатор архіву на один повний сезон. У 2019 році після публікації свого першого роману почав працювати як перекладач, письменник і сценарист, а також займатися волонтерською діяльністю. Загалом у його доробку можна знайти роман, збірку оповідань, два комікси, вісім перекладених книг, два кіносценарії та десятки статей. Наразі живе і працює в Порту, Португалія.

Розмова відбудеться англійською мовою онлайн на платформі Zoom і буде відкрита для всіх охочих. Пізніше буде доступний відеозапис із субтитрами.

Вебінар організовано в рамках проєкту Графічні історії з Вірменії, Грузії та України» і спрямований на підтримку розвитку жанру коміксів.

Цей проєкт міжнародної співпраці спільно втілюють: ARI Literature Foundation (Вірменя), Literature Initiative Georgia (Грузія), Видавничий дім «Комора» (Україна) та платформа графічної журналістики MediaRidders' Drawing the Times (Нідерланди).

Докладніше про проєкт: https://komorabooks.com/visual-stories-from-armenia.../

Проєкт втілюється за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу. Європейський Союз не несе за них відповідальності.

Creative Europe
European Commission
Creative Europe Desk Ukraine

Welcome! You are invited to join a webinar: Conversation on publishing and promoting comics books genre. After registering, you will receive a confirmation email about joining the webinar.

08/07/2025

1938 рік. Польща вперше бере участь у Чемпіонаті світу з футболу. У матчі проти Бразилії нападник Ернст Вілімовський, етнічний німець із Верхньої Сілезії, забиває чотири голи поспіль. Один гравець, один матч, чотири голи. Але його команда все одно програє. Рахунок 5:6. Польща залишає турнір.

«Вілімовський» — назва роману боснійсько-хорватського письменника Мілєнка Єрґовича. «Ернст Вілімовський тут не за головного героя, навіть не за другорядного персонажа. Він тут на правах алегорії, і то вельми прозорої. Блискуче грає: хороша швидкість, хибний напрямок — навіки гравець-переможець в команді, що програла. Ім’я “Вілімовський” на обкладинці означає, що нам розкажуть історію красивої поразки», — пише Ганна Улюра у своїй рецензії.

Книгу можна придбати на сайті «Комора».

Переклад з хорватської Ірини Маркової.

04/07/2025

1938 рік. У повітрі витає війна. Він — краківський професор на пенсії, який втратив дружину і залишився з хворим на туберкульоз кісток сином. Вона — німкеня, яка втекла на край світу, щоб відкрити готель в горах на Адріатичному узбережжі. Вони — мешканці глухого села на хорватському порубіжжі, сповнені забобонів і ласі до чуток і пересудів.

Доля зведе їх усіх в одному місці й в один час, коли в далекому Страсбурзі під час футбольного матчу «Бразилія — Польща» польський нападник Ернест Вілімовський заб’є аж чотири голи у ворота бразильців, а його команда все одно програє матч.

Книжка «Вілімовський» — роман боснійсько-хорватського письменника Мілєнка Єрґовича про смерть, передчуття війни та любов.

Переклад з хорватської Ірини Маркової.

03/07/2025

Вони потребують усамітнення, але не знають, як це — мати лише себе.

У романі «Асинхронія» Екатеріне Тоґонідзе сіамські близнючки Діана і Ліна більш за все прагнуть бути наодинці. Вони заводять щоденники, які стають єдиним простором самотності, місцем, де кожна з них в однині.

«Я пишу, щоб жити. Я вже це казала? Але навіщо я живу — не знаю. Бо так є, ось навіщо. Є я, тобто ми. Власне, в оцій множині — чи радше двоїні — і криється головна причина. Вона як пʼявка впивається в мій язик і відбирає мову, вбиває радість. Не дає говорити від власного імені, не дає бути наодинці з собою, не дає жити».

Потребуючи усамітнення, дівчата водночас потребують одна одну, бо самотність — це страшно.

02/07/2025

«Бабуся розповідала нам про це дивне дерево, виявляється, воно так спеціально щеплене. Виявляється, можна зрізати гілочку з одного дерева, прикласти її до приготованого надрізу на стовбурі іншого, примотати міцно, і тоді вона приростає, починає ділитися своїми соками, приживається під чужою корою — і так два різні дерева стають одним.

Може, це теж синхронність, а може, й ні. Раз спочатку розквітає одне, а потім друге, а не одночасно, то тут, виходить, немає синхронності. Якщо бабуся правильно пояснила це слово».

Роман «Асинхронія» Екатеріне Тоґонідзе.