13/12/2025
ГАЛЬМА ТА ШАНСИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УКРАЇНЦІВ У НІМЕЧЧИНІ – РОЗМОВА З ЕКСПЕРТКОЮ
Більшість працездатних українських біженців (51%), які приїхали в Німеччину на початку війни, вже працевлаштовані. Такі цифри нещодавно оприлюднив Федеральний інститут демографічних досліджень Німеччини (ВіВ). Але є ще 49% безробітних співвітчизників. І це також чимало. Які страхи, помилки та упередження перешкоджають українцям у пошуку роботи, на що треба спиратися у цьому процесі, в яких сферах є найбільші шанси, де шукати підтримку – про це “Амаль” розповіла Ірина Кириченко, кар’єрна консультантка та коучка.
Ірина Кириченко закінчила хімічний факультет Дніпропетровського університету ім. Олеся Гончара. В Німеччину приїхала вісім років тому з рівнем мови В1, після перекваліфікації отримала нову професію “Коучка”. Три останні роки працює в проєкті FIM-Frauenpower in Mitte, спрямованому на трудову інтеграцію мігранток в Німеччині.
“З 700 жінок, які брали участь у нашому інтеграційному проєкті FIM-Frauenpower in Mitte, 166 вже влаштувалися на роботу, – говорить коучка. – За статистикою, найбільший відсоток українок працює в соціальній сфері: коучками, соціальними працівницями, консультантками, психологинями, педагогинями. На другому місці – адміністративна робота у бюро: з документацією, обслуговуванням клієнтів, організаційними процесами, маркетингом у соцмережах (SMM). На третьому – бухгалтерія і фінанси. Далі – робота в бюро та діловодство. На керівних посадах теж є українки (проєкт-, HR-, акаунт-менеджери), тут здебільшого працюють люди з гарною англійською”.
Узагальнення “українці не хочуть працювати” Кириченко вважає невірним. “Звісно, є такі, що сидять три роки тихенько, повторюють по третьому колу В1 і нікуди не рухаються, – погоджується експертка. – Але існує певний прошарок співвітчизників, котрі просто не в змозі вивчити німецьку. І це дуже сумно, бо серед них є кандидати наук, люди з двома-трьома вищими освітами, але вони не тягнуть навіть В1. Є жінки без чоловіків, у яких декілька дітей, відсутній “вітамін В”, соціальні зв’язки – їм для працевлаштування потрібно більше часу”.
Важче знайти роботу й тоді, коли людина не розуміє, ким може працювати. Наприклад, освіта в одній галузі, а досвід роботи – ще у п’ятьох, ніяк не пов’язаних між собою”, – пояснює Кириченко.
Як українки можуть використати власний досвід “жорсткої еміграції”, які українські дипломи допоможуть у працевлаштуванні, що гірше – довге безробіття чи посередня німецька, а також лайфхаки з працевлаштування від коучки – на нашому сайті за посиланням у коментарях.
Фото – з архіву Ірини Кириченко та з сайту Club Dialog e.V.
