13/07/2025
Сергій Кот.
Псевдоісторичні міркування Путіна щодо України нагадують такі ж само псевдонаукові статті "товаріща Сталіна", які, скоріше за все, так само мають за мету створення ідеологічно-політичних кліше для російської пропаганди.
Що тут сказати? Читайте видатного британського журналіста Ланселота Лоутона, який ще у 1930-х роках розкрив для британського суспільства усі механізми та суть російських фальсифікацій історії України.
Ось кілька його крилатих цитат:
«Головною проблемою для сьогоднішньої Європи є проблема українська. Глибокий інтерес до цієї країни зумовлений її впливом на європейський мир і демократію; в той самий час, із нею тісно пов’язані життєво важливі британські інтереси. Більшість людей не розуміє, як глибоко саме тут закорінена причина європейських чвар усієї першої чверті століття. Не дивно, що про цю країну досі так мало було чути: гноблення української нації постійно супроводжувалося забороною слова "Україна" та приховуванням навіть самого існування українців.
Це "стирання з лиця землі" проводилося так успішно, що для більшої частини світу Україна залишилася тільки в поезії та переказах; завжди й незмінно вважалося, що якщо вона десь колись і була, то вже давно похована на кладовищі мертвих і забутих націй.
Щоб отак у добу високорозвиненого зв’язку та видатних інтелектуальних досягнень можна було створити ілюзію, ніби потужна, жива нація ніколи не існувала, а якщо й існувала, то щезла кілька сот років тому, – це може здатися неймовірним, хоча вже в наші новітні часи ми маємо багатющий досвід репресивної сили автократичних режимів. Отже, українська проблема – це приклад одного з найбільших політичних шахрайств у нашій історії; і стосується він землі, яка, хоч і зовсім не так віддалена, та майже так само невідома нам, як свого часу були невідомі екзотичні країни Азії або Африки».
Ланселот Лоутон. Українське питання. / Упор. С. Кот. - К., 2006. – С. 47.
"Поневолювачі України добре подбали про те, щоб вона залишалася незнаною; вони заперечували навіть її існування. Дуже важко уявити собі щось більш гідне осуду, ніж замовчування народу, котрий за давнім правом належить до родини європейських націй".
З доповіді «Україна – найбільша проблема Європи, 1939. Там само, С. 73
"Більшість росіян завжди виявляли – і сьогодні ще виявляють – дуже примітивний підхід у стосунках з Україною. Я кажу про старорежимних, а не про совєтських росіян: “Немає й ніколи не було ніякої української нації”, – твердять вони в засліпленні". Там само. С. 74.
"Більш ніж триста років на території, знаній сьогодні як Україна, існувала потужна й культурна держава, одна з найпередовіших у Європі. Це й була Україна, відома тоді під назвою Русь, і її столицею був Київ. Хоч її зв’язки з північчю були незначні, росіяни тепер стверджують, що вона тотожна з Росією – тобто з країною, яка виникла на кілька століть пізніше. А далі вони присвоїли собі її територію, її народ, героїв, святих, культуру і все майно". С. 75.
Це ще у 1930-х роках писав британський журналіст, великий прихильник європейської України Ланселот Лоутон.
На сайті газети "День" за ініціативою п. Лариси Івшиної свого часу було розміщено ці публікації Ланселота Лоутона, які я зібрав та опублікував у 2006 р. за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Ці публікації не втратили своєї актуальності, бо тут про Україну пишемо не ми самі, а про нас пише висоосвічена й авторитетна людина, яка з цих питань зробила офіційну доповідь у Палаті громад Британського парламенту у 1935 році. та писала про це напередодні Другої Світової війни у 1939 році.
Тож читаймо і спокійно сприймаємо писання Путіна, який вже сам очманів від тої отрути, яку він вихлюпує у бік України. Може, ще й від того здохне!
"
