17/12/2025
Інститут сходознавства відроджує наукову спадщину: у Шевченковому університеті відкрили реконструйований портрет видатного сходознавця Бориса Курца
Київ, 16 грудня 2025.
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася урочиста церемонія відкриття реконструйованого портрета Бориса Григоровича Курца (1885–1939), видатного українського історика, сходознавця та педагога, який був репресований у 1938 році. Ця подія стала можливою завдяки активній ролі Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України у реалізації проєкту відродження спадщини цього легендарного дослідника Сходу.
Повернення портрета Курца стало символічним актом відновлення в українській академічній та суспільній пам'яті однієї з найяскравіших наукових фігур ХХ століття. Борис Курц закінчив Університет святого Володимира у Києві з золотою медаллю за письмову роботу на тему російсько-китайської торгівлі. Він став фундатором напряму досліджень економічної історії, а його праці й досі залишаються цінним джерелом для дослідників торговельних та дипломатичних відносин між Європою та Азією в ранньомодерну епоху.
Окрім наукової роботи, Курц був талановитим педагогом. З 1914 року викладав у Київському університеті святого Володимира, а також був професором Київського комерційного інституту, згодом Київського інституту народного господарства (1921–1924) та Київського археологічного інституту (1918-1924). Із 1920 року читав лекції у Географічному інституті та на прискорених педагогічних курсах. Його дослідження з історії торгівлі та економічної історії Сходу набули широкої популярності серед студентства. 1924 – 1925 роки – керував Семінаром підвищеного типу зі сходознавства при Київському торговельно-промисловому технікумі. В рамках цього семінару відбувалася підготовка молодих дослідників-сходознавців, деякі з яких стали видатними науковцями. У 1925 році Борис Курц власними коштами видав збірник «Сходознавство» (який нині видає Інститут сходознавства, підтримуючи тяглість традиції). Співпрацював з Київською філією Всеукраїнської Наукової асоціації сходознавців (1925—1930). В 1930-34-х рр. — співробітник Комісії для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії при Всеукраїнській академії наук. Працював на ниві синології, зокрема досліджував державну монополію Росії у торгівлі з Китаєм у 17-18 ст.
Потужна наукова діяльність Курца була перервана більшовицькими репресіями. У 1938 році його було арештовано за сфабрикованими звинуваченнями у контрреволюційній діяльності. Його викреслено з офіційної історії на багато десятиліть — це була типова практика комуністичного режиму щодо українських науковців, яких обвинувачували у «буржуазному націоналізмі» та «ворожості до СРСР». Доля самого Курца і дата його смерті й досі залишаються невідомими.
Завдяки пошуковій роботі доктора філософських наук Віктора Кіктенка, яку він розпочав ще будучи аспірантом, та його наполегливості було зібрано матеріали біографії Бориса Курца, відомості про його праці та повернуто з російських архівів спецслужб єдине фото вченого. На базі цієї світлини за допомогою штучного інтелекту і було відтворено портрет, який прикрасив галерею видатних випускників Шевченкового університету та зайняв почесне місце навпроти свого вчителя Митрофана Довнар-Запольського.
Урочисту церемонію розпочав виконувач обов’язків декана історичного факультету КНУ, доктор історичних наук Тарас Пшеничний, який зазначив, що історія - це передусім історія людей, тому відновлення пам’яті про видатних українців відкриває завісу минулих подій, дозволяє нам глибше пізнати власне минуле. Борису Курцу довелося жити й творити у той складний період української історії, коли натхненна наукова праця замість винагороди ставала вироком. Однак сучасне суспільство має почути історичну правду та повернути пам’ять про видатних українців.
У своєму виступі виконувач обов’язків директора Інституту сходознавства, доктор філософських наук Віктор Кіктенко представив Бориса Курца як одного з архітекторів сучасного українського сходознавства як самостійної наукової галузі. На його думку, праці вченого були не просто історичним описом фактів, а становленням методологічної та теоретичної основи для подальших поколінь дослідників. Повернення праць Бориса Курца в науковий обіг — це засвідчення тривалої роботи щодо виконання місії Інституту сходознавства відновити, зберегти та примножити здобутки українського сходознавства.
Присутній на церемонії директор Національного інституту стратегічних досліджень доктор філологічних наук, сходознавець Олександр Богомолов визначив центральну метафору історії України як палімпсест, коли нашарування подій, людей і фактів не раз намагалися стерти, переписати або заборонити. Директор НІСД наголосив, що в Україні, як ніде більше в Європі, виявляються численні приклади того, як певні періоди, постаті та цілі традиції було викреслено з офіційної історичної нарації. Борис Курц — один із тих випадків, коли важливий обсяг наукових знань та людської творчості було практично стерто з суспільної пам'яті через політичний диктат. Повернення портрета і переосмислення його значення — це один із кроків до розшифрування цього палімпсесту історичного полотна.
Сучасна роль Інституту сходознавства у відновленні та популяризації спадщини Курца демонструє інституційне зобов'язання щодо деколонізації української науки та повернення в суспільну свідомість тих імен, які були викреслені сталінським терором. Портрет вченого не просто художній об'єкт, а символ насильницької політики забування, яку проводив Радянський Союз. Проєкт реконструкції портрета Бориса Курца символізує кілька критично важливих аспектів. По-перше, це — акт справедливості, при якому Інститут сходознавства і Університет Шевченка виявляють готовність до активної ролі в подоланні білих плям в історії та убезпеченні видатних постатей науки від викреслення та забування. По-друге, це демонстрація того, що сучасна українська наука вмотивована кидати виклик офіційним наративам, які замовчували неприємні сторінки радянської історії та придушували голоси незалежних мислителів.
На фоні вторгнення і воєнної кризи, в якій опинилася Україна з 2022 року, вшанування таких постатей, як Борис Курц, набуває глибокого символічного та практичного смислу. Це засвідчення прагнення відновити історико-культурне багатство нації, яке намагались загубити крізь десятиліття окупації та фальшування. Портрет став символом оновлення історичної пам'яті, повернення до витоків власної наукової традиції та вірності тим ідеалам академічної свободи і критичного мислення, за які боровся Борис Курц та його покоління.
На церемонії були присутні науковці, викладачі, студенти, представники преси.
Висвітлення події від Укрінформ: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4070309-v-universiteti-sevcenka-vidkrili-vidnovlenij-portret-represovanogo-ukrainskogo-shodoznavca-borisa-kurca.html
Фото: Укрінформ та Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського
