
07/06/2025
Згоден з автором допису Serhii Shkrabak на всi 100% !!!
В армію підеш, а повернешся – в гробу або скаліченим.
Іншого вибору не дано. Шанс жити нормально – не йти в армію.
І ні, це не пост про ухилянтство – з першого дня повномасштабного вторнення я у війську. З 24 років.
В країні немає образу успішного ветерана з числа тих, хто за покликом душі в перші 100 днів, без жодного навчання, лише з думкою «дайте мені автомата – ворога не пущу» став на захист країни, а потім повернувся додому та може з гордістю сказати – «я відвоював, можу працювати». Якщо немає перспективи будувати життя після тривалих бойових дій – то навіщо це все?
Що таке армія для цивільного, що потенційно може стати її частиною добровільно? Окоп, нон-стоп перестрілки і жодного використання його попередніх навичок.
Що бачить потенційний військовий в армії? Гроби. І асоціює це зі своєю смертю. Друзі, що вже там - приїжджають максимум на 15/30 днів. Вони втрачають на війні все – сімʼї руйнуються, дітей виховують по відеодзвінкам. Хтось хоче добровільно померти, втратити нормальне життя? Ні.
Чи всі зрадники? Точно ні. Однак нездатність ефективно вести кадрову політику в армії - це вирок всій країні. Смертельний.
Війна - не тільки перестрілка. Коли піхота веде стрілецький бій в обороні – битва вже програна.
Існує багато військових професій, які б цивільні могли зайняти, але армія відлякує – інженерка, проєктування дронів, розробка програм для розвідки, нормальна логістика тощо.
Які ганебні моменти точно не долучать фахівців до армії?
Сьогодні звʼязківець/кухар, а завтра – стрілець. Військові частини просто стирають «в нуль» розпорядженнями «провести внутрішню ротацію серед особового складу». Це – відлякує.
Рабство демотивує – армія+ дала можливість швидше змінити посаду якщо тебе відпустить командир. А часто трапляється, що військова частина може виконувати не менш важливі завдання з дальньої розвідки без прямого бойового зіткнення (HUMINT тощо) та через це визнана «тиловою». Я вже не кажу про частини, що цифровізують армію чи розробляють технічні рішення. А там часто не вистачає фахівців саме з бойовим досвідом. Це відлякує.
А ще в армії понад 150 тисяч СЗЧ. СЗЧ також є механізмом для переведення. Не підкажете чому так?
Чому сьогоднішній цивільний може обрати собі посаду в будь-якій частині, а перші добровольці – просто раби?
Обстановка не дозволяє демобілізувати добровольців хоча б перших 100 днів? Цих людей майже не залишилося. І вони – демотивовані таким ставленням. Дайте їм дійсно вільний вибір посад та військових частин, бо вони того заслуговують, можливість укласти короткостроковий контракт та звільнитися після цього або ж продовжувати службу. Так ви і мотивацію піднімете, і ще виграєте час на підготовку резервів.
Армія – не вʼязниця, бо навіть там є терміни, інколи навіть менші за вже пройдені 3,5 роки служби!
Посилання на першоджерело ТУТ : https://www.facebook.com/share/p/15XLdN7dnQ/