Антикорупційна правозахисна Рада

Антикорупційна правозахисна Рада Проведення журналістських розслідувань, правова, юридична допомога. ГОЛОВА АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ РАДИ: СНІСАР ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
https://com1.org.ua/

❗❗❗ХТО РОЗКРАДАВ ІНСТИТУТ РАКУ? 📌Подробиці: https://com1.org.ua/khto-rozkradav-natsionalnyj-instytut-raku/⚠️ Телеграм пр...
19/06/2025

❗❗❗ХТО РОЗКРАДАВ ІНСТИТУТ РАКУ?

📌Подробиці: https://com1.org.ua/khto-rozkradav-natsionalnyj-instytut-raku/
⚠️ Телеграм про корупцію: https://t.me/pravrada

🔹 18 червня 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про викриття масштабної корупційної схеми, пов’язаної із закупівлею медичного обладнання для Національного інституту раку (НІР). За даними слідства, учасники злочинної організації привласнили понад 231 млн грн бюджетних коштів, виділених на потреби онкохворих пацієнтів у 2021–2022 роках. Схема діяла в рамках проєкту модернізації НІР у сучасну клінічну лікарню. Для підтвердження фактів завищення цін на обладнання було залучено правоохоронні органи з 12 країн у межах міжнародного співробітництва. Шістьом особам, причетним до схеми, повідомлено про підозру за статтями про створення та участь у злочинній організації, а також привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 255 КК України).

🟦 Фігуранти схеми у відкритих джерелах

🔹 У відкритих джерелах (зокрема, на сторінці Центру Протидії Корупції) називають таких фігурантів злочинної схеми:

🌐 Герман Фісталь – бізнесмен, фактичний керівник великої групи постачальників медичного обладнання, до якої входило понад 300 компаній. Вважається організатором схеми. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 млн грн.

🔹 Андрій Шипко – колишній народний депутат України VII та VIII скликань, депутат Дніпропетровської обласної ради, який у 2021–2022 роках виконував обов’язки директора НІР. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем та участі в злочинній організації.

⚡ Оксана Чулуп – права рука Германа Фісталя, представниця підконтрольних компаній, причетна до маніпуляцій із тендерами.

🔹 Юрій Василенко – підлеглий Фісталя, також представник афілійованих компаній, які вигравали тендери.

🔹 Дмитро Каліущенко – секретар тендерного комітету НІР, який сприяв перемозі підконтрольних компаній.

🌟 Службова особа НІР – ще один працівник інституту, ім’я якого не розкривається у відкритих джерелах, але який брав участь у схемі.

🟦 Деталі злочину

🔹 Схема розкрадання була спрямована на привласнення бюджетних коштів, виділених на закупівлю медичного обладнання для потреб онкохворих у рамках проєкту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у НІР». За даними слідства, вона діяла наступним чином:

🔹 Організація тендерів. Керівник групи постачальників, ідентифікований як Герман Фісталь, створив злочинну організацію, до якої залучив працівників НІР, зокрема в.о. директора Андрія Шипка, секретаря тендерного комітету Дмитра Каліущенка, та представників афілійованих компаній, таких як Оксана Чулуп та Юрій Василенко. Ці компанії забезпечували позаконкурентну перемогу на тендерах шляхом маніпуляцій із процедурами закупівель.

🌐 Завищення цін. Для максимізації прибутку учасники схеми штучно завищували вартість обладнання, подекуди на 50% від початкової ціни. Це досягалося через введення у ланцюг постачання іноземних компаній-прокладок, які контролювалися організатором, та маніпуляції з комплектністю обладнання. Наприклад, змінювали технічні характеристики або додавали непотрібні компоненти, що дозволяло обґрунтувати вищі ціни.

🔹 Блокування конкурентів. Учасники створювали вигляд формального аналізу ринку, але блокували допуск до тендерів незалежних постачальників, відхиляючи їхні пропозиції під надуманими приводами. Це забезпечувало перемогу лише підконтрольних компаній.

🔹 Масштаб збитків. Упродовж 2021–2022 років учасники схеми заволоділи 231 035 577,49 грн, що підтверджено доказами, зібраними правоохоронцями з 12 країн. Ці кошти мали піти на модернізацію обладнання для лікування онкологічних захворювань, що критично важливо для онкохворих пацієнтів.

🔹 Розкрадання 231 млн грн серйозно підірвало програму модернізації НІР, яка мала на меті створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань. Через махінації з тендерами та завищення цін онкохворі пацієнти недоотримали доступ до сучасного обладнання, що могло б покращити діагностику та лікування. Це особливо критичне питання, адже Національний інститут раку є провідним центром для надання спеціалізованої онкологічної допомоги в Україні, де щороку лікуються тисячі пацієнтів.

🟦 Додаткові відомості про Андрія Шипка, депутата Дніпропетровської облради

⚡ Андрій Шипко, один із ключових фігурантів, має суперечливу репутацію. Окрім участі в цій схемі, він відомий своєю політичною кар’єрою:

🔹 Політична діяльність: народний депутат VII та VIII скликань від Партії регіонів та партії «Відродження». Голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року, що викликало значний суспільний резонанс. Зараз депутат Дніпропетровської облради.

🔹 Підтримка Томосу: у 2018 році Шипко підтримував надання Томосу про автокефалію Православній церкві України, виступаючи за створення єдиної помісної церкви та звернення до Вселенського патріарха.

🔹 Робота в НІР: у 2020 році став першим заступником директора НІР, а з 2021 року – в.о. директора. Його призначення викликало критику через політичне минуле та звинувачення у зв’язках із корупційними схемами.

🟦 Додаткові відомості про Германа Фісталя

🔹 Герман Емілевич Фісталь народився 16 лютого 1964 року в Донецьку. Він є сином відомого хірурга-комбустіолога Еміля Яковича Фісталя.

🌟 Герман Фісталь є бенефіціаром або керівником численних компаній, які спеціалізуються на постачанні медичного обладнання та спецавтомобілів, серед яких ТОВ «Автоспецпром».

🔹 Схема розкрадання 231 млн грн у Національному інституті раку є прикладом цинічної корупції, яка завдала удару по онкохворих пацієнтах. Завдяки зусиллям НАБУ та САП вдалося викрити злочинну організацію, очолювану Германом Фісталем, за участю Андрія Шипка та інших. Ця справа підкреслює необхідність посилення контролю за державними закупівлями в медичній сфері та притягнення винних до відповідальності.

#НАБУ #САП #НаціональнийІнститутРаку #Корупція #ГерманФісталь #АндрійШипко #Онкохворі #Тендери #Україна #АнтикорупційнаПравозахиснаРада #Дніпропетровщина #рак #Дніпропетровськаобласнарада #хвороба

НАБУ та САП викрили схему масштабних розкрадань бюджетних коштів, виділених на закупівлю медичного обладнання для потреб онкохворих пацієнтів. Хто розкрадав Наці...

🟦 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ: АНТИКОРУПЦІЙНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ📌Подробиці: https://com1.org.ua/ministerstvo-osvity-antykoruptsijni-re...
18/06/2025

🟦 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ: АНТИКОРУПЦІЙНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

📌Подробиці: https://com1.org.ua/ministerstvo-osvity-antykoruptsijni-rekomendatsii/
⚠️ Телеграм про корупцію: https://t.me/pravrada

🔹 Міносвіти відкриває шлях до доброчесності: що нового для вишів?

Нещодавно Міністерство освіти і науки України затвердило методичні рекомендації, які мають зробити заклади вищої освіти (ЗВО) прозорішими та чеснішими. Цей документ, ухвалений наказом від 17 квітня 2025 року № 576, — це своєрідний путівник для університетів, як боротися з корупцією та будувати культуру доброчесності. Розбираємося, що пропонує цей документ і чому це важливо.

☝️ Корупція в Україні — проблема, про яку говорять усі. Дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2022 році показало, що вона залишається однією з головних перешкод для розвитку країни. У вищій освіті це проявляється в хабарях за оцінки, непрозорих закупівлях чи навіть у «кумівстві» при розподілі грантів. Але просто посилювати покарання — не вихід. Міжнародний досвід, зокрема рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), показує: щоб перемогти корупцію, треба змінити мислення людей. І найкраще починати це зі студентів — тих, хто завтра формуватиме наше суспільство.

🔹 Методичні рекомендації — це не просто набір правил. Це спроба зробити так, щоб доброчесність стала частиною культури кожного вишу. Від ректора до студента — усі мають бути залучені.

🟦 Що пропонує документ?

🔹 Рекомендації охоплюють п’ять ключових сфер: антикорупційну роботу, організацію освітнього процесу, адміністрування вишів, академічну доброчесність і партнерства. Ось основні ідеї простою мовою:

✅ 1. Керівники вишів мають показувати приклад

Ректор чи адміністрація — це не просто начальники. Вони задають «тон згори» (є навіть такий термін — «Tone at the Top»). Якщо керівник сам уникає корупції, підтримує прозорість і чесність, це впливає на всіх: від викладачів до студентів. Наприклад, ректор має:

Призначити антикорупційного уповноваженого — людину, яка стежитиме за дотриманням законів.
Затверджувати антикорупційні політики та публічно їх підтримувати.
Забезпечити, щоб у виші не було «своїх» і «чужих», а всі процеси були прозорими.

✅ 2. Антикорупційна робота: окремий фахівець і план дій

У кожному виші має бути антикорупційний уповноважений — спеціаліст, який знається на законах і слідкує, щоб їх не порушували. Його завдання:

Розробляти антикорупційні правила.
Допомагати викладачам і студентам розібратися, що можна, а що ні.
Оцінювати, де в університеті є ризики корупції (наприклад, у закупівлях чи розподілі бюджетів).
Захищати тих, хто повідомляє про порушення (так званих викривачів).
Рекомендується також створити антикорупційну програму — план, як боротися з ризиками. До її розробки мають залучити студентів (не менше 15% робочої групи). Це важливо, бо студенти часто бачать проблеми, які викладачі чи адміністрація можуть не помітити.

✅ 3. Культура доброчесності: від кодексу до квестів

Щоб доброчесність стала нормою, її треба популяризувати. Документ пропонує:

Створити кодекс поведінки, де прописано, що таке чесність у виші. Наприклад, як уникати конфлікту інтересів чи що робити, якщо пропонують хабар.
Проводити тренінги, квести чи навіть антикорупційні муткорти (навчальні суди). У 2023 році Асоціація юридичних клінік України вже проводила такий квест, де студенти вчилися розпізнавати корупцію.
Використовувати соцмережі для просвіти. Наприклад, у КПІ створили Telegram-канал, де в коміксах пояснюють, що таке академічна доброчесність.
За кордоном це працює. Нью-Йоркський університет має кодекс етичної поведінки, який чітко визначає стандарти для всієї спільноти. Університет Чорногорії регулярно проводить семінари про академічну доброчесність, а в Македонії студенти організовують дебати та кіновечори на антикорупційну тематику.

✅ 4. Захист викривачів: безпечні канали для правди

Якщо хтось помітив корупцію, він має знати, куди повідомити, і не боятися наслідків. Документ пропонує створити безпечні канали для викривачів — наприклад, анонімні гарячі лінії чи електронні форми. Важливо також захищати тих, хто говорить правду, від переслідувань. У США Західний резервний університет Кейса заохочує повідомляти про порушення через спеціальні канали, і це допомагає швидко реагувати на проблеми.

✅ 5. Прозорість у закупівлях і управлінні майном

Закупівлі — одна з найризикованіших сфер. Щоб уникнути корупції, виші мають:

Перевіряти контрагентів через платформи на кшталт YouControl чи ЛІГА:ЗАКОН.
Публікувати плани закупівель і кошториси у відкритому доступі.
Відкрито звітувати про оренду майна (земель, будівель, обладнання). Наприклад, Університет Бат у Великобританії публікує реєстр майна з усіма деталями.

✅ 6. Академічна доброчесність: від коміксів до суворих санкцій

Академічна доброчесність — це коли ніхто не списує, не купує роботи і не видає чужі ідеї за свої. Для цього пропонується:

Робити просвіту цікавою: комікси, челенджі в соцмережах, як у КПІ.
Проводити регулярні тренінги, як у Дніпровській політехніці.
Залучати експертів, як це роблять у Сумському державному університеті.
Карати за порушення. Наприклад, у Києво-Могилянській академії за плагіат можуть відрахувати.

✅ 7. Партнерства: чесна співпраця з бізнесом і донорами

Виші часто співпрацюють із бізнесом чи отримують гранти. Щоб це було чесно:

Благодійні внески мають розподілятися прозоро, через спеціальні комісії за участі студентів.
Співпраця з бізнесом має базуватися на етиці та відкритості. Дюкський університет у США, наприклад, чітко регулює, щоб спонсори не впливали на результати досліджень.
Для грантів пропонують створювати «грантові офіси», які зменшать бюрократію та ризики корупції.

🟦 Документ ставить амбітні цілі:

🔹 Культура доброчесності стане нормою у вишах.

🔹 Система антикорупції працюватиме чітко та прозоро.

⭐ Довіра до освіти зросте — і серед студентів, і серед роботодавців.

🔹 Молодь виховуватиметься з нульовою толерантністю до корупції.

🔹 Виші стануть надійними партнерами для міжнародних організацій і бізнесу.

🟦 Хто за це відповідає?

🔹 Ректори мають бути прикладом і підтримувати антикорупційні ініціативи.

😊 Антикорупційні уповноважені — розробляти правила, навчати, стежити за ризиками.

🔹 Студенти — брати участь у робочих групах, моніторити закупівлі, просувати доброчесність.

🔹 Міносвіти — координувати та допомагати вишам методично.

🔹 Доброчесність у вишах — це не лише про відсутність хабарів. Це про те, щоб дипломи цінувалися, щоб випускники були конкурентними на ринку праці, щоб освіта в Україні асоціювалася з якістю. Якщо кожен — від ректора до першокурсника — долучиться, ми зможемо виховати покоління, яке не толерує корупцію. А це вже крок до сильнішої країни.

Подробиці: https://com1.org.ua/ministerstvo-osvity-antykoruptsijni-rekomendatsii/

#антикорупція #освіта #доброчесність #Міносвіти #ЗВО #АнтикорупційнаПравозахиснаРада #МОН #хабар #сесія #залік

Міносвіти відкриває шлях до доброчесності: що нового для вишів? Нещодавно Міністерство освіти і науки України затвердило методичні рекомендації, які мають зробит....

❗❗❗Сотні мільйонів збитків за вирубку лісу в Новомосковському військовому лісгоспі? 🔹Державне бюро розслідувань (ДБР) ог...
17/06/2025

❗❗❗Сотні мільйонів збитків за вирубку лісу в Новомосковському військовому лісгоспі?

🔹Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило підозру за вирубку трьом колишнім очільникам Новомосковського військового лісгоспу на Дніпропетровщині, які протягом багатьох років сприяли незаконному знищенню тисяч дерев.

🔹Вирубку здійснювали приватні підприємства, які отримували незаконні дозволи від керівництва лісгоспу. Зрубану деревину вони реалізовували на ринку, отримуючи значні прибутки, тоді як державі завдавалися багатомільйонні збитки. За даними слідства, лише у 2023 році незаконна вирубка спричинила втрати на суму понад 68 мільйонів гривень.

Подробиці:

Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило підозру за вирубку трьом колишнім очільникам Новомосковського військового лісгоспу на Дніпропетровщині, які протягом ....

🟦 КУРГАН В ЛОЗУВАТСЬКІЙ ГРОМАДІ: СУД ІЗ ПРОКУРАТУРОЮ📌Подробиці: https://com1.org.ua/kurhan-v-lozuvatskij-hromadi-sud-z-p...
17/06/2025

🟦 КУРГАН В ЛОЗУВАТСЬКІЙ ГРОМАДІ: СУД ІЗ ПРОКУРАТУРОЮ

📌Подробиці: https://com1.org.ua/kurhan-v-lozuvatskij-hromadi-sud-z-prokuraturoiu/
⚠️ Телеграм про корупцію: https://t.me/pravrada

🔹 Сільрада привласнила землю з історичною пам’яткою, що в перспективі може становити загрозу для нього.
Курган в Лозуватській громаді: суд із прокуратурою триває за збереження культурно-історичної спадщини.

🔹 Дніпропетровська область є унікальним археологічним заповідником України, де розташовано понад 14 тисяч курганів та могильників, що мають світове значення. Тут знайдено такі артефакти, як Золота Пектораль із кургану Товста Могила та Керносівський ідол, які увійшли до світової скарбниці археології. Проте, як показало розслідування Інформаційного агентства Антикорупційна правозахисна рада, більшість цих пам’яток перебувають у занедбаному стані через бездіяльність місцевої влади та відсутність належного захисту.

🌟 Скандал довкола курганів, зокрема «Белюхової могили» в місті Підгородне, виявив системні проблеми: відсутність охоронної та облікової документації, ігнорування законодавства про охорону культурної спадщини та навіть можливі корупційні схеми з бюджетними коштами, виділеними на збереження пам’яток. За даними АПР, з понад 5942 курганів у регіоні лише 52 мають оформлені охоронні документи. Багато територіальних громад узагалі не відповіли на запити нашого агентства щодо стану курганів, що свідчить про їхню недбалість. Наприклад, Лозуватська сільська рада, як і багато інших, не надала інформації про археологічні пам’ятки на своїй території, а деякі громади перекладають відповідальність на центральну владу чи посилаються на війну.

🔹 Проблема загострюється через зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини», які з 2023 року дозволяють будівництво в історичних ареалах без погодження з Міністерством культури. Це призвело до активізації забудовників, які часто ігнорують охоронні зони курганів. Місцева влада, зі свого боку, уникає відповідальності, не оформлюючи необхідних документів і не проводячи моніторинг стану пам’яток. Усе це створює загрозу втрати безцінної історичної спадщини, адже кургани не лише руйнуються через сільськогосподарську діяльність чи «чорних археологів», але й стають об’єктами незаконної приватизації земель.

🟦 Судовий спір за курган у Лозуватській громаді

🔹 Часто землі, де розташовані кургани, які, подібно до заказників, мають охоронний статус, незаконно привласнюються місцевими владами. Згодом ці ділянки передаються під сільськогосподарське використання, що створює пряму загрозу руйнування курганів та інших історичних пам’яток.

🔹 Подібний випадок став предметом судового розгляду в Господарському суді Дніпропетровської області (справа № 904/2801/25), де Криворізька центральна окружна прокуратура виступила в інтересах держави проти Лозуватської сільської ради.

🌟 Позов стосується кургану з охоронним номером 5907-Дп, розташованого на двох земельних ділянках (кадастрові номери 1221881300:02:001:0900 та 1221881300:02:001:0901, площею 3,8083 га та 3,8767 га відповідно) у межах Лозуватської сільської ради Криворізького району. Цей курган, що є пам’яткою археології місцевого значення, частково займає площу 0,0563 га та 0,0074 га.

🔹 Прокуратура стверджує, що Лозуватська сільська рада незаконно зареєструвала право власності на ці земельні ділянки 24 жовтня 2024 року на підставі рішень державного реєстратора Глеюватської сільської ради Анни Шевченко. Такі дії, на думку позивача, створюють перешкоди Дніпропетровській обласній державній адміністрації (ОДА) у користуванні та розпорядженні археологічною пам’яткою.

☝️ У позовній заяві прокуратура вимагає:

🔸Скасувати державну реєстрацію права власності Лозуватської сільської ради на зазначені земельні ділянки.

🔸Анулювати записи в Державному земельному кадастрі щодо цих ділянок.

🔸Зобов’язати Лозуватську сільську раду повернути державі (в особі Дніпропетровської ОДА) частини кургану разом із земельними ділянками, на яких він розташований.

🔸Стягнути з відповідача судові витрати на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

🔹 Курган 5907-Дп має чітко визначені характеристики: висота 0,5 м, діаметр 30 м, загальна площа 0,0707 га, з координатами центру в системі СК-63 (X - 5306545,590, Y - 4364191,768).

👨‍⚖️ 2 червня 2025 року суддя Ю.А. Бажанова прийняла позовну заяву до розгляду, відкривши провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 червня 2025 року в залі № 1-404 Господарського суду Дніпропетровської області.

🔹 Цей судовий спір є прикладом ширшої проблеми, коли археологічні пам’ятки опиняються під загрозою через незаконне привласнення земель або недбалість місцевої влади. Незважаючи на законодавчі вимоги, громади часто не беруть кургани на баланс, не укладають охоронних договорів і не проводять моніторинг їхнього стану. Справа № 904/2801/25 підкреслює необхідність посилення контролю за збереженням культурної спадщини та чіткого розмежування відповідальності між місцевою і центральною владою. Якщо такі випадки залишатимуться без належної реакції, Україна ризикує втратити унікальні пам’ятки, які мають не лише національне, але й світове значення.

#Кургани #ЛозуватськаГромада #КультурнаСпадщина #Археологія #Дніпропетровщина #СудовийСпір #ЗбереженняПамяток #прокуратура #суд #АнтикорупційнаПравозахиснаРада

@читачі

Сільрада привласнила землю з історичною пам’яткою, що в перспективі може становити загрозу для нього. Курган в Лозуватській громаді: суд із прокуратурою триває за...

МАСШТАБНЕ ЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЛІ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ?🔹 У Губиниській громаді «Фірма Ранок 2017», яка вже фігурувала в ...
16/06/2025

МАСШТАБНЕ ЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЛІ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ?

🔹 У Губиниській громаді «Фірма Ранок 2017», яка вже фігурувала в кримінальних провадженнях щодо рейдерства, посягнула на майже 300 га землі. Самарівська окружна прокуратура втрутилася, подавши позов до Господарського суду Дніпропетровської області.

📌Усі подробиці з документами, схемою, фігурантами читайте за посиланням: https://com1.org.ua/masshtabne-zakhoplennia-zemli-v-dnipropetrovskij-oblasti/
⚠️ Телеграм про корупцію: https://t.me/pravrada

🕵️❓Короткий ЗМІСТ СТАТТІ

🟦 Схема захоплення землі

🔹 Згідно з судовими документами, схема рейдерства проста: державна реєстрація прав на основі підроблених документів, після чого землю здають у суборенду, створюючи ланцюг правочинів. Це дозволяє «легалізувати» захоплення, коли останній набувач заявляє про свою «добросовісність».

🔹 ТОВ «Фірма Ранок 2017» раніше викривали на подібних схемах, але кримінальні провадження не призвели до покарань. Фірма продовжує діяти, а прокуратура намагається повернути землю громаді.

🟦 Деталі справи

🔹 Позов прокуратури стосується ділянки сільгосппризначення площею 284,8834 га (кадастровий номер 1223284500:02:051:1001). Вимагається скасувати незаконну реєстрацію оренди ТОВ «Рент Агро» та суборенди ТОВ «Фірма Ранок 2017», а також повернути ділянку Губиниській селищній раді.

🌐 ТОВ «Рент Агро» зареєструвало оренду 28 квітня 2025 року на підставі фіктивного договору, нібито укладеного за результатами земельних торгів. 7 травня 2025 року «Фірма Ранок 2017» отримала право суборенди. Губиниська селищна рада заявила, що не проводила торгів і не підписувала договорів.

🔹 Прокуратура встановила, що документи, на які посилаються компанії, підроблені, а номер аукціону (LRE01-UA-2021218-89054) відсутній у платформах земельних торгів.

🟦 Хто стоїть за захопленням?

🔹 ТОВ «Рент Агро» створено два місяці тому. Керівник — Платонов Дмитро Геннадійович, який, ймовірно, має кримінальне минуле (судимості за розбій і шахрайство) та пов’язаний із центром наркозалежних. Усі фірми, де він є засновником, зареєстровані в Павлограді.

🔹 ТОВ «Фірма Ранок 2017» (керівник — М’ясоїд Юрій Іванович, бенефіціари — Харчишена Інна, Голуб Тетяна) раніше фігурувала в скандалах із захопленням тисяч гектарів за участі чорного нотаріуса Павловської. У 2019 році нотаріуса позбавили ліцензії, але «Ранок 2017» уникнув покарання і відновив діяльність у 2025 році.

🟦 Попередні кримінальні провадження

🔹 Кримінальне провадження №42019041500000047 стосувалося незаконної оренди 77,3142 га в Попасненській сільраді. Договори визнали недійсними, землю повернули, але «Ранок 2017» продовжував отримувати дохід.

🔹 Кримінальне провадження №42019040000000356 розслідувало захоплення 18 ділянок у Новомосковському та Криничанському районах. Арешти накладено, але підозри нікому не висунуто.

❗❗❗ Усі провадження завершилися без покарань. Нині «Фірма Ранок 2017» контролює 206 ділянок у Дніпропетровській області, а в судах оскаржуються лише три.

🟦 Позовні вимоги прокуратури

🔹 У червні 2025 року прокуратура подала позов із вимогами:

Скасувати реєстрацію оренди ТОВ «Рент Агро» від 2 травня 2025 року.
Скасувати реєстрацію суборенди «Фірми Ранок 2017» від 9 травня 2025 року.
Повернути ділянку Губиниській селищній раді.
🔹 13 червня 2025 року суддя Р.Г. Новікова заборонила будь-які дії з ділянкою до вирішення справи, щоб запобігти її перепродажу чи поділу.

🟦 Чому зловмисники залишаються безкарними?

🔹 Попри численні провадження, рейдери продовжують діяльність, перемикаючись на нові об’єкти. Землю іноді повертають, але організатори уникають відповідальності, використовуючи підставних осіб, як-от Платонов.

🔹 Суспільство обурене: чому кримінальні схеми не зупиняють, а зловмисники залишаються на волі? Справа в Губинисі — шанс для правосуддя, але чи буде результат?

#ЗахопленняЗемлі #Рейдерство #Дніпропетровщина #ГубиниськаГромада #земля #РентАгро #Прокуратура #КримінальніСхеми #АнтикорупційнаПравозахиснаРада #Суд #Самар #Новомосковська #Губиніха

@читачі

У Губиниській громаді «Фірма Ранок 2017», яка вже фігурувала в кримінальних провадженнях щодо рейдерства, посягнули на майже 300 га землі. Масштабне захоплення землі ....

🟦 МАРГАНЕЦЬ: «АЛЬФАБУД» З ОРБІТИ ГУФМАНА І БАСЕЙН📌 Подробиці: https://com1.org.ua/marhanets-alfabud-i-basejn/⚠️ Телеграм...
13/06/2025

🟦 МАРГАНЕЦЬ: «АЛЬФАБУД» З ОРБІТИ ГУФМАНА І БАСЕЙН

📌 Подробиці: https://com1.org.ua/marhanets-alfabud-i-basejn/
⚠️ Телеграм про корупцію: https://t.me/pravrada

🔹 Марганець: прокуратура вимагає від «Альфабуд» повернути гроші. У Центральному апеляційному господарському суді м. Дніпра 7 травня 2025 року завершився розгляд справи №904/192/24, яка вкотре викрила схеми ТОВ «Будівельна група «Альфабуд». Ця компанія, яку пов’язують із політиком Геннадієм Гуфманом, отримала у лютому 2022 року аванс у 3,58 млн грн на капітальний ремонт басейну по вул. Єдності у м. Марганець. Однак роботи так і не були виконані в строки, а додаткова угода від квітня 2022 року дозволила «Альфабуду» відтермінувати зобов’язання до закінчення воєнного стану, посилаючись на війну. Дніпропетровська обласна прокуратура звинуватила компанію в незаконному утриманні бюджетних коштів і подала позов, вимагаючи визнати угоду недійсною та стягнути 1,15 млн грн штрафів і втрат. Судовий процес став прикладом боротьби з тендерними махінаціями, але також показав, наскільки складно повернути державні кошти.

🌐 ТОВ «Будівельна група «Альфабуд» – це фірма, яка систематично виграє тендери від Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) та її підрозділів. Згідно з аналітичною системою YouControl, за 2020–2024 роки компанія брала участь у тендерах на суму понад 700 млн грн, більшість із яких припала на проєкти ОДА. Проте замість виконання робіт «Альфабуд» почав потрапляти в скандали через невиконання зобов’язань, завищення цін і укладання сумнівних додаткових угод.

🔹 Антикорупційна правозахисна рада розслідувала кілька таких випадків. Наприклад, реконструкція пологового будинку №1 у Дніпрі на вул. Воскресенській. У Марганці був скандал навколо будівництва стадіону, де знову ж приймало участь ТОВ БГ «Альфабуд». А нещодавно ми писали про капітальний ремонт дитячого садка №295 в Кривому Розі. У 2021 році компанія отримала аванс у 5,8 млн грн, але не виконала роботи вчасно. Додаткова угода від 11 квітня 2022 року дозволила утримувати кошти, посилаючись на воєнний стан. Прокуратура подала позов на 1,6 млн грн, і судовий процес розпочався 29 травня 2025 року.

📌 Отже, «Альфабуд» діє за чіткою схемою: виграє тендери, отримує аванси, укладає додаткові угоди, які дозволяють відтермінувати роботи, і використовує війну як виправдання. Це залишає громади без інфраструктури, а бюджет – із мільйонними втратами. І тут можна було б сказати: ну дійсно ж війна, дійсно інфляція. Але ніхто ж компанію «Альфабуд» в заручниках не тримає і не заважає відмовитися від тендерів, які не бачить вигоди виконувати.

🟦 Суд щодо басейну в Марганці: деталі справи

🔹 Уявіть собі невелике місто Марганець, де місцевий басейн роками чекає ремонту. У 2021 році Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА укладає договір із «Альфабудом» на капітальний ремонт цього об’єкта. Компанія отримує аванс у 3,58 млн грн 4 лютого 2022 року, але роботи так і не починаються. У квітні 2022 року «Альфабуд» укладає додаткову угоду №4, яка дозволяє відкласти виконання робіт до закінчення воєнного стану, посилаючись на війну, логістичні проблеми, мобілізацію працівників і комендантську годину.

⚖️ Дніпропетровська обласна прокуратура запідозрила неладне: де докази, що війна дійсно зупинила роботи? Чому бюджетні кошти роками лежать на рахунках компанії? У січні 2024 року прокуратура подала позов до Господарського суду Дніпропетровської області, вимагаючи:
• Визнати додаткову угоду №4 недійсною, адже вона суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та постановам Кабінету Міністрів, які обмежують строк використання авансу трьома місяцями.
• Стягнути 1,15 млн грн, включаючи:
o 56 108,06 грн невикористаного авансу;
o 490 835,77 грн пені за затримку;
o 86 620,63 грн 3% річних;
o 520 978,79 грн інфляційних втрат.

🔹 Суд першої інстанції 22 березня 2024 року частково задовольнив позов. Додаткову угоду визнано недійсною, адже «Альфабуд» не відповідав за умовами. Суд стягнув 490 835,77 грн пені, 520 978,79 грн інфляційних втрат і 86 481,51 грн 3% річних (суму скориговано, враховуючи повернення авансу). У стягненні 56 108,06 грн авансу відмовлено, бо компанія повернула їх 4 грудня 2023 року, до подання позову. Також «Альфабуд» зобов’язали сплатити 15 483,85 грн судового збору.

🔹 «Альфабуд» не погодився з рішенням і подав апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду. Компанія наполягала, що:
• Воєнний стан – це форс-мажор, який зупинив роботи через проблеми з логістикою, мобілізацію працівників і комендантську годину.
• Угода була законною, адже зареєстрована в Держказначействі, а її правомірність нібито підтверджена рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/12032/22.
• Аванс повернуто, тож штрафи нараховані безпідставно.

📜 Департамент капітального будівництва ОДА, що цікаво, підтримав апеляцію «Альфабуду», стверджуючи, що угода не порушувала інтересів держави. Але прокуратура була невблаганною: вона наголосила, що «Альфабуд» не надав жодних документів, які б підтверджували неможливість виконання робіт через війну. Лист Торгово-промислової палати України про форс-мажор від 28 лютого 2022 року не є доказом, бо не стосується конкретно цього випадку. До того ж, аванс повертався частинами з великими затримками: 2,5 млн грн у листопаді 2022 року, 495 тис. грн у вересні 2023 року, 528 тис. грн у жовтні 2023 року і лише 563 т. грн у грудні 2023.

🔹 Апеляційний суд ретельно вивчив справу. Провадження навіть зупиняли у вересні 2024 року, чекаючи рішення Великої Палати Верховного Суду в подібній справі, але в січні 2025 року розгляд поновили. 7 травня 2025 року судді залишили рішення першої інстанції без змін. Вони дійшли висновку, що додаткова угода №4 суперечить законодавству, бо продовження строку використання авансу не було обґрунтовано, а «Альфабуд» не довів, що воєнний стан унеможливив виконання зобов’язань.

🔍 Судові витрати за апеляцію покладено на «Альфабуд». Постанова набрала чинності, але компанія ще може оскаржити її в касаційному порядку. Ця справа – не просто про басейн у Марганці. Це про те, як компанії, пов’язані з впливовими людьми, роками отримують бюджетні мільйони, але залишають об’єкти недобудованими. Війна стала зручним виправданням, але суд показав, що без доказів це не працює. Прокуратура бореться за повернення коштів, але система, де «своїм» фірмам роздають тендери, залишається.

#Марганець #Альфабуд #Гуфман #Тендери #Корупція #Прокуратура #Басейн #Дніпропетровщина #АнтикорупційнаПравозахиснаРада

Компанія взяла аванс на ремонт, але роботи не виконала. Марганець: прокуратура вимагає від «Альфабуд» повернути гроші за невідремонтований басейн У Центральному а...

Address

площа Десантників, 1, офіс 418
Dnipro
49000

Opening Hours

Monday 10:00 - 17:00
Tuesday 10:00 - 17:00
Wednesday 10:00 - 17:00
Thursday 10:00 - 17:00
Friday 10:00 - 17:00

Telephone

+380567851761

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Антикорупційна правозахисна Рада posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Антикорупційна правозахисна Рада:

Share

Category

Антикорупційна правозахисна Рада

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:

Т. (056) 785-17-61, [email protected]

ГОЛОВА АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ РАДИ: СНІСАР ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ http://com1.org.ua