post impreza

post impreza Медіа/архів про мистецьке та культурне життя Франківщини

«Це моя “фішка” і позиціювання — переселенка, яка знайомить людей з містом. Хочеться, щоб люди, які в Коломиї вперше, чи...
03/09/2026

«Це моя “фішка” і позиціювання — переселенка, яка знайомить людей з містом. Хочеться, щоб люди, які в Коломиї вперше, чи її по-новому відкривають, подивилися на місто моїми очима».

Галина Плетньова переїхала в Коломию у 2022 з Рубіжного й одразу зацікавилася місцевими екскурсіями, які влаштовували для тих, хто евакуювалися до Коломиї. Згодом Галина долучилася до процесу як гідеса і сама проводила прогулянки містом. Також жінка доєдналася до команди Коломийської філармонії, яку відкрили у 2022 році. У розмові з Юлією Сенишин Галина розповіла про перше знайомство із культурним життям Коломиї та про те, як закохати у місто через екскурсії: https://cutt.ly/nyj4vBKO.

Дослідниця Ірина Матоліч відвідала спершу експозицію Отто Дікса в Kunstsammlung Gera у Гері (Німеччина), а потім — виста...
01/09/2026

Дослідниця Ірина Матоліч відвідала спершу експозицію Отто Дікса в Kunstsammlung Gera у Гері (Німеччина), а потім — виставку Ігоря Полатайка та Юрія Боринця «Доторкнутиси» у Promprylad Art Center в Івано-Франківську. У новому матеріалі Ірина проводить паралелі між мистецькими спробами говорити про війну.

Рефлексії науковиці — на сайті: https://cutt.ly/byjvWQq8.

Сто сімдесят років — це багато? Здається, що так, проте Вікторія Пліс у своєму тексті про Наталію Кобринську доводить, щ...
27/08/2026

Сто сімдесят років — це багато? Здається, що так, проте Вікторія Пліс у своєму тексті про Наталію Кобринську доводить, що між нами та письменницею більше спільного, ніж може здаватися.

Десять принципів Кобринської, які сформували її як громадську діячку, письменницю та захисницю прав жінок, — у матеріалі: https://cutt.ly/Eyg9YhRu.

Текст створено у межах проєкту «Феміністичний літературний гурток», який реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

«Геодезія дала особливе відчуття простору, але, пропрацювавши два роки, я зрозумів, що хочу більш творчої реалізації. То...
25/08/2026

«Геодезія дала особливе відчуття простору, але, пропрацювавши два роки, я зрозумів, що хочу більш творчої реалізації. Тоді навіть придумав собі дедлайн — якщо протягом чотирьох-п’яти років творчо не реалізуюся, повернуся в геодезію. Спойлер: так і не повернувся».

Митець із Надвірної Ігор Полатайко не обмежується одним медіумом — у його практиці фото, відео, цифрове мистецтво та практики співу. У червні на Promprylad Art Center він разом із художником Юрієм Боринцем презентував виставку-лабораторію «Доторкнутиси». Софія Сіренко розпитала Ігоря про перші кроки у мистецькій практиці та спільноти Надвірної та Франківська: https://cutt.ly/pygxlSg5.

У 1932 році в Коломиї на теперішній «стометрівці» з'явилося «перше Українське фотографічно-артистичне ательє». Його влас...
20/08/2026

У 1932 році в Коломиї на теперішній «стометрівці» з'явилося «перше Українське фотографічно-артистичне ательє». Його власницею була Михайлина Гнатковська — фотографка, відома серед коломиян як Мишка..

Вона навчалася фотографії три роки у придворного майстра австро-угорського імператора Александра Кіблера, а потім ще 12 років працювала в його майстерні. Проте робота у власній майстерні довго залишалася в тіні, адже ательє носило назву за іменем її чоловіка. Історію Михайлини Гнатковської дослідив та описав Ілля Криворучко — читайте на сайті: https://cutt.ly/ZydMGg71.

«Не можна казати, що Кобринської в Болехові немає. Вона є. Вона живе у пам’яті міста, вулицях, музеї, спогадах, книжках....
18/08/2026

«Не можна казати, що Кобринської в Болехові немає. Вона є. Вона живе у пам’яті міста, вулицях, музеї, спогадах, книжках. Наше завдання — зробити так, щоб люди могли відчути цю присутність».

Після дослідження Болехова як міста Наталії Кобринської, дослідниця Ірина Садула записала розмову з тією, хто архівує памʼять про письменницю. Оксана Півень — директорка Музею історії міста Болехова ім. Романа Скворія. У розмові — про цифровізацію та «відсутність Кобринської у Болехові»: https://cutt.ly/EydkLXLl.

«Якщо говорити про провокаційні, скандальні тексти, це було найкраще з усього, що я написала. Ні, я ніколи не відчувала ...
13/08/2026

«Якщо говорити про провокаційні, скандальні тексти, це було найкраще з усього, що я написала. Ні, я ніколи не відчувала себе ніякою «грозою». Це було цікаво, дуже несподівано, і мені не вірилось, що це стосується мене».

На початку нульових її називали «грозою представників культурного життя» — журналістка Тетяна Єрушевич писала про мистецтво та була одною з перших, хто оприявнювали ЛГБТК+-спільноту міста. У 2011 навіть зʼявлявся фейк про її загибель. post impreza розшукала Тетяну та поговорила про спогади і франківську тусовку — читайте за лінком: https://cutt.ly/iya0A1dd.

«Люблю її читати, цю дрібну з об’єму газету з її ясною ціллю — просвіщати широкі верстви нашого українського жіноцтва… Л...
11/08/2026

«Люблю її читати, цю дрібну з об’єму газету з її ясною ціллю — просвіщати широкі верстви нашого українського жіноцтва… Люблю цю "Жіночу Долю" за її сміливий тон і за її вказівки на майбутнє в практичному характері».

Так писала Ольга Кобилянська про коломийський часопис «Жіноча доля», який виходив у міжвоєнні 1925–1939 роки. Ірина Фотуйма дослідила архіви та написала про історію видання, яке викликало конфлікти та впливало на формування жіночого руху. Як засновниці Олені Кисілевській довелося залучати до видання власного брата та на скільки «Жіночій долі» вдалося вийти за локальні географічні межі — у тексті: https://cutt.ly/vyacUfbe.

«Змінити оптику не означає викреслити чоловіків із біографії Кобринської. Це означає перестати робити їх головними героя...
06/08/2026

«Змінити оптику не означає викреслити чоловіків із біографії Кобринської. Це означає перестати робити їх головними героями її життя».

Кого і як памʼятати — з такими роздумами після серії поїздок та зустрічей залишилися учасниці нашого фемгуртка. Журналістка Анастасія Курінська підсумовує у своєму тексті поїздку у Болехів — місто Наталії Кобринської, де згадки про неї витіснені чоловічими іменами. Читайте за лінком: https://cutt.ly/5yo9p2uH.

Текст створено у межах проєкту «Феміністичний літературний гурток», який реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

«Колись Союз українок у Коломиї організував гурток шляхетних панянок і навчав жінок складати столову серветку п'ятнадцят...
04/08/2026

«Колись Союз українок у Коломиї організував гурток шляхетних панянок і навчав жінок складати столову серветку п'ятнадцятьма способами. Зараз хотів би навчати цьому знову. Що означає така навичка сьогодні? У світі, де жінка закриває собою дітей від дрона. Керує дроном. Працює лікаркою, очолює фабрику, волонтерить, евакуйовує батьків, платить податки».

У незвичному для post impreza форматі — пʼєсі на одну дію — мисткиня Дарка Сорока ділиться уривками розмов кількох коломийських жінок. Буденність, що складається суперечливіше за серветку, — у тексті: https://cutt.ly/Dyol7ZZp.

Текст створено у межах проєкту «Феміністичний літературний гурток», який реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

Address

Ivano-Frankivsk

Telephone

+380932910846

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when post impreza posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to post impreza:

Shortcuts

Share

Category