
29/07/2025
РЕТРОПРЕЗЕНТАЦІЯ роману знаків «Адепт»
П`ятниця (01.08.25), 17.00 год.
Локація - книгарня "Лілея- НВ" (вул. Незалежності, 18).
Є книжки, які наче потрапляють на такі собі «магічні петлі» часів. Вони знову і знову повертаються до нас у ті тривожні дні, коли Темрява насувається, коли ми шукаємо відповіді на віковічні питання.
Такою книжкою є роман Володимира Єшкілєва і Олега Гуцуляка «Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен». Кажуть, що в ньому сховані коди для розшифровки тисячолітньої історії України, зокрема й тих подій, що відбуваються сьогодні. Можливо так, а можливо й ні.
Влітку 1997 року молоде, незалежне та готове ризикувати івано-франківське видавництво «Лілея НВ» вперше видало «Адепта» окремою книжкою.
Нещодавно, аж двадцять вісім років по тому, були знайдені не розпаковані примірники цього вже дуже рідкісного видання. Кажуть, що такі знахідки – невипадкові. Можливо, настав час згадати славні часи Станіславського феномену, в історії якого видавництво «Лілея НВ» зіграло одну з ключових ролей. Час знову відчути смак буремних невтрачених дев'яностих.
Модеруватиме ретропрезентацію лауреат премії Марка Боєслава письменник, історик і військовослужбовець ЗСУ Назар Розлуцький.
Кажуть, що за донат на ЗСУ можна буде отримати примірник з підписами авторів.
І ще про «Адепт»:
Написаний роман у 1993-1994 роках і був вперше представлений українському читачеві на сторінках часопису «Сучасність» (1-2 числа за 1995 р.). Після видання 1997 року роман був ще двічі перевиданий (у видавництвах «КСД» та «Фоліо») та здобув слави одного з культових літературних творів доби українського Постмодерну.
З першим «лілеївським» книжковим виданням «Адепта» пов'язані знакові для нашого мистецтва постаті. Воно мало оригінальне художнє оформлення авторства Олени Рубановської (1968-2023). Ігор Римарук (1958-2008) редагував текст роману. В оформленні обкладинки була використана картина івано-франківського художника, Сенатора Римської Академії модерного мистецтва Володимира Чернявського (1947-2010). Згадаємо їх, бо без них не було би того, що маємо нині.