23/08/2025
💙💛 Чи помічали ви, що як тільки настає українське свято — особливо День Державного Прапора — сльози самі котяться по щоках?
Це не слабкість, це реакція серця, пам’ять, гордість і любов водночас. Ось чому наші очі наповнюються сльозами, коли ми бачимо синьо-жовтий стяг:
1️⃣ Історична пам’ять. Наш прапор десятки разів забороняли — за нього карали та садили у тюрми. Кожна українська родина має біль предків, які мріяли про свободу. Коли ми бачимо стяг, ми згадуємо всіх, хто віддав життя, щоб він знову майорів.
2️⃣ Війна сьогодні. Прапор — це не просто символ. Це стяг, який несуть у бій наші воїни, яким накривають труни героїв, який піднімають над звільненими містами. Сльози — це біль і гордість одночасно.
3️⃣ Відчуття єдності. Коли звучить гімн чи здіймається прапор, ми відчуваємо: ми — народ, який вистояв і який ще вистоїть. Ці миті дарують відчуття причетності до великої історії.
4️⃣ Мрія про мир. Ми плачемо ще й тому, що хочемо, аби наш прапор завжди майорів над мирною, незалежною країною. Це мрія, яка тримає мільйони сердець.
Тому в День Прапора ми плачемо — від гордості, болю, любові й надії.
Бо цей стяг — це не просто тканина. Це наша свобода, наша кров і наша віра.
