Историко-археологический сборник

25/09/2024

#науковешахрайство
Про хижацькі видання
Вранці в пошті знайшов дуже приємний лист:
«Шановний колего,
Уважно вивчивши ваші дослідницькі публікації, доступні в Інтернеті, ми були справді вражені винятковою якістю вашої роботи. Ми з великим задоволенням запрошуємо вас поділитися будь-якими новими результатами дослідження з нашим шановним журналом SYLWAN. Зародившись у Польщі в 1820 році, SYLWAN створив міцну репутацію високоповажного рецензованого періодичного видання, відомого своєю досконалістю та значним впливом на академічну спільноту.
Як авторитетний науковий журнал, SYLWAN займає визначну позицію в Індексі наукового цитування ISI Thomson Reuters із вражаючим імпакт-фактором 0,654. Автори, які вирішили опублікувати свої цінні дослідження в SYLWAN, роблять значний внесок у науковий дискурс, і ми глибоко цінуємо їхні зусилля. Ми прагнемо підтримувати надану нам довіру, надаючи сувору та шановану платформу для поширення результатів новаторських досліджень…»
Ну і далі – бла-бла-бла. Звичайно, кожен науковець високо цінує себе, але при цьому важливо ще й мати критичний погляд на свої досягнення, особливо в контексті світової науки. Тому, потішившись тим, що польський колега «вражений винятковою якістю» моєї роботи, я все ж таки вирішив перевірити джерело похвали. На головній сторінці сайту журналу «SYLWAN» https://sylwan-journal.pl/apex/f?p=110:1 одразу побачив попередження:
«Фальшивий аналог журналу.
Редакція SYLWAN повідомляє, що sylwan(.)ibles(.)org не є офіційною версією нашого веб-сайту, і Рада не надсилає жодного листування (особливо спаму). Ми не несемо відповідальності за будь-яке надсилання або контакти з його власниками та адміністраторами.
ШАХРАЙСТВО: існує фальшивий журнал, який публікує дослідницькі статті та стягує плату за публікацію в розмірі 440 доларів США на sylwan(.)ibles(.)org. Це посилання на шахрайство. Будьте обережні та не публікуйте статті на sylwan(.)ibles(.)org
Справжнє посилання на журнал https://sylwan-journal.pl/
Публікація статті в нашому журналі безкоштовна, за винятком друку кольорових малюнків (за попереднім зверненням до редакції)»
Отже, все стало по своїх місцях. Журнал SYLWAN, до речі, є спеціалізованим видання на лісове господарство. І таке видання дійсно є на науковому порталі Researchgate.
https://www.researchgate.net/search.Search.html?query=sylwan&type=publication
А от його фальшива копія – «багатопрофільна», http://sylwan.ibles.org/index.html
І значно відрізняється від оригіналу, хоча багато чого скопіювали у «донора».
Тим не менше, спершу, ніж розповісти цю історію про ганебний вчинок шахраїв на весь фейсбучний світ, я вирішив остаточно перевірити свої підозри. На фальшивому сайті знайшов електронну адресу і написав листа з єдиним питанням: «скільки коштує публікація?» Відповідь не затрималась, адже запахло грошима:
«Плата за публікацію становить 640 доларів США без офіційного DOI. Якщо ви також бажаєте мати офіційний DOI для своєї статті, плата за публікацію з офіційним DOI становить 800 доларів США. В обох випадках вашу статтю буде внесено до сховищ Scopus і WoS, але рекомендується завжди мати офіційний DOI, що збільшить цитування вашої статті.»
Ось воно що: наукову статтю можна опублікувати і без DOI… Три рази «ха-ха-ха». До речі, зверніть увагу: у попередженні про шахрайство йшла мова про 440 доларів США, а зараз вже про 800. Інфляція… ризики… мало дурнів…
Фіналізуємо. Шановні колеги – науковці! Якщо ви отримуєте такі листи – будьте уважні! Перевіряйте джерело листування. Якщо є сумніви – порадьтесь з колегами. Будуть питання – звертайтесь, допоможу провести розслідування ))
Натхнення!

07/09/2024

Прощавай, літо!
Чи до побачення?

13/08/2024

Час від часу у видавничу пошту потрапляють рукописи, від яких отримуєш неабияке естетичне задоволення. Книга про історію КВН – телевізійної програми, перші випуски якої пам’ятають далеко не усі мої друзі – саме з таких. Якщо врахувати, що вона написана одеситом, з тим самим одеським гумором, та ще й одним з гравців одеської команди, то читач зрозуміє від чого видавець потирає долоні!
З урахуванням сучасного стану можна дати і такий анонс книги. Автор – Олександр Галяс – переказує маловідому інформацію про те, як мо # #алі знущались над українською командою, про телевізійні інтриги 1960-х років, які потім стали традиційними для ЦТ, бо орки і тоді займалися інтригами, підкупом та подібними непристойними речами.
Маю попередити, що книга – російською. Не питав автора чому так, але припускаю, щоб досолити мос # # #ям, бо української вони читати не вміють )))
Книга здана в друкарню. Ще три дні – до п’ятниці – приймаю передзамовлення. Пишіть в особисті повідомлення, якщо когось цікавить ця історія.

19/06/2024

«Чому люди залишаються в Харкові?» знову запитала себе 24 травня цього року . Серед десятків коментарів мої спостереження можуть остатись непоміченим, а мені хотілося бути почутим. Отже, вибрав варіант викласти свої спостереження, які, можливо, допоможуть колезі завершити її дослідження.
Я міркую так. Місто – це складний організм. Іноді – занадто складний, наприклад, мегаполіси з 11-19 мільйонами мешканців. Але є й маленькі міста, наприклад районні, де живуть 10-20 тисяч людей. Деякі з них, втрачаючи мешканців, поступово перетворюються у велике село, потім – у мале і так далі...
Міста від ста тисяч, а тим паче – мільйонники, повторюсь – складний організм. Вони мають складну інфраструктуру – воду, каналізацію, газ, електрику, дороги, транспорт, торгівлю і так далі. Від якості цієї інфраструктури люди обирають те чи інше місто. Як і для малих містечок та населених пунктів, існує критична цифра населення нижче якої місто починає вмирати. Я її не знаю, бо для кожного міста вона своя. Якщо людей менше, ніж та кількість, на яку розрахована інфраструктура, місто починає завмирати, а потім - … Тобто, нестача людей в місті не дозволяє утримувати вказану інфраструктуру на рівні сенсу, не кажу вже про її обслуговування.
Уявімо подібну ситуацію (тьфу-тьфу, не приведи Боже!). Не беремо крайній варіант – тепломережі – для них ще дійде розмова. Наприклад, харків’янам відомі проблеми з електрикою, на якій тримається весь побут. Якщо електрики щодня не буде по декілька годин терпець у населення рветься і воно поступово виїздить з міста. А місто має утримувати достатню кількість фахівців, щоб ліквідувати проблеми які виникають щодня – а їх обмаль, не вистачає. Або в місті немає кому працювати в сервісних службах, щоб лагодити побутові прилади, які постраждали від тих же стрибків електрики. А в торгівельних мережах немає асортименту для заміни побутових приладів, що вийшли з ладу – постачальникам невигідно завозити товар, бо його нікому купувати. Або у населення не вистачає грошей на придбання нових….
Приблизно теж саме – з продуктами харчування. Кому завозити широкий асортимент, якщо в мільйонному місті живе чверть населення і та виключно пенсійного віку? Це дуже простий приклад, який показує, наскільки інфраструктура міста пов’язана з питанням критично мінімальної цифри населення міста. Це добре пам’ятають ті, хто жив тут весною 2022. Коли супермаркети (!!) працювали обмежений час. Або працювали з одним (!) касиром, бо не вистачало людей посадити на касу. Товар є – працювати нікому. Бо Валя з Рогані чи Салтівки не поїде на роботу в РОСТ на Клочківській – метро не працювало, пересування містом обмежено комендантською годиною вранці і ввечері. І щоб отримати першу зарплату, людина мала викласти третину (як мінімум) власних коштів на транспорт до роботи…
А не дай боже почнуться збої в системі водопостачання та каналізації – місто за два дня буде спустошене... Якщо взимку в квартирах буде всього +10 скільки людей останеться в місті? Чи вистачить поліціантів охороняти кинуті квартири? Згадаймо, скільки роботи було у дворових загонів самоохорони навесні 2022.
Тому ваше питання, шановна пані Олено, «Чому люди залишаються в Харкові?» риторичне і несе подвійний сенс. Згоден, не всі міркують патріотичними категоріями, є й такі, котрих цікавить виключно бізнес. Але це не протилежності – містяни без бізнесу не зможуть тут жити. А бізнесменам потрібні патріоти, бо вони купують їх товари і послуги. Тож навіщо ви так жорстко їх викреслюєте? Що смішного в тому, що люди при можливості залишаються в Харкові аби місто не вмерло?
Коли написав цей пост, почав шукати ілюстрацію і випадково побачив найстаріший герб міста Харкова, який знайшов #ОлегОднороженко в архіві. Думаю, не випадково в центрі герба – серце, пронизане стрілами. Як можна не любити наше багатостраждальне місто? Адже Харків – це ми самі. Ми маємо право любити себе. Дуже не хочеться втратити статус міста-мільйонера…

01/03/2024

Не розумію, чому лише 240 тисяч українців вимагають направити заморожені російські активи на військову амуніцію? Невже менше одного відсотка цього бажає??? Ні, щось тут не так...
Це - петиція до президента США з вимогою сприяти заморожені російські активи направити НЕ ТІЛЬКИ на відбудову України, але (і в першу чергу!) на закупку техніки і боєприпасів. Спочатку Перемога, а потім - Відбудова! Досить дорожного будівництва перед війною... ((( Закликаю своїх друзів зробити всього три кроки: зайти на сайт, вставити своє ПІБ і електронну адресу. Все! Від вас більше нічого не треба! Якщо комусь портал буде пропонувати варіант: донат або поширити в мережі - вибирайте ДРУГУ кнопку - поширю у мережі...

ENACT WITHOUT DELAY THE “REBUILDING ECONOMIC PROSPERITY and OPPORTUNITY FOR UKRAINE ACT”

15/01/2024

Влада окремо, народ – окремо

Продовжую започатковану у 2023 році тему «Не соромтесь казати правду». Сьогодні, 15 січня 2024 року мали відбутися слухання у Октябрьському Жовтневому районному суді м. Полтави по справі №554/11671/23 (провадження №1-кс/554/15244/2023 ) у режимі відео конференції (https://vkz.court.gov.ua/conference). Оскільки слухання було призначено ще 14 грудня, то громада розуміє, з яким нетерпінням я чекав їх…
Нагадаю, мова йде про те, що мою скаргу в Державне Бюро Розслідувань (далі – ДБР) на КП «Харківтепло» . Цей монополіст виставив мені рахунок за ненадані послуги і заарештував банківські рахунки родини. У мене в квартирі ще з 2008 року встановлено автономне опалення, що ХТМ не хоче визнавати. Теплим вересневим ранком в суперсекретному бункері, без свідків, і відбулось злочинне засідання Дзержинського районного суду м.Харкова, який виніс незаконне рішення.
Так ось, задовго до 13.30, до означеного часу початку слухання, я сидів перед монітором і радів, що нарешті, через два місяці справа зрушилась з місця… Не відбулось – вирішив я, бо ніяких ознак життя Жовтневий суд на відеоконференції не подавав. За півгодини я закрив її. Люди, які вже проходили такі «іспити» заспокоїли: засідання могло і відбутися, просто судді люди втомлені, їм ото відкривати, реєструвати, записувати та інші причандали нудно робити. Скоріше за все, рішення прийнято без сторін, а яке – треба зачекати. Ну що ж, буду сподіватися на справедливе рішення суду.
А потім прослухав його останнє відео №657 відомого блогера Юрія Швеця #юрийшвец , у якого 1 млн 350 тис. підписників. Основна тема його виступів – російсько-українська війна. Великий друг України і сам українець, він веде на своєму ютубканалі велику просвітницько-патріотичну роботу. Пан Юрій знайомить підписників з самою актуальною інформацією щодо поставок зброї в Україну, застерігає про ІПСО, подає новини «від перших вуст» знакових особистостей у контексті подій в Україні. І тепер уявіть: майже півтора мільйона людей по обидва боки Атлантичного океану, у тому числі і тих, хто приймає рішення, з останньої передачі дізналися, що в нашій ненці під час війни, коли влада і народ мають бути одним цілим, монополісти – теплові, енергетичні, газові кампанії вчиняють злочинні дії щодо своїх абонентів. Вони надсилають їм рахунки за ненадані послуги, в тому числі – людям, у яких зруйновані квартири чи приватні будинки. Правда, Швець назвав такі дії «чудовищная чушь» і зрозуміло чому – він ще не уявляє собі апетитів монополістів по всій Україні. (Для «контролерів: з 15 хв.20 сек до 16 хв. 02 сек.)
Отже, з одного боку Зеленський їздить по світу і просить допомоги, в той час як підприємства-монополісти підривають репутацію влади. Так, вже чую голоси, що там підривати нічого, але «нічого» - то для українців, а за кордоном яка не яка репутація у влади є. З іншого боку, дії несправедливі у відношенні до прифронтового населення все більше підривають його бажання допомагати владі у будь яких питаннях. Отож звідси і маємо відоме ставлення закордонних друзів України: влада окремо, народ – окремо.
Не дивно, що українські інтелектуали, такі як Валерій Пекар та інші, мріють підготувати нових людей, з новим мислення, реформувати владу, реформувати, реформувати… Але доки не піде геть від влади «рожденных в ссср», навряд чи зміниться система і суспільство. Бо вони пов’язані пуповиною: суспільство веде себе так, як хоче того система. І навпаки: система отримує сигнали від суспільства, на основі яких здійснює свою владу.
Але то я вже далеко відійшов від своєї мети – повідомити громаду про черговий етап своїх перегонів. «Невиправний мрійник», сподіваюсь оминути ситуацію як у Олега Перегона
, коли викликають на засідання і не з’являються, міняють судей, дають слово і не стримують, вимагають гроші, футболять з одного суду до іншого, відморожуються, як нібито нічого не знають … Адже керівник теруправління ДБР у Полтаві Денис Маньковський вважає, що завдання органу «підняти загальний рівень дотримання законодавства та нав’язати правоохоронцям концепцію невідворотності покарання». (https://poltava.to/news/64597/) Чудова мета, чи не правда?

10/01/2024

Друзі! Перша книжка цього року в моєму видавництві – це збірка «Криволуцькі читання-2023. Минуле, відроджене війною. Люди, об'єкти, події». В ній уміщено матеріали шостої краєзнавчої конференції, що відбулась 18 листопада 2023 року. Дослідницькі роботи, як мене – цікаві, бо стосуються маленьких містечок, до яких не доходять "великі" дослідники. Одночасно, окрім краєзнавчих моментів, в текстах фіксуються наслідки російсько-української війни (станом на час проведення конференції).
Обкладинка тверда, 246 стор., понад 40 ілюстрацій. Збірка може бути цікавою для всіх, хто займається історією Придінців'я.
Особливість цього посту в тому, що наклад обмежений і замовити збірку можна лише до кінця дня 11 січня. Питання - в особисті повідомлення.

09/12/2021

Пропонуємо увазі передплатників ХІАЗ статтю Олександра Парійського з 26 числа поточного року.

30/06/2021

Побачив світ 26-й номер збірника. Повністю його можна подивитися на сайті. Одну з його статей - "Семантика клейма на сосуде из раннесредневековой катакомбы Верхне-Салтовского могильника" автора Аксьонова В.С. пропонуємо увазі шановних підписчиків

03/05/2021

Друзі!Ми зробили сторінку в інстаграмі, де щоденно будуть додаватися старі і нові цікаві книжки. Тематика різноманітна, як наші захоплення, уявлення, як наше життя... Зайдіть, подивіться, підпишіться, лайкніть) Тисніть!

0 Followers, 0 Following, 9 Posts - See Instagram photos and videos from .knyga.tut

15/01/2021

Запорізькі козаки на Водохреща не пірнали в ополонки і ця традиція не є і ніколи раніше не було українською християнською традицією. Про це повідомляє історик Серг...