Geulah

07/11/2025

Запалювання суботніх свічок та вихід Шабату

Харків 15:44 / 16:52

Країни Європи:
Берлін, Німеччина  16:07  /  17:18
Ганновер, Німеччина  16:23  /  17:33
Мюнхен, Німеччина  16:28  /  17:33
Нюренберг, Німеччина  16:26  /  17:33
Франкфурт, Німеччина   16:34  /  17:42
Будапешт, Угорщина  15:59  /  17:04
Балатоннесед, Угорщина  16:06  /  17:11
Варшава, Польща  15:38  /  16:48
Відень, Австрія  16:08  /  17:14
Братислава, Словаччина  16:06  /  17:11

Ізраїль:
Єрусалим  16:05  /  17:22
Тель-Авів  16:24  /  17:23
Ашдод  16:25  /  17:24
Рішон леціон, Бат Ям  16:16  /  17:23
Ашкелон  16:17  /  17:24
Хайфа  16:14  /  17:21
Беер-Шева  16:27  /  17:24
Карміель, Ноф-ха-Галіль  16:13  /  17:20
Нетанія  16:15  /  17:22
Тижневий розділ Тори: Вайєра

22/10/2025

“The Shoes They Left Behind – Majdanek, 1944–45” is a story about absence, memory, and the weight of human lives erased during the Holocaust. Set at Majdanek concentration camp during liberation, it focuses on the discovery of vast warehouses filled with shoes — ordinary objects transformed into haunting symbols of the people who once wore them.

Each shoe represents a life: a child, a parent, a neighbor. Lieutenant Pavel Orlov’s quiet recognition of a tiny pair of red shoes highlights the tragedy of lost innocence and individuality. The soldiers’ inability to speak reflects the enormity of the horror they witness — some truths are too vast for words.

By lining the shoes outside, the liberators transform objects into silent witnesses, giving the dead a form of presence and testimony. Unlike traditional memorials, these rows of shoes do not speak; their meaning emerges in the observer’s recognition, contemplation, and grief.

The story underscores that remembrance can take subtle forms: silence, reflection, and the careful preservation of everyday objects can honor lives lost. Over time, visitors learn that the absence of words itself becomes sacred, a collective prayer for those who cannot speak, a reminder that memory and empathy are essential to confronting history and preserving humanity.

16/09/2025

Запалювання суботніх свічок та вихід Шабату

Харків 18:37 / 19:42

Країни Європи:
Берлін, Німеччина 19:10 / 20:17
Ганновер, Німеччина 19:25 / 20:32
Мюнхен, Німеччина 19:14 / 20:17
Нюренберг, Німеччина 19:17 / 20:21
Франкфурт, Німеччина 19:28 / 20:32
Будапешт, Угорщина 18:44 / 19:46
Балатоннесед, Угорщина 18:48 / 19:50
Варшава, Польща 18:40 / 19:47
Відень, Австрія 18:55 / 19:58
Братислава, Словаччина 18:52 / 19:55

Ізраїль:
Єрусалим 18:09 / 19:24
Тель-Авів, Ашдод 18:29 / 19:26
Рішон леціон, Бат Ям, Ашкелон, Нетанія 18:21 / 19:26
Хайфа 18:20 / 19:26
Беер-Шева 18:30 / 19:25
Карміель 18:19 / 19:25
Ноф-ха-Галіль 18:19 / 19:24
Тижневий розділ Тори: Кі Таво

16/09/2025

05/08/2025

Tisha Be Av. Kharkiv. 1991
Ilya asked " Why are the chairs turned over? Why are you sitting on the floor?"
After hearing about the destruction , Ilya smiled. "That we can commemorate the destruction of the Beis Hamikdosh(Temple) and pray for it to be rebuilt again, in Kharkov in our synagogue after 70 years of communism - that is Geulah(redemption)!"

Tisha Be Av. Kharkiv. 2025
Remembering the destruction of the Beis Hamikdosh and praying for it to be rebuilt again, as sirens ring in the background.

We are still waiting for the Geulah(redemption)

Тіша бе-Ав. Харків. 1991
Ілля запитав: «Чому стільці перевернуті? Чому ви сидите на підлозі?»
Після того, як він почув про руйнування, Ілля усміхнувся.
«Те, що ми можемо вшановувати руйнування Бейт га-Мікдаша (Храму) і молитися за його відновлення тут, у Харкові, у нашій синагозі після 70 років комунізму — це і є Геула (визволення)!»

Тіша бе-Ав. Харків. 2025
Пам’ятаючи про руйнування Бейт га-Мікдаша і молячись за його відновлення, поки в фоні звучать сирени.

Ми досі чекаємо на Геулу (визволення).

תשעה באב. חרקוב. 1991
איליה שאל: "למה הכיסאות הפוכים? למה אתם יושבים על הרצפה?"
לאחר ששמע על החורבן, איליה חייך.
"שאנחנו יכולים לזכור את חורבן בית המקדש ולהתפלל שיבנה בקרוב, כאן בחרקוב בבית הכנסת שלנו אחרי 70 שנות קומוניזם — זו הגאולה!"

תשעה באב. חרקוב. 2025
זוכרים את חורבן בית המקדש ומתפללים שיבנה בקרוב, כשברקע נשמעות אזעקות.

אנחנו עדיין מחכים לגאולה.