23/12/2023
Останній тиждень, хочеться підвести підсумки та запланувати щось на наступний рік, але…. Всі розуміємо, що дуже багато зараз але. І мабуть , ще багато буде попереду.
І я багато думаю на тему цілей та мети, я бачу цілі, але, нажаль не бачу якусь остаточну картинку з цими цілями. Через це трішки ловлю смуток.
А потім кажу собі, що тобі через таке взагалі, гріх жалітися. В тебе всі поруч, всі живі та є дах над головою, є любов рідних, підтримка. А є ж люди, яким набагато важче, не жалійся.
І після моїх цих думок, я впадаю ще в більшу паніку та апатію. Мене взагалі це не стимулює🫣
Я так багато бачу, що треба робити і роблю, але частіше для когось, а на собі відпочиваю.
Потім кажу, що може зараз потрібно відпочити, але розумію, що цей відпочинок може затягнутися( як мій відпочинок від тренувань 😂). Та ще й , щоб дійти до цілей саме зараз треба робити. І знову через це апатія та смуток 🤪 і так по колу.
А фінальні думки, це те, що ця клята війна ніколи не закінчиться, що світ зійшов з розуму та нічого гарного вже не буде і що треба жити саме сьогодні. А потім знову сум 😅
Ось як написан цей текст, які думки в ньому, таке і відбувається у мене в голові. Бо зараз живу в бігах, навіть коли просто сиджу. Таке в мене відчуття, тому що, ще під час цих думок, частіше між ними,я чую «мама, пограйся зі мною»❤️😅
І я просто все кидаю, та йду гратися 😎
Підсумок: не женіться, дійте спокійно та з розумом, ставте цілі короткі,доходьте до них, але ніколи не забувайте погратися, обійняти, поцілувати своїх рідних, що завжди поруч ❤️
