09/06/2025
Вчора мала честь бути присутньою на Презентації щодо нових досліджень в сфері аутизму в Кантональному центрі по аутизму в Лозанні, Швейцарія.
Це центр, де 6,5 років тому моїй дитині провели діагностику та з якого я вийшла .. зі сльозами на очах, хоч і знала відповідь заздалегідь.
Це центр, де я пізніше пройшла перші курси по аутизму, щоб познайомитися з цим станом і на перших порах зрозуміти свою дитину.
Це центр, де ми пізніше з донькою брали участь у дослідженнях в сфері аутизму. Ні, ніхто не брав з неї кров чи не піддавав тортурам. Це була купа опитувальників, тести на інтелект та соціальну взаємодію, функціональне ЕЕГ (метою якого було визначення як реагує мозок та які ділянки активуються при показі певних малюнків чи відео), процедура eye tracking (про зоровий контакт та розділену увагу). Мрт на жаль моя дитина не змогла зробити, була занадто тривожна і боялась лягти в апарат, але ніхто нам не сказав ні слова, бо всі цінили допомогу та взаємодію. Це про науку, про знання.
Отже вчора мене та таких самих батьків запросили на цю презентацію.
Великих проривів в сфері аутизму досі немає. Тисячі науковців по світу ще досліджують цей стан і завдяки родинам та самим аутичним людям, які беруть участь в подібних дослідженнях, намагаються зрозуміти певні патерни аутизму і таким чином рухають науку.
Отже, швиденько розповім декілька напрямків, в яких працюють швейцарські науковці з Лозанни.
1. Багато говорили про ранню діагностику та втручання.
Зараз існує обовʼязковий скрінінг щодо нейророзвитку у дітей, які зазнали пологові чи після пологові травми або мають близьких чи рідних з аутизмом або іншими ментальними розладами. Цей скрінінг проводиться в 6,9,12 та 18 міс.
2. Вік постановки діагнозу для дітей це 24 місяці. Хоча тут багато залежить від батьків та рівня обізнаності педіатра. Все-таки середній вік постановки діагнозу РАС в Швейцарії залишається в межах 3-4 років.
3. Найбільш перспективним втручанням залишається Денверська модель для дітей від 2 до 4х років. Найбільша проблема - це попасти в дитячий садок, який працює по даній моделі. В садку лише 2 групи по 6-7 дітей та одночасно психолог, спеціальний педагог, ерготерапевт та логопед, які працюють з дітьми як в групі, так і індивідуально. На всю 300тис. Лозанну існує лише 2 таких дитячих сорочки з 2ма групами дітей.
4.Звісно, що не всі діти можуть отримати такий сервіс, тому в нашому кантоні розробили програму ECoaching, це навчання батьків по відеоконференції (12 зустрічей). На цьому курсі батьків навчають як справлятися з дитячими спалахами гніву, самоагресії, тривожністю, встановлювати емоційний та соціальний контакт з дитиною, сприяти взаємодії, сумісній увазі, розвивати навички гігієни, розуміти сенсорні особливості ітд. Дуже крутий проект на який потрібно багато грошей.
5. Підкреслили, що досі не винайдено 100% біомаркерів аутизму. Під біомаркером мається на увазі присутність в крові чи структурні зміни мозку якогось симптому чи аномалії, які б вказували що це саме аутизм.
Цікавим напрямком тим не менше є виявлення в слині аутичних дітей протеїну TAU, який теж часто присутній у осіб з хворобою Альцгеймера. Але цей напрямок ще перебуває у розробці та потребує значних коштів для дослідження.
Ніякий аналіз крові, вміст бактерій кішківника, мрт не покаже аутизм. Можливо колись, але точно не зараз.
6. Також було підкреслено, що хоч наразі і виявлено близько 1000 генів, які можуть бути присутні при аутизмі. Все таки залишаються тисячі мутацій, про які ми не знаємо в не в змозі їх передбачити. І наприклад у осіб, які планують вагітність, можна лише на 20% сказати про ризик аутизму. А 80% залишається гадати на кавовій гущі. Тобто добре, що генетична наука розвивається, але основна мета та робота саме полягає у ранній діагностиці та створенню умов для повноцінного життя аутичних дітей та дорослих.
7. Багато розмов та відео були призначені саме процедурі Eye Tracking, тобто те, на що реагують аутичні малюки та куди скеровують свій погляд при демонстрації певних обʼєктів та взаємодії з матірʼю чи з психологом. Мабуть колись зроблю невелику статтю на цю цікаву тему.
8. Для аутичних підлітків створені групи соціальної взаємодії, які працюють по методиці PEERS (в перекладі однолітки). Там вони обговорюють як між собою, так і з психологом важливі питання : поведінка в соціумі, романтичні відносини, булінг, статеве дозрівання тощо.
Взагалі було дуже цікаво та пізнавально, приємно було зустрітися з персоналом Центру, з якими працювали коли дитині було від 2 до 4 х років. Звісно ніхто не обговорював маячню про біомедичні втручання чи пічкання дітей біодобавками, про стимуляції мозку та томатіс. Презентація «здорового глузду»)
Сподіваюсь вам було цікаво та пізнавально дізнатися цю інформацію 🙂)
Надія.
