Radio Kuresh

Radio Kuresh Кримський інформаційний ресурс

Увечері 6 грудня 2025 року, за день до свого 61-річчя, перестало битися серце Айдера Сеїтосманова — видатного діяча крим...
07/12/2025

Увечері 6 грудня 2025 року, за день до свого 61-річчя, перестало битися серце Айдера Сеїтосманова — видатного діяча кримськотатарського народу, експерта з місцевого самоврядування та людини, яка присвятила життя розбудові громадянського суспільства в Україні. Він помер у місті Гент (Бельгія), де проходив лікування.
Ця новина стала болючою втратою не лише для рідного Криму, але й для сотень громад по всій Україні, становленню яких допомагав Айдер Сеїтякубович.
Про життевий шлях цієї людини більш детально у першому коментарі.

05/12/2025
У тимчасово окупованому Криму російські силовики продовжують кампанію тиску на незалежних журналістів. Цього разу під пр...
05/12/2025

У тимчасово окупованому Криму російські силовики продовжують кампанію тиску на незалежних журналістів. Цього разу під приціл ФСБ потрапила відома кримськотатарська журналістка, соціологиня та ведуча культурно-освітнього проєкту «Меркез» Леонора Дюльбер.

Більш детально у матеріалі в першому коментарі.

Це сталося в ті часи, коли Бахчисарай був серцем світу. До нього з’їжджалися подорожні з усіх усюд, щоб побачити справжн...
04/12/2025

Це сталося в ті часи, коли Бахчисарай був серцем світу. До нього з’їжджалися подорожні з усіх усюд, щоб побачити справжнє диво — Ханський палац, що потопав у садах і квітах. Це були часи, коли степи Криму ще пам'ятали тупіт тисяч коней, у повітрі пахло чебрецем та димом багать, а річка Чурук-Су була широка і шепотіла казки своїм берегам.

Жив тоді аскер на ім’я Рустем. Він був справжнім батиром: носив високий каракулевий калпак, його пояс був розшитий золотом, а шабля викувана з дамаської сталі. Його поважали в містах і селах: і в кав’ярнях, де старі мудреці п’ють густу чорну каву, і в полях, де пастухи випасають отари.

Але жив по сусідству й інший чоловік. Звали його Бекир. О, це була людина-біда! Він був великого зросту, але розумом слабкий, проте міг багато говорити. Бекир ніколи не слухав інших, а тільки сперечався і намагався переконати всіх у своїй правоті.

Одного літнього, спекотного дня, коли сонце палило так, що навіть цикади замовкли, зустрілися вони біля підніжжя величної Ак-Кая — Білої Скелі. Вона височіла над долиною, сліпучо-біла, наче величезна брила цукру.

Бекир зупинив свого віслюка, витер піт з чола і раптом тицьнув пальцем у скелю:

— Вай, Рустем-ага! Подивись, яку величезну гору вугілля насипали небеса! Чорна, як смола, страшна, як ніч без зірок!

Рустем, який саме напував коня, ледь не впустив вуздечку:

— Аллах з тобою, Бекире! Чи ти перегрівся на сонці, чи випив забагато бузи? Це ж Ак-Кая! Вона біла, як молоко і як сивина мого батька.

Але Бекир почервонів, надув щоки і затупотів ногами:

— Ти брешеш мені в очі! Ти хочеш зробити з мене дурня! Я бачу, що вона чорна! Чорна, як дно казана!

Рустем, чия гідність була зачеплена дурними словами, не стерпів. Він почав сперечатися, підводив Бекира до скелі, бив по ній руків'ям шаблі, висікаючи іскри, аби довести правду. Година минала за годиною, сонце пекло, а мудрий воїн, забувши про свою честь, кричав на дурня посеред степу.

Рустем намагався пояснити, показував на білий пил під ногами, але Бекир кричав усе голосніше, скликаючи свідків, яких не було, і лаючись. Гідність Рустема була зачеплена. Як цей невіглас сміє заперечувати те, що створив Всевишній?

— Годі! — вигукнув Рустем, застрибуючи в сідло. — Їдемо до Бахчисарая! Хай нас розсудить сам Великий Хан. Його мудрість світла, як сонце, він скаже тобі правду. Подивимось що ти тоді скажеш!

Довго вони їхали розпеченим степом, повз виноградники та кипариси, аж поки не побачили мінарети Ханського палацу.

У палаці було прохолодно. Тихо дзюрчали фонтани, заспокоюючи думки, пахло трояндами та свіжою кавою. Хан сидів на розкішному золотом міндері, [1] спираючись на шовкові подушки і перебираючи чотки з бурштину.

Коли черга дійшла до них, Бекир впав на килим і заголосив:

— О Великий Хане! Хай будуть довгими твої дні! Розсуди нас. Цей чоловік, Рустем, сміється з мене. Я кажу правду, що Ак-Кая чорна, як вугілля, а він стверджує, що вона біла!

У залі запала тиша. Візири завмерли. Навіть птахи в саду на мить замовкли. Всі знали Ак-Кая і всі знали, що вона біла.

Рустем вклонився з гідністю:

— Мій Повелителю, я лише захищав істину. Хіба можу я погодитися з тим, що молоко чорне?

Хан повільно підвів очі. Він подивився на дурного Бекира, який збуджено дивився на хана з надією, а потім перевів погляд на благородного Рустема. Хан зітхнув, відклав чотки і промовив:

— Ти правий, Бекире. Ак-Кая чорна. Чорна, як найтемніша ніч.

Бекир підстрибнув, плескаючи в долоні:

— Я знав! Я знав! Перемога за мною!

Хан підняв руку, зупиняючи його радість:

— Бекире, ти переміг у суперечці. Йди з миром і розкажи всім про свою перемогу. А ти, Рустеме...

Хан суворо глянув на воїна:

— За те, що ти вчинив цю сварку, я забираю твого коня і саджаю тебе до темниці на три дні.

Коли щасливий дурень побіг геть, а варта підійшла до блідого Рустема, воїн не стримався:

— Мій Хане! Твоє слово для мене закон. Але серце моє розривається від несправедливості. Невже твої очі бачать чорне там, де сяє біле? Невже істина більше не живе в цьому палаці?

Хан встав, підійшов до Рустема і поклав руку йому на плече. В його очах вже не було суворості, лише сумна мудрість батька.

— Рустеме, синку. Я бачу те саме, що й ти. Скеля біла, як сніг.

— Тоді чому?! — вигукнув у відчаї батир. — Чому ти покарав мене, а не брехуна?

— Я покарав тебе не за помилку очей, а за помилку розуму, — тихо відповів Хан. — Ти воїн, ти гордість нашого народу. Твій час має йти на великі справи, на захист слабких, на виховання дітей. А ти? Ти витратив цілий день, загнав коня, залишив свої справи лише для того, щоб щось довести дурню, який не відрізнить халву від глини. Ти опустився до його рівня. Ти дозволив його дурості керувати твоїм життям.

Хан повернувся до вікна, де виднілися гори, і додав:

— Запам'ятай, Рустеме. Перемога над дурнем не приносить честі. Єдиний спосіб виграти таку суперечку, це не починати її.

А потім додав:

— Запам'ятай цей урок на все життя, Рустеме. Якщо зустрів того, хто називає біле чорним, пройди повз. Бо у нас в народі кажуть: Ahmaqnen çekişme – aqıñ keter.

(Ахмакънен чекишме – акъынъ кетер).

(Не сперечайся з дурнем – втратиш свою гідність).

Автор: Ібрагім Сулейманов


[1] міндер (крим. minder). Це товстий матрац або подушка для сидіння, яку клали на підлогу або на спеціальне підвищення вздовж стіни

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 1 грудня 1931 р. в с. Дуванкой, Крим, народився Сеїтяг’я БІЛЯЛОВ (02.12.1931–2011) — учасник на...
02/12/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

1 грудня 1931 р. в с. Дуванкой, Крим, народився Сеїтяг’я БІЛЯЛОВ (02.12.1931–2011) — учасник національного руху. Жертва радянських політичних репресій.

Висланий 18 травня 1944 р. в УзРСР. Із 1964 р. приєднався до національного руху кримськотатарського народу. Організовував збори та мітинги, збирав підписи під зверненнями кримських татар до ЦК КПРС та інших верховних органів держави. 1970 р. заарештований і засуджений до року позбавлення волі умовно. 1980 р. переїхав з родиною до Кабардино-Балкарської АРСР. У м.Нальчику тісно співпрацював з національними товариствами депортованих кабардинців «Хасса» і балкарців — «Нахіш». 1991 р. С. Білялов повернувся на Батьківщину. У Криму очолював Асоціацію старійшин національного руху кримських татар. Помер у Криму.

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет

-----------------------------------------------

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
İlk qışnıñ 2-i

1931 s. Qırımda, Duvanköyde milliy areket iştirakçisi Seyityağya BİLÂLOV (02.12.1931–2011) doğdı. Sovet siyasiy repressiyasınıñ qurbanı.

1944 s. quralay ayınıñ 18-inde Öz.SSR-ge sürgün etildi. 1964 s. qırımtatar halqınıñ milliy areketine qoşuldı. Toplaşuvlar ve mitingler teşkil etti, qırımtatarlarnıñ KPSS MK ve başqa yuqarı devlet teşkilâtlarına yazğan muracaatlarına imzalar topladı. 1970 s. apiske alındı ve bir sene azatlıqtan şartlı olaraq marum etildi. 1980 s. qorantasınen Qabardin-Balqar ASSR-ge köçti. Nalçikte sürgün etilgen qabardinlerniñ "Hassa" ve balqarlarnıñ — "Nahş" milliy cemiyetlerinen sıq bağ tuttı. 1991 s. S. Bilâlov Vatanğa qayttı. Qırımda Milliy areket aqsaqalları birleşmesine yolbaşçılıq yaptı. Qırımda vefat etti.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 1 грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський загальнонаціональний референдум щодо проголошення неза...
01/12/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

1 грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський загальнонаціональний референдум щодо проголошення незалежності України.

На референдум винесли одне питання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту, ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 р., було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України. 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала за. У Криму незалежність України підтримали більш ніж 54% населення, в м. Севастополі — 57%.

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
İlk qışnıñ 1-i

1991 s. Ukrayinanıñ mustaqilligini ilân etken Bütünukrayina umumhalq referendumı olıp keçti.

Referendumğa bir süal kirsetildi: "Siz Ukrayinanıñ mustaqilligini ilân etken Aktni tasdiqlaysıñızmı?" 1991 s. arman ayınıñ 24-inde Yuqarı Şura tarafından qabul etilgen Aktnıñ metini saylav bülleteninde berilgen edi. Ukrayina vatandaşları mustaqillik içün rey berdiler. Referendumda 31 891 742 adam — Ukrayina ealisiniñ 84,18% iştirak etti. 28 804 071 adam (90,32%) mustaqillik içün rey berdi. Qırımda Ukrayinanıñ mustaqilligine ealiniñ 54%, Aqyarda — 57% qol tuttı.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 1 грудня 1908 р. в с. Астирхан, Крим, народився Раїм ТИНЧЕРОВ (12.1908–01.1978) — поет, прозаїк...
01/12/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

1 грудня 1908 р. в с. Астирхан, Крим, народився Раїм ТИНЧЕРОВ (12.1908–01.1978) — поет, прозаїк, драматург, фольклорист та перекладач.

1930 р. вийшла перша збірка оповідань «Юкселиш» («Підйом»). Член СП СРСР (1934). Автор повістей про депортацію кримськотатарського народу «Бир яз акъшамында» («Одного літнього вечора), «Не ола шу дюньягъа?» («Що відбувається в цьому світі?»), «Баарь танында» («Весняним ранком»), «Черик асыр сонъ» («Після чверті століття») та ін. 1959 р. разом із К.Джаманакли та Ю.Болатом уклав та видав у Ташкенті книгу кримськотатарських народних казок, яка стала першою в повоєнний час і залишається одним із найавторитетніших видань фольклору кримських татар. Помер у м. Ташкенті.

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет

---------------------------------------------------

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
İlk qışnıñ 1-i

1908 s. Qırımnıñ Astırhan köyünde şair, nesirci, dramaturg, folklorcı ve terciman Raim TINÇEROV (12.1908–01.1978) doğdı.

1930 s. "Yükseliş" adlı ilk ikâyeler cıyıntığı dünya yüzü kördi. SSSR YB-niñ azası (1934). Qırımtatar halqınıñ sürgünligine bağışlanğan "Bir yaz aqşamında", "Ne ola şu dünyağa?", "Baâr tañında", "Çerik asır soñ" kibi povestlerniñ müellifi. 1959 s. Taşkentte K. Camanaqlı ve Y. Bolatnen beraberlikte cenkten soñ ilk kere çıqqan ve qırımtatar halqı folklorınıñ eñ nufuzlı neşirlerinden biri esaplanğan qırımtatar halq masalları kitabını neşir ettirdi. Taşkentte vefat etti.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

НАША ІСТОРІЯ для КАЛЕНДАРЯ 30 листопада 1926 року в Києві відбулася прем'єра першого кримськотатарського німого фільму «...
30/11/2025

НАША ІСТОРІЯ для КАЛЕНДАРЯ

30 листопада 1926 року в Києві відбулася прем'єра першого кримськотатарського німого фільму «Алім».

Ця кінострічка, знята на 2-й фабриці Держкіно у Ялті Всеукраїнського кінофотоуправління (ВУФКУ), стала також першим художнім фільмом тюркських народів Радянського Союзу.

Фільм розповідає про долю легендарного Аліма Айдамак’а (1816–1849) – кримськотатарського селянина, який, ставши благородним розбійником, бореться зі свавіллям багатіїв у XIX столітті. Сюжет базується на народній легенді про «кримськотатарського Робін Гуда».

Режисер фільму— Георгій Тасін; автор сценарію — Микола Бажан, за п'єсою Умєра Іпчі; художник-постановник — Роберт Шарфенберґ; оператори — Михайло Бельський, Володимир Лемке. Художник-консультант: Усеїн Боданінський.

Головну роль зіграв актор Хайрі Емір-заде, який згодом першим отримав звання Народного артиста Кримської АРСР.

Зйомки проходили в мальовничих місцях Криму, зокрема на Ай-Петрі, Чатир-Дазі, у селі Ворон та на Бахчисарайському ринку.

Того ж, 1926 року ВУФКУ показало фільм у Криму, де він здобув грандіозний успіх. Зали були переповнені, а кожну появу народного героя на екрані люди вітали радісними вигуками та оплесками. «Алім» йшов з аншлагами й отримав широке визнання. У 1927 році його навіть показали у Берліні та Парижі.
Попри тріумф, у 1935 році фільм був перемонтажований і випущений у прокат у новій версії. Проте вже 21 квітня 1937 року, на тлі масових репресій, звинувачень у створенні націоналістичної буржуазної організації та арешту діячів кримськотатарської інтелігенції, причетної до створення фільму, картина Георгія Тасіна «Алім» потрапила під заборону.
Розпорядженням «Українфільму» було наказано знищити копії стрічки, що стало трагічною долею для унікального явища в історії кінематографа.

Фото з ресурсів мережі інтернет, а також з сайту https://online.dovzhenkocentre.org/

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 30 листопада 1878 р. в с. Ашчилар, Добруджа, Румунія, народився Мемет НІЯЗІЙ (30.11.1878–29.11....
30/11/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

30 листопада 1878 р. в с. Ашчилар, Добруджа, Румунія, народився Мемет НІЯЗІЙ (30.11.1878–29.11.1931) — поет, журналіст, учитель, вчений та активіст кримськотатарської діаспори Румунії.

Учителював у Криму, але був висланий урядом як «неблагонадійна особа». Був учителем у місцевій кримськотатарській школі (1906) в Румунії, читав лекції з османської історії, викладав османську мову, поезію і прозу, перську літературу і калам (мусульманське схоластичне богослів'я). У 1910–1914 рр. був директором школи. 1916 р. — декан факультету ісламської теології. У 1909 р. редагував журнал «Добруджа садасы» («Голос Добруджи»), газети «Тешвикъ» («Заохочення»), «Ишикъ» («Світло»), журнал «Мектеп ве эали» («Школа та родина»). 1918 р. після того, як Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, переїхав до м. Сімферополя, де приєднався до кримськотатарських активістів, редагував газету «Акъ сёз» («Слово права»). Працював директором Зинджирли-медресе в Бахчисараї. Після встановлення радянської влади в Криму був змушений повернутися до Румунії, де до останніх днів свого життя працював учителем. 1911 р. в Стамбулі вийшла перша збірка його віршів «İthafat» або «Bağışlavlar» («Побажання»), у 1931 р. у Румунії в Пазарчикі — збірка «Sağış». Багато віршів поета увійшли до збірок — «Кок китап» («Блакитна книга», Стамбул, 1919) та «Къырым шиирлери» («Вірші Криму», Констанца, 1935). Помер у м. Меджидії, Румунія.

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет

----------------------------------------

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
Boş aynıñ 30-ı

1878 s. Aşçiшar köyünde, Dobruca, Romaniya, şair, jurnalist, oca, alim ve Romaniya qırımtatar diasporasınıñ faali Memet NİYAZİY (30.11.1878–29.11.1931) doğdı.

Qırımda ocalıq yaptı, amma ükümet tarafından "işançsız şahıs" olaraq sürgün etildi. Romanyada yerli qırımtatar mektebinde (1906) ocalıq yaptı, osmanlı tarihından lektsiyalar oqudı, osmanlıca, şiiriyet ve nesir, fars edebiyatı ve kelâm derslerini berdi.
1910–1914 ss. mektep müdiri vazifesinde çalıştı. 1916 s. İslâm ilâhiyatı fakültetiniñ dekanı. 1909 s. "Dobruca sadası" mecmuasına, "Teşviq", "Işıq" gazetalarına, "Mektep ve aile" mecmuasına muarrirlik yaptı. 1918 s. Qurultay Qırım Halq Cumhuriyetini ilân etken soñ, Qırımğa köçti. Qırımtatar faallerine qoşuldı, "Aq söz" gazetasına muarrirlik yaptı. Bağçasarayda Zıncırlı medreseniñ müdiri olıp çalıştı. Qırımda sovet akimiyeti qurulğan soñ Romanyağa qaytmağa mecbur oldı, mında ömrüniñ soñki künlerine qadar oca olıp çalıştı.
1911 s. İstanbulda "İthafat" ya da "Bağışlavlar" adlı ilk şiirler cıyıntığı, 1931 s. Pazarçıqta (Romanya) "Sağış" şiirler cıyıntığı neşir etildi. Şairniñ bir çoq şiirleri 1919 s. İstanbulda neşir etilgen "Kök kitap" ve 1935 Köstencede neşir etilgen "Qırım şiirleri" cıyıntığına kirsetilgen. Romanyada, Mecidiye şeerinde vefat etti.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 30 листопада 1916 р. в с. Кольчура, Крим, народилась Зорє АБЛЯМІТОВА (Віноградова) (30.11.1916–...
30/11/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

30 листопада 1916 р. в с. Кольчура, Крим, народилась Зорє АБЛЯМІТОВА (Віноградова) (30.11.1916–18.05.1989) — вчена в галузях біохімії та морської біології, докторка біологічних наук (1958).

Із 1938 р. — наукова співробітниця Карадазької біологічної станції АН УРСР. Під час Другої світової війни була в евакуації, а 1945 р. повернулася на Карадзьку біологічну станцію. У 1947 р. захистила кандидатську дисертацію, в якій вперше описала вивчення хімічного складу низки безхребетних тварин Чорного моря. Уперше відкрила й описала явище «линяння» чорноморських риб. 1953 р. працювала на біологічній станції Інституту гідробіології АН УРСР в Одесі. 1958 р. захистила докторську дисертацію «Вітамін А в печінці чорноморських риб». З 1964 р. — співробітниця Одеського відділення Інституту біології південних морів, де завідувала відділом біохімії. Авторка фундаментальної праці «Біохімія морських організмів» (Київ, 1967). Померла в Одесі.

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет

-----------------------------------------------

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
Boş aynıñ 30-ı

1916 s. Qulçora köyünde (Qırım) biohimiya ve deñiz biologiyası saasında alim, biologiya ilimleri doktorı (1958) Zore ABLÂMİTOVA (Vinogradova) (30.11.1916–18.05.1989) doğdı.

1938 s. başlap ŞSCB Alimler Akademiyasınıñ Qaradağ biologik stantsiyasınıñ ilmiy hadimi. Ekinci cian cenki vaqtında o, tahliye etilgen edi, 1945 s. Ise Qaradağ biologik stantsiyasına qayttı. 1947 s. namzetlik dissertatsiyasını qorçaladı, onda Qara deñizdeki bir sıra omurğasız ayvanlarnıñ himiyeviy terkibiniñ ögrenilüvi ilk sefer tasvir etildi. Qara deñizde balıqlarnıñ "tük taşlaması"nı ilk sefer keşf etti ve tarif etti.
1953 s. Odesada ŞSCB Alimler akademiyasınıñ gidrobiologiya institutınıñ biologik stantsiyasında çalıştı. 1958 s. "Qara deñiz balıqlarınıñ qaraciğerinde A vitamini" adlı doktorlıq dissertatsiyasını qorçaladı. 1964 s. başlap Cenübiy deñizler biologiyası institutınıñ Odesa bölüginiñ hadimi, anda biohimya bölüginiñ reberi. "Deñiz organizmleriniñ biohimiyası" temel işiniñ müellifi (Kıyiv, 1967). Odesada vefat etti.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 28 листопада 2008 р. в Сімферополі проведено науково-практичну конференцію, присвячену історії ...
30/11/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

28 листопада 2008 р. в Сімферополі проведено науково-практичну конференцію, присвячену історії та перспективам відродження кримськотатарської національної боротьби «Куреш» (Боротьба на поясах).

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет

----------------------------------------------

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
Boş aynıñ 28-i

2008 s. Aqmescitte "Küreş" qırımtatar milliy küreşiniñ tarihı ve ğayrıdan Canlanuv istiqballerine bağışlanğan ilmiyameliy konferentsiya keçirildi.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ 28 листопада 1989 р. ВР СРСР Постановою № 845-1 схвалила «Висновки та пропозиції комісії з проб...
30/11/2025

НАША ІСТОРІЯ З КАЛЕНДАРЯ

28 листопада 1989 р. ВР СРСР Постановою № 845-1 схвалила «Висновки та пропозиції комісії з проблем кримськотатарського народу».

Цей документ передбачав повну політичну реабілітацію кримськотатарського народу та скасування нормативних актів репресивного і дискримінаційного характеру, а також визнав законним правом кримськотатарського народу повернутися в «місця історичного проживання та відновлення національної цілісності», здійснення перегляду справ автономії Криму шляхом утворення Кримської АРСР у складі Української РСР», що «відповідало б інтересам як кримських татар, так і представників інших національностей, які нині мешкають у Криму». Повернення до Криму пропонували здійснювати шляхом організованого, групового та індивідуального переїзду. Комісія Г.Янаєва визнавала за необхідне запропонувати Раді Міністрів СРСР переглянути постанову «Про обмеження прописки громадян у деяких населених пунктах Кримської області та Краснодарського краю» від 24 грудня 1987 р. і зняти обмеження для кримських татар.

Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Фото з ресурсів мережі інтернет, автор Ріфхат Якупов «Тут буде наш дім, синку!»

-----------------------------------------------

TAQVİMDEN TARİHIMİZ
Boş aynıñ 28-i

1989 s. ŞSCB Yuqarı Şurası №845-1 Qararı ile "Qırımtatar halqınıñ meseleleri komissiyanıñ neticeleri ve teklifleri"ni qabul etti.

Bu vesiqa qırımtatar halqınıñ tam siyasiy reabilitatsiyasını ve repressiv ve diskriminatsion normativ aktlarnıñ lâğu etilmesini közde tuta edi, bundan ğayrı qırımtatar halqınıñ "tarihiy yaşağan yerlerine qaytma ve milliy bütünligini ğayrıdan tikleme" qanuniy aqqını tanıdı, Qırım Muhtar Cumhuriyetiniñ Ukrayina ŞSC terkibinde teşkil etilmesi yolu ile Qırım Muhtar Cumhuriyetiniñ muhtariyetini yañıdan baqıp çıqmaqnı közde tuta edi, bu ise "em qırımtatarlar, em de Qırımda yaşağan diger millet vekilleriniñ menfaatlarına uyğun kelecek edi". Qırımğa qaytuvnı teşkil etilgen, grupa ve şahsiy köçüv yolunen yapmaqnı teklif eteler. Ğ. Yanayevniñ komissiyası ŞSCB Nazirler Şurasına 1987 s. ilk qışnıñ 24-nde qabul etilgen "Qırım vilâyeti ve Krasnodar ülkesiniñ bazı meskün yerlerinde vatandaşlarnıñ qayd etilüviniñ sıñırlanması aqqında" qararını ğayrıdan baqıp çıqmaqnı ve qırımtatarlar içün sıñırlavlarnı lâğu etmekni teklif etmek kerek olğanını tüşüne edi.

Malümatlar Qırım ve qırımtatar halqınıñ tarihındaki müim ve unutulmaz vaqialar taqvimi basma neşirine "Avropa demokratiya fondunıñ" (EED) qol tutuvı ile azırlandı.

Address

Kherson
73000

Website

https://onlineradiobox.com/ua/kuresh/, https://bestradio.fm/ukr/ukraine/994-radio-kuresh.html

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Radio Kuresh posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Radio Kuresh:

Share

Вподбайте сторінку Радіо Куреш

Вільне радіо - вільних людей! Слухай! Живи! Борись!