Сімейна газета

23/09/2025

Заготівля дров – непростий, як здається на перший погляд, і зовсім не швидкий процес. На нього потрібно затратити чимало часу і сил. Насамперед необхідно подбати про те, щоб дрова добре просохли. А для цього треба вміти правильно їх скласти.

Заготівля дров – непростий, як здається на перший погляд, і зовсім не швидкий процес. На нього потрібно затратити чимало часу і сил. Насамперед необхідно

22/09/2025

Прогноз погоди в Україні на 23-25 вересня 2025 року

У вівторок у Рівному, Луцьку, Львові та Івано-Франківську очікується хмарне небо, в решті західних областей ясно. Нічна від +10, денна до +25. На Півночі та в Центрі переважно ясно, в Чернігові мінлива хмарність. Температура в регіоні вночі від +11, вдень до +27. На Півдні ясне небо спостерігатиметься впродовж цілого дня. Стовпчики термометрів від нічних +11 вдень досягнуть позначки +28. На території східних областей ясна погода триматиметься з ранку до пізнього вечора. Температура повітря від нічних +11 вдень підніметься до +30.

У середу на Заході переважно дощі, у Хмельницькому, Ужгороді та Луцьку без опадів. Вночі від +10, вдень до +18. Дощі за прогнозами синоптиків пройдуть у Житомирі, Києві, Чернігові та Сумах, в решті областей Півночі та Центру без опадів. Від +10 до +20. У південній частині країни синоптики прогнозують ясну погоду. Температура повітря від 13 до 27 з позначкою вище нуля. Мешканці східних областей протягом дня спостерігатимуть ясне небо. Стовпчики термометрів рухатимуться в діапазоні від +14 до +29.

На Заході у четвер переважно ясно, в Ужгороді цього дня має бути хмарно. Від нічних +5 вдень стовпчики термометрів піднімуться до +20. Хмарно у Чернігові, Сумах та Полтаві, в решті північних та центральних областей ясно. Найнижча температура вночі +4, найвища вдень +17. На півдні України синоптики прогнозують ясне небо та теплий день. Температура повітря від 11 до 19 градусів тепла. На Сході протягом дня утримається ясна погода. Температура повітря від нічних +9 вдень прогріється до +17.

22/09/2025

22 вересня — день Осіннього рівнодення, коли світло і темрява врівноважують одне одного, коли день і ніч стають рівними, нагадуючи нам про гармонію Всесвіту. Але 2025 року цей сакральний момент посилюється ще однією подією — Сонячним затемненням, яке зливається з рівноденням у єдиний космічний танець.

🌕✨ Це надзвичайно рідкісний союз: затемнення символізує завершення, очищення й закриття старих циклів, а рівнодення — баланс, новий подих і початок оновлення. Разом вони створюють портал сили, коли минуле й майбутнє перетинаються, а ми отримуємо шанс звільнитися від усього, що тягне назад, і зробити крок у нову епоху свого життя.

🌕 Що символізує цей день?

Баланс і єдність — внутрішнє й зовнішнє вирівнюється.
Перехід — завершення одного кола і початок іншого.
Пробудження сили — затемнення відкриває глибинні пласти нашої душі.
Очищення — час відпустити образи, страхи, втомлені бажання.
Наповнення — рівнодення дарує енергію Землі та Неба, щоб ми відчули себе цілісними.

21/09/2025

Як вмістити в дві сумки життя?

І шматочки душі залишились в розбомбленім домі

Бус, який віз людей з рідних домівок в невідомість, звично мчав бездоріжжям. Він – металевий. Йому – байдуже. А що коїлося в серцях і душах пасажирів – відомо лише Богу. Кожен кілометр, що віддаляв від рідних домівок, які впродовж життя облаштовували, покращували, шрамував болем, лякав незвідністю, чатував смертельною небезпекою.

Кожен вірив, що лишають рідні стіни тижнів на два-три. В сумки, що їх дозволили лише дві на людину, зібрали нехитрі харчі, документи й речі першої необхідності. Щоби потім дуже шкодувати, що залишилися в будинку, який орківська зброя вже зовсім стерла з лиця землі, не лише сімейні фотоальбоми, а й фотоапарат з карткою пам’яті, на якій зафіксовані чи не усі епізоди життя – розміреного, щасливого, довоєнного: як забирали сина з пологового; батько, який пішов у засвіти... Картати себе, що не забрала бісер, купу інструменту для творчості. Щоби безсонними ночами в невеличкій ошатній хатинці на Поділлі, в якій люб’язно прихистили небайдужі, сльозами вимірювати часову й кілометрову відстань до рідного Нью-Йорка Бахмутського району на Донеччині.

За вікном шокуюче змінювали одне одного пекельні пейзажі війни. Це був березень 2022-го. Тоді 38-річна Ірина Соколова, яка тікала від війни з мамою і сином, раділа, що в теці з документами зберігалися його віньєтки. Обіперши голову руками, ніби продивлялася фільм свого життя. Вони зі старшим на п’ять років братом Віталієм змалку залюбки допомагали батькам по господарству. Ненька працювала кастеляншою і швачкою в дитячому садку. Батько, за фахом зварювальник, був майстром на всі руки, успадкувавши від дідуся-теслі найдосконаліші хитрощі різьби по дереву, прекрасно грав на гітарі, передавши таланти дітям. Він пішов у засвіти в 2017-му. Телефон зберіг одне-єдине його фото: коли фотографувала малого Іванка, сина, який, збираючи з усіма картоплю, вимастився гіркуватими ягодами калини, випадково у кадр потрапило пів обличчя батька.

Кар’єрна мозаїка

Ірина змалку відвідувала чи не усі наявні гуртки. В музичній школі опановувала гру на фортепіано, батько навчив на гітарі, від неньки перейняла хист до шиття, вишивання, в’язання, робила вироби з бісеру… А що вже полонила їх з подругою техніка з майстрування тканинних квіток, якою за філіжанкою запашного чаю у себе вдома охоче ділилася 86-річна майстриня…

Як же шкода Ірі, що не взяла з собою конспекти з училища, де опановувала фах закрійниці й швачки верхнього одягу. Така вправна там була майстерка. Ніби вчора дипломована швачка пішла до школи прибиральницею. Затим таки трохи попрацювала майстром з ремонту одягу неофіційно. Потім років зо два в дитсадку замінювала тих, хто у відпустці: була й нянею, й двірником, й кухарем. Вступила заочно в Бахмутське (тоді Артемівське) педучилище. А в садку тим часом відключили опалення. Тож довелося тендітній дівчині трудитися на одному із Донецьких підприємств вантажницею, що в трудовій вуалювалося під комірника. Наполеглива юнка здобула в Слов’янському державному педагогічному університеті бакалаврський й магістерський дипломи, опанувавши ще й фах практичного психолога. Працювала в дитячому садку. Ох, як же вміла творчо прикрасити будні й свята дитсадківської родини! А ще щоліта охоче підпрацьовувала аніматоркою в пансіонаті «Азов».

Тремтіла люстра

В Нью-Йорку, як би це страшно не звучало, давно адаптувалися до війни. З 2014-го звикли до вибухів, обстрілів неподалік, до того, що підривалися на полях хлібороби. Коли було надто гучно, Ірина накривала собою маленького Іванка і стрімко бігла до підвалу. Назавжди страшними кадрами зостануться окупація, як бомбили адміністрацію в Торецьку, як від прильотів неподалік тряслася вдома люстра, як шастали поліцаї, як відтіснили ворога за чотири кілометри від селища… А потім, у 2015-му, всі, в кого не було дорогої приставки, могли дивитися лише два російські канали, нафаршировані відповідною пропагандою. Ірина купила плазму, й родина через інтернет черпала інформацію з українського телебачення.

«Мамо, війна!» – аж викрикнула, начитавшись новин вдосвіта 24 лютого 2022 року. «Що ти таке кажеш, доню», – не йняла віри та. Найкраща подруга тим часом зателефонувала, що її чоловік-військовий з речами терміново подався в частину. Ніякої конкретики не було. Не покидала надія, що це ненадовго. Тим часом справжнє пекло набирало обертів. Шок. Ступор. Паніка. Ірина все частіше сиділа на городі, спостерігаючи, куди летить, де вибухає… Друзі, знайомі спішно покидали селище. Самі ж вперто не виїздили. Куди? Добре, що погріб оснастили-запасли усім необхідним, бо продукти на полицях магазинів суттєво зросли у ціні. Ворог тим часом сатанів. Спонукнув виїхати заради дитини похорон трьох дівчаток-студенток, яких ворог розстріляв на виїзді з міста, в якім навчалися. «Це так страшно, всі в білих сукнях», – зітхає. Але ж вівчарка Чара й кіт Валера? За вивіз чотирилапого перевізники хотіли 8 тисяч гривень. Звідки? Назбирати б на виїзд самим.

…Домовлену поїздку відтермінував звірський розстріл людей, які чекали евакуаційного потягу на Краматорському вокзалі.

Ключі під килимком

Дорога в кілька діб, звісно, була не з легких. Ночували в Дніпрі, в Гайсині.. Не маючи нікого і ніде (щоправда, колишня завідуюча садочком, котра й спонукнула Ірину здобувати педагогічну освіту, з перших днів повномасштабки кликала до себе на Житомирщину), методом хаотичного вибору вирішили їхати на Хмельниччину. Коли волонтери з Ярмолинець довезли до будиночка в Волудринцях, була ніч. Ключ від хати господар завбачливо залишив під килимком на порозі. Сам він, Микола Лопатнюк, мешкає в сусідньому селі. «На ранок, – голос Ірини тремтить від глибокої вдячності, – Микола Миколайович приїхав, запитав, чи все добре, що нам потрібно. Тут дуже добрі і щирі люди. Ми виїхали з дому в туфлях, а квітень знову всердився морозом. Пам’ятаю, допоки чекали у перший день старосту, розговорилися із фельдшеркою. Та уже над вечір принесла нам ледь не пів свині, інші продукти і дуже смачні огірки. Пам’ятаю: їли їх тоді і плакали. З невеличкої ділянки землі, виростивши огірки з помідорами, в першу осінь ми закатали більше сотні банок. Ніколи не забудем, як прийшов дідусь, сивий-сивий, поклав мішок на порозі й мовив: це вам. Там огірки були, часник. З електрикою допомагав тепер вже односелець. Нині він служить. Всі, хоч ми й хвилювалися, до нас добре ставляться».

«Дому більше нема»

За кілька днів, як виїхали, сусідка, старенька добрячка бабуся Юля, так і залишилася бездиханно лежати на подвір’ї. Кладовище ворог розбомбив ще попервах. Місто стрімко порожніло: хтось виїздив, хтось, на жаль, гинув. Не стало газу, згодом почалися перебої з електрикою, проте зв’язок був. Одним із сусідів Ірина слала на карточку гроші, щоб годували собаку. «Був страшний обстріл. Собаки більше нема», – написав сусід 18 квітня 2024-го. Дім на той час уже був без даху й внутрішніх простінок. За кілька днів прийшло сповіщення, що дому теж більше нема. Зовсім. А наприкінці літа 2024-го рідне селище потрапило під окупацію. «Сусіда, який годував Чару, тривало тримали в підвалі, – розповідає Ірина. – Затим їх вивели на інший бік. Ми бачили трансльоване орками інтерв’ю, з якого чітко зрозуміло: мої сусіди говорили те, що їх змусили. Зараз часто приходять сповіщення, що хтось із друзів-знайомих змінив номер на такий, що починається з +7. Я дуже хочу вірити, що до цього їх просто змусили».

Ніби завжди тут була

Майстровита на всі руки Ірина без діла не сиділа: то камізельки на замовлення шила одному з підприємців, який привіз їй для цього швейну машинку, то одяг місцевим ремонтувала… То гаптувала мереживні візерунки, щиро радіючи, що хоч човники для мережива в сумці опинилися. Коли обдаровану активістку запросили до Ярмолинецького будинку культури методисткою здекоративно-прикладного мистецтва, щиро раділа. «Бо це те,що я вмію робити, – запевняє. –А що вже класний в мене колектив, й словами не передати.Як рідні стали з ними».

Вже пів року працює творча ньюйоркчанка з креативною дружною родиною працівників будинку культури. За такий короткий час вже чимало вдалося втілити. А ще дуже багато в планах. «Якби нам вкостюмерну швейну машинку, – міркує, – я б одразу подівчатах костюми підганяла,решту необхідного відшивалаб. А ще я дуже мрію про велосипед. Ним би долала шлях від домівки до роботи. Бо ж автобусом дуже незручно: в7.30 я вже на роботі, а додому можу їхати в 18.10. А якщо концерт, до прикладу, то як бути? З моєї мізерної зарплатні не дуже й відкладеш.До того ж найосновніша наша зараз і мрія, і потреба: хочемо навідкладати, щоб викупити будинок, в якому живемо. Дуже полонило душу це затишне село і його привітні люди. Та так склалися обставини, що права на компенсацію від держави за рідний зруйнований дім не маємо, бо юридично не є власниками. Якби трапилися юристи, щоб змогли допомогти нам у цьому складному й важливому питанні».Зі своєї зарплатні жінка скуповує всілякі інструменти.Найбільше радіє зовсім нежіночим: паяльнику, ключам гайковим, стамескам. На тендітних плечах ж бо уся господарська робота. І полиці сама майструє, й інші необхіднів побуті речі. Направду, такого, чого не вміє, просто немає.«Зараз дуже просто, – зізнається, – хочеш навчитися –відкрила інтернет».

69-річна ненька, попри букет недуг, допомагає найдорожчим чим може. 13-річний Іван продовжує навчатися у рідній школі онлайн. Аще закінчує музичну школу за класом фортепіано, нещодавно взявши кубок на потужному змаганні. «Фортепіаноми придбали, – розповідає переселенка. – Навіть налаштувальника до нього викликали.Часом і я на ньому бринькну.Так боляче ті клавіші мелодіями спогадів торкають душу».

Леся Садомська

20/09/2025

Сонячне затемнення 21 вересня - важлива осіння подія. Астропсихологи кажуть, що в цей період розпочнеться новий життєвий етап, який вкаже куди рухатись далі.

Будуть відчуття змін і шанс вплинути на власне життя.

-Астрологічний календар для України 2026:http://www.esoterica.com.ua/kalendari/osypenko_olena_astrologichny%D0%B9_kalendar_dlya_ukrayiny_2026_ukrayinskoyu_mo...

19/09/2025

Писали на папері й любили до нестями

Два останні листи потрапили до моргу разом з тілом

З ним попрощалися у першу річницю повномасштабного вторгнення. Велелюддям, морем квітів, нестримним океаном сліз провели тридцятирічного в земний останній путь. Того ж дня побратими передали із фронту наплічник. Серед особистих речей, що так спрагло ввібрали у себе найрідніший у світі запах, блокнот. Поміж ретельно списаних сторінок дружина натрапить на кілька, по яких чітко простежується: писав поспіхом, найімовірніше – тремтіли руки. У тих найщиріших останніх рядках – послання тоді двоі трирічному синочкам. Просив прощення за приречення на безбатьківство. Наставляв бути гідними українцями, слухатися маму, не розчаровувати її й берегти, адже він її дуже любив. Побратимам ж, як з’ясується згодом, прохопився, що дружина у нього сильна, тому за синів він спокійний.

Старший солдат, командир відділення розвідувального взводу закарпатець Андрій Пруниця з позивним «Тихий» загинув 4 лютого 2023 року поблизу Іванівського, що на Бахмутщині.

Вікторія й Андрій познайомилися у 2019-му. Жартівник, веселун, дотепник й доволі начитаний, а отже – напрочуд цікавий співрозмовник, щодня став вчащати до магазину біля своєї домівки. Нова продавчиня заволоділа серцем одразу. Стосунки розвивалися стрімко. Небавом закохані почали жити разом, затим розписалися. А в травні 2020 року лелека приніс щасливому подружжю первістка Тимофія. На партнерські пологи, пригадує дружина, чоловіка не пустили через коронавірус. Тож терпляче чекав народження синочка в коридорі. «Він був таким справжнім-справжнім батьком, – ворушить найщасливіші спогади Вікторія. – До двох місяців купав сина сам, у два не перечив, щоб я йому допомагала, а після трьох дозволив мені це робити самій. Як же біг йому назустріч малий, вигукуючи: «Тато!»

Оскільки подружжя домовилося між собою, що другого сина називатиме Андрій, Вікторія ледь за три дні навчилася одразу, не напружуючи пам’ять, вимовляти його ім’я. Вергілій – як дві краплі води схожий на батька. Якщо взяти дитячі фото Андрія, то й не відрізниш. Тимофій же навдивовижу схожий на Андрія дорослого.

Які вони були направду щасливі, аналізує зараз жінка: «Ми з перших днів знайомства писали одне одному листи. Зізнання на папері – вагоміші, ніж в есемесках чи усно. Ми дражнилися як діти. Зачепить, бувало, мене на кухні, як закрутки закриваю, то я з тією дерев’яною ложкою боса за ним босим по всій вулиці біжу. Сусіди думають: збожеволіли. А нам так добре було удвох. Ми навмисно перекручували слова, спілкуючись між собою. Навіть на війні, пишучи, запитував: «Ти туть?» Ми любили удвох прогулюватися вечірнім Тячевом. Ми дихали одне одним».

Андрій закінчив Тернопільський національний економічний університет. Працював в пекарні, затим у магазині. Мав за плечима строкову і службу в АТО. Один син у батьків, він доволі болісно пережив смерть мами. Її не стало, коли якраз повернувся з армії. А останній день 2021-го добив фатальною звісткою: батько зі своєю дружиною загинули в аварії. Сиротами залишилися маленькі сестричка Вероніка й братик Даня…

Він з перших днів повномасштабного вторгнення рвався на війну, а я все впрошувала, відтерміновувала, – втирає сльозу Вікторія. – Хоча чітко розуміла: це його стихія. У червні з дітьми якраз поверталася від моїх батьків з сусіднього села, набрала його, запитала – де він. «У військкоматі, – відповів, – за годину виїжджаю». Ми встигли його провести. Далі був Ужгородський полігон, Київ, Луганщина, Донеччина… А він чомусь все рвався у Бахмут. «Нарешті я в Бахмуті!» – радів в одному з відео, яким поділились хлопці. Намагався писати, телефонувати при найменшій нагоді. Коли йшов на позиції, не зізнавався, бо беріг, просто казав, що кілька днів не буде інтернету, тому буде не на зв’язку. Коли приїхала на добу до нього у Львів, куди відправили на навчання, зізнався, що йому вві сні з’являлися батьки, кликали до себе. Але він пішов на мій голос – у зворотному напрямку. Коли ж проводжав нас з дітьми до моєї мами за кордон, куди сам таки вмовив поїхати на зиму, бо ж діти маленькі, світла більше не було, ніж було, риторично так мовив: «Сподіваюся, ти не прощатися приїхала».

Андрій набрав 3 лютого 2023-го. Попередив, що кілька днів не буде зв’язку. Не зізнався, що вже на Донеччині. Сказав, що все ще в Києві. Дні стрімко змінювали одне одного, невідомість щедро сіяла паніку. Наростала тривога. Стала телефонувати рідним, знайомим. В отчім краї вже ширилася новина, що серед трьох загиблих на одній з позицій хлопців і «Тихий». Списувала на чутки й, обриваючи телефони, з’ясовувала правду. Залишивши дітей мамі, виїхала в Україну. 12 лютого вручили сповіщення, що її чоловік вважається зниклим безвісти. Далі – все як належить: заява, слідчі дії, інші потрібні процедури.

«Мені повідомили, що до моргу у Дніпро привезли тіло з родовою плямою у формі яблука на попереку, – жінка на хвильку змовкає, щоб втамувати сльози. – Бабуся Андрія розповідала, що коли ненька ходила вагітною, їй в спину кинули яблуком, тому так. Це було в середу. Оскільки квитків на потяг на наступний день вже не було, з дружиною мого брата дісталися туди в суботу. До моргу прийшли якраз по другій дня. Нас поінформували, що слідчої уже немає, тому потрібно чекати понеділка. Де подітися? Заледве впросилися. Нам показали спершу фото: родової плями, тіла – вірніше, того, що від нього залишилося,військового квитка, двох моїх останніх йому листів, ключів від авто… Потім, з’ясувавши всі необхідні деталі, таки дозволили глянути тіло. Я стояла під рефрижератором, з якого діставали спершу інші тіла,щоби дібратися до потрібного,і свято вірила: диво станеться – там буде не мій Андрій.Не сталося... Привезли слідчу. Провели упізнання. Та попри те, що я стовідсотково розуміла й озвучувала, що помилки, на жаль, бути не може,слідча наполягала на ДНК, бо немає обличчя. А я так боялася, що то затягнеться й Андрія похоронять тут як невідомого…Провівши необхідні процедури,акт все ж підписали. «Ви його заберете сьогодні?» – запитали мене. «Чим, на плечах потягом?» 24 лютого його привезли волонтери… На щиті. Ми з дітьми ходимо до банера з його світлиною. Тимофій ще хоч трішки батька пам’ятає. Вергілій ж бо був зовсім малим.Проте цілує й обіймає фото. Я зроблю все, щоб мої діти виросли гідними українцями і знали, хто їхній тато.

Я тривало запитувала себе: а де Бог, що таке дозволив? Я довго не могла пробачити й не знаю чи пробачила, що він, Андрій, нас залишив.Але зігріває єдина думка: якщо він там з батьками – то, певно,йому добре. Бо навіть наснився так, ніби прощається. Я зрозуміла – відпустив. Чи відпустила я? Не знаю. Всім єством ненавиджу війну. Проте життя триває. Мені 28. Я зійшлася з іншим чоловіком. З ним на одній хвилі. Він теж військовий.У нас народився Сашко, йому зараз сім місяців. Знаєте, бути з людиною, яка ховається від війни, я б ніколи не змогла.До слова, мій рідний брат теж боронить Україну з перших днів великої війни. …Єдине,про що прошу Віктора, мого нинішнього чоловіка, щоб постійно писав, телефонував, хоч плюсики скидав. «Нехай хоч світ горить, а ти дзвони», –благаю».

Леся Садомська

19/09/2025

Любите бутерброди?
А якими вони можуть бути різними💁‍♀️.
Рецепти смачних намазок на бутерброди

Грибна 400 г печериць, цибулина, яйце, 50 г вершкового масла, плавлений сирок, 2 ст. л. олії, сіль, чорний мелений перець. Цибулю нарізати і обсмажити на

18/09/2025

Прогноз погоди в Україні на 19-21 вересня 2025 року

Дощі у п’ятницю чекають на Івано-Франківськ, Львів та Луцьк, в решті західних областей без опадів. Нічна від +10, денна до +21. У північних та центральних областях протягом дня хмарно з проясненнями. Найнижча температура вночі +8, найвища вдень +23. У Миколаєві та Одесі хмарно, у Херсоні та Криму вдень має бути ясно. Від нічних +11 стовпчики термометрів вдень піднімуться до +23. На Сході переважно хмарно, в Запоріжжі та Дніпрі протягом дня ясно. Від нічних +10 температура повітря вдень підніметься до +24.

У суботу по всій території західних областей синоптики прогнозують ясну погоду. Температура в регіоні вночі від +13, вдень до +25. На Півночі та в Центрі переважно хмарно, у Чернігові, Сумах та Черкасах ясно. Температура повітря від 13 до 24 з позначкою вище нуля. На Півдні протягом дня спостерігатиметься безхмарне небо. Стовпчики термометрів від нічних +12 вдень досягнуть позначки +26. Дощитиме за прогнозами синоптиків у Донецьку, на території решти східних областей без опадів. Вночі від +12, вдень до +24.

У західних областях у неділю впродовж дня триматиметься ясна погода. Від нічних +11 вдень потеплішає до +29. У Чернігові мінлива хмарність, в решті областей Півночі та центру ясно. Температура повітря від +13 вночі до +28 вдень. На півдні країни ясне небо триматиметься з ранку до пізнього вечора. Температура повітря від 14 до 29 градусів тепла. На території східних областей синоптики обіцяють ясну погоду впродовж цілого дня. Від нічних +11 вдень температура повітря прогріється до +28.

18/09/2025

Є мультфільми, які дарують дітям казку. А є такі, що торкаються і дорослих — нагадують, хто ми є і яке майбутнє творимо разом.

«СвітлоСказ» створив особливу історію — про Україну, її душу й силу.
Цей мультфільм — як дзеркало: у ньому можна побачити давнє коріння, непрості випробування, і ту силу, яка допомагає творити цей світ через любов.

відео: СвітлоСказ🌿

15/09/2025

Прогноз погоди в Україні на 16-18 вересня 2025 року

Дощі, подекуди з грозами, у вівторок пройдуть по всій території західних областей. Від нічних +10 вдень температура повітря прогріється до +23. На Півночі та в Центрі переважно ясно, в Житомирі, Вінниці та Полтаві хмарно. Найнижча температура вночі +9, найвища вдень +27. На Півдні ясне небо спостерігатиметься впродовж цілого дня. Стовпчики термометрів від нічних +13 вдень піднімуться до +26. На території східних областей переважно хмарно, в Луганську та Запоріжжі цього дня має бути ясно. Вночі від +9, вдень до +25.

У середу в Хмельницькому, Тернополі та Чернівцях очікуються дощі, в решті західних областей без опадів. Нічна від +12, денна до +19.Дощитиме в більшості областей Півночі та центру, в Сумах, Полтаві та Кропивницькому без опадів. Від +12 вночі до +25 вдень. На півдні країни хмарно з проясненнями, в Одесі за прогнозами синоптиків пройде дощ. Температура повітря від 12 до 25 вище нуля. У східних областях переважно хмарно, в Харкові та Донецьку цього дня ясно. Стовпчики термометрів від нічних +11 вдень досягнуть позначки +25.

На Заході у четвер переважно хмарно, у Луцьку, Рівному та Чернівцях протягом дня очікується ясна погода. Від нічних +9 вдень потеплішає до +23. У Сумах, Черкасах, Полтаві та Кропивницькому пройдуть дощі, в решті північних та центральних областей опадів не передбачається. Від +10 до +20. На півдні України пройдуть дощі, в Одесі в цей день без опадів. Температура повітря від 14 до 22 з позначкою вище нуля. Мешканцям східних областей не завадять парасольки. Температура в регіоні вночі від +14, вдень до +21.

13/09/2025

Більшість шкірних папілом є доброякісними

Найчастіше вони з’являються на шиї, повіках, у пахвових западинах, під грудьми, у паху

Папіломи – одне з найпоширеніших новоутворень шкіри. Багато людей вважають їх просто «косметичною проблемою» або намагаються позбутися самостійно. Але чи справді це безпечно? Про найважливіше – розповідає доктор медичних наук, професор Ольга Богомолець.

– Ольго Вадимівно, розкажіть, що таке папіломи і чому вони з’являються.

– Папіломи – це доброякісні новоутворення шкіри або слизових, що мають вигляд м’яких виростів тілесного або трохи темнішого кольору. Найчастіше з’являються на шиї, повіках, у пахвових западинах, під грудьми, у паху. Основна причина їх виникнення – вірус папіломи людини (ВПЛ). Проте важливу роль також відіграють вік, гормональні зміни, тертя шкіри та зниження імунного захисту.

– Тобто папіломи пов’язані з вірусом папіломи людини?

– Так. Існує понад 150 типів ВПЛ. ВПЛ інфікує клітини шкіри, викликаючи їх надмірне розростання. Вірус може довго залишатися в організмі без симптомів, а активізується при стресах, хворобах, вагітності або старінні.

– Чи свідчить велика кількість папілом про слабкий імунітет?

– Здебільшого – так. Імунна система зазвичай контролює активність ВПЛ. Коли вона ослаблена – через хронічні захворювання, гормональні порушення, стрес чи вік – вірус активізується, і кількість новоутворень збільшується.

– Наскільки папіломи небезпечні і чи можуть стати злоякісними?

– Більшість шкірних папілом є доброякісними. Але небезпека полягає в тому, що деякі форми раку шкіри (зокрема базально-клітинна і плоскоклітинна карцинома, а також безпігментна меланома) можуть маскуватися під звичайну папілому. Саме тому важливо, щоб кожне новоутворення оглядав лікар-дерматолог, а при видаленні – обов’язково проводилася гістологія.

– Коли потрібно звертатися до лікаря?

– Якщо новоутворення змінює колір, форму чи розмір. Якщо з’являється свербіж, біль, кровоточивість. Якщо воно постійно травмується. Якщо з’явилося багато нових утворень. Якщо є сумніви, що це папілома. Не варто займатись самодіагностикою – це може бути небезпечно.

– Яка діагностика потрібна?

– Дерматоскопія – неінвазивний метод оцінки новоутворення. За потреби призначається біопсія або повне видалення з гістологічним дослідженням. Це єдиний спосіб точно встановити діагноз і не пропустити рак.

– Чи обов’язково видаляти папіломи? Які методи використовуються?

– Показання до видалення – естетичні, травмування, дискомфорт.

Основні методи:

* радіохвильова хірургія – безболісний метод, який дозволяє взяти зразок на гістологію;
* лазерне видалення – точне, з мінімальним ризиком рубців;
* кріодеструкція – заморожування рідким азотом, хоча не завжди дає можливість для аналізу тканин. Видалення має проводити лікар, а не косметолог чи самостійно вдома.

– Наскільки можна довіряти мазям і спреям проти папілом з реклами? Засоби, які ви рекламуєте в інтернеті, ефективні?

– Я не рекламую в інтернеті засоби для видалення бородавок і папілом. Всі статті і відео, де я щось рекламую чи пропоную купити, створені штучним інтелектом і є фейками, щоб обманути людей і виманити кошти. Переважна більшість таких засобів не мають доведеної ефективності. Часто вони містять агресивні кислоти або луги, які можуть викликати опіки, рубці або замаскувати рак. До того ж без точного діагнозу – це просто небезпечна гра з вогнем.

– А що скажете про використання чистотілу?

– Сік чистотілу не розрізняє доброякісні і злоякісні утворення – він діє однаково токсично на все. Це може призвести до опіків, інфекцій і маскування раку шкіри. Тому – категорично ні. Безпечніше і надійніше звернутися до дерматолога.

– Чи можна запобігти появі папілом?

– Повністю уникнути ВПЛ складно, адже це один із найпоширеніших вірусів. Але можна зменшити ризик, дотримуючись гігієни, уникаючи травмування шкіри, підтримуючи імунітет і – за можливості – вакцинуючись від ВПЛ. Для дітей і підлітків така вакцинація рекомендована в багатьох країнах світу.

– Що робити, якщо папіломи з’явилися на статевих органах?

– Це вже інша категорія – аногенітальні бородавки (кондиломи). Їх викликають статеві типи ВПЛ (найчастіше 6 і 11). Вони передаються переважно статевим шляхом. При появі таких утворень потрібна обов’язкова консультація гінеколога або уролога. Необхідно оцінити ризики, зробити аналізи на онкогенні типи ВПЛ, пройти ПАП-тест (у жінок) і за потреби видалити новоутворення. Інколи рекомендується вакцинація партнера і лікування обох.

– Якщо папіломи з’являються у дітей, особливо в інтимній зоні, – чи це небезпечно?

– Так. У таких випадках необхідне негайне обстеження. Передача ВПЛ у дітей може бути вертикальною (під час пологів), але появу аногенітальних бородавок у малечі завжди потрібно розглядати як можливий сигнал сексуального насильства. Дитину має оглянути лікар, а за потреби – залучити спеціалістів із захисту прав дитини. Ніколи не замовчуйте подібні ситуації.

– Чи можна видаляти папіломи влітку?

– Так, видаляти можна. Але після процедури слід захищати шкіру від сонця, щоб уникнути гіперпігментації чи утворення рубця. Використання сонцезахисного крему із SPF 50+ – обов’язкове протягом 4-6 тижнів.

– Чи можуть папіломи з’являтися знову після видалення?

– Так, особливо якщо вірус залишається активним в організмі. Видалення усуває утворення, але не сам ВПЛ.Тому важливе не лише лікування, а й підтримка імунітету, регулярні огляди та за потреби – противірусна терапія.

– У чому різниця між папіломами, бородавками і родимками?

– Папіломи – це м’які вирости, зазвичай спричинені ВПЛ. Бородавки – твердіші, локалізуються найчастіше на руках і ногах, теж викликані ВПЛ. Родимки (невуси) – пігментні утворення, які виникають без участі вірусів. Але деякі з них можуть перероджуватися у меланому. Тому важливо, щоб усі ці утворення оглядав дерматолог, а не пацієнт самостійно вирішував, що це.

Олена Щегельська