15/11/2022
У Ковелі на почесній алеї полеглих Героїв – портрет Михайла Волошука
Буває, що шлях Героїв додому нестерпно довгий. Портрет ковельчанина Михайла Волошука тепер на почесній алеї наших полеглих Героїв, що на бульварі Лесі Українки. А також на білборді неподалік дому. - повідомляє Ковельська міська рада.
Про те, що 20-річний Михайло Волошук з позивним «Сампер» загинув навесні, обороняючи Маріуполь, його побратими в соцмережах повідомили майже одразу.
Але минали дні, а потім й місяці, а офіційного повідомлення все не було. І тільки восени підтвердження отримав військкомат. І мама Світлана.
Михайло Волошук загинув 1 травня 2022 року. 19 листопада, цієї суботи, йому минув би 21 рік. Але війна залишила його назавжди молодим, навіки — 20-річним.
За життя він був найпалкішим патріотом. Навчався в ліцеї №7 Ковеля, який закінчив 2017 року. А пізніше здобував спеціальність у навчальному закладі “Ковельський центр професійно-технічної освіти”.
Ще підлітком відчув потяг до військової справи. Цей шлях брав початок і з глибокого знання історії, і через заняття в спортивному клубі рукопашу “Гопак”, і через волонтерство в ГО “Ватра”.
Влітку 2020 року долучився до одного з найкращих підрозділів України — полку “Азов”. Увійшов до двадцятки його найкращих бійців, отримавши свій омріяний шеврон особисто від командира Дениса Прокопенка.
Подальша служба Михайла проходила в окремому загоні спеціального призначення “Азов” в/ч 3057 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної Гвардії України, де був гранатометником (оператор-навідник).
24 лютого 2022 року, під час повномасштабного вторгнення, боронив Маріуполь у лавах ОЗСП “Азов”.
У Михайла були дуже теплі стосунки з мамою.
«Не сумуй! Вогонь запеклих не пече!” – написав він їй.
“Але як же болить втрата такого молодого та вмотивованого воїна, ковельчанина, українця…
Не знаємо, коли зможемо віддати йому останню шану, провести вулицями Ковеля як Героя.
Вічна пам’ять і слава Герою!”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Ігор Чайка.
На фото: міський голова Ігор Чайка з бабусею Михайла Оленою Євгеніївною та подругою мами Героя – Валентиною.
