Forum Kozovianum - Козівський Форум

11/10/2025

Нове життя Козівського замку починається завдяки підтримці .org.ua !

Навіть не всі місцеві мешканці знають, що у Козові збереглися залишки замку Потоцького ХVI cт. Ще у ХVI-XVIII ст. замок страждав від набігів татар, а згодом зовсім втратив свою оборонну функцію - в різний час тут діяла броварня, завод безалкогольних напоїв, склад.

Громадська організація «Інститут міської культури» розпочала перетворення одного з приміщень на першому поверсі Козівського замку у сучасний мультифункціональний культурний центр Козівської громади.

Таким чином ми не лише збережемо історичну спадщину, але й створимо новий подієвий простір для громади, де будуть відбуватися виступи місцевого дитячого театру “Дивосвіт”, проходимуть виставки, кінопокази, акустичні концерти - заходи змістовного дозвілля.

Відкриття простору стане лише першим етапом у ревіталізації Козівського замку. Надалі в інших приміщеннях мріємо відкрити хостел, кафе та крамницю крафтової продукції, що діятимуть як соціальні підприємства, прибуток з яких направлятиметься на розвиток громади.
У пивницях замку буде відкрито музей / укриття. Таким чином, невизнана історична спадщина інтегрується у життя громади й стане туристичним магнітом.

Проєкт «Козівський замок - культурний центр Козівської громади» підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

*зображення є візуалізацією майбутнього вигляду замку

10/10/2025

08/10/2025

"Das Geschäft läuft gut!", або чи знали Ви, що комерція в селі Дібще станом на початок XX століття перебувала в руках... двох родин?

Цими родинами були Фішери і Печеніки... Отож, Ісаак Фішер мав виключне право скуповувати в селі яйця, які були важливою статтею тодішнього майже "натурального господарства", так само міг на місці купувати і зерно, щоби продати його потім, скажімо, на гуральню, чи ще кудись згідно договору, звісно, заради доброго гешефту!
Крім того, мав ліцензію на торгівлю "мішаними товарами", тобто тримав склеп, де було всього того потрохи, що господар не міг виробити вдома, і треба було купувати - за живі гроші, або в борг, або навіть в рахунок майбутнього врожаю, і не тільки хліба, але вишень, сливок та грушок... а вигідний кредит не був проблемою! :-)

Десь приблизно таку ж саму крамницю товарів мішаних, "в якій є все, що хочеш", тримав Вольф Печенік, який крім того володів правом продавати алкоголь, тож тримав шинок. Аж цікаво, а чи Ви знаєте, де в нашому селі знаходилася та знаменита корчма? :-)
Ага,.. ще Вольф був батьком Файбіша, про якого ще трохи пам'ятали і розповідали старші люди села Дібще...

Обоє згаданих вище "бізнесовців" мали право на торгівлю приправами, вартували ті недешево, але без солі, цукру і перцю життя уявити важко і в давно минулі часи!
І вже зовсім одинаком на цій сторінці згадується Теодор В'ятковський - власник родинної кузні...

Це - всього лише одна сторінка з "Австрійського централь-кадастру комерційних та промислових підприємств" 1903 р. У книзі - буде про це більше, як і про згадані тут родини, їх історію і долю... Маєте що розповісти про економіку і господарство того часу - пишіть, раді будемо почути!

@читачі, #дібще, #дибще, , , , #історія, , #економіка, #комерція, #бізнес
©️ Dybsche, Дозволяється поширення дописів чи світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і дальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Підтримати наші проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

07/10/2025

Жартівлива "сценка з життя" в господарському відділі якоїсь із австрійських військових частин... Козова, роки Першої світової війни.
Фото з інтернет-аукціону, реставрація.

#козова, , , , , , #краєзнавство, #історія,
©️ Kozovia, Дозволяється поширення дописів чи світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і дальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Пишемо про Козівщину. Більше вісток з минулого рідного краю шукайте за посиланням: https://www.facebook.com/Kozovia
Підтримати наші проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

07/10/2025

03/10/2025

30/09/2025

Передавання образу з Козівки до Дібща...
Може, хтось згадає, який це рік?
Фото "зі скрині" Смачило Ольги Іванівни (Маланчиної). Вдячні! 💙💛

села Дібще, просимо поділитися! Всіх згадаємо, всім подякуємо! Збережемо пам'ять про минуле разом! 🖼
#дібще, #дибще, , , , #козівка, #краєзнавство, #церква, #світлини,

27/09/2025

Повістка, але... 1923 рік: Іван Керніцький, 1897 р.н., син Петра і Варвари з Йосипівки біля Кривого, мав зголоситися 5 квітня 1923 року в 7 ранку до комісії у Козові.

, #генеалогія, #історія, #краєзнавство, #повістка, #поборові, #козівщина, #документи
Більше вісток з минулого: https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae

23/09/2025

Про відгомін війни.

Старший постерунковий Станіслав Дудзік, який 16 серпня 1933 р. по службі перебував у Дібщу, дізнався від дорожнього наглядача Кароля Кринди з Козови, що той чув від людей, як син Миколи Сукача, начальника ґмінного з Комарівки 15 серпня знайшов на полі "Забаривки" якусь латунну трубку.

Тато сказав цю "рурку" викинути або закопати, але коли поїхав у полудень трохи швидше додому, то попросив свого 15-літнього сина Дмитра пригнати коні з поля. Обідаючи, побачив через вікно, як син завів коней до стайні, а сам пішов під шопу і там щось почав стукати молотком.

Невдовзі почувся крик - трубка вибухнула, поранивши руки, обличчя та живіт Дмитра. На щастя, рани були тільки поверхневі, очі теж залишились неушкодженими, але лікування обіцяло бути тривалим...

Вже невдовзі у нашій книзі - про кримінал, трафунки, пожежі, погодні катаклізми та багато іншого. Про життя, яким воно було!

@читачі, #дібще, #дибще, , , , #комарівка, , #історія, #краєзнавство, #трафунки
ДАТО: Ф. 7, Оп. 1, Спр. 238. - Арк. 25.
©️ Dybsche, Дозволяється поширення дописів чи світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і дальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Підтримати наші проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij