10/08/2025
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА:
У СІ ЗВУЖУЄТЬСЯ ПРОСТІР МАНЕВРУ
Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі (липень 2025)
ЄС, а за ними США, активізували тиск на КНР, аби та вплинула на РФ у питаннях перемир’я з Україною. Однак Пекін поки пручається, граючи у власну гру з Москвою. Остання вимушена підігрувати «стратегічному союзнику», але визнає свою воєнно-політичну самотність. У цьому контексті показово, що про багатовекторну зовнішню політику за китайським прикладом заявив навіть О. Лукашенко. У свою чергу, Київ привертав увагу до військово-технічної співпраці КНР з РФ, а також припинив китайські спроби оборонно-промислового шпіонажу, але водночас демонстрував свою готовість до конструктивного діалогу з Пекіном.
Європа вчить Китай відповідальності
У липні була помітна суттєва активізація ЄС у намаганні підштовхнути Китай зайняти більш відповідальну роль у російсько-українському мирному врегулюванні. Цей напрямок був оголошений одним із пріоритетів датського головування в Євросоюзі. Так, міністр європейських справ Данії Марі Б'ярре заявила: «Ми беремо на себе головування у вирішальний для Європи час, коли геополітичний ландшафт кардинально змінюється. Агресивна війна Росії проти України є прямою загрозою для нашої власної безпеки та фундаментальним викликом для ЄС. Ми дуже стурбовані підтримкою Китаєм військових зусиль Росії». Вона наголосила, що Китай як постійний член Ради Безпеки ООН несе особливу відповідальність за підтримку міжнародного порядку, заснованого на Статуті ООН та міжнародному праві. І далі зазначила: «Ми продовжуватимемо закликати Китай тиснути на Росію, щоб вона припинила свою агресивну війну. Дипломатична та матеріальна підтримка Росії з боку Китаю негативно впливає на відносини між ЄС та Китаєм».
Тиск на китайську сторону здійснювався під час європейського турне міністра закордонних справ Ван Ї. Проблема російсько-української війни, серед інших, обговорювалася 1 липня на його зустрічі з прем'єр-міністром Бельгії Домініком де Веве та 2 липня з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою. Потім пройшли переговори Ван Ї з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн. Деталі дискусії не деталізувалися, але пізніше У. фон дер Ляєн заявила: «Непохитна підтримка Росії Китаєм створює високий рівень нестабільності та небезпеки для Європи. Можна сміливо сказати, що Китай де-факто сприяє розвитку військової економіки Росії і ми можемо цього прийняти. Я завжди казала: те, як Китай продовжить залучатися до війни Путіна, стане визначальним фактором для подальших відносин між ЄС та Китаєм». Вона додала, що Китай має «однозначно засудити грубе порушення Росією суверенітету, територіальної цілісності та міжнародно визнаних кордонів України та діяти відповідно», якщо він стверджує, що виступає за захист міжнародного порядку, заснованого на правилах.
У ході стратегічного діалогу висока представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин та політики безпеки Кайя Каллас заявила Ван Ї, що підтримка війни Росії проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу європейській безпеці. Відповідно, вона закликала Китай «негайно припинити будь-яку матеріальну підтримку, що допомагає функціонувати військово-промисловому комплексу Росії, і підтримати повне та безумовне припинення вогню та справедливий і міцний мир в Україні, що ґрунтується на повній повазі Статуту ООН». Своєрідною відповіддю на перелічені закиди стала резонансна публікація в South China Morning Post, у якій з посиланням на обізнаних співрозмовників зазначалося, що Ван Ї у спілкуванні з К. Каллас не тільки відкинув звинувачення в тому, що Китай матеріально підтримує військові зусилля Росії, але й заявив, що «якби він це робив, конфлікт давно б закінчився». Більше того, він сказав, що Пекін не хоче бачити поразки Росії в Україні, оскільки побоюється, що тоді США переключать всю свою увагу на КНР.
Більш комфортним для китайської сторони було обговорення російсько-української війни на двосторонньому треку – з Німеччиною та Францією. На спільній прес-конференції 3 липня у Берліні після китайсько-німецького дипломатичного та стратегічного діалогу з питань безпеки міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефуль розповів, що звернувся до Ван Ї з проханням використати наявні можливості, щоб залучити Росію до столу переговорів, і розраховує на підтримку Китаю, щоб досягти цього можна було якнайшвидше, а також не допустити допомоги Москві у веденні цієї війни. На це Ван Ї відповів наступне: «Ми повністю відкрито заявили, що не постачатимемо летальну зброю жодній воюючий стороні». Він запропонував усім, хто матиме інформацію, що свідчить про протилежне, зв'язатися із відповідними китайськими органами, які проведуть розслідування. Водночас міністр нагадав, що у захопленій техніці та збитих боєприпасах (вочевидь йдеться про російську зброю) є багато компонентів західного виробництва. Крім того, глава МЗС КНР наголосив, що його країна виступає за переговори, узгоджені політичні рішення для якнайшвидшого встановлення припинення вогню та відновлення миру в Європі, але знову зазначив, що простих вирішення складних проблем немає. Додамо, що Ван Ї був прийнятий канцлером Фрідріхом Мерцем: під час спілкування сторони, серед іншого, обмінялися думками щодо української кризи та заявили, що Китай та Німеччина підтримуватимуть стратегічне спілкування для сприяння мирному врегулюванню.
4 липня у Парижі пройшли переговори Ван Ї з президентом Франції Еммануелем Макроном, на яких також обговорили російсько-українську війну. Е. Макрон попросив передати Сі Цзіньпіну, що Франція та Китай як постійні члени Ради Безпеки ООН несуть велику відповідальність, і що Франція розраховує на спільну протидію глобальним викликам, надання більшої життєздатності багатосторонності та запобігання сповзанню світу до гегемоністських конфліктів та блокових конфронтацій. А за підсумками переговорів з міністром закордонних справ Жаном-Ноелем Барро, на яких також обговорювалася і російсько-українська війна, Ван Ї заявив: «Китай готовий зміцнювати стратегічну комунікацію та координацію з Францією і надалі відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні таких гарячих питань, як «українська криза» та Близький Схід».
Голосно, але на межі скандалу, тема російсько-української війни прозвучала під час саміту ЄС-Китай, що відбувся у Пекіні 24 липня. На ньому європейські лідери повторили свої заклики до Пекіна не надавати жодної матеріальної підтримки, яка б сприяла російській військово-промисловій базі. Було знову наголошено, що Китай як постійний член Ради Безпеки ООН несе особливу відповідальність за дотримання міжнародного порядку, заснованого на правилах, Статуту ООН та міжнародного права, тоді як вторгнення Росії в Україну є «випадком їхнього порушення». Також було наголошено, що постачання північнокорейських військ та зброї на підтримку війни Росії в Україні «створює значні ризики для безпеки в Європі та Східній Азії». На брифінгу за підсумками саміту У. фон дер Ляєн прямо заявила, що «те, як Китай продовжуватиме взаємодіяти з війною Путіна, буде визначальним фактором для наших подальших відносин». Показово, що у китайських повідомленнях про переговори європейських керівників с Сі Цзіньпінем та Лі Цянем згадок про російсько-українську війну не було зовсім. Отже, Пекін проігнорував європейські заклики.
США - плюс, БРІКС - мінус , Росія - нуль?
З кінця липня, а саме після підписання американо-європейської торгової угоди, помітніший тиск на Китай у питанні російсько-української війни стали чинити США. Показово , що зустріч 11 липня Ван Ї в Куала-Лумпурі з держсекретарем Марко Рубіо була сконцентрована на двосторонніх проблемах. А в ході нового раунду консультацій щодо тарифів 29 липня міністр фінансів США Скотт Бессент попередив китайську сторону, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти може призвести до введення високих мит. На це китайські чиновники відповіли, що Китай є суверенною державою з енергетичними потребами, відповідно, закупівлі нафти здійснюватимуться на основі внутрішньої політики країни. С. Бессент також зазначив, що висловив невдоволення США щодо продовження Китаєм закупівель підсанкційної іранської нафти та продажу Росії товарів подвійного призначення на суму 15 млрд дол. За його словами, він також попередив віце-прем'єра Держради КНР Хе Ліфена , що подальший продаж товарів до Росії, які зрештою використовуються для виробництва зброї, зашкодить зусиллям Китаю зі зміцнення торговельних зв'язків з Європою.
Ще більш явно зміна американської риторики проявилася на засіданні Ради Безпеки ООН 31 липня. На ньому заступник постійного представника США при ООН Джон Келлі заявив, що «КНР стала вирішальним фактором, що сприятиме військовим зусиллям Росії, оскільки є найважливішим постачальником РФ військово-промислового обладнання». За його словами, Китай надав Росії значну кількість виробничих верстатів, мікроелектроніку, оптику, технології для БПЛА та крилатих ракет, а також нітроцелюлозу, яку використовують Росія для виробництва ракетного палива. «Якби Китай серйозно ставився до припинення війни, він би зупинив постачання цих критично важливих компонентів у Росію», - наголосив Дж. Келлі. Варто звернути увагу, що на тому ж засіданні заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан заявив: «Криза триває, і кінця війни видно».
Звернемо увагу, що Китай не виявляє інтерес до своїх раніше висунутих мирних ініціатив. Зокрема, це засвідчив саміт БРІКС, у ході та на полях якого (у тому числі на зустрічі прем'єр-міністра Лі Цяна з президентом Бразилії Лулою да Сілвою) тема російсько-української війни практично не звучала. У Підсумковій декларації було зазначено , що учасники об'єднання нагадали про національні позиції щодо конфлікту, крім того, позитивно було оцінено Африканську мирну ініціативу та «Групу друзів світу», які де факто не реалізуються. Новим (і негативним) аспектом стало включення у Декларацію російських наративів, зокрема, згадку про «напади на мости та залізничні об'єкти, навмисно спрямовані проти мирних жителів у Брянській, Курській та Воронезькій областях РФ 31 травня, 1 та 5 червня 2025 року». Без згадування численних жертв серед українських громадян через російські ракетні та дронові обстріли, це транслює сигнал, що учасники БРІКС, у тому числі Китай та Бразилія, не бачать себе як посередники.
Привертає увагу, що Сі Цзіньпін і В. Путін не брали очної участі у саміті БРІКС. Для цього у кожного з них були власні мотиви, але сукупно така синхронізація показує певне охолодження Москви і Пекіна до цієї організації. Опосередковано про російське невдоволення динамікою розвитку БРІКС свідчать спроби реанімувати формат Росія – Індія – Китай (РІК). 17 липня заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко повідомив: «Ця тема у нас фігурує у переговорах і з тими, і з іншими. Ми зацікавлені в тому, щоб цей формат запрацював, бо ці три країни є важливими партнерами, до того ж засновниками БРІКС. Тому відсутність цього формату, як на мене, виглядає недоречно». Очевидно, що Москва розраховує, що додатковою мотивацією для сторін стане запровадження вторинних санкцій з боку США.
Зрештою, зазначимо відверте признання С. Лаврова на одному з російських публічних заходів: «Справ у нас чимало. Головна з цих справ – перемогти ворога. Вперше за історію Росія воює одна проти всього Заходу. У Першу світову, у Другу світову у нас були союзники. Нині у нас союзників на полі бою немає. Тому треба покладатися на себе, не можна допускати ні слабкості, ні слабини». Вочевидь, це сигнал, що у Москва має труднощі навіть з найближчими союзниками, включаючи КНР.
Пекін хоче «Нептун», а Київ – конструктивний діалог
Як і західні країни, Україна також привертала увагу до китайської ролі у російській агресії. Після російської масованої атаки 4 липня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що в Києві було знайдено компонент БПЛА, виготовлений у Китаї, а тієї ж ночі в Одесі російські дрони пошкодили генконсульство КНР: «Яка іронія… Немає кращої метафори для того, як Путін продовжує ескалацію своєї війни та терору, залучаючи до неї інших, включаючи північнокорейські війська, іранську зброю та деяких китайських виробників». За його словами, безпека в Європі, на Близькому Сході та Індо-Тихоокеанському регіоні нерозривно пов'язана. Тоді ж СБУ повідомила, що китайські компоненти БПЛА «Герань» були виготовлені Suzhou Ecod Precision Manufacturing. Проти цієї компанії та ще чотирьох китайських підприємств 8 липня Володимир Зеленський ввів санкції.
У той же день, 8 липня, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця провів зустріч із послом КНР Ма Шенкунем, на якій заявив про очікування України, що Китай займатиме послідовну та збалансовану позицію з питань встановлення справедливого та сталого миру в Україні на основі принципів Статуту ООН. У повідомленні українського МЗС зазначено, що дипломати обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, а також підходи країн у багатосторонніх форматах. При цьому С. Кислиця наголосив на важливості регулярних двосторонніх контактів на всіх рівнях, що дозволить вирішувати проблемні питання та обмінюватися думками про пріоритети та інтереси двох країн у дусі взаємоповаги та взаєморозуміння.
Наступного дня, 9 липня, українські правоохоронці повідомили, що затримали двох громадян Китаю, які намагалися отримати секретну документацію про український ракетний комплекс «Нептун». Один із затриманих – 24-річний колишній студент київського університету, який залишився у Києві після того, як у 2023 р. його відрахували з вишу за академічну неуспішність. Він спробував завербувати українського громадянина, котрий має відношення до розробок озброєнь Сил оборони. Інформацію про ракетний комплекс «Нептун» він мав передати своєму батькові, який має тісні зв'язки з органами безпеки та Генеральним штабом Китаю. Останній заїхав на територію України 7 липня і наступного дня відвідав посольство КНР у Києві. 9 липня в рамках досудового розслідування його було затримано.
Ці скандальні інциденти не набули подальшого розвитку: Київ демонстрував готовність до конструктивного діалогу з Пекіном. 11 липня на брифінгу речник МЗС Георгій Тихий пояснив: «Ми вважаємо, що Пекін і зараз має важелі впливу на Москву, мабуть, одні з найсерйозніших важелів впливу на цій планеті, щоб закликати Путіна нарешті завершити війну і відновити мир. Ми вважаємо, що це також в інтересах самого Китаю, бо йдеться про можливість міжнародного миру та безпеки, це сприяє і торгівлі, зокрема з ЄС». За його словами, українська сторона вважає, що Китаю варто розглядати Україну не просто як частину Європи, а як майбутнього члена ЄС, і доносить цю позицію до КНР. Спікер МЗС також зазначив, що «українсько-китайські відносини тривають, діалог є». Він нагадав, що за цей час дійсно були факти участі китайських громадян у бойових діях проти України, також нещодавно затримали китайських громадян, які збирали чутливу інформацію про українську зброю: «Ці факти ніхто не замовчує, Україна на найвищому рівні робить заяви, тому що ми країна, яка перебуває у стані повномасштабної війни за свій суверенітет… Такі факти, звісно, не сприяють розвитку українсько-китайських відносин, і ми хотіли б, щоб таких фактів не було».
17 липня в інтерв'ю виданню The Times українські очікування на китайському напрямі окреслив голова Офісу Президента Андрій Єрмак. Він зазначив, що Китай поглиблює підтримку Росії, відправляючи найманців до України. Але водночас озвучив такий заклик: «Дивно, що президент Сі ніколи не зустрічається із президентом Зеленським. Я думаю, що настав час». З іншого боку, він закликав США запровадити вторинні санкції на покупців російських нафти та газу, що «змусить Китай та Індію підтримувати мирні угоди, щоб уникнути торгової війни».
25 липня посол України Олександр Нечитайло вручив вірчі грамоти Сі Цзіньпіну. Тут варто звернути увагу на такий посил у повідомленні українського посольства: «Вручення вірчих грамот — це не лише початок офіційної місії посла, а й важлива дипломатична подія, яка відкриває новий етап у відносинах між Україною та Китаєм».
Лавров та Ван Ї не можуть наговоритися
Між собою КНР та РФ продовжували вести інтенсивний діалог, передусім по лінії МЗС. 10 липня С. Лавров та Ван Ї зустрілися на полях заходів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у Куала-Лумпурі. Тоді російський міністр пояснив необхідність частих зустрічей тим, що у світі відбуваються «непрості та дуже динамічні події», які «вимагають нашого постійного діалогу в дусі всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії». Як зазначили в МЗС РФ, сторони докладно обговорили питання співробітництва в рамках АСЕАН у контексті «активізації діяльності окремих країн щодо створення вузькоблокових військово-політичних механізмів, націлених на підрив асеаноцентричної системи безпеки та стабільності в АТР». Сторони також «обмінялися оцінками ситуації у врегулюванні низки регіональних та міжнародних проблем, співпраці двох країн на майданчиках ООН, БРІКС, ШОС, а також у Групі двадцяти та АТЕС». Згідно з повідомленням МЗС КНР, Ван Ї заявив, що Китай та Росія повинні зміцнювати стратегічну координацію на платформі співробітництва у Східній Азії, підтримувати відкриту та інклюзивну структуру регіонального співробітництва, засновану на АСЕАН. Тоді ж сторони обговорили іранську ядерну проблему: С. Лавров виклав позицію і міркування Росії, а Ван Ї заявив, що сила не може принести мир, тиск не може вирішити проблеми, а діалог і переговори є основним рішенням.
13 липня С. Лавров та Ван Ї зустрілися знову – у Пекіні, на полях засідання Ради міністрів закордонних справ держав-членів ШОС. Зазначимо, що у проміжку між двома зустрічами С. Лавров відвідав КНДР. Китайське МЗС пояснило інтенсивність комунікацій так: «Тісні контакти між міністрами закордонних справ двох країн сприяють своєчасній реалізації консенсусу, досягнутого главами двох держав». Ван Ї нагадав, що на поточному етапі обидві країни приділяють основну увагу спільній підготовці до наступного етапу розвитку контактів на високому рівні, поглибленню всеосяжного стратегічного співробітництва, стимулюванню розвитку обох держав, їхньому спільному реагуванню на виклики в умовах нестабільної ситуації на міжнародній арені. Сторони також обмінялися думками щодо таких питань, як Корейський півострів, «українська криза» та іранська ядерна проблема. А МЗС РФ про зустріч повідомило: «Сторони також обговорили відносини зі США та перспективи врегулювання української кризи відповідно до принципів Статуту ООН у всій їхній повноті, сукупності та взаємозв'язку». Загалом міністри висловили задоволення позитивною динамікою російсько-китайської всеосяжної взаємодії та обговорили двосторонній порядок денний з акцентом на реалізацію домовленостей, досягнутих під час травневого саміту в Москві. «Сторони також торкнулися питань практичної взаємодії Росії та Китаю, включаючи їхню гуманітарну складову», - наголосили в МЗС РФ.
15 липня С. Лавров був прийнятий Сі Цзіньпіном, якому передав від В. Путіна «дружній привіт та найкращі побажання». Було обговорено низку питань двосторонніх політичних контактів на вищому та високому рівнях, включаючи підготовку візиту президента РФ до КНР для участі у саміті ШОС та урочистостях з нагоди 80-річчя перемоги над мілітаристською Японією. Як зазначили в МЗС РФ, Сі Цзіньпін дав високу оцінку стану двосторонніх відносин і підтвердив націленість на «подальше нарощування всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії» з Росією. «З російської сторони було також порушено окремі актуальні теми міжнародного та регіонального порядку денного», - резюмували в МЗС РФ.
Зазначимо, що практично одночасно з візитом С. Лаврова до Пекіна, 14 липня, в Москві пройшли консультації на рівні заступників глав МЗС Сергія Вершиніна та Мяо Деюя. За інформацію МЗС РФ, обговорили ситуацію навколо України та забезпечення миру та безпеки на Близькому та Середньому Сході, а також питання порядку денного Ради Безпеки та ООН ООН, ініціативу генсекретаря «ООН-80», ситуацію у Сирії. Зазначимо, що у китайському повідомленні про переговори основний акцент зроблено на обговоренні тем ООН та Ради Безпеки ООН.
Лукашенко набрався у Китаю багатовекторності
Олександр Лукашенко привертав увагу до особливих відносин, які склалися між Білоруссю та КНР, хоч і наголошував на ролі Росії як гаранта безпеки. 31 липня під час наради з керівниками дипломатичних представництв РБ О. Лукашенко заявив, що Китай, як і раніше, залишається ключовим партнером Білорусі на дальній дузі і зазначив, що товарообіг з КНР становить майже 8,5 млрд дол. та на мільярд перевищує торгівлю з усім Євросоюзом. «Але й тут за загальною цифрою потрібно бачити ширшу картину співробітництва та роль Китаю для майбутнього нашої економіки», – наголосив О. Лукашенко. А далі пояснив, що це пов'язано із завданням стимулювати спільний технологічний розвиток та забезпечити прихід найсучасніших китайських технологій у станкобудування, мікроелектроніку, нафтохімію, фармацевтику тощо. Окремої уваги потребує заява О. Лукашенка, що РБ має проводити багатовекторну зовнішню політику, а її необхідність, зокрема, співпрацю з «високотехнологічним Євросоюзом», він аргументував досвідом Китаю.
У липні спостерігалася стрімка інтенсифікація офіційного діалогу між високопосадовцями обох країн, що, вочевидь, стало результатом червневої «сімейної» зустрічі О. Лукашенка та Сі Цзіньпіна. У Пекіні відбулися переговори начальника «Білоруської залізниці» Валерія Веренича та голови ради директорів «Китайських залізниць» Го Чжусюе та переговори міністра сільського господарства та продовольства Білорусі Юрія Горлова з міністром Головного митного управління КНР Сунь Мейцзюнь. РБ відвідала китайська делегація на чолі із заступником міністра промисловості та інформатизації Китаю Синь Гобінем, яка провела переговори з міністром промисловості Андрієм Кузнєцовим та з міністром зв'язку та інформатизації Білорусі Кирилом Залесським. 25 липня делегація китайських експертів відвідала Білорусь з метою вивчення технічного оснащення прикордонних пунктів пропуску та обговорення з білоруськими митниками питань взаємодії у цьому напряму. Зазначимо, що китайська делегація ознайомилася з білоруськими пунктами пропуску, розташованими на кордоні з ЄС – з Латвією, Литвою та Польщею. Очевидно, що Китай планує надати нове обладнання Білорусі.
Окремо звернемо увагу на візит і Китай делегації МВС РБ на чолі з міністром Іваном Кубраковим. Спочатку пройшла зустріч із міністром громадської безпеки Ваном Сяохуном. Білоруський силовик прямо визнав, що активізація міжвідомчої співпраці пов'язана насамперед із дуже добрими особистими стосунками О. Лукашенка та Сі Цзіньпіна, і зазначив, що МВС Білорусі прагне розширення сфер взаємодії з китайськими колегами і відкрито до спілкування з усіх напрямків. При цьому І. Кубраков висловив зацікавлення у вивченні китайського досвіду у боротьбі з транснаціональною оргзлочинністю, екстремізмом і тероризмом, незаконним обігом наркотиків, нелегальною міграцією, у забезпеченні громадського порядку під час проведення великих суспільно-політичних та спортивних заходів, а також діяльності підрозділів, які здійснюють відеоспостереження та відеоаналітику. Ван Сяохун, у свою чергу, висловив особливу зацікавленість у вивченні білоруського досвіду у сфері боротьби з кіберзлочинністю та обміну інформацією, а також загострив увагу на питаннях збереження політичної безпеки, спільного розкриття економічних злочинів та забезпечення безпеки проектів програми «Один пояс - один шлях». Потім делегація МВС РБ відвідала загін спеціального призначення Головного управління громадської безпеки Пекіна: показово, що І. Кубраков запросив колег перейняти досвід тактичної підготовки бійців спецпідрозділів МВС Білорусі. А також делегація ознайомилася із процесом організації навчання китайських правоохоронців у Поліцейській академії Пекіна. Відбувся також візит до Шанхаю, де делегація ознайомилася з досвідом роботи Головного управління громадської безпеки міста.
Нарешті, відзначимо заяву від 31 липня міністра оборони РБ Віктора Хреніна на прийомі з нагоди 98-ї річниці утворення Народно-визвольної армії Китаю, що вона стала однією з наймогутніших, найтехнологічніших та найпрофесійніших армій світу. Він так описав військове та військово-технічне співробітництво РБ та КНР: «Успішне проведення спільних тренувань та навчань, співробітництво у галузі підготовки військових кадрів, обмін делегаціями експертного рівня наочно демонструють нашу взаємну довіру та спільну відданість зміцненню обороноздатності обох держав. Ми цінуємо конструктивний діалог, обмін досвідом та тісну координацію між оборонними відомствами двох країн».
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
для «Української лінії»
