Crimea Vox

Crimea Vox Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Crimea Vox, Media/News Company, вУлица Олени Пчілки, Kyiv.

Crimea Vox

Наша пошта: [email protected]
Наш номер ідентифікатора в реєстрі: R40-05551
Наша адреса: вул. Олени Пчілки, буд. 6-а, кв. 69, м.Київ, 02081.
Наш номер телефону: +380662614890

У Криму на 74-річного історика Енвера Сеїтмеметова, рідного дядька трьох політв’язнів — Сейтумера, Османа та Абдулмеджит...
27/11/2025

У Криму на 74-річного історика Енвера Сеїтмеметова, рідного дядька трьох політв’язнів — Сейтумера, Османа та Абдулмеджита Сейтумерових, — склали протокол за статтею про ототожнення дій СРСР і нацистської Німеччини. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Нагадаємо, що вранці 25 листопада в Бахчисараї до будинку Сеїтмеметова прийшли близько десяти російських силовиків. Вони зачитали чоловікові постанову та відвезли його до Сімферополя — до Центру протидії екстремізму (ЦПЕ). Там старший оперуповноважений ЦПЕ склав на Енвера Сеїтмеметова «адміністративний протокол».

З документа відомо, що 20 листопада «поліцейський» знайшов на сторінці «Кримської солідарності» репост відео, яке вперше було опубліковане 18 травня 2020 року. Ролик знову з’явився на сторінці цього року, і був присвячений 18 травня — дню депортації кримських татар з Криму в 1944 році.

«Міжнародна спільнота або взагалі ті, хто сьогодні говорить, що порушуються права, ухвалюють закони про Організацію Об’єднаних Націй, про права людини у 1948 році, — фактично ці закони не працюють. Не тільки Нюрнберзький процес мав бути… Я думаю, що потім мав бути ще один міжнародний суд, який засудив би тих самих переможців», — каже Енвер Сеїтмеметов.

За версією «експерта» О. В. Романька, який підготував висновок 24 листопада, в інтерв’ю Енвер Сеїтмеметов нібито «ототожнює дії керівництва СРСР, пов’язані з примусовим виселенням кримських татар, греків та інших у травні 1944 року, зі злочинами керівництва нацистської Німеччини».

Історик відмовився надавати письмові пояснення у ЦПЕ; на момент «складання протоколу» поруч із ним не було захисника. Після цього чоловіка відвезли до дільничного «суду мирових суддів» у Сімферополі. Справу кримця передали «судді» Сергієві Москаленку, який розпочав її розгляд, однак у процесі відклав засідання до 2 грудня. Енвера Сеїтмеметова поки що відпустили.

Сьогодні, 26 листопада, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив кримського активіста Енвера Кроша до...
26/11/2025

Сьогодні, 26 листопада, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив кримського активіста Енвера Кроша до 19 років ув’язнення.

Суд також постановив, що перші чотири роки Енвер Крош відбуватиме в тюрмі, решту строку — в колонії суворого режиму.

Справу проти Енвера Кроша окупанти порушили в серпні 2022 року. Кримцю інкримінували організацію терористичної організації.

Також суд у Ростові-на-Дону виніс вирок Едему Бекірову та Рінату Алієву — по 15 років, журналісту Вілену Темерьянову — 14 років, а Сеїтяґа Аббозову — 13 років.

Кримських татар звинуватили у причетність до діяльності терористичної організації. Їм також інкримінували насильницьке захоплення влади.

Чотирьох кримськотатарських політв’язнів та журналіста Вілена Темерьянова — учасників справи «першої Джанкойської групи»...
26/11/2025

Чотирьох кримськотатарських політв’язнів та журналіста Вілена Темерьянова — учасників справи «першої Джанкойської групи» — засудили до строків від 13 до 19 років позбавлення волі.

Вирок 26 листопада виніс Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. Він призначив активісту Енверу Крошу 19 років ув’язнення, Едему Бекірову та Рінату Алієву — по 15 років, журналісту Вілену Темерьянову — 14 років, а Сеїтяґа Аббозову — 13 років.

Суд також визначив, що перші чотири роки Енвер Крош відбуватиме в тюрмі, решту строку — в колонії суворого режиму. Іншим «учасникам справи» призначено по три роки тюрми.

На стадії останнього слова обвинувачених адвокат Енвера Кроша, Еміль Курбедінов, у коментарі «Кримській солідарності» зазначив, що ніхто з учасників справи та їхніх захисників «не очікує справедливого вирішення настільки політизованої кримінальної розправи».

Справу порушили в серпні 2022 року — кримських татар «заарештували» в Джанкої. Їм інкримінували причетність до діяльності терористичної організації. Енверу Крошу — організацію діяльності, іншим чотирьом — участь у організації. Усім фігурантам також закинули насильницьке захоплення влади.

«Після обшуків Енвер Крош повідомляв про катування з боку силовиків, які змушували його назвати пароль від телефону. Під час конвоювання до управління ФСБ йому викручували руки в наручниках, кидали на підлогу, били, закривали рот і ніс, поки він не почав задихатися. Від катувань у Кроша залишилися синці, порізи, подряпини та гематоми», — повідомляє «Кримська солідарність».

Слідчий у справі не відреагував на факт побиття Енвер Крош та не передав матеріали до військового слідчого комітету.

Точних даних про те, скільки людей повернулися на окуповані території після виїзду, немає. Попередні оцінки експертів зд...
26/11/2025

Точних даних про те, скільки людей повернулися на окуповані території після виїзду, немає. Попередні оцінки експертів здебільшого ґрунтуються на припущеннях.

Єдине більш-менш достовірне джерело статистики — пункт пропуску в російському аеропорту Шереметьєво у Москві, через який РФ пропускає громадян України.

За даними аеропорту, з 2023-го по кінець 2024 року кордон намагалися перетнути 130 тисяч українців, із них 107 тисяч пройшли фільтрацію. Від початку 2025 року пропустили ще 16 тисяч.

Ці цифри — незначні порівняно з мільйонами українців, які залишили свої домівки через війну. Але повернення все ж відбуваються. Найчастіше — через неможливість облаштуватися на новому місці та наявність уцілілого житла в окупації. Це житло часто стає вирішальним фактором — попри дефіцит медичної допомоги, проблеми з водою, електрикою та загальну небезпеку на окупованих Росією територіях.

⏩ Далі в каруселі — думки переселенців про те, чи варто, на їхню думку, повертатися в окупацію або у прифронтові території

📌 Карусель підготовлено на основі матеріалу сайту міста Маріуполь — 0629.com.ua

Головне фото: Alexander Ermochenko (Reuters)

Сьогодні, коли світ веде дискусії про шляхи завершення війни, важливо говорити про Крим не лише як про територію, а й пр...
26/11/2025

Сьогодні, коли світ веде дискусії про шляхи завершення війни, важливо говорити про Крим не лише як про територію, а й про народ, який є законним господарем цієї землі. Про це заявив Голова Меджлісу Рефат Чубаров на 4-му парламентському саміті Кримської платформи у Стокгольмі.

В окупованому Криму, у Керчі, забруднене мазутом все узбережжя — від Міського пляжу до Коси. Його шматки лежать просто н...
26/11/2025

В окупованому Криму, у Керчі, забруднене мазутом все узбережжя — від Міського пляжу до Коси. Його шматки лежать просто на піску, а днями місцеві жителі знайшли птаха, повністю забрудненого мазутом. Про це повідомляє моніторинговий телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на повідомлення очевидців:

«Російська влада не поспішає реагувати, хоча невеликі викиди почалися ще у вихідні. Днями було знайдено птаха, весь у мазуті».

За даними супутникових знімків Моніторингової групи «Кримського вітру» виявлено кілька великих мазутних плям поблизу узбережжя Керченського півострова довжиною 5,9 і 6,4 км, а площею — 0,75 і 1,07 квадратного кілометра відповідно.

Втім, окупаційна адміністрація днями заявила, що у Керченській протоці нібито нових викидів не фіксується.

Нагадаємо, що в грудні 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії два російські судна з нафтопродуктами — «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239». Унаслідок аварії в море вилилося до 8 тисяч тонн мазуту, що спричинило серйозне забруднення великої ділянки акваторії. Один із танкерів сів на мілину, інший — затонув.

Катастрофа призвела до утворення гігантської мазутної плями, яка завдала руйнівної шкоди морській фауні та екосистемі регіону. На узбережжі знаходили мертвих тварин, вкритих мазутом. Збитки від розливу попередньо оцінюються в мільярди доларів.

На Вінниччині поховали захисника родом із Криму Сергія Банцеру24 листопада на Вінниччині, в селищі Стрижавка, попрощалис...
26/11/2025

На Вінниччині поховали захисника родом із Криму Сергія Банцеру

24 листопада на Вінниччині, в селищі Стрижавка, попрощалися із загиблим воїном родом із українського півострова — Сергієм Банцерою. Майже два роки Сергія вважали зниклим безвісти на Покровському напрямку. Втім, нещодавно стало відомо про репатріацію, підтверджену результатами ДНК-експертизи. Про це повідомляє Стрижавська територіальна громада у Facebook.

Сергій народився 5 червня 1988 року в селі Ускут (нині — Привітне), що в Криму. Коли йому було п’ять років, разом із родиною переїхав до Мізяківських Хуторів. Тут закінчив місцеву школу, а 2006 року склав військову присягу та проходив строкову службу.

У 2011 році створив сім’ю з дружиною Ганною. Разом виховували двох дітей — доньку Карину та сина Артура.

У 2014 році добровольцем вступив до батальйону «Вінниця» та брав участь в АТО. Із початком повномасштабного вторгнення, з березня 2022 року, знову став на захист України. Він був старшим солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 3-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти військової частини А2960.

«15 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області, Сергій Банцера загинув. Майже два роки наш земляк вважався зниклим безвісти. Лише після проведення ДНК-експертизи було підтверджено його загибель», — повідомляє Стрижавська територіальна громада у Facebook.

Ялта, 2012 — інша епоха, інше літо, інше відчуття домуДжерело фото: сайт LiveJournalАвтор: shaadorian
26/11/2025

Ялта, 2012 — інша епоха, інше літо, інше відчуття дому

Джерело фото: сайт LiveJournal
Автор: shaadorian

25/11/2025

«Хайтарма» — перший кримськотатарський повнометражний художній фільм, присвячений трагічній події — депортації кримськотатарського народу з Криму 1944 року.

Картина розповідає історію реальної постаті — кримського татарина, військового льотчика, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

Після визволення Криму від нацистських окупантів він приїжджає у відпустку до рідної Алупки. Саме в цей час, 18 травня 1944 року, радянська влада розпочинає "операцію" з примусового виселення всього кримськотатарського народу з півострова до країн Центральної Азії та Уралу.

Амет-Хан Султан стає свідком і учасником цих трагічних подій, намагаючись захистити свою родину та кохану — Феріде.

Фільм створено кримськотатарським телеканалом ATR. Продюсер - Ленур Іслямов, режисер - Ахтем Сеітаблаєв.

Відео: ATR

Політичних ув’язнених Февзіє Османову, Ельвізу Алієву, Есму Німетулаєву та Насибу Саїдову повернули з психіатричної ліка...
25/11/2025

Політичних ув’язнених Февзіє Османову, Ельвізу Алієву, Есму Німетулаєву та Насибу Саїдову повернули з психіатричної лікарні №1 ім. Балабана до СІЗО-1 окупованого Сімферополя. Про це жінки повідомили у листах своїм близьким, передає «Кримська солідарність».

На «стаціонарній експертизі» кримські татарки перебували з 23 жовтня. Як зазначила Февзіє Османова, до СІЗО її повернули 20 листопада — майже через місяць. Дівчина попросила родину передати їй теплі речі та ліки першої потреби.

«Варто зазначити: одразу після арешту в СІЗО-1 Сімферополя жінки зіткнулися з незадовільними умовами утримання. Учасниці справи перебувають у вологих, неопалюваних камерах без гарячої води», — зазначають у «Кримській солідарності».

Нагадаємо, що 15 жовтня в окупованому Криму російські спецслужби провели серію обшуків у будинках кримських татар, після чого викрали чотирьох жінок. Всім їм інкримінують причетність до терористичної діяльности. 16 жовтня окупаційний Київський районний суд у Криму відправив їх під варту строком на два місяці. Усі засідання щодо обрання запобіжного заходу відбулися у закритому режимі.

Есмі Німетулаєвій окупанти інкримінують «організацію терористичної організації», інших затриманих кримських татарок звинувачують в «участі у терористичній організації».

Затримані окупантами:

- Есма Німетулаєва — мати п’ятьох неповнолітніх дочок, дружина політв’язня Ремзі Німетулаєва;

-Ельвіза Алієва — студентка 4 курсу;

- Насіба Саїдова — донька відомого в Криму імама;

- Февзіє Османова — продавчиня в магазині.

«Кримська солідарність» у своїх соцмережах повідомляє, що окупаційні силовики в Криму забрали з дому в Бахчисараї 74-річ...
25/11/2025

«Кримська солідарність» у своїх соцмережах повідомляє, що окупаційні силовики в Криму забрали з дому в Бахчисараї 74-річного історика Енвера Сеїтмеметова:

«У Бахчисараї силовики прийшли до 74-річного історика Енвера Сеїтмеметова. Це рідний дядько трьох політв’язнів — Сейтумера, Османа та Абдулмеджита Сейтумерових».

У «Кримській солідарності» зазначають, що затримувати одного чоловіка поважного віку прийшли аж близько десяти силовиків. Під час затримання Енверу Сеїтмеметову зачитали «постанову» й відвезли до Сімферополя.

Згодом стало відомо, що співробітники Центру протидії екстремізму складають адміністративний протокол на Сеїтмеметова, після чого його доставлять на засідання до судового відділку.

Наразі причина затримання кримського історика невідома.

У Стамбулі внаслідок тривалої хвороби помер 64-річний Едем Бекіров — кримськотатарський активіст і колишній політв’язень...
25/11/2025

У Стамбулі внаслідок тривалої хвороби помер 64-річний Едем Бекіров — кримськотатарський активіст і колишній політв’язень, звільнений із російських застінків у 2019 році в межах обміну. Про це повідомив Меджліс кримськотатарського народу на свої офіційній сторінці у Facebook:

«Едем Бекіров був одним із звільнених у 2019 році під час першого масштабного обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Повернувшись додому, він продовжував боротися з наслідками тяжких хвороб, які посилилися в російських застінках. У квітні 2022 року Едема Бекірова вдалося вивезти на лікування до Туреччини, де він перебував увесь цей час».

Едем Бекіров тяжко хворів, мав інвалідність I групи, хворе серце, діабет, в нього була ампутована нога. В день, коли він їхав до Криму провідати рідних (у грудні 2018 року), окупаційні силовики затримали Бекірова на в’їзді до Криму на КПП «Чонгар».

Наступного дня росіяни «заарештували» Едема Бекірова й висунули звинувачення в «незаконному обігу зброї та вибухових речовин». Однак через рік українській владі вдалося визволити його з російської неволі через обмін. Втім, 2022-го року чергове російське вторгнення застало його родину вже в Новоолексіївці на Херсонщині.

Address

вУлица Олени Пчілки
Kyiv
02081

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Crimea Vox posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Crimea Vox:

Share