04/11/2025
Помер колишній віцепрезидент США Дік Чейні
Колишній віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Річард (Дік) Чейні, який обіймав посаду в адміністрації Джорджа В. Буша у 2001–2009 роках і став однією з найвпливовіших постатей американської політики початку XXI століття, помер у віці 84 років.
Про це повідомила його родина.
Дік Чейні увійшов в історію як головний архітектор американської «війни з тероризмом» після терактів 11 вересня 2001 року. Саме він, перебуваючи у підземному бункері Білого дому того трагічного ранку, координував перші кроки США у відповідь на атаки «Аль-Каїди».
Рішучість Чейні, його переконання у необхідності діяти на випередження та зміцнювати глобальну роль Америки визначили подальший курс зовнішньої політики Вашингтона на довгі роки.
Його вплив у Білому домі був колосальним: Чейні фактично став найпотужнішим віцепрезидентом в історії США. Він наполягав на розширенні президентських повноважень, обґрунтовуючи це необхідністю гарантувати національну безпеку. Саме з його ініціативи розпочалася операція в Афганістані, а згодом — вторгнення до Іраку у 2003 році. Пізніше розслідування визнали, що аргументи про наявність у режиму Саддама Хусейна зброї масового знищення ґрунтувалися на хибних розвідданих, але сам Чейні до кінця життя залишався переконаним у правильності ухвалених рішень.
Політик неодноразово опинявся в центрі гострих суперечок. Його роль у запровадженні так званих «покращених методів допиту» — фактично тортур — та утриманні підозрюваних без суду в Гуантанамо стала предметом міжнародної критики.
Попри це, Чейні ніколи не висловлював каяття, заявляючи, що діяв задля захисту американців.
Дік Чейні народився 30 січня 1941 року в Лінкольні, штат Небраска.
Після навчання у Вайомінзькому університеті він розпочав політичну кар’єру як помічник у Білому домі за Річарда Ніксона, а згодом став головою апарату президента Джеральда Форда.
У 1978 році його обрали до Палати представників від штату Вайомінг, де він шість разів поспіль перемагав на виборах. За президентства Джорджа Г. В. Буша він очолив Пентагон і керував успішною операцією «Буря в пустелі», що звільнила Кувейт від іракських військ.
У 2000 році Чейні повернувся до політики після роботи на посаді виконавчого директора енергетичної компанії Halliburton. Саме він очолив пошук кандидата у віцепрезиденти для Джорджа В. Буша, але зрештою сам став його напарником у передвиборчій кампанії.
Надалі він став ключовим стратегом у питаннях оборони та енергетики, а його вплив відчувався у кожному рішенні адміністрації.
Попри статус одного з найвпливовіших республіканців свого часу, у пізні роки Чейні дедалі частіше розходився з партією через підтримку Дональда Трампа. Він відверто називав Трампа «найбільшою загрозою республіці» і «боягузом», а під час виборів 2024 року публічно заявив, що голосував за демократку Камалу Гарріс.
Протягом життя Чейні боровся із серйозними серцевими проблемами — перший інфаркт він переніс ще у 37 років. У 2012 році політик пережив трансплантацію серця, назвавши її «подарунком самого життя».
Дік Чейні залишив по собі неоднозначну спадщину. Для одних він — символ сили, рішучості й віри в американську винятковість; для інших — уособлення епохи, коли боротьба з тероризмом затьмарила моральні межі. Його політичний вплив, однак, безсумнівний: політика Чейні визначила ціле покоління американських рішень у сфері безпеки, зовнішніх відносин і державного управління.
У родині Діка Чейні двоє дочок — Ліз і Мері — та сім онуків.