Institute of American Studies/Інститут Американістики

04/11/2025

Помер колишній віцепрезидент США Дік Чейні

Колишній віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Річард (Дік) Чейні, який обіймав посаду в адміністрації Джорджа В. Буша у 2001–2009 роках і став однією з найвпливовіших постатей американської політики початку XXI століття, помер у віці 84 років.

Про це повідомила його родина.

Дік Чейні увійшов в історію як головний архітектор американської «війни з тероризмом» після терактів 11 вересня 2001 року. Саме він, перебуваючи у підземному бункері Білого дому того трагічного ранку, координував перші кроки США у відповідь на атаки «Аль-Каїди».

Рішучість Чейні, його переконання у необхідності діяти на випередження та зміцнювати глобальну роль Америки визначили подальший курс зовнішньої політики Вашингтона на довгі роки.

Його вплив у Білому домі був колосальним: Чейні фактично став найпотужнішим віцепрезидентом в історії США. Він наполягав на розширенні президентських повноважень, обґрунтовуючи це необхідністю гарантувати національну безпеку. Саме з його ініціативи розпочалася операція в Афганістані, а згодом — вторгнення до Іраку у 2003 році. Пізніше розслідування визнали, що аргументи про наявність у режиму Саддама Хусейна зброї масового знищення ґрунтувалися на хибних розвідданих, але сам Чейні до кінця життя залишався переконаним у правильності ухвалених рішень.

Політик неодноразово опинявся в центрі гострих суперечок. Його роль у запровадженні так званих «покращених методів допиту» — фактично тортур — та утриманні підозрюваних без суду в Гуантанамо стала предметом міжнародної критики.

Попри це, Чейні ніколи не висловлював каяття, заявляючи, що діяв задля захисту американців.
Дік Чейні народився 30 січня 1941 року в Лінкольні, штат Небраска.

Після навчання у Вайомінзькому університеті він розпочав політичну кар’єру як помічник у Білому домі за Річарда Ніксона, а згодом став головою апарату президента Джеральда Форда.

У 1978 році його обрали до Палати представників від штату Вайомінг, де він шість разів поспіль перемагав на виборах. За президентства Джорджа Г. В. Буша він очолив Пентагон і керував успішною операцією «Буря в пустелі», що звільнила Кувейт від іракських військ.

У 2000 році Чейні повернувся до політики після роботи на посаді виконавчого директора енергетичної компанії Halliburton. Саме він очолив пошук кандидата у віцепрезиденти для Джорджа В. Буша, але зрештою сам став його напарником у передвиборчій кампанії.

Надалі він став ключовим стратегом у питаннях оборони та енергетики, а його вплив відчувався у кожному рішенні адміністрації.

Попри статус одного з найвпливовіших республіканців свого часу, у пізні роки Чейні дедалі частіше розходився з партією через підтримку Дональда Трампа. Він відверто називав Трампа «найбільшою загрозою республіці» і «боягузом», а під час виборів 2024 року публічно заявив, що голосував за демократку Камалу Гарріс.

Протягом життя Чейні боровся із серйозними серцевими проблемами — перший інфаркт він переніс ще у 37 років. У 2012 році політик пережив трансплантацію серця, назвавши її «подарунком самого життя».

Дік Чейні залишив по собі неоднозначну спадщину. Для одних він — символ сили, рішучості й віри в американську винятковість; для інших — уособлення епохи, коли боротьба з тероризмом затьмарила моральні межі. Його політичний вплив, однак, безсумнівний: політика Чейні визначила ціле покоління американських рішень у сфері безпеки, зовнішніх відносин і державного управління.

У родині Діка Чейні двоє дочок — Ліз і Мері — та сім онуків.

28/10/2025

JPMorgan інвестує у майбутнє американської безпеки через проєкт десятиліття

JPMorgan Chase, найбільший за розмірами активів банківський холдинг США, оголосив про масштабну 10-річну Ініціативу безпеки та стійкості на суму 1,5 трильйона доларів, спрямовану на фінансування та інвестування важливих для американської безпеки галузей, повідомляє The Wall Street Journal.

План включає до 10 мільярдів доларів прямих інвестицій в акціонерний та венчурний капітал для підтримки американських компаній у чотирьох ключових секторах: ланцюги поставок та передове виробництво, оборонна та аерокосмічна промисловість, енергетична незалежність та передові технології.

Запуск відбувається на тлі прагнення США зменшити залежність від іноземних постачальників, що є головною політичною метою президента Дональда Трампа.

Однак генеральний директор JPMorgan Джеймі Даймон наголосив, що ініціатива є «на 100% комерційною» і не керується адміністрацією Трампа, незважаючи на її відповідність пріоритетам уряду.

Фінансові аналітики охарактеризували план як унікальний за своїм масштабом та часовими зобов’язаннями, а також сприятливий як до адміністрації, так і бізнес-сектору.

Уряд США прагне укласти угоди у щонайменше 30 ключових галузях промисловості за участю важливих компаній. JPMorgan, який раніше допомагав структурувати угоду уряду з компанією з видобутку рідкісноземельних елементів MP Materials, зараз співпрацює з адміністрацією Трампа для виявлення аналогічних можливостей.

Ініціатива підкреслює зростаючу співпрацю між Волл-стріт та Вашингтоном у зміцненні критично важливих галузей промисловості США та свідчить про чіткий зсув до економічної безпеки як нового стовпа корпоративної стратегії.

23/10/2025

🇺🇸🛢️США вдарили санкціями по «Роснєфті» та «Лукойлу»: що це означає?

Адміністрація президента Дональда Трампа оголосила найпотужніші з початку його другої каденції санкції проти РФ, вперше вдаривши по двох гігантах нафтової промисловості – «Роснєфті» та «Лукойлу». Санкції, запроваджені Управлінням контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC), фактично вносять до чорного списку російських виробників нафти.

«Роснєфть» і «Лукойл» разом забезпечують майже половину експорту російської сирої нафти – приблизно 3,1 мільйона барелів на день. Так, державна «Роснєфть», яку очолює союзник Путіна Ігор Сєчін, контролює 6% світового видобутку, тоді як приватна «Лукойл» теж активно працює на міжнародних ринках. Санкції передбачають повну заборону на будь-які угоди з цими компаніями та їхніми дочірніми структурами, де понад 50% акцій належать «Роснєфті» або «Лукойлу».

📍Чому санкції запроваджено саме зараз?
США напередодні обережно ставилися до обмежень щодо російського енергетичного сектору, побоюючись негативних наслідків для світової економіки. Проте Трамп останнім часом посилив тиск на союзників, закликаючи їх скоротити закупівлі російської нафти, заявляючи, що запровадить санкції лише тоді, коли Європа зробить те саме. За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, остаточним поштовхом стало небажання Путіна покласти край російсько-українській війні. Тому ця новина з’явилася через тиждень після того, як Велика Британія запровадила подібні санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу», і лише за день після того, як Білий дім повідомив, що запланована зустріч із Путіним у Будапешті скасована.

📌 Як це може вплинути на російсько-українську війну?
Нові санкції, спрямовані проти настільки важливого сектору російської економіки, можуть змусити Кремль переглянути свою позицію щодо війни, принаймні на це сподіваються США. Хоча заходи не одразу змінять ситуацію на полі бою, але з часом змусять Кремль обирати між фінансуванням війни та утриманням соціальної стабільності. Наразі основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. США вже попередили, що компанії з цих країн можуть опинитися під вторинними санкціями, якщо продовжать співпрацю з «Роснєфтью» чи «Лукойлом».

REUTERS/Dado Ruvic

06/10/2025

Фактор діалогу РФ ТА США через СНО-3 або New START. Що це для Америки?

На тлі завершення терміну дії нового договору СНО-3 у лютому 2026 р. Сполученим Штатам доводиться вирішувати, чи зберігати механізми контролю над озброєннями з Росією та Китаєм, чи готуватися до нової гонки ядерних арсеналів, йдеться у звіті Конгресової дослідницької служби (CRS).

Хоча і Вашингтон, і Москва продовжують дотримуватися обмежень нового договору СНО-3 (1550 розгорнутих боєголовок і 700 систем доставки), Росія призупинила участь в інспекціях та обміні даними після вторгнення в Україну в 2022 р. У вересні 2025 р. президент Володимир Путін заявив, що Росія продовжить дотримуватися обмежень після закінчення терміну дії договору, якщо США зроблять те саме.

Президент Дональд Трамп нещодавно висловив підтримку збереженню обмежень СНО-3, а також зацікавленість у переговорах як з Росією, так і з Китаєм.

США стоять перед кількома викликами, що значно змінюють глобальний стратегічний ландшафт. По-перше, Росія останнім часом почала розгортання нестратегічної ядерної зброї, зокрема в Білорусі. По-друге, з’явилися нові розробки сучасних систем доставки ядерної зброї. По-третє, ядерний арсенал Ктаю за прогнозами до 2030 р. може перевищити 1000 боєголовок.

За відсутності нових угод про контроль над озброєннями, експерти припускають, що зниження ризиків може включати обмін даними, операційні обмеження або політичні зобов'язання, щоб уникнути втручання в системи ядерного командування та управління та зусилля з моніторингу. Однак готовність Росії брати участь у таких переговорах залишається неясною.

Конгресу ще доведеться визначити свою роль у формуванні майбутнього контролю над озброєннями — чи то шляхом підтримки переговорів щодо нових договорів, чи то шляхом неформального зниження ризиків з Росією та Китаєм, чи то шляхом пріоритезації модернізації ядерної зброї за відсутності обов'язкових угод.

02/10/2025

🇺🇸 Уряд США пішов у шатдаун. З 1 жовтня федеральний уряд частково зупинив роботу після того, як Конгрес не зміг домовитися про бюджет.

Республіканці пропонували тимчасове фінансування до 21 листопада без додаткових витрат. Демократи відмовилися, вимагаючи відновити фінансування Medicaid і зберегти податкові пільги для медстрахування.

Президент Дональд Трамп звинуватив демократів, поширивши неправдиву заяву про «медицину для нелегальних мігрантів».

У результаті близько 750 тисяч федеральних службовців відправлені у вимушені відпустки, щоденна вартість їхньої неоплаченої праці становить близько $400 млн. Зарплати їм виплатять після завершення шатдауну, але працівники можуть втратити кілька чеків.

Попри зупинку, продовжують працювати соціальна безпека (Social Security), Medicare, пошта (USPS), ФБР, ЦРУ, армія та медична допомога ветеранам.

Закритими або частково паралізованими стали Міністерство охорони здоров’я, FDA, Національний інститут здоров’я. Нацпарки залишаються відкритими, але без достатньої кількості персоналу, що створює ризик скупчення сміття та вандалізму.

Архіви США, музеї Smithsonian і зоопарк у Вашингтоні можуть закритися вже найближчими днями.

Продовольчі талони (SNAP) діятимуть щонайменше до кінця жовтня, тоді як програма WIC (Women, Infants, Children) має фінансування лише на 1–2 тижні.

Економісти наголошують: короткий шатдаун не завдасть серйозної шкоди, але тривалий підриває довіру до уряду й створює невизначеність для бізнесу та громадян.

📸 Kent Nishimura, Bloomberg

22/09/2025

Мученик MAGA: як смерть Кірка стала приводом для репресій проти опозиції

Убивство Чарлі Кірка стало не лише особистою трагедією, а й приводом для адміністрації Трампа посилити тиск на опонентів, повідомляє The New York Times.

Менш ніж через два роки після становлення руху MAGA Чарлі Кірк опублікував книгу «Доктрина MAGA: єдині ідеї, які переможуть у майбутньому» — маніфест, що поєднує класичні консервативні пріоритети із популістсько-націоналістичною чутливістю. У ній Кірк змальовував Трампа як «великого руйнівника», який прагне «відновити громадянське управління».

Відразу після вбивства активіста президент Трамп у зверненні з Овального кабінету назвав його «мучеником за правду та свободу» й односторонньо звинувативши «радикальних лівих», не маючи ще доказів щодо особи чи мотивів нападника.

Трамп перелічив випадки політичного насильства, замовчуючи напади проти демократів, і закликав карати телеканали, які, на його думку, завдають йому шкоди.

Наслідки вбивства швидко перетворилися на політичний інструмент. Адміністрація Трампа та її союзники скористалися трагедією як приводом для посилення тиску на медіа, університети, юридичні фірми та громадські організації.

Сам віцепрезидент Венс відверто заявляє, що готовий вигадувати історії, аби посилити політичний вплив і маніпулювати інформаційним простором. Приклади тиску на CBS News демонструють, як фінансові та політичні важелі влади використовуються для приборкання інакомислення.

Смерть Кірка — трагедія, але для прихильників і діячів MAGA вона стала зручним каталізатором для вже наявної політики домінування й придушення опозиції.

21/09/2025

🇺🇸 Демократи вимагають зустрічі з Трампом через загрозу припинення роботи уряду

20 вересня лідер демократів у Сенаті Чарльз Шумер та лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс направили президенту Дональду Трампу офіційного листа з вимогою термінових переговорів, аби запобігти закриттю федерального уряду після 30 вересня.

📄 У листі демократи звинуватили республіканців в униканні двопартійних переговорів та спробах «зруйнувати» систему охорони здоров'я. Йдеться зокрема про скорочення програм Medicare та Medicaid, зростання страхових внесків, відмову продовжити податкові кредити в рамках Affordable Care Act, загрозу закриття окремих лікарень, будинків для людей поважного віку, обмеження доступності вакцин тощо.

«Вартість життя у нашій країні надто висока. Десятки мільйонів американців за крок до різкого зростання витрат на медичне обслуговування на тисячі доларів щорічно, що загрожує банкрутством багатьом родинам. Ми не розуміємо, чому ви обираєте закриття уряду замість захисту системи охорони здоров’я та якості життя американців. Дякуємо за вашу оперативну увагу до цього питання», — написали Шумер і Джеффріс.

📍Фінансування роботи федерального уряду наразі є тільки до 30 вересня, тому до цього часу законодавці мають ухвалити нове рішення – проміжне або постійне.У Палаті представників республіканці просувають короткостроковий фінансовий законопроєкт до 21 листопада, однак він не має достатньої підтримки в Сенаті. Водночас термін для ухвалення нового бюджету спливає 30 вересня. Якщо компроміс не буде знайдений, федеральний уряд може припинити роботу, що призведе до зупинки фінансування ключових програм та роботи державних установ.

21/09/2025

🇺🇸🇨🇳 Як TikTok стає «розмінною картою» у переговорах Трампа та Сі Цзіньпіна?

Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін цього тижня провели телефонну розмову, яку обидві сторони назвали конструктивною. За словами Трампа, вдалося досягти «прогресу» у питанні схвалення угоди щодо TikTok та обговорити інші важливі теми. Сі, у свою чергу, заявив, що готовий підтримати комерційні рішення, вигідні для обох держав.

Як пише The New York Times, для Пекіна TikTok поступово перетворився на «розмінну карту». П’ять років тому алгоритми соцмережі вважалися унікальними та стратегічно важливими, сьогодні ж їхня цінність для китайської влади значно знизилася. Це дозволяє використовувати TikTok для створення позитивного фону у відносинах зі США, зокрема в переговорах щодо тарифів, експортних обмежень на технології та американської підтримки Тайваню.

Принагідно додамо, що Дональд Трамп і Сі Цзіньпін, як очікується, зустрінуться особисто 31 жовтня – 1 листопада під час саміту АТЕС у Південній Кореї. Це буде їхня перша зустріч у другий президентський термін Трампа. Американський президент також заявив, що планує відвідати Китай на початку 2026 року, хоча офіційних заяв китайської влади щодо цього наразі немає.

📸Erin Schaff/New York Times

20/09/2025

Вітаємо нового посла України в США Olga Stefanishyna з початком предметної діяльності на посаді посла.

Olga Stefanishyna, Ambassador of Ukraine to the U.S., followed up with U.S. Special Presidential Envoy for Ukraine, General Keith Kellogg, on his recent visit to Ukraine and preparations for the 80th UN General Assembly.

Discussions focused on 🇺🇦🇺🇸 initiatives to strengthen the strategic partnership, including Ukraine’s proposal for a large-scale drone agreement with the United States.

Ukraine remains committed to achieving a just and lasting peace and has agreed to all of President Trump’s proposals to unblock diplomacy and stop the killings the Russian aggression causes every day.

💬 Ambassador Stefanishyna: "I am glad to continue working with General Kellogg and his team in Washington, DC, to advance peace sealed with security guarantees for generations to come."

12/09/2025

Манхеттен, місто Нью-Йорк. Штат Нью-Йорк.

12/09/2025

Річниця одного з найбільш впливових шлюбів для США минулого століття так точно

12/09/2025

Ціни на продукти в Америці стрімко виросли

Інфляція цін на продукти харчування у США досягла найвищого рівня з 2022 року, і значною мірою це пов’язано із митами, запровадженими в рамках торговельної політики Дональда Трампа, повідомляє Axios.

Рік тому під час своєї передвиборчої кампанії Трамп пообіцяв, що як тільки переможе, він «одразу знизить ціни, починаючи з першого дня».

За даними Бюро статистики праці, у серпні ціни на продукти харчування зросли на 0,6% порівняно з липнем — найбільший місячний стрибок з кінця 2022 р.

Мита на імпорт з Китаю, сталь та інші товари, які мали на меті захистити американських працівників, водночас підвищили витрати на сировину, добрива, обладнання й транспортування, що безпосередньо вплинуло на вартість їжі.

Найбільше подорожчали товари, на які безпосередньо поширюються мита: ціни на каву зросли на 20,9% за рік, на яловичі стейки — на 16,6%, а на фрукти та овочі — у середньому на 2,3%.

Експерти зауважують, що навіть якщо щомісячне підвищення додає лише кілька центів до ціни, з часом ці витрати накопичуються у велику суму. При цьому продуктові мережі, які й так працюють із мінімальною націнкою, мають обмежені можливості для зниження цін самостійно.

Тим не менш, минулого тижня у Білому домі заявили, що розглядають варіант зниження мит на сотні товарів, зокрема й харчові продукти, за умови досягнення торговельних домовленостей із партнерами.

Проте експерти попереджають: навіть якщо тарифи знизять, споживачі відчують полегшення лише за кілька місяців.