Porobleno

Porobleno “Пороблено” - це подкаст дослідниць Анни Ніколаєвої і Дар'ї Анцибор про народну культуру.

Чи справді від долі не втечеш, все наперед прописано, а українській культурі переважає фаталізм? Чи навпаки – долю можна...
11/06/2026

Чи справді від долі не втечеш, все наперед прописано, а українській культурі переважає фаталізм? Чи навпаки – долю можна змінити, співпрацювати з нею чи навіть керувати нею?

У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про долю в традиційних уявленнях українців. Наша гостя – Анастасія Кривенко, етнологиня, кандидатка історичних наук. Разом розбираємося, як у народній культурі розуміли слова «доля», «щастя» і «талан», якою уявлялася доля, хто її давав людині та як намагалися вплинути на власне майбутнє через обряди, прикмети, магію чи гадання.

У цьому випуску говоримо про:
— що таке доля в українській традиційній культурі;
— чим доля відрізняється від щастя і талану;
— чи можна було побачити долю і як вона виглядала;
— які обряди мали забезпечити дитині добру долю;
— чи можна було передбачити, змінити або «випросити» долю;
— як війна змінює уявлення про фатум.

Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку та пишіть у коментарях, чи ви вірите в долю:
https://www.youtube.com/watch?v=qWE3NbmLGuc

07/06/2026

Наслідки підриву Каховської ГЕС

Повернути ріки вспак, створити чи висушити моря – це не лише фантастичні проекти столітньої давнини, але й експерименти,...
04/06/2026

Повернути ріки вспак, створити чи висушити моря – це не лише фантастичні проекти столітньої давнини, але й експерименти, які втілювалися в радянські часи надвисокою ціною.

6 червня 2026 року минає три роки відколи росіяни підірвали Каховську ГЕС. Тоді чимало хто вперше за десятки років побачив землі, які колись були їхнім домом.

Як пам’ять про ці місця може бути і формою спротиву, і психологічною підтримкою та як насправді водосховища впливають на нашу культуру?

У гостях подкасту “Пороблено” – Ірина Коваль-Фучило, фольклористка, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського НАН України, авторка монографії “Затоплені села: пам’ять наративу”. Вона розповідає:

💦Як радянська влада пояснювала необхідність будувати ГЕС і коли саме почали цей проект?
💦Чим офіційний радянський наратив відрізнявся від реального досвіду людей, яких переселяли із зон затоплення?
💦Які мотиви найчастіше з’являються у спогадах і фольклорі про затоплені села?
💦Як змінюються поминальні практики, коли нема місця, де традиційно поминають?
💦Які больові точки пам’яті оголив підрив росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року?

Вмикайте новий епізод “Пороблено” і дізнавайтеся, як пам’ять про затоплені села сьогодні стає формою спротиву — поверненням історії, яку колись намагалися змити водою.

Серед коментарів під відео ми розігруємо книгу з автографом Ірини Коваль-Фучило про затоплені села.

03/06/2026

Як проводжали русалок?

02/06/2026

Кого називали русалками?

02/06/2026

Зустрічі з русалками 🌿

Є свята, які на перший погляд здаються дуже світлими й затишними: зелень у хаті, пахучі трави на долівці, гілля на ворот...
28/05/2026

Є свята, які на перший погляд здаються дуже світлими й затишними: зелень у хаті, пахучі трави на долівці, гілля на воротах, початок літа. Сьогодні можна побачити уквітчані гіллям офіси, ресторани й кав’ярні. Але в українській традиції Зелені свята — це не лише про красу. Це також час, коли поминають предків, остерігаються русалок, а прикрашання оселі має не просто милувати око, а слугувати оберегом від нечистої сили. І недарма — адже вірять, що саме в цей період межа між людським і потойбічним світами стає особливо тонкою.

У новому випуску «Пороблено» говоримо про Трійцю, русальний тиждень, клечання, троїцьке зілля, водіння куста та інші звичаї Зелених свят разом із Володимиром Галайчуком Volodymyr Halaichuk — доктором історичних наук, професором кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка.

У цьому епізоді:
🌿 чому оселі прикрашали гіллям, а підлогу встеляли запашним зіллям;
🌿 хто такі русалки в українській традиції і чому саме в цей час вони “з’являються”;
🌿 кого могли називати русалками і для чого їм лишали одяг;
🌿 які історії про зустріч із русалками зберегла народна пам’ять;
🌿 що заборонялося робити в русальний тиждень;
🌿 як відбувалися проводи русалок;
🌿 що символізує водіння куста і тополі.

Пишіть у коментарях, чим у вашій родині прикрашали оселю на Зелені свята, і не забудьте підтримати випуск вподобайкою та підпискою.

Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.

Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки.

Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят, пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя: від простих до складних; дає перелік майстрів, науковців та бізнесів, до яких можна звернутись за заглибленням у процес.

Витоки також приготували путівник з порадами до Зелених свят «Як і навіщо заклечати все до Трійці”».

Сьогодні ми вирушаємо до Варшави, щоб поговорити про українську громаду, яка формувалася тут у першій половині ХХ століт...
21/05/2026

Сьогодні ми вирушаємо до Варшави, щоб поговорити про українську громаду, яка формувалася тут у першій половині ХХ століття, і про людей, для яких польська столиця стала місцем політичної еміграції, вимушеного прихистку, боротьби й останнього спочинку.

У новому випуску «Пороблено»наш гість — Юрій Рейт, активіст української спільноти в Польщі, перший голова Об'єднання українців у Польщі. Разом розбираємося, як і за яких обставин військові та політичні діячі часів УНР опинилися у Варшаві, яким було життя українців у цьому місті і що сьогодні про нього нагадує.

Цей випуск особливий: ми знімаємо його на православному кладовищі на Волі, тому радимо не лише слухати, а й дивитися. Саме тут поховані українці, чиї біографії відкривають цілий пласт історії: звитяги, поразки, вигнання, розбудова української громади в Польщі... Серед них могили генералів УНР, героїв бою під Крутами і людей культури, чиї імена ми повинні пам’ятати і в незалежній Україні.

Говоримо про те:
🇺🇦 хто сьогодні опікується українськими могилами та зберігає пам’ять про них;
🇺🇦 як у Варшаві з’явився монумент жертвам Голодомору;
🇺🇦 як і коли вшановують пам’ять вояків УНР;
🇺🇦 наскільки перегукуються історичні події 100-літньої давнини і що з цього варто винести.

Вмикайте новий епізод, щоб почути про сусідів, які в різні часи і сперечалися, і боролися пліч-о-пліч проти спільного ворога, про пам’ять, яку плекають поколіннями, і про людей, які не дають цій історії зникнути.

20/05/2026

Як вишита сорочка стала вишиванкою?

19/05/2026

Сорочка була натільною білизною

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Porobleno posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share

Category