Видавництво Жупанського

Видавництво Жупанського Заповнюємо лакуни українського культурного простору найактуальнішою світовою літературою

Видавництво Жупанського розпочало свою діяльність у 2007 році і за час існування встигло видати понад 100 книжок. Головним спрямуванням є видання перекладної зарубіжної літератури, найактуальніших та найкультовіших зразків світової літератури, а також філософської та історичної думки, таким чином сприяючи заповненню порожніх лакун в українському культурному просторі.

Після об’ємистого мультижанрового роману «Aurora Borealis» Максим Гах створює майстерну концептуальну збірку оповідань, ...
01/12/2025

Після об’ємистого мультижанрового роману «Aurora Borealis» Максим Гах створює майстерну концептуальну збірку оповідань, об’єднаних лейтмотивом тривоги й непевності, що густою тінню лягають на звичний триб життя. Партійний функціонер, відряджений до чужих країв нести вогонь революції, стикається з прадавніми похмурими силами. Спустошена біологічною зброєю Європа вибирає між останньою битвою та втечею до іншого світу. Врешті, прихід цілком конкретної темряви, боронити світ від якої змушені звичайні люди.

📌Кожне з цих оповідань забарвлене виразним настроєм наших складних і невідрадних днів, химерно й непередбачувано віддзеркалених у калейдоскопі альтернативних світів. Адже завжди і всюди життя є боротьбою за право на існування, і навіть у найсвітліші часи темрява повністю не зникає, терпляче очікуючи нагоди повернутися.

📍Світи, описані в цих оповіданнях, дуже близькі нам, вони існують поруч із нашим власним світом, та все ж відрізняються від нього. Десь на зміну кіно прийшли фантазії режисерів, які в режимі реального часу транслюються глядачам у свідомість, занурюючи тих у інші, глибоко особисті реальності. Десь знайома нам історія зазнає коректив, холодна війна точиться між іншими блоками, і цивілізація ще більше наблизилася до глобальної катастрофи. А десь людині протистоїть не людина, а саме небуття, що насувається, поволі захоплюючи й розчиняючи в собі все знайоме і звичне.
Кожна з цих історій має свій особливий час і місце, а також свого анонімного оповідача. Втім, їх об’єднує тривожне відчуття загрози — іноді прихованої, іноді цілком відкритої, — яка нависає над життям. Відчуття, що, на жаль, сьогодні усім нам таке знайоме.

--------
ДІВЧИНА З ІПАНЕМИ

Ніколи б не подумав, що скажу це, але мені бракувало саме такої осені. Саме такого повітря, важкого, вологого, що притискає до землі, як вода до дна озера.
Але головне: я виявив, що осінь цілковито відповідає моєму внутрішньому станові. Це міст, перехід, уже не літо, але ще й не зима. Так і я — вже не той, ким був, але ще не хтось новий. Що привело мене сюди? На що я сподіваюся? Невже мене тут хтось пам’ятає?..
Моя акліматизація тривала від учорашнього ранку. Місто те саме, але водночас зовсім інше. Наша кав’ярня «Орфей» на місці (навіть Орестова картина з арлекінами висить там, де й висіла), а навпроти вигоріла руїна поштамту. Трамваї, здається, ходять тими ж маршрутами, але їхати ними якось боязко. Щось нетривке відчувається в усьому цьому, щось із царини сновидінь.
Я навідався до батькового будинку й на Францисканську, де колись була наша таємна мансардна квартирка. Батьків будинок цілий, але геть занедбаний; здається, в ньому знайшли притулок бродяги. Від мансарди не залишилося й сліду, весь квартал змело, неначе ураганом, суцільна пустка. Там зводять якийсь гуртожиток або школу — одну з тих нових бетонних коробок, яким критично бракує індивідуальності.
Хоча, здавалося б, чому дивуватися? Міста всі такі, це їхня природа. Їхні обличчя невловимі, оманливі, не обличчя, а маски. В погоні за сучасністю вони ладні на все, навіть зруйнувати себе до останку й вибудувати наново. Вкривають фасади новими вивісками, виставляють нові товари у вітринах, хизуються новими моделями автомобілів на вулицях. Містам байдуже до минулого, вони раді вдавати, що його взагалі не було.
Інша річ за містом — ось де осередок справжнього життя! Тут, серед пагорбів, серед окрайців поріділого лісу, серед самотніх сільських дзвіниць, що невідомо звідки вигулькують і невідомо куди зникають, усе затвердіває, загострюється. Тут проявляються одвічні форми існування, єдино можливі саме у цьому ландшафті, серед саме цих рослин, споконвіків укорінених саме у цьому ґрунті. Тут витає дух місця, genius loci.
Мені здається, я сумував навіть за холодом. Ранкова паморозь вкрила сонні поля й вікна машини. Цей дивний колір неба — хоча чому дивний, цілком звичайний — і те, як сонце лягає на траву під гострим кутом, ніби проводячи по ній долонею. Я тут народився і на¬ївно вірив, що скрізь у світі все влаштовано приблизно так само. Тепер я чужинець, і мені наново доводиться вивчати правила тутешнього буття.
Біля повороту до американської військової бази я зупинився на футуристичній заправці «BP», залив повний бак узятого напрокат «сітроена», випив кави, купив пачку «Лакі страйк» і пачку фруктових жуйок. У крамниці грає музика — теж американська, продають маленькі розумні кактуси, які запам’ятовують до шести літер або цифр і можуть видавати простенький прогноз погоди на два дні наперед.
Поки я заправлявся, під’їхав джвип з двома солдатами. Порівняно з ним мій «сітроен» іграшковий. Навіть моє пальто та туфлі іграшкові проти їхніх грубо скроєних, але дуже практичних одностроїв. Їхній одяг призначений для виживання. Мій — для чого? Не знаю… Відколи я вийшов із літака, я вже нічого про себе не знаю, точніше, відколи сів у літак. Хто б міг подумати, що у сорок з чимось можна ось так просто все кинути, все перекреслити й податися на протилежний край світу!
Американці (один із них чорношкірий, усміхається так широко і щиро, як білі ніколи не вміли, або якщо вміли, то давно розучилися) знайомі з працівником заправки, плескають один одного по плечах. По мені лише ковзають байдужими поглядами. Я чужинець. Тепер це їхній час, їхнє місце, тут розгортаються їхні життя, не моє.

--------
📕Придбати збірку оповідань Максима Гаха «Темрява» можна у нашій онлайн-книгарні:
https://publisher.in.ua/product/temryava/

📓В наявності також є уцінені примірники цієї книжки (з незначними пошкодженнями):
https://publisher.in.ua/product/temryava-neznachni-poshkodzhennya-obkladynky/

До кінця Чорної п'ятниці у нашій інтернет-книгарні залишається всього кілька годин, та цього все одно цілком достатньо, ...
30/11/2025

До кінця Чорної п'ятниці у нашій інтернет-книгарні залишається всього кілька годин, та цього все одно цілком достатньо, щоб придбати хороших книжок із знижками від -20% до -60%, а водночас і допомогти нам зібрати кошти на придбання автомобіля для розвідників із 143 ОМБр.

Словом, забігайте до нас на останні години знижок 🔥🔥🔥

Водночас з останнім днем осені, сьогодні й останній день акції Чорної п'ятниці у нашій інтернет-книгарні. Знижки від -20...
30/11/2025

Водночас з останнім днем осені, сьогодні й останній день акції Чорної п'ятниці у нашій інтернет-книгарні. Знижки від -20% до -60% діятимуть увесь день аж до 24:00 - тож заходьте до нас докупити хороших посутніх книжок і таким чином долучайтеся до збору коштів на придбання автомобіля для нашого родича і друга, командира розвідувальної роти 143 ОМБр Борис Малафий та його побратимів для виконання завдань із виявлення і знищення ворога.

Акційні вогні яскраво світитимуть до самого кінця осені - забігайте до нашої книгарні на їхнє сяйво 🔥 🔥🔥

Сьогодні передостанній день цієї осені, і, водночас, Чорної п'ятниці у нашій інет-крамниці. Забігайте на акційні вогні п...
29/11/2025

Сьогодні передостанній день цієї осені, і, водночас, Чорної п'ятниці у нашій інет-крамниці. Забігайте на акційні вогні придбати книжки та мерч з непоганою знижкою від -20% до -60% і тим самим допомогти нам зібрати кошти на придбання автомобіля для нашого родича і друга, командира розвідувальної роти 143 ОМБр Борис Малафий та його побратимів для виконання завдань із виявлення і знищення ворога.

Осінь ось-ось закінчиться і, здається, це непоганий спосіб відзначити її завершення 🍁

Цієї ночі запалили вогні знижок Чорної п'ятниці - вони яскраво сяють серед цих останніх імлистих днів листопада і сигнал...
28/11/2025

Цієї ночі запалили вогні знижок Чорної п'ятниці - вони яскраво сяють серед цих останніх імлистих днів листопада і сигналізують вам про те, що від сьогодні і аж до неділі у нашій інтернет-крамниці доволі суттєві знижки на всі книжки та мерч: від -20% до -60% - забігайте пересвідчитися.

Як завжди, частину отриманих під час акції коштів ми спрямовуємо на підтримку наших військових - допоможемо зібрати кошти на придбання автомобіля для нашого родича і друга, командира розвідувальної роти 143 ОМБр Борис Малафий та його побратимів. Тож купуючи книжки за вигідними цінами, ви ще й водночас долучаєтеся до важливої і потрібної нам усім справи.

Словом, вшануйте Чорну п'ятницю, як годиться - хорошими книжками і доброю справою 🔥 🔥 🔥

Вже 🔥🔥🔥
27/11/2025

Вже 🔥🔥🔥

Вже за кілька годин стартуємо 🔥 🔥 🔥
27/11/2025

Вже за кілька годин стартуємо 🔥 🔥 🔥

Намагаючись відповідати сучасним трендам, спершу ми планували запускати Чорну п’ятницю ще на початку вересня, з тим, щоб...
27/11/2025

Намагаючись відповідати сучасним трендам, спершу ми планували запускати Чорну п’ятницю ще на початку вересня, з тим, щоб вона тривала всі три осінні місяці, а може навіть і до кінця грудня. Та спершу підготовка до Книжкової Країни і шалений ритм самого фестивалю, а одразу після цього ще й участь у Форумі видавців відволікли нас від цього монументального плану. А у жовтні і листопаді ми з головою поринули у підготовку до друку нових книжок, про які вже невдовзі будемо вам розповідати. Тож нам не лишається нічого іншого, як провести акцію Чорної п’ятниці геть традиційним чином, тобто в останні вихідні листопада.

Звісно, це не три місяці, а лише три дні, але ми сподіваємося, що вам вистачить цього часу, щоб придбати наші книжки із вигідними знижками, а заодно й допомогти нам зібрати кошти на придбання автомобіля для нашого родича і друга, командира розвідувальної роти 143 ОМБр Борис Малафий та його побратимів для виконання завдань із виявлення і знищення ворога.

Отже, наша Чорна п’ятниця стартує у п’ятницю 28 листопада рівно в 00:00 (тобто, вже сьогодні вночі!) і триватиме до 24:00 неділі 30 листопада. Протягом цих трьох днів ви зможете придбати у нашій інтернет-книгарні всі наші книжки та мерч зі знижкою від -20% до -60%. Частину виручених під час акції коштів ми, як завжди, спрямуємо на підтримку наших друзів військових, а саме розвідувальній роті 143 ОМБр.

Окрім того, співзасновник нашого видавництва Олег Жупанський, який нещодавно здобув перекладацьку премію імені Григорія Кочура за переклад збірки поезії Андреаса Ґріфіуса «Сльози Вітчизни», висловив бажання долучити преміальні кошти у розмірі 20 000 грн до нашого збору для 143 ОМБр. Тож заходьте до нашої інтернет-книгарні, купуйте книжки за акційними цінами і таким чином долучайтеся до цієї важливої і необхідної для всіх нас справи.

Акційні вогні сяятимуть яскраво – сподіваємося, їм вдасться хоча б трохи розвіяти густу пітьму цих останніх осінніх днів 🔥

Лукаш Орбітовський (нар. 1977 р.) – випускник філософського факультету Ягеллонського університету, лауреат багатьох прес...
26/11/2025

Лукаш Орбітовський (нар. 1977 р.) – випускник філософського факультету Ягеллонського університету, лауреат багатьох престижних польських літературних відзнак, серед яких Літературна премія імені Єжи Жулавського, Премія імені Януша Зайделя, Літературна польська премія імені Стефана Грабінського та премія SFinks. Лукаш Орбітовський віддзеркалює сучасні тенденції гри на літературному полі багатьох жанрів – від горору і містики через соціальну драму та жорсткий реалізм аж до магічного реалізму та елементів глибокого психологізму.

📌Починаючи свою творчу кар’єру в жанрах містики, фантастики та горору, з часом Орбітовський все пильніше дивиться в бік реалізму і соціальної драми, що, втім, не заважає йому продовжувати бути автором неймовірно химерних і загадкових текстів, в яких звична буденна реальність невіддільна від реальності інакшої, чужої нам і незнайомої, реальності, яка завжди десь тут, поруч, але, на жаль чи на щастя, не кожен володіє оптикою для спостереження за нею. Лукаш Орбітовський, наприклад, не лише здатен її бачити, а й має справжній хист оповідача, словам якого одразу віриш, незалежно від дивовижності історії, яку він розповідає.
Лукаша Орбітовського часто називають «польським Стівеном Кінґом», і недарма. Починаючи свій творчий шлях із літературних напрямів горору, містики та фантастики, Орбітовський, однак, усе впевненіше дрейфує у бік реалізму та соціальної драми.

📍Так і в романі «Культ» письменник оповідає історію, яка відбувалася в Польщі у 80–90-х роках минулого сторіччя, коли у маленькому містечку Олава поблизу Вроцлава несподівано виник релігійний культ Богоматері, чутки про який за дуже короткий час поширилися всією Польщею і навіть вийшли за її межі. Сотні тисяч людей почали своє паломництво до Олави, щоб торкнутися дива і отримати зцілення, чим не на жарт роздратували тогочасну комуністичну владу й офіційну церкву.
Історію цього дивовижного культу Богоматері на присадибних ділянках оповідає рідний брат його засновника, який був свідком зародження культу, на очах якого він сягнув небувалих масштабів і хто спостерігав його згасання і занепад. Слухаючи цю оповідь, журналіст намагається з’ясувати, ким насправді був Генек Гауснер – наївним блаженним простаком, що змусив сотні тисяч людей повірити у диво явлення Богоматері, чи, можливо, божевільним із потьмареним на релігійному ґрунті розумом, який мав здатність заражати своїм божевіллям інших?
Історія культу накладається на історію тогочасної Польщі з усіма її непростими вивертами останнього десятиліття існування Польської Народної Республіки, а також буремними 90-ми, що настали після падіння комуністичного режиму.

--------

Я знав, що з вечором уже покінчено. Боло піднявся, наче лінивий котисько, і простягнув руку, а Генек почав розповідати, яка він чудова і світська людина. Живе у Вроцлаві, працює в католицькому видавництві, до того ж товаришує з отцями, навіть бував на званих вечерях у митрополита; Ватикан знає, як горець овець, та ще й вивчав теологію. Боло справді не стуляв рота, безупинно випльовував із себе фрагменти енциклік, катехизисів, i, знаючи життя, він навіть не підтер би собі зад, не звернувшись за порадою до житія святих.
— У вас відбуваються великі речі, що мають небувале значення для Олави, Польщі та світу. Тому ми мусимо поширювати перекази, доки не буде запізно. Справжнім викликом буде здобути підтримку Церкви. Олаву мають визнати! — загорлав пан Болек і втупив у мене холодні карі очі. При цьому кивнув головою, від чого його чубчик аж затремтів. Незабаром я зрозумів, що він робить так постійно. Таким чином пан Болек хотів змусити співрозмовника відреагувати на нісенітниці, які він говорив.
— Пане Болеславе, здається, я не зовсім розумію. — Я схопив пляшку і сів поруч із ними. — Зрештою, Церква повинна радіти тому, що Богоматір тут, у нас, поблизу. Будьмо, панове?
— Хто вмирає п’яним, ніколи не увійде в Царство Небесне, — оголосив Геньо. Пан Болек витріщив очі й ворухнув рукою, ніби відсовував від себе чарку. Дануся стояла біля порога, за спинами тих двох, і крутила пальцем біля скроні.
— Церква недовірливо ставиться до одкровень, — подав голос пан Болек, тягнучись по вузетку. — Вона воліє ігнорувати їх, як це, наприклад, відбувається в Меджугор’є. Деякі визнають через п’ятдесят, інші — через сто років. Церква — не надто прудка установа, яка мислить століттями. Та тепер вона не може чекати. Я вже збираю документи. Ми маємо медичні висновки про два зцілення: на думку тих лікарів, вони неможливі з погляду медицини…
У мене на язиці крутилося запитання, з якого монастиря прийшли ці лікарі, але я сидів тихо. Ідіотові треба дати випатякатися. Він перечепиться об власні слова і полетить сторчака. Я сидів, дивився, як вони напихаються тістечками, і думав, звідки беруться такі, як пан Боло.
— У нас є тексти і записи переказів. Але ми вже не можемо чекати. Справа дуже термінова, бо йдеться про наші з вами життя. Тому я спробую обійти митрополита. Ми поїдемо у Ватикан. У мене там є друзі, вони мають допомогти. Святіший Отець прихильно ставиться до марійних культів, тож він повинен…
— Пане Болеславе, я все ж не розумію, — заговорив я, відірвавшись від чарки. — Що в цьому термінового? Чиє життя знову в небезпеці? Будь ласка, не сердьтесь, але два місяці тому я навіть не знав, що таке скапулярій і єрихон.
Боло затрусився. Він підвівся, сперся кулаками об стіл і заревів, випльовуючи шоколадні крихти. Генек вражено витріщився на нього.
— Ви що, не бачите, що відбувається у світі? Люди живуть у розкоші. У великих містах парадують голі гомики. Євреї підносять культ Мамони. Матері з лікарями вбивають дітей. Мільйони ненароджених дітей во ім’я того життя у розкоші. Те саме в Польщі. Бог милосердний і довго зволікав з покаранням людства, але наші гріхи завеликі, і терпіння уривається. Ми самі винні. Ви не слухаєте перекази брата? Можете прочитати, я все надрукував. Вибухне Третя світова війна. Вогонь піде з маленької країни на Близькому Сході. Нації, що є найбільшими грішниками, вимруть під корінь, а в Польщі виживе купка праведних. Буде велика вода, яка затопить усе, окрім Санктуарію Переможної Пані з Олави, — закінчив він, втупився у мене поглядом і потряс чубчиком, а я уявляв собі, який вигляд мало б його зігнуте тіло, б’ючись об сходинки на нашій сходовій клітці. Вираз лиця Данусі було варте усіх грошей світу.
— Тому я їду до Ватикана, — додав Генек. — Ми маємо розповісти про все Святішому Отцеві. Коли Святіший Отець дізнається, він одразу ж надасть цьому розголос, і нам буде легше побудувати санктуарій. Хтозна, може, він навіть приїде в Олаву?
Пан Болек кивнув.
— Приїде. Поза сумнівом. Я все влаштую у Ватикані. Тільки маю до вас прохання, любий пане Збишеку. Нам треба якось туди потрапити. Ми хочемо взяти вашу машинку. На кілька днів.
— Було б чудово, — додав Генек.

--------
📕Придбати роман Лукаша Орбітовського «Культ» в українському перекладі Ярини Булковської можна у нашій онлайн-книгарні:
https://publisher.in.ua/product/kult/

📕В наявності також уцінені примірники цієї книжки (з незначними пошкодженнями):
https://publisher.in.ua/product/kult-neznachni-poshkodzhennya-obkladynky/

У цей день, 25 листопада 1926 року, народився Пол Вільям Андерсон (1926-2001) — американський письменник-фантаст, неодно...
25/11/2025

У цей день, 25 листопада 1926 року, народився Пол Вільям Андерсон (1926-2001) — американський письменник-фантаст, неодноразовий лауреат найпрестижніших премій у царині фантастичної літератури – Г’юґо, Неб’юла, Локус, та інших відзнак. За свій внесок у розвиток жантру наукової фантастики 1998 року був удостоєний премії «Ґросмейстер фантастики».

📌Пол Андерсон написав десятки романів, серед яких одним із найцікавіших циклів є «Патруль часу», присвячений роботі темпоральної служби безпеки, яка діє у всіх часових і просторових точках світу, забезпечуючи охорону історії людства від стороннього втручання і запобігаючи її несанкціонованим змінам, які можуть призвести до стирання відомої нам реальності та заміни її альтернативною версією.
Альтернативна історія завжди слугуватиме захопливим полем для уявних експериментів, на кшталт того, а що трапилося б, якби свого часу Римська імперія не зникла, а продовжила своє існування, або ж європейці запізнилися з відкриттям Америки? Хід історії тоді б змінився радикальним чином, а світу, яким ми знаємо його тепер, ніколи б не існувало. Саме таким загрозам втручання у хід історії протистоїть Патруль часу – могутня організація, яка діє скрізь і завжди, у всіх часах усіх мислимих епох.

📍Цикл оповідань «Патруль часу», присвячений часовим та історичним парадоксам, а також надзвичайно складній, але й страшенно захопливій службі його працівників, яким, окрім неймовірних пригод у всіх епохах, інколи доводиться поставати перед доволі складними й незвичними морально-етичними дилемами, а також робити доволі непростий і болючий вибір, рятуючи нашу реальність від колапсу.

--------

ПАТРУЛЬ ЧАСУ

— Звісно, — відказав Еверард. — Забув відрекомендуватися... мене звати Менцій, а мого друга Ювенал. Ми прибули з майбутнього, як ви вже здогадалися; ми історики, а в нашій добі щойно винайшли подорожі в часі.
— Власне кажучи, я Рожер Штайн з 2987 року. Ви... чули про мене?
— Ще б пак! — вигукнув Еверард. — Ми й вирушили в минуле на пошуки легендарного Стейна, який, схоже, відіграв чи не ключову роль в історії світу. Ми підозрювали, що він може бути peregrinator temporis, себто мандрівник у часі, а тепер знаємо це напевно.
— Три роки… — Штайн пустився схвильовано ходити по кімнаті, розмахуючи бластером; однак він був надто далеко, щоб спробувати зненацька напасти на нього. — Три роки я вже тут. Якби ви тільки знали, скільки безсонних ночей я провів, коли лежав і думав, чи вдасться мені це все... Скажіть-но, ваш світ об’єднався?
— Світ і планети, — відповів Еверард. — Уже давно.
У душі патрульний тремтів. Його життя залежало від того, чи зможе він здогадатися, якими були Штайнові плани.
— Ви вільні?
— Так. Себто править імператор, але люди обирають сенат, і той видає закони.
Гном’яче обличчя Штайна перемінилося: на ньому з’явився трохи не святобливий вираз.
— Усе, як я мріяв, — прошепотів Штайн. — Дякую вам.
— Ви прибули сюди зі своєї епохи, щоб... творити історію?
— Ні, — мовив Штайн. — Щоб змінити її.
Слова посипалися з нього, немовби він давно хотів виговоритися, але не міг.
— Я також історик. Випадково я зустрівся з чоловіком, який стверджував, буцімто він торговець із місяців Сатурна, але я колись жив там і відразу збагнув, що він бреше. Я вирішив дізнатися правду. Виявилося, що це мандрівник у часі з далекого-далекого майбутнього. Щоб ви розуміли: доба, в якій я жив, була жахливою, а як історик-психограф я розумів, що війна, бідність, тиранія, які стали нашим прокляттям, постали не через якесь вроджене зло, притаманне людству, а лише як наслідок певних причин. Машинні технології виникли у світі, поділеному на ворожі табори, а війни ставали дедалі більш руйнівними й масштабними. Періоди миру були, навіть досить тривалі, але хвороба ця пустила надто глибоке коріння, конфлікт зробився невіддільною частиною нашої цивілізації. Мою родину було знищено під час Венеріанського рейду, я не мав чого втрачати. Я заволодів машиною часу після того, як... усунув її власника. Я міркував так: найбільша помилка сталася за Темних віків. Рим об’єднав величезну імперію, що перебувала в мирі, а з миру завжди може постати справедливість. Але, зробивши це, Рим себе виснажив і тепер розпадався. Варвари, що вдиралися на територію імперії, були повні наснаги, вони могли багато чого здійснити, проте розкіш їх швидко зіпсувала. Але є ще Англія. Вона ізольована від загнилого римського суспільства. Германці, що прибувають до неї, — брудні мугирі, але дужі й сповнені бажання вчитися. В історії мого світу вони просто стерли з острова бритську цивілізацію, а потім їх самих, розумово безпорадних, поглинула нова цивілізація — цивілізація зла, — яка називалася західною. Я ж прагнув, щоб історія пішла кращою дорогою. Це було нелегко. Ви навіть не уявляєте, як важко вижити в чужій епосі, доки її не пізнаєш, хай навіть у тебе й буде новітня зброя і цікаві подарунки для короля. Але тепер у мене є Генґістова повага й дедалі більша довіра бритів. Я зможу об’єднати два народи у війні проти піктів. Англія буде єдиним королівством, опертим на сакську міць і знання римлян, досить потужне, щоб дати відсіч будь-яким загарбникам. Від християнства, певна річ, нікуди не поді-тися, але я подбаю, щоб це було правильне християнство, те, яке навчатиме й цивілізуватиме людей, а не сковуватиме їхній розум. За якийсь час Англія набере достатньої сили, щоб почати завоювання європейського континенту, а згодом — і всього світу. Я зостануся тут доти, доки не створю військового союзу проти піктів, а потім зникну, але пообіцяю повернутися пізніше. Якщо я з’являтимуся, скажімо, що п’ятдесят років протягом наступних кількох століть, то стану легендою, богом, який пильнуватиме, щоб люди не звернули з правильного шляху.
— Я багато читав про святого Станіуса, — повільно промовив Еверард.
— Отже, я переміг! — скрикнув Штайн. — Я дав світові мир!
По його щоках текли сльози.
--------
📕Придбати книжку Пола Андерсона «Патруль часу» в українському перекладі Олега Леська можна у нашій онлайн-книгарні:
https://publisher.in.ua/product/patrul-chasu/

📘Наявні також уцінені примірники (які, мандруючи крізь час, зазнали незначних пошкоджень):
https://publisher.in.ua/product/patrul-chasu-neznachni-poshkodzhennya/

Джеймс Джойс (1882–1941) — ірландський письменник, якого вважають одним із найвпливовіших літераторів ХХ сторіччя. Його ...
24/11/2025

Джеймс Джойс (1882–1941) — ірландський письменник, якого вважають одним із найвпливовіших літераторів ХХ сторіччя. Його твір «Улісс» уже давно набув статусу найвизначнішого роману минулого сторіччя. В усіх без винятку рейтингах книжок Джойсів «Улісс» незмінно тримає перші позиції (перший у списку 100 найкращих англомовних романів ХХ сторіччя за версією видавництва «Модерн Лайбрері» та третій у списку найкращих книжок усіх часів за версією журналу «Ньюсвік»). Книжки з першого тиражу «Улісса» — найдорожчі друковані раритети ХХ сторіччя, а сам Джойс і досі є одним із найбільш читаних англомовних письменників, який значною мірою вплинув на світову культуру і, зокрема, на творчість таких потужних і відомих у всьому світі літераторів, як Самюель Беккет, Хорхе Луїс Борхес, Салман Рушді, Джон Апдайк та Джозеф Кемпбелл.

📌У 1999 році журнал «Тайм» розмістив ім’я Джеймса Джойса у списку «100 героїв та кумирів ХХ сторіччя», де зазначалося, що він здійснив справжню революцію в царині культури, підбивши таким чином підсумок усього сучасного модернізму.
Джойсів «Улісс», який був уперше опублікований 1922 року, вважається не лише найвизначнішим модерністським твором, а й узагалі найвизначнішим літературним твором ХХ сторіччя. Завдяки своєму таланту, своєрідному гумору та надзвичайній ерудованості Джеймс Джойс майстерно сполучає опис одного-єдиного дня із життя рідного йому Дубліна 16 червня 1904 року та захопливу мандрівку історією культурних здобутків усієї людської цивілізації.

📍Головний герой Леопольд Блум, подорожуючи вулицями Дубліна, водночас мандрує чисельними світами античних міфів та ідей, історичних фактів та іронічних містифікацій. Він прокладає заплутаний маршрут дублінськими вуличками й тавернами початку минулого сторіччя і заразом проникає за лаштунки часопростору, демонструючи, що в одному місці й упродовж одного дня за певних обставин можна торкнутися всього культурного надбання людства, а значить — певною мірою торкнутися вічності.
Завдяки складній поліморфній стилістиці твору, чисельним алюзіям, парафразам і цитуванням «Улісс» і понині вважається одним із найскладніших і найзаплутаніших творів в історії літератури. Йому присвячено не одну сотню наукових робіт, досліджень, монографій і книжок, а коментарі до нього часом значно перевершують обсяг самого роману.

Це видання «Улісса» українською доповнене ґрунтовною передмовою Дмитра Вахніна «Прочитати Дойса», а також супровідними матеріалами – схемою загальної історії видання «Улісса», таблицями літературних співвідношень Гілберта та Лінатті, а також таблицею хронології життя і творчості Джойса, накладених на культурне та історичне тло епохи. Окрім того, це видання супроводжується чудовими, оригінальними та неймовірно талановитими ілюстраціями авторства Маргарити Кравченко, які дуже влучно доповнюють, а інколи цікаво інтерпретують і навіть полемізують із текстом роману.

--------
📕Придбати роман Джеймса Джойса «Улісс» в українському перекладі Олександра Тереха та Олександра Мокровольського з ілюстраціями Маргарити Кравченко можна у нашій онлайн-книгарні:

https://publisher.in.ua/product/uliss-ilyustrovane-vydannya/

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Видавництво Жупанського posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Видавництво Жупанського:

Share

Our Story

Видавництво Жупанського розпочало свою діяльність у 2007 році і за час існування встигло видати близько 150 книжок. Головним спрямуванням є видання перекладної зарубіжної літератури, найактуальніших та найкультовіших зразків світової літератури, а також філософської та історичної думки, таким чином сприяючи заповненню порожніх лакун в українському культурному просторі.