16 серпня в укритті торговельного центру «OBRIY Trypil» в Українці стартує перша освітня подія — виставка «Історії в Укритті: Іван-Валентин Задорожний»
На виставці будуть представлені історії та артефакти, що розкажуть про життя та творчість видатного українського художника-монументаліста Івана-Валентина Задорожного.
Ця подія відкриває новий формат освітніх ініціятив у просторах укриттів, доступних для відвідувачів під час тривог або у спокійні години. Деталі: https://bit.ly/3HfWkcc
06/08/2025
«Книжка вибраних статтей, есеїв і рецензій театрального, кіно- та арткритика Сергія Васильєва завершується текстом "Я вірю, що...". У ньому поруч із міркуваннями про майбутнє театру присутні лаконічні тези, що засвідчують авторове прагнення знайти в мистецтві смисли й емоції, котрі дають змогу зберегти людяність як точку опори в сучасному світі. На позір гуманістична інтенція не є маґістральною для видання, але таки об’єднує розмаїття вміщених у ньому творів. Андрій Пучков у передмові зіставляє вибрані есеї Сергія Васильєва з калейдоскопом образів, мотивів і сюжетів. Цей образ принадний із огляду і на оптикоцентризм, не одне століття властивий гуманітаристиці, і на назву книжки» — пише Юлія Ємець-Доброносова про книжку.
PinchukArtCentre запрошує на персональну виставку Лесі Хоменко та разом із «Укрзалізницею» презентує її нову роботу на київському вокзалі.
Від середини липня до середини серпня художниця працює у «Червоній залі» (другий поверх вокзалу), перетворивши її на тимчасову студію. Саме тут вона створить своє найбільше на сьогодні живописне полотно — розміром 21×12 метрів.
Ця монументальна робота буде встановлена в центральній залі київського вокзалу, закриваючи величезне вікно навпроти сходів до перонів. Робота символізує поступ уперед — рух, що стає можливим завдяки зусиллям усіх українців, які разом захищають свою країну, культуру, спосіб життя та демократичні цінності.
Для виставки в PinchukArtCentre Леся Хоменко створить у майстерні на залізниці ще одну нову роботу — 30-метрове живописне полотно у формі траншеї, що буде представлено в артцентрі як імерсивна інсталяція. Виставка, яка відкриється 28 серпня, представить роботи художниці з 2006 року до сьогодні, пропонуючи глядачеві кураторський погляд на її художню практику.
«Воєнних реквіємів існує лише два: "Воєнний реквієм" Бенджаміна Бритена і "Український воєнний реквієм" Бенедикта Шигана. Виконання "Українського воєнного реквієму" стало подією світового значення, яка закарбувала в історію трагедію сьогодення – численних жертв російської аґресії в Україні» — пише Аделіна Єфіменко для «Критики» і додає:
«"Український воєнний реквієм" Бенедикта Шигана – це послання кожній людині, яка сьогодні переживає загрозу життю – своєму та рідних, намагається захистити гуманістичні цінності й природний ландшафт нашої планети. Слово і музика реквієму, композиційно співвіднесені з літургійним каноном жалобного ритуалу, звучать як сповідь і покаяння, як притча, що не має ознак часу» https://bit.ly/3TV16i7
22/07/2025
«Поетка, художниця й перекладачка Ганна Яновська відома українським читачам перекладами художньої літератури з англійської мови для дорослих і дітей. Як авторка поезії вона присутня в літературі від початку століття і має декілька збірок, а як художниця творить витинанки, з якими завжди існує спокуса зіставити її вірші. У нових збірках вона демонструє розмаїття мистецьких і ціннісних пошуків з наголосом на подібності й відмінності написаного до і після лютого 2022-го» — пише Юлія Ємець-Доброносова.
✨📖 Подаруйте радість добрих текстів – передплатіть «Критику» для себе, своїх друзів чи рідних!
Перейшовши на сторінку передплати, ви зможете обрати онлайн-доступ до текстів «Критики», друкований часопис поштою чи 2-в-1 (і те, й інше).
Долучайтеся до нашої спільноти!
19/07/2025
«Парадоксально: хоч розвій українського театру в той час унеможливлював Емський указ 1876 року, в імперії виникла мода на український театр, попри те, що для показу вистав потрібний був дозвіл. Одним із чинників була російсько-турецька війна 1877–1878 років, яка, на диво, стала "каталізатором і охоронцем" українського театру в умовах культурних обмежень. На прифронтових територіях і в самому війську український театр був надзвичайно популярний, адже – тут дослідниця звертається до спогадів Миколи Садовського, який закінчив війну георгіївським кавалером, – армія, що воювала на Балканах, в основному складалася з українців. Перемога над Османською імперією сприяла національному піднесенню» — пише Марина Полякова про книжку Ганни Веселовської «Микола Садовський. Актор, режисер, антрепренер. 1856–1906»
✨ 14 вистав з 7 міст України!
Театральний Фестиваль-Премія ГРА оголосив шортліст (за абеткою):
За найкращу драматичну виставу великої сцени
🎭 Київський академічний драматичний театр на Подолі – вистава «Процес»
🎭 Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра – вистава «Отелло»
За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду
🎭 Рівненський академічний обласний театр ляльок – вистава «Хлопчик зі скрипкою в серці»
🎭 Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна – вистава «Аліса в Дивокраї»
За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу
🎭 Opera aperta – вистава «GAIA-24. Opera del Mondo»
🎭 Київський національний академічний театр оперети – вистава «На русалчин Великдень»
🎭 Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької – вистава «Червона рута»
За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру
🎭 Одеський академічний обласний театр ляльок – вистава «Брехня»
За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів)
🎭 Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької – вистава «Я, "Побєда" і Берлін»
🎭 Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна – вистава «Украдене щастя»
За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм
🎭 Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка – вистава «1975»
🎭 Театр «Нафта» – вистава «Хтось такі як я»
За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни
🎭 Київський академічний театр «Золоті ворота» – вистава «Я повернуся»
🎭 Театр Ветеранів – вистава «Військова мама»
Театральний Фестиваль-Премія ГРА — щорічна національна театральна подія, яка вже сьомий рік поспіль формує простір для відкритого професійного діялогу, визначає найяскравіші мистецькі явища сезону та демонструє динаміку розвитку українського театру.
Український Дім запрошує на вуличну інсталяцію «Розсіяні географії» від українсько-американської мисткині Моллі Гочман досліджує теми вимушеного переміщення, резильєнтности та єдности.
Проєкт спонукає до відкритого діялогу про збереження територіального й культурного суверенітету та людські втрати, спричинені вимушеним переселенням.
Адже кордони — це не лише лінії на мапі. Це невидимі межі, що формують нашу культурну ідентичність.
«У 2026 році буде справжній "парад ювілеїв", пов’язаних із Острозьким князівством.
445 років із дати видання Острозької Біблії, 450 років від заснування Острозької академії та п’ятсотріччя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького. Це стимулює зацікавлення дослідників Острогіяни.
Відомим дослідником спадщини князів Острозьких у Польщі є Томаш Кемпа. Його нова книжка має назву "Костянтин Василь Острозький (1526–1608) — лідер православної спільноти в Речі Посполитій". Автор зазначає, що князь Острозький був одним із найвпливовіших маґнатів Речі Посполитої, та водночас до кінця життя залишався вірним православ’ю, хоча чимало представників шляхти українських земель відмовлялися від православної віри» — пише про книжку Дмитро Шевчук.
📗 Радо повідомляємо, що монографія професора Андрія Даниленка «Від Біблії до Шекспіра: Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови» увійшла до трійки цьогорічних фіналістів Міжнародної премії імені Івана Франка!
Крізь призму Кулішевих перекладів Святого Письма та Шекспірових п’єс дослідник розглядає перипетії модерної мовотворчости в контексті ширших суспільних процесів, що відбувались у ХІХ столітті в Російській та Австро-Угорській імперіях. Придбати книжку: https://bit.ly/3VO5T62
Міжнародна експертна рада, в яку ввійшли 29 експертів з Австрії, Польщі, Словаччини та України, за результатами попереднього розгляду високо оцінила працю проф. Даниленка і рекомендувала її до участі у фінальному етапі конкурсу разом із ще двома книжками:
📗 Богдан Лазорак, Беата Скварек, Тетяна Лазорак. «Країна солі і нафти: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали» (Лєґніца – Дрогобич – Нагуєвичі: Wydawnictwo Collegium Witelona Uczelnia Państwowa; Державний історико-культурний заповідник Нагуєвичі, 2024)
📗 Ігор Набитович. «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації» (Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2022)
Ім’я лавреата 2025 року буде оголошено 27 серпня, у день народження Івана Франка, на урочистій церемонії нагородження в Дрогобичі.
📚 Принагідно нагадаємо, що кілька інших видань Критики з історії модерної української культури, також опублікованих за сприяння Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці й Українського наукового інституту Гарвардського університету, нещодавно здобули перемогу у Всеукраїнському рейтинґу Книжка року – 2024, зокрема,
▪️у номінації Життєпис – перший том зведення Тарас Шевченко у спогадах. Придбати книжку: https://bit.ly/3DeIqFa
▪️у номінації Літературознавство / критика – збірник праць Віктора Дудка (1959–2015) “Основа” та її епоха: джерелознавчі студії. Придбати книжку: https://bit.ly/4kiNucn
У розвідці показано, як завдяки символічному обігруванню втрати й здобуття тілесних функцій, а також через позначення таких ритуальних характеристик тіла як андрогінія і безстатевість, кокономорфність і дезінтеґрованість, здійснювався перехід особи в інший соціяльний статус. Тілесність, витлумачена в мітопоетичному значенні, охоплює символіку душі, емоцій, одягу, звуку, а також дня / ночі, світла / темряви, сміху / смутку, харчів / крихт. Авторка зосереджується на засадничих переходових сюжетах традиційної культури, пов’язаних із народженням, одруженням і смертю. У центрі уваги перебувають обряди родин, хрестин, весілля, похорону і їх головні персонажі – новонароджена дитина, її мати і батько, молодята, мрець і душа, а також решта осіб, кровно чи за ритуальною функцією наближені до переходових: дружки і дружби, баба-повитуха, батьки молодят та інші.
Be the first to know and let us send you an email when Часопис КРИТИКА - Journal KRYTYKA posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.
Contact The Business
Send a message to Часопис КРИТИКА - Journal KRYTYKA:
Krytyka.com є веб-порталом групи «Критики», яку складають дослідницький центр – Інститут Критики, видавництво, часопис, а також онлайн-проєкт «Критичні рішення». Група «Критика» поглиблює співпрацю між українськими інтелектуалами та їхніми колеґами в інших країнах і організовує семінари та конференції щодо критично важливих тем для демократичного розвитку України. Групу очолює Григорій Грабович, професор Гарвардського університету і президент Наукового товариства імені Т. Шевченка у США.
Про видавництво
Видавництво друкує дослідження з історії, політології, літературознавства, мемуарну літературу і художні твори класиків українського модернізму ХХ століття та сучасних письменників. Разом з Інститутом Критики видавництво бере участь у джерелознавчих дослідженнях, оприлюднюючи матеріяли з історії України. Серед великих проєктів видавництва багатотомна праця «Хроніки колективізації та Голодомору в Україні. 1927—1933».
«Критика» видає також електронні матеріяли з історії культури, зокрема повнотекстові версії літературно-художніх часописів 1920-х— 1930-х років із бібліографічними описами. Протягом 2004—2009 років у світ вийшли компакт-диски із часописами «Мистецтво», «Універсальний журнал», «ВАПЛІТЕ», «Аванґард», а також виданнями українських футуристів.
Про журнал
Часопис було організовано за взірцем американського «New York Review of Books», англійського «Times Literary Supplement» та польського часопису «Kultura», що його видавав у паризькій еміґрації Єжи Ґедройць. Серед українських видань «Критика» вирізняється високим інтелектуальним рівнем і є розрахована на широкі кола української інтелігенції для міждисциплінарного обговорення найістотніших соціяльних, політичних і культурних проблем суспільства взагалі, а надто вітчизняної гуманітарної спільноти, як в актуальному, так і в історичному аспектах.
