Журнал "Тваринництво сьогодні", Kyiv (2025)

23/02/2024

Пʼять "Шахедів" влучили в агропідприємство на Харківщині: "Загинули 15 корів"

Близько 23:00 22 лютого село Мокру Рокитну у Нововодолазькій громаді атакували п'ятьма безпілотниками "Шахед". Дрони влучили у склад із зерном та корівник: під завалами опинилися телята, загинули корови.
Про це повідомили очільник обладміністрації Олег Синєгубов та начальник поліції Харківської області Володимир Тимошко.
- О 23:15 зафіксовані влучання в селі Мокра Рокитна. Внаслідок ударів ворожих безпілотників пошкоджено приватне агропідприємство. Виявлено 5 місць влучань, пошкоджені складський ангар, загинуло 15 корів. Інформації щодо потерпілих не надходило, - розповів Олег Синєгубов.
За інформації начальника ГУ Нацполіції Харківської області Володимира Тимошко, ворожі дрони влучили у складську будівлю з зерном та у корівник.
- Вночі російські окупанти вдарили по території Нововодолазької громади, застосувавши щонайменше п’ять БпЛА «Shahed». Ворожі дрони влучили в склад з зерном та корівник. Під завалами опинилися щонайменше 10 двомісячних телят, - повідомив Володимир Тимошко.
Джерело: https://suspilne.media

22/02/2024

Переробка та foodtech: як українські агрокомпанії адаптують бізнес до воєнних умов

На конференції Forbes AgriFood, яка пройшла 15 лютого, аграрії, чиновники та фінансисти поговорили про реалії в українській агрогалузі. Учасники одностайні — у нас свій шлях розвитку, але цьому заважають численні обмеження від зарегульованості до зруйнованої логістики. Які рішеннями існують та як вони впливають на плани на майбутнє — про це все читайте у нашому репортажі.
З початку великої війни перед найбільшими агрокомпаніями та галуззю постала надскладна задача — відновити вітчизняний агроекспорт. Це є ключовим моментом для виживання АПК в Україні.
Директор із торгівлі компанії «Нібулон» Володимир Славінський розповів, що увесь цей час гравці галузі шукали альтернативні шляхи експорту, щоб зберегти роботу компаній, робочі місця, а в країну надходив валютний виторг.
Генеральний директор компанії ІМК Алекс Ліссітса, зазначив, одним із необхідних рішень для його компанії стало переосмислення багатьох вже звичних аспектів діяльності. Наприклад, компанія переглянула структуру посівних площ і, щоб повернути конкурентну спроможність, збільшила посіви кукурудзи. Це було зроблено саме у той момент, коли інші її посів зменшували, а натомість фокусувалися на посівах ріпаку, сої та соняшника. Таким крокам сприяла і політика найбільших банків України — торік компанія ІМК отримала кредит від ЄБРР.
Міністр сільського господарства Микола Сольський зазначив, що державна політика має створювати умови для розвитку не тільки агробізнесу в цілому, але переробних компаній зокрема. На сьогодні частка ринку агропереробки складає 20% і ця цифра буде рости. Міністр вважає, що саме подвоєння частки агропереробних підприємств в галузі можна буде назвати успіхом такого трансформування.

ДО 2030 РОКУ ПОПИТ НА ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ, НА ГОТОВУ ЇЖУ ЗБІЛЬШИТЬСЯ УДВІЧІ

Цьому буде сприяти й глобальний тренд — до 2030 року попит на продукти переробки, на готову їжу збільшиться удвічі. І на це українським компаніям слід звернути особливу, каже міністр.

Співвласник і генеральний директор HD-group Борис Шестопалов розповів, що попри виклики, пов’язані з воєнним станом і частковою втратою активів, компанія продовжує здійснювати перехід на виробництво здорових продуктів. Ще одним кроком стане розвиток індустріального бізнесу. Стратегія HD-group полягає у тому, щоб стати лідером у виробництві харчових продуктів, які відповідають найсучаснішим світовим вимогам.
«Ми рухаємось далі, адже інноваційність в індустріальній компанії, якій понад 20 років, це перетворення відділів у незалежні департаменти та кластери. Інновації — це технології збільшення терміну зберігання продукції, фокус на здорові продукти тощо», — каже Борис Шестопалов.
Спікер від HD-group додав, що його компанія під інноваційним продуктом розуміє традиційний продукт, в який додані високі технології, наприклад сучасне пакування. Окрім того, одним з основних критеріїв інноваційного продукту має бути також його смак.

ОДНИМ З ОСНОВНИХ КРИТЕРІЇВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ МАЄ БУТИ ТАКОЖ ЙОГО СМАК

«Для нас надзвичайно важливо, щоб всі наші продукти пройшли первинні тестування його смаку, що гарантуватимуть його успішний вихід на ринок, його експортні можливості, адже експорт для нас є пріоритетом. Для нас також важливий і внутрішній ринок, однак більше уваги при розробці продуктів ми приділяємо саме тим, які мають експортний потенціал», — розповів Шестопалов.

ЗАПУСК КОЖНОГО НОВОГО ПРОДУКТУ ЦЕ ЧАС І ГРОШІ, ТОМУ ТРЕБА РОЗРОБЛЯТИ УМОВНУ ДОРОЖНЮ КАРТУ ДЛЯ ЙОГО ЗАПУСКУ

У HD-group вважають, що неможливо створювати нові продукти, якщо вони виробляються в межах базових виробництв. Це дві принципово різні задачі — створення операційних планів та створення нових продуктів. Поєднати ці два процеси неможливо, адже у цих завдань різні KPI тощо.

ЦЕ ДВІ ПРИНЦИПОВО РІЗНІ ЗАДАЧІ — СТВОРЕННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ПЛАНІВ ТА СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ

Він резюмував, що задля уникнення помилок у веденні бізнесу потрібна поступове прийняття рішень і активна співпраця з колективом. За словами Бориса Шестопалова, маса технологій використовується індустріальним бізнесом, але простих рішень не буває. «Світ змінюється як і споживацькі уподобання, тому, ті продукти, які ще вчора вважались продуктами кінцевого споживання, в новій парадигмі стануть просто напівфабрикатом», — каже він.
Джерело: https://newfood.media

22/02/2024

Розведення племінного поголів'я великої рогатої худоби на Полтавщині: як допомагає держава

За результатами 2023 року Полтавська область посіла перше місце в Україні за кількістю розведення великої рогатої худоби та виробництва продукції цих тварин. Племінна база нашого регіону нині становить 10% від усієї в країні.
Про це повідомив начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.
Розводити корів родина Олександра Ігнатова почала три роки тому в Мачухах під Полтавою. Нині це сімейна справа, розповів фермер.
"Починали ми із 60 голів, закупили племінні нетелі породи голштин. Зараз поголів’я налічує до 200 голів, із них 90 – дійного стада. Здаємо м'ясо, молоко. Отримали грант минулого року, поставили обладнання, варимо сир", — розповів Олександр Ігнатов.
Доглядають за тваринами цілодобово. Годують з 6:00 й до 21:00. Найскладніше, говорить Олександр Ігнатов, знайти працівників.
"Дуже важко підшукувати працівників у зв’язку з війною. Хотілося б більше державної підтримки. Цього року обіцяють дотацію за голову дійного скота", — повідомив фермер.

Як допомагає держава

Сільськогосподарські підприємства, які хочуть займатися цією справою, можуть отримати статус суб’єкта племінної справи у тваринництві. Це дає фермерам розводити племінну худобу, вести подальшу роботу з її поліпшення, продавати племінний матеріал та нетелів як вітчизняним, так і закордонним підприємствам. Для цього діє регіональна експертна комісія, розповів голова Полтавської обласної державної адміністрації Філіп Пронін.
"Нині в регіоні працюють 40 племінних підприємств, що на 4 менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Племінне поголів’я і генетичний матеріал, які реалізовують наші підприємства, мають високий попит в Україні, аграрії постійно звертаються щодо отримання сертифікатів для реалізації продукції. Торік ми допомогли надати таких понад 700 сертифікатів", — повідомив начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.
За словами Філіпа Проніна, щоб отримати такий сертифікат для реалізації поголівʼя, а потім і статус суб’єкта племінної справи, необхідно подати до департаменту агропромислового розвитку ОВА заяву. Регіональна експертна комісія розглядає та аналізує документи підприємства, складає висновок та направляє матеріали на розгляд експертної комісії Мінагрополітики.
Загалом за результатами 2023 року Полтавська область посіла перше місце в Україні за кількістю розведення великої рогатої худоби та виробництва продукції цих тварин.
Докладніше див. у сюжеті: https://www.youtube.com/watch?v=ziT9E9dwzro
Джерело: https://suspilne.media

22/02/2024

У Великопольщі лютує пташиний грип. Вбито 21 000 качок

У Великопольщі виявлено ще один випадок пташиного грипу. У селі Скжебова Острувського повіту ветеринарні органи змушені були знищити газом 21 000 качок через підтверджений спалах хвороби.
Через велику кількість качок у південній Великопольщі, цей спалах є серйозною небезпекою. Подібні випадки пташиного грипу вже фіксувалися в Мендзіході, Шамотулах та Коніні. З метою запобігання поширенню хвороби воєвода Великої Польщі планує встановити особливі режими в охоронній зоні.
Пташиний грип є вірусною інфекційною хворобою, яка вразлива для птахів, особливо птиць з родини качок і гусей. Пташиний грип спричинює великі збитки в птахівництві і може мати серйозні наслідки для здоров’я людей, тому контроль і запобігання поширенню цього вірусу важливі завдання для ветеринарної медицини та сільського господарства.
Джерело: https://inpoland.net.pl

22/02/2024

На межі окупності. Як представник української «АГРОГЕНЕРАЦІЇ 2023» продовжує розвивати молочний бізнес

ФГ «Білі Роси» — це вертикально інтегроване господарство у Понорницькій ТГ на Чернігівщині, яке займається вирощуванням зернових та олійних культур, молочним скотарством, виробництвом та переробкою молока.
Директором підприємства є Павло Кобизський, який продовжує справу свого батька, започатковану майже 18 років тому.

Павло Кобизський, директор ФГ «Білі Роси»:
«Мій батько, Юрій Петрович Кобизський, починав з вирощування картоплі на 50 га землі. Інші культури (пшениця, ячмінь) були другорядними для підтримки сівозміни. 2010 року почалася наша «молочна» історія. Купили вщент спустошену ферму з такою ж виснаженою худобою і почали наводити лад. 2014 року Україна втратила основні ринки збуту продовольчої картоплі, тому після переорієнтації підприємства виробництво молока вийшло на 1-ше місце.
Повномасштабна війна підштовхнула нас до переробки власної сировини на молочну продукцію. Як не парадоксально, переробка була нашою мрією в довоєнний час, але піти на такий крок нас змусило саме повномасштабне вторгнення. Розвивати бізнес у воєнний час, мабуть, не найкращий варіант, але така наша доля».

Цього року хлопець увійшов до списку молодих та ефективних людей в агросекторі «АГРОГЕНЕРАЦІЯ 2023», який сформувало онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з асоціацією УКАБ та освітнім проєктом «Агрокебети».
Підприємство пережило окупацію. Певний час доводилося просто виливати молоко і втрачати $10 тис. на день. Плюс підірвані мости надто ускладнювали логістику та підвищували її вартість. Ще значні втрати понесли минулої зими, адже майже весь час працювали на дизельному генераторі, а ціна такої електроенергії у 5 разів вища. І це тільки прямі збитки від війни, а ще — здорожчання у валюті всього на світі.

«Щоденна втрата шалених коштів підштовхнула нас до рішення акумулювати всі сили у власну переробку. Поруч був молокозавод, який давно не працював. Ми і раніше приглядалися до нього, але тоді думали, що це шматок, який ми не зможемо зʼїсти.
З Божою поміччю сьогодні вже маємо хороші результати з якості продукції та географії продажів. Але потрібно багато працювати, щоб наростити обсяги. Сподіваємося, що в майбутньому нам ще трішечки пощастить — і ми отримаємо хоч невеликий прибуток, оскільки зараз працюємо на межі окупності».

ФГ «Білі Роси» знаходиться у небезпечній, так званій «жовтій» зоні. Та, за словами молодого підприємця, це не дає їм жодних пільг. Навпаки, заважає отримати хоч якесь фінансування.

«Зрозуміло, що є підвищені ризики, але ж ми продовжуємо працювати взагалі без допомоги. Можливо, це моя субʼєктивна думка, але фермерів, які працюють у прикордонних регіонах, варто підтримувати. Роль держави — створювати умови. А сьогодні такі умови, що нас затискають усе більше.
Тарифи на логістику високі, ціни на енергоресурси максимальні, а ще збільшуються і податкові навантаження. Виходить, що дохід від реалізації у господарстві впав, а всі податки у розмірі 7,5 млн грн ми сплатили».

Довгострокові плани — це те, що, на жаль, для більшості українських підприємців перейшло до сфери фантастики. Тому сьогодні ФГ «Білі Роси» намагається жити близьким майбутнім.
Джерело: https://agroportal.ua

22/02/2024

Тваринництво на Волині: як працює фермерське господарство в Луцькому районі

На фермерських та одноосібних селянських господарствах у Волинській області вирощують більш як 90 тисяч голів великої рогатої худоби. З них 62 тисячі корів, із яких 42 % утримують сільськогосподарські підприємства.
Ситуація з поголів'ям тварин у порівнянні з минулим роком стабілізувалася і зменшення не фіксують, розповів директор обласного департаменту агропромислового розвитку Юрій Юрченко.
З його слів, завдяки сучасним технологіям і підходам до годівлі продуктивність корів у господарствах зростає, що вимірюється в річному надої молока.
"На сьогодні маємо середню продуктивність надою молока понад 10 тисна одну корову в рік. Загалом в області вироблено майже 290 тис тонн молока, що повністю забезпечує регіон молочною продукцією. Станом на сьогодні на підприємствах і в населення ціни стартують від дев'яти гривень за літр молока", — каже посадовець.
Керівник департаменту агропромислового розвитку зазначив, що на Волині продовжує діяти Програми розвитку агропромислового комплексу, враховуючи можливості бюджету на 2024 рік.
"В області діє програма підтримки АПК. Минулого року працювала обласна програма підтримки власників, які утримують телят. Понад 1 500 власників отримали 3,7 млн грн дотацій за тварин, котрих вирощують в особистих селянських господарствах", — сказав Юрій Юрченко.

Як працює одне з господарств у Луцькому районі

Волинська фермерка Тетяна Новосад на сільськогосподарському підприємстві в селі Озерці Луцького району утримує 470 голів великої рогатої худоби, з них 110 корів дійсного стада, 40 телят для відгодівлі, 40 тварин парувального віку, 15 — на отеленні, решта — це телички й бички.
Як розповіла жінка, за час повномасштабної війни в Україні поголів’я сільгосппідприємстві не зменшили. З її слів, рентабельність утримання ВРХ мають за рахунок власної кормової бази для корів.
"Збільшуємо ми поголів’я, тому що на цей час чекаємо цінову політику. Держава повернулась до нас обличчям, ми отримували дотацію на відтворення худоби. Ми отримали також на кожну корову дотацію — 5 300 гривень", — додала Тетяна Новосад.
На господарстві є до сотні телят: 24 телята, котрим три-чотири тижні, та понад 50 телят, яким до пів року. Усі вони знаходяться в окремих блоках, говорить доглядачка великої рогатої худоби Лілія Зінчук. Свій робочий день жінка розпочинає вдосвіта.
"Теляток у нас багато, щодня вони збільшуються. Є маленькі, які тільки народилися, а є трішечки більші. Годуються вони осипкою, сіном і водичкою. Маленькі будуть перебувати до пів року, поки не наберуть ваги, а тоді вже підуть на догляд до телятниці", — додала працівниця.
У господарстві в селі Озерці переважає українська чорно-ряба порода худоби, каже фермерка Тетяна Новосад. Користуються досвідом вигодовування худоби, який запозичили за кордоном.
Довідково: 6 лютого перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що у 2024 році будуть відновлені бюджетні дотації за утримання великої рогатої худоби, кіз та овець, а також за оброблення до 120 гектарів землі.
Докладніше див. у сюжеті: https://www.youtube.com/watch?v=y4HuYqPPWHQ
Джерело: https://suspilne.media

22/02/2024

KSG Agro та компанія «Генесус Україна» уклали річний контракт на поставку 3,5 тис. голів свиней канадської генетики Genesus

Про це повідомила пресслужба агрохолдингу.
Агрохолдинг KSG Agro через ТОВ «Стронг Інвест», яке відповідає у холдингу за бізнес з вирощування свиней, та компанія «Генесус Україна» уклали річний контракт на поставку 3,5 тис. голів свиней канадської генетики Genesus. Документ підписали директор ТОВ «Стронг Інвест» Ігор Ушаков та директор компанії «Генесус Україна» Євген Шатохін.
Згідно з підписаним контрактом, компанія «Генесус Україна» гарантує поставку 3,5 тис. голів племінних чистопородних та гібридних свиней GP (Йоркшир) та F 1 (Йоркшир+Ландрас) на свиноферми агрохолдингу KSG Agro протягом 2024 року. Крім того, в рамках підписаної угоди буде поставлено 30 голів чистопородних кнурів пород Дюрок та Ландрас. Перша поставка свиней, згідно контракту, очікується 1 березня 2024 року.
«Ми неодноразово наголошували на якісних перевагах свиней канадської генетики Genesus, які перевершують європейські аналоги за приплодом, масою опоросу та якістю м’яса. – коментує голова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов. – Протягом нинішнього року ми продовжимо процес оновлення свиного поголів’я, розпочатий у 2023 році та спрямований на підвищення якісних характеристик стада. Серед них - покращення здоров‘я поросят та поліпшення смакових характеристик м‘яса».
«Наша компанія вже 3-й рік співробітничає з одним з лідером ринка свинарства України – KSG Agro. І в цьому році наша співпраця виходить на новий рівень за обсягами. Це ще раз на практиці доводить, що свині генетики Genesus витривалі, швидко ростуть і добре розвиваються, виробляючи максимально можливу кількість кілограмів поросят із квадратного метра ферми», - зазначив Євген Шатохін, представник Genesus в Україні, засновник компанії «ГЕНЕСУС Україна» та AGRIFOOD Consulting.
Основними якісними показниками свиней канадської генетики Genesus є 2,55 опоросу на рік, 16 народжених поросят, середній вік відлучення – 21 день, середня вага відлучення – 6-6,3 кг тощо.

Довідка

Genesus – найбільша у світі приватна генетична компанія, що спеціалізується на селекції виключно свиней. Головний офіс компанії Genesus знаходиться в Канаді, провінція Манітоба. Нуклеуси та ферми-репродуктори компанії розташовані у багатьох країнах світу, у тому числі: Канаді, США, Китаї, Таїланді, Філіппінах, Франції, Іспанії, Німеччині, Великобританії.

21/02/2024

Норвегія може побудувати паркан на кордоні зі Швецією через навалу диких кабанів

Після минулорічного спалаху африканської чуми свиней серед диких кабанів у Швеції Норвегія обговорює можливість будівництва загорожі на кордоні, яка б не давала цим тваринам потрапити на її територію.
Про це йдеться в публікації The Guardian.
Управління з питань безпеки харчових продуктів та агентство з охорони навколишнього середовища Норвегії розробили план заходів з огляду на "велику небезпеку", яку дикі кабани становлять для комерційного свинарства.
Вони пропонують знищити до 2000 диких кабанів, дозволити мисливцям продаж їхнього м'яса та зобов’язати фермерів встановлювати спеціальні огорожі в місцях розведення свиней на відкритому повітрі.
Також регулятори висунули ідею зведення паркану на норвезькому боці кордону, щоб запобігти проникненню кабанів в країну зі Швеції, де їхня популяція, за оцінками, становить до 300 тисяч тварин. Вони посилаються на приклад Данії, якій так вдалось стримати навалу кабанів зі Швеції.
Приводом до таких рекомендацій стало те, що минулого року у тушах деяких диких кабанів у Швеції виявили африканську чуму свиней – серйозне вірусне захворювання, яке фіксують на території Європи з 2007 року.
Нагадаємо, минулого року влада Норвегії оголосила про додаткові заходи для укріплення огорожі на кордоні з Росією, аби більше не давати норвезьким оленям випасатись у російській частині заповідного парку "Пасвік".
Джерело: https://www.eurointegration.com.ua

21/02/2024

Їжа майбутнього вже тут. Вченим вдалося виростити м'ясо всередині рису: чому це важливо

Вчені з Університету Йонсей у Сеулі розробили новий продукт харчування, що є інноваційним поєднанням яловичини та рису. Для його створення були використані м'язові та жирові стовбурові клітини корів, які були трансплантовані безпосередньо у зерна рису.
Про це пише одне з найбільших у світі незалежних науково-технічних видань New Atlas.

Результати експерименту

Продукт, що вийшов, являє собою малопривабливу рожеву кашу. У ній міститься на 8 відсотків більше білка та на 7 відсотків більше жиру в порівнянні зі звичайним рисом. Ці збільшення можна додатково нарощувати у процесі культивації.
"Уявіть собі, що ви отримуєте всі необхідні нам поживні речовини з білкового рису, вирощеного на клітинних культурах. Рис вже має високий рівень поживних речовин, але додавання клітин худоби може ще більше підвищити його", - заявив біомолекулярний інженер Сохен Пак.
У нинішній формі виробництва м'ясного рису (рисового м'яса) економічніше порівняно з виробництвом яловичини на грам білка. Крім того, такий метод культивації має переваги щодо зниження шкідливих викидів.
Згідно з розрахунками вчених, створення гібридного рису породжує 6,27 кілограма вуглекислого газу на 100 г білка, тоді як при виробництві яловичини це число становить 49,89 кг на 100 грамів. При цьому вартість рисового гібрида для споживача становить приблизно 15 відсотків від ціни яловичини за кілограм.
Також варто зазначити, що зміни смакових якостей м'ясного рису надають цікаві перспективи. Дослідники виявили, що зерна набувають різних ароматичних відтінків за рахунок м'язової тканини та жиру, що може стати об'єктом експериментів для кухарів.
Дослідники планують масштабне використання цього товару. Тепер перед ними стоїть завдання вдосконалення виробничого процесу з метою скорочення часу, необхідного для виготовлення.
"Я не очікував, що клітини в рисі так добре зростатимуть. Тепер я бачу світ можливостей для цієї гібридної їжі. Одного разу вона може послужити продовольчою допомогою для голодуючих, сухпайком або навіть космічною їжею", - підкреслив Сохен Пак.
Джерело: https://www.rbc.ua

21/02/2024

Реєстрація ВРХ створить умови для виробництва якісної продукції, - Тарас Висоцький

Реєстрація ВРХ в Єдиному державному реєстрі тварин обов'язкова для всіх особистих селянських господарств. Це створює підґрунтя для виробництва якісної і здорової харчової продукції. Крім того, це одна з важливих та обов’язкових норм у процесі євроінтеграції.
Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на нараді з інформування органів місцевого самоврядування щодо вирощування худоби та правил її ідентифікації.
За словами першого заступника Міністра, в Україні 70% поголів’я ВРХ утримується в особистих селянських господарствах. Ідентифікація ВРХ у Єдиному державному реєстрі тварин створює переваги, в першу чергу, для їх власників.
Зокрема, отримання державної підтримки, належний контроль за здоров’ям тварин та ветеринарно-санітарним станом господарства, забезпечення внутрішнього та зовнішнього ринків якісною продукцією.
«В Україні понад мільйон особистих селянських господарств утримують тварин, в тому числі, ВРХ. У підсумку реєстрація - це благополуччя тварин і, як наслідок, споживання безпечної продукції від здорових тварин. Це суттєва норма, виконання якої забезпечить повноправний доступ до європейських ринків», - зазначив Тарас Висоцький.
Перший заступник Міністра агрополітики відзначив, що є низка програм з підтримки власників сільськогосподарських тварин. Зокрема, спеціальна бюджетна дотація за утримання ВРХ та поголів’я кіз та овець.
Захід організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України та Всеукраїнською асоціацією громад. Участь у засіданні взяли заступник директора департаменту - начальник управління тваринництва та племінної справи Департементу аграрного розвитку Олена Дадус, представники Мінагрополітики, місцевих громад, Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин.
Джерело: https://minagro.gov.ua

20/02/2024

Переселенець виготовляє кіпріотський сир на обладнанні за півмільйона гривень

Сімейна ферма KozzziMoni, яку створив переселенець з Криму, виграла 2 гранти по 12 тис. євро (майже 1 млн грн).
Один із грантів вони вклали у придбання нового обладнання для сирного виробництва, за інший купили техніку для вирощування овочів.
“Придбали більшу сироварню, охолоджувач молока, ванну для соління сирів, ліри спіно (інструменти для нарізки сирного згустку), аналізатор молока, кондиціонер, вакуумний апарат”, – розповідає Дмитро.
Вже уже встановлене і працює на фермі в Літині (Вінницька область).
Сири, виготовлені на такому обладнанні, відповідають європейським стандартам якості, говорить Дмитро.

KOZZZIMONI ВИГОТОВЛЯЄ СИР З КОЗИНОГО МОЛОКА

Їх в асортименті ферми – понад 10 видів, зокрема, тверді, м’які і крем-сири.
Зокрема, на сироварні варять халумі – найвідоміший продукт острова Кіпр та справжня національна гордість кіпріотів. У сир додають сухі листочки м’яти, щоб надати йому пікантності.
Завдяки важкотопності халумі можна смажити як шашлик, на грилі або скибочками у сковорідці з невеликою кількістю оливкової олії.
“Халумі смажать до появи легкої золотистої скоринки. Подають на стіл на листках зеленого салату з приправою — меленим духмяним перцем і оливковою олією”, – ділиться Дмитро.
Він згадує, що перший свій козячий сир зварив, щоб здивувати нову рідню. У 2016 р. він переїхав на Вінниччину з Криму та оселився у селищі Літин, де нікого і нічого не знав. Згодом зустрів і одружився з Оленою, батьки якої мали трьох кіз та не знали, куди подіти зайве молоко.
Зараз KozzziMoni має дві сотні стада овець та кіз та виготовляє 300 кг одного лише адигейського сиру.
Джерело: https://newfood.media

20/02/2024

Сільське господарство України зазнало збитків й втрат на 80 мільярдів доларів

Світовий банк оцінив збитки й втрати, яких зазнало сільське господарство України внаслідок повномасштабного вторгнення рф у $80,1 млрд, і дав оцінку щодо потреб на відновлення агросектору.
Про це повідомляє Комітет аграрної та земельної політики у Телеграмі.
Сума збитків агропромислового комплексу від руйнування Каховської греблі, часткове або повне знищення сховищ, рибного господарства й аквакультури, багаторічних посівів, вимушений забій худоби, знищення та крадіжка виробничих ресурсів і продукції оцінюється у $10,3 млрд.
Пошкодження сільськогосподарських машин й обладнання становлять найбільшу частку від загального обсягу збитків (57%), за ними йдуть крадіжки виробничих ресурсів (18%) і пошкодження складських приміщень (18%).
Станом на грудень 2023, ця шкода зросла лише на 18% проти лютого 2023, оскільки більшість активів, розташованих у зонах активних бойових дій, уже були пошкоджені у перший рік війни.
Потреби у відновленні та реконструкції агросектору України оцінюються у $56,1 млрд впродовж 10 років.
Джерело: http://www.golos.com.ua

Журнал "Тваринництво сьогодні"

23/02/2024

22/02/2024

22/02/2024

22/02/2024

22/02/2024

22/02/2024

22/02/2024

21/02/2024

21/02/2024

21/02/2024

20/02/2024

20/02/2024

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category