Літературна Україна

02/08/2025

З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Центр громадянських свобод документує воєнні злочини проти цивільного населення на окупованих територіях України.

Організація була створена у 2007 році та спочатку працювала над тиском на владу, щоб забезпечити розвиток України як повноцінної демократії та держави, що керується верховенством права. Її мета змінилася у 2014 році, коли Росія анексувала Кримський півострів, і ЦГС почав документувати випадки незаконного позбавлення волі.

Зараз вона займається важливими зусиллями з документування примусового переселення цивільного населення з окупованих територій України до Росії та проводить кампанію за звільнення військовополонених, цивільних заручників та політичних в'язнів.

Виступаючи з промовою на честь лауреатів Нобелівської премії миру від імені ЦГС, Олександра Матвійчук сказала: «Ми розглядаємо цю премію як визнання зусиль українського народу, який мужньо протистояв спробам зруйнувати мирний розвиток Європи, а також як відзначення роботи, яку виконують правозахисники, щоб запобігти військовій загрозі для всього світу».

Фото і текст: фейсбук сторінка Нобелівської премії

02/08/2025

Молоде подружжя, їхній 2-річний син та ненароджена дитина загинули через ракетний удар по Києву, повідомили у Слов’янській МВА.

Вони втекли з рідного Словʼянська від війни до столиці, сподіваючись на безпеку. Створили сім’ю, виховували сина та чекали на народження другої дитини.

Але російська ракета влучила прямо в їхній під’їзд у ніч на 31 липня. Тіла знайшли лише наступного дня.

Світла пам’ять

01/08/2025

Допомога українським бібліотекам

Благодійні програми Міжнародного видавничого консорціуму Concordia & Landmarks для бібліотек України

31/07/2025

Джоан Роулінг — 60

31 липня 1965 року народилася письменниця, яка створила одну з найуспішніших книжкових серій в історії. Її ім’я — Джоан Роулінг.

Вперше світ дізнався про неї у 1997 році, коли в британському видавництві Bloomsbury вийшов роман "Harry Potter and the Philosopher’s Stone". Вперше книжку надрукували накладом усього 500 примірників. Сьогодні це глобальний феномен: серія перекладена 85 мовами, продана накладом понад 600 мільйонів примірників і входить до списку найбільш продаваних у світі (The Guardian, 2023).

Роулінг стала першою письменницею-мільярдеркою за версією Forbes (2004). Станом на 2023 рік її капітал оцінювався приблизно у 1,1 мільярда доларів.

Вона є офіційною сценаристкою фільмів про Гаррі Поттера з 2016 року, коли стартувала нова серія у всесвіті — Fantastic Beasts. Водночас "Гаррі Поттер і прокляте дитя" (2016), театральне продовження історії, стало найшвидше продаваною п'єсою в історії, а постановку у Вест-Енді та на Бродвеї побачили мільйони глядачів.

У 2021 році The Sunday Times включила її до переліку 100 найвпливовіших жінок Великої Британії. У 2017 вона отримала титул Companion of Honour — одну з найвищих державних відзнак у країні.

Роулінг також авторка дорослих романів ("The Casual Vacancy", серія про Корморана Страйка під псевдонімом Роберт Ґалбрейт), які стали бестселерами у Великій Британії та США. Загалом її книжки видано накладом понад 800 мільйонів примірників (включно з позасерійними творами), а її літературна спадщина вже вивчається в університетах.

У 2000-х вона створила фонд Lumos, що займається підтримкою дітей, які залишились без батьківського піклування, і є активною благодійницею.

28/07/2025

Сьогодні, 28 липня 2025 року, виповнюється три роки з трагічної ночі 28–29 липня 2022 року, коли в колонії № 120 поблизу Оленівки окупаційні російські сили вчинили свідомий терористичний акт проти українських військовополонених, переважно захисників Маріуполя з полку «Азов».

Це був не випадковий вибух, а, за даними українського слідства, ретельно сплановане масове вбивство. Унаслідок атаки загинули щонайменше 53 українських полонених, понад 130 дістали поранення. Мета — зірвати майбутній обмін, знищити свідків тортур і приховати воєнні злочини. Незалежні дослідження, супутникові знімки та перехоплені розмови доводять, що удар ішов зсередини — з території, підконтрольної російським військам.

Українська держава офіційно визнала 28 липня днем памʼяті жертв полону. У Києві, Львові, Дніпрі проходять жалобні акції. У столиці сьогодні зібралися рідні загиблих, звільнені полонені та громадські активісти.

Міністерство закордонних справ України знову звернулося до міжнародних інституцій із вимогою визнати Росію державою-терористом. В ООН визнали: Росія перешкоджала розслідуванню, а її версія — фальсифікована. Питання про притягнення винних до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді залишається відкритим, як і надія на справедливість.

Оленівка — це не лише про смерть у полоні. Це про саму суть російської агресії: нищення, підлість, безкарність. І тому памʼять про загиблих — не формальність, а частина нашого фронту.

28/07/2025

🔎 Під час археологічних розкопок біля пам’ятника Дюку де Рішельє в Одесі виявлено матеріали генуезького походження XIV століття.

Артефакти свідчать про наявність на цій території культурного шару, пов’язаного з італійською Джинестрою, а також про подальше існування османської фортеці.

Розкопки проводили студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського разом із співробітниками Інституту археології НАН України.

Це відкриття підтверджує багатошарову історію Одеси задовго до появи міста в межах Російської імперії.

27/07/2025

Сергій Жадан став лауреатом Австрійської державної премії з європейської літератури

25 липня під час Зальцбурзького фестивалю український письменник, поет і військовослужбовець Сергій Жадан отримав одну з найпрестижніших літературних відзнак Європи — Австрійську державну премію з європейської літератури.

Премію, яку вручають з 1965 року за значний внесок у світову літературу, цьогорічне журі присудило Жадану як «одному з найпроникливіших письменників сучасності». Його голос, наголошують, став символом досвіду України у час війни.

Міністр культури Австрії Андреас Баблер: «Сергій Жадан надає жаху війни та невидимому страху літературну мову».

На церемонії письменник виголосив промову «Свідчити і любити» — про обов’язок говорити правду, про цінність любові та силу слова перед обличчям насильства.

Твори Жадана перекладені понад 20 мовами. Він — лауреат багатьох європейських премій і один із найвпливовіших голосів сучасної української культури.

27/07/2025

📖Не полишайте читання!

🎨Daniel Garber
The Orchard Window, 1918
Philadelphia Museum of Art

22/07/2025

Верховна Рада ухвалила закон, який підриває незалежність антикорупційної системи. Це найбільш масштабна спроба політичного втручання в роботу НАБУ і САП з часів Революції Гідності.

Закон змінює принцип формування конкурсних комісій і відкриває шлях до контролю над добором керівництва антикорупційних органів. Це не технічна правка, а системне послаблення реформи, яка була центральною вимогою міжнародних партнерів.

Міжнародна реакція була миттєвою. Державні облігації України впали більш ніж на 2 відсотки. Заголовки провідних світових медіа повідомляють про демонтаж незалежності антикорупційної інфраструктури. У Брюсселі кажуть, що Київ дедалі активніше випробовує терпіння партнерів.

На події відреагувало і суспільство. У Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та інших містах відбулися акції протесту. Люди вийшли на вулиці, щоб захистити досягнення, за які вже заплачено занадто високу ціну.

21/07/2025

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пропонує скасувати особливий статус російської мови. Про це вона повідомила в інтерв’ю Укрінформу.

💬“Ми глибоко шануватимемо всі мови національних меншин, але водночас чітко й послідовно формуватимемо єдиний україномовний простір — як безпековий, інтеграційний і гуманітарний пріоритет. Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, – зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не лише засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації. Конституційна модель мовної політики має бути узгоджена з реальністю війни та з прагненням українського суспільства до справжньої мовної рівності без колоніального спадку”, — зазначила Івановська.

Нагадаємо, російську мову згадано у статті 10 Конституції України. У ній йдеться, що державною мовою в Україні є українська мова, водночас “в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”.

21/07/2025

21 липня — день пам’яті Богдана Лепкого (1872–1941), українського письменника, літературознавця, критика, перекладача, педагога, художника та громадського діяча. Його внесок у національну культуру охоплює прозу, поезію, історичну публіцистику, літературознавчі студії, переклади й редакторську роботу.

Народився в селі Крегулець (нині Тернопільська область), навчався у Віденському та Львівському університетах. Викладав у Бережанській гімназії, згодом — у Ягеллонському університеті в Кракові. Під час Першої світової війни працював у таборах військовополонених. У 1938–1939 роках був сенатором польського сейму.

Автор поетичних збірок («Осінь», «Доля», «Книжка горя»), історичної тетралогії «Мазепа», численних спогадів, критичних нарисів. Один із ініціаторів і популяризаторів стрілецької поезії. Саме йому належать слова пісні «Журавлі» («Чуєш, брате мій...»), яку часто вважають народною.

За масштабом літературної спадщини Лепкий поступається лише Іванові Франку.
Похований у Кракові.

21/07/2025

35 років тому, 20 липня 1990 року, не стало Сергія Параджанова — митця, чия творчість не підлягає жодним класифікаціям, а ім’я назавжди вписане в історію світового кінематографу. Його не просто переслідувала радянська влада — вона боялася сили його бачення. І мала на те підстави: бо Параджанов розмикав межі дозволеного, говорячи мовою фольклору, релігії, еротики та історії — там, де система вимагала уніфікації.

Його «Тіні забутих предків» (1964) стали проривом — кінематографічною фрескою, яка засвідчила: українське село, міф, колір, ритуал можуть стати мистецтвом світового масштабу. Variety назвала фільм «візуально гіпнотичним», а Роджер Еберт писав: «Це один із найунікальніших фільмів, які я бачив». Та для влади це був не прорив, а загроза — не лише через форму, а й через вміст: фільм про Україну без “радянської людини” в кадрі.

Після «Кольору граната» (1969) шедевру, який повністю відмовився від лінійного сюжету, а натомість збудував візуальну поему про поета Саят-Нову, репресії стали системними. У 1973-му Параджанова заарештовують за надуманими звинуваченнями. Чотири роки таборів — за художній підпис, за право мислити інакше. «Вони ув’язнили його на піку його художньої сили», — скаже згодом режисер Михайло Вартанов.

Захід реагує: Фелліні, Трюффо, Бертолуччі, Бунюель, Жан Маре — підписують листи на його захист. Луї Арагон пише особисто Брежнєву. Світовий кінематограф уперше впритул стикається з фактом, що перед ним — геній, і водночас політичний в’язень.

Параджанов повертається і створює «Легенду про Сурамську фортецю» (1984) та «Ашик-Кериба» (1988) — фільми-орнаменти, фільми-ікони. Усі — поза часом і простором. Його відмову від прямого наративу називали кінематографічним анархізмом, але також і духовною революцією. Жан-Люк Годар сказав: «У храмі кіно є образи, світло й реальність. Параджанов був майстром цього храму».

Його творчість ніколи не була про втечу від реальності — вона була спротивом через красу. І це, мабуть, найнебезпечніше мистецтво для кожної імперії.

Сьогодні ім’я Параджанова — це не лише кіно. Це жест. Постава. Пам’ять про те, що художник має право бути вільним, навіть коли свобода — це злочин у очах держави. Його твори не старіють, бо говорять не з епохою, а з сумлінням.

Його музеї у Єревані та Тбілісі, ретроспективи у Луврі, Берліні, Нью-Йорку, його вплив на Джармуша, Кустурицю, Мадонну — усе це нагадує: Параджанов був більшим за національні межі, але водночас глибоко українським, вірменським, кавказьким митцем.

Митцем, що за темної ночі тоталітаризму повернув нам фольклор, колір, пам’ять, свободу.

35 років без нього. Але з його візією — як викликом і дороговказом.