
23/09/2025
Заява на звільнення без дати
Буває так: заходиш у кабінет, а на столі в співробітника лежить заява на звільнення. Без дати.
Не віднесена у відділ персоналу, не передана керівнику — просто лежить. Наче випадково. Але так, щоб точно побачили.
Це не звільнення. Це сигнал. Емоційний лист без слів. Співробітник ніби говорить: «мене не чують», «мені важко», «я на межі». І отут головне — не піти за його емоцією.
Частіше керівники роблять дві типові помилки: одні кидаються рятувати, інші — формалізують і запускають процедуру. І обидва варіанти грають проти бізнесу. Бо насправді ми маємо справу не з фактом, а з процесом.
Моя тактика завжди однакова: я витримую паузу. Не починаю розмову першою. Робочий процес іде у звичному ритмі. Я продовжую ставити завдання, давати зворотний зв’язок, слухати, як він коментує, що пропонує, як реагує на фітбек. Це теж діагностика — через рутину видно набагато більше, ніж через «серйозну розмову».
Паралельно я уважно спостерігаю:
— продуктивність і строки,
— якість роботи,
— взаємодію з колегами,
— рівень мотивації й втрати сенсу,
— чи це просто перевантаження, чи вже вигорання.
Декілька днів такого «спокійного сканування» — і картина стає зрозумілою. Якщо людина ключова — в мене вже є готовий план утримання. Якщо ні — я готую заміну й знімаю ризики для бізнесу.
Чи правильно мовчати? Так. ❗️Але мовчати — не значить ігнорувати❗️Це означає продовжувати працювати разом, давати зворотний зв’язок, слухати, бути уважною. Це не байдужість, а зрілість. Бо коли він прийде до мене сам — і я, і він вже будемо готові до розмови, а не захоплені зненацька
Заява без дати — це не про папір. Це про здатність керівника залишатися спокійним і бачити глибше, ніж показує співробітник.
Іноді найсильніша дія — це вчасно промовчати, але водночас уважно чути.
А які Ваші дії в такій ситуації?
#ПравильніРішення