24/04/2026
Десь посеред Полютичного океану — безкрайнього, токсичного, сіро-зеленого моря, важкого від мікропластику і хімічних стоків — є острів, зроблений повністю з того, що світ викинув. Шини, мікросхеми, капоти авто, холодильники, контейнери, пінопласт, скло, дріт, тканина. Сотні років накопиченого сміття, спресованого в суходіл, що зсідається і осідає як живий. У його центрі стоїть Трешополіс — місто зі скайлайном зі сміття, вулицями, вимощеними розплющеними бляшанками, і соціальною ієрархією, яку вимірюють розміром купи. Тут відбуваються події Cocorats. Тут 30 квітня відбудеться прем'єра.
Кожен кадр цього світу згенеровано за допомогою nano-banana-2 і оживлено в рух через Seedance-2. Жодних художників-концептуалістів, жодних декораторів, жодних рендер-ферм — лише промпти, пропущені крізь AI-конвеєр, доки образ цивілізації зі сміття не став чимось, що можна побачити на власні очі. У кварталі Gleaming Heights — паркани з ковальського заліза і стіни, оздоблені дверима Mercedes та BMW. Нетрі The Seep складають коробки Happy Meal у триповерхові будинки. Шпиль — найвища купа у світі — кожні дві секунди спалахує помаранчевим від антени Диктаторату на самій вершині. Сотні ітерацій, щоб зробити це правильно. До прем'єри шість днів.
