Всеукраинский интернет-журнал "Личность"

23/10/2025

Контрактники тікають, грошей на виплати СВОшникам немає: як Україна б'є по ахіллесовій п'яті Кремля.





У країни-окупанта— дуже серйозні проблеми не тільки з особовим складом, але вже і з фінансуванням так званих контрактників.

За інформацією російських ЗМІ, влада Санкт-Петербурга заднім числом скасувала виплату в 1,6 млн рублів за участь у "СВО" для добровольців. Кілька військовослужбовців, не дочекавшись грошей і дізнавшись про зміну після звернення до районних соціальних органів захисту, розірвали контракти. Ось вам і яскраве підтвердження того, що у Російської Федерації дуже серйозні проблеми не тільки з поповненням особового складу, але насамперед уже з фінансуванням активної фази бойових дій.

Йдеться про те, що удари українських безпілотників по нафтопереробних підприємствах на території РФ завдали колосальної шкоди російській економіці, яка оцінюється економістами в суму близько 100 млрд доларів.

До того ж, зауважу, 38% нафтопереробних підприємств, за даними самої ж Російської Федерації, в результаті ударів українських БпЛА або частково, або повністю зупинили свою роботу. А бюджет Росії на 30% залежить якраз від продажу нафти та нафтопродуктів. Ось у чому особливість дій Сил оборони України щодо зниження можливості насамперед російської економіки, фінансування активної фази бойових дій в Україні. Тобто ми намацали ахіллесову п’яту, яка буде кардинально впливати на можливості поповнення "гарматного м’яса".

За даними українського розвід товариства, проблеми з набором контрактників до кремлівських збройних сил спостерігаються передусім у найбідніших регіонах рф, зокрема в республіці саха (якутія).

Згідно з внутрішніми документами міноборони рф, низькі показники відбору зумовлені недостатніми регіональними виплатами та небажанням місцевої влади сприяти рекрутинговій кампанії.

Середній недобір у відбірних пунктах регіону становить близько 40% від установлених москвою норм.

Додатковим чинником провалу є значні втрати серед місцевого населення, зокрема представників окремих етносів — якутів, евенків та евенів, які не бажають гинути за інтереси москви.

Аналогічна динаміка спостерігається і в інших далекосхідних регіонах росії.

Щодо "гарматного м’яса", зазначу: середня тривалість життя так званого російського строковика, штурмовика, який підписав контракт, всього 12 днів. Перший день — підписання контракту, 10 днів — підготовка і вже потім, через 10 днів, перекидання безпосередньо в зону бойових дій.

Перше бойове зіткнення — і кілограм пельменів сім’я отримала за загиблого сина або батька сімейства.

Левову частку втрат російської армії становлять саме жителі окупованих територій України, зокрема зі сходу.

Щільність населення там досить висока, в тому числі чоловічого, які залишилися на окупованих територіях. Окупаційна влада прекрасно розуміє, що ліпше мобілізовувати на окупованих територіях, ніж проводити мобілізаційні заходи на території РФ. Чи то призов, чи то часткова мобілізація. Таким чином РФ вирішує для себе питання поповнення особового складу і зниження соціальної напруги безпосередньо у своїй країні у зв'язку з колосальними втратами.

Також шляхом залучення жителів захоплених регіонів до російської армії окупанти вирішують ще одне своє завдання – заміщення населення на цих територіях.

Закріплення за собою окупованих територій, в тому числі за рахунок знищення місцевого населення.

Відбувається знищення чоловічого населення, яке умовно навіть вважається українським, і заміщення його коштом або гастарбайтерів – громадян середньоазійських держав, або відповідно громадян РФ в їхньому класичному розумінні. Причому варто зауважити, що це фактично колоніальний характер війни. Закріплення за собою окупованих територій, в тому числі за рахунок знищення у фізичному сенсі цього слова місцевого населення, в першу чергу чоловічого, тобто того населення, яке може організуватися для спротиву окупаційній армії. А це свідчення того, що окупанти не довіряють місцевому населенню.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з осіннім призовом, який проводить Росія на окупованих територіях. В українському відомстві зазначили, що примус до служби у Збройних силах Росії є воєнним злочином.

У МЗС вважають, що Кремль обов'язково використає примусово призваних українців як "як гарматне м’ясо" у війні проти України, що наражає їх на смертельну небезпеку. Тому у відомстві закликали жителів окупованих територій всіляко уникати призову.

Як повідомлялося раніше, попри втрати та некомплект особового складу, який збільшується, РФ намагається посилити наступальні дії на фронті. Своєю чергою брак бійців Кремль хоче компенсувати строковиками, резервістами та найманцями.





Д. Снєгирьов

21/10/2025

Крах "непереможної" ППО: після атак українських БПЛА рф шукає С-400 у Туреччини.



Країна-окупант планує посилювати свої системи протиповітряної оборони на тлі повідомлень США про передачу Україні далекобійних ракет Tomahawk.

Днями російський диктатор під час спілкування з журналістами заявив: "Наша відповідь – це зміцнення системи ППО російської федерації".

Утім, система ППО країни-окупанта прикриває виключно ключові об'єкти - Москва та Московська область, а також відповідні резиденції російського диктатора.

Варто зауважити, що російська система ППО була фактично розформована ще за часів так званих реформ Сердюкова.

Яскравим показником того, що відбувається з системами ППО у рф, - звернення до Туреччини продати російські комплекси С-400, які свого часу росія продала на потреби турецької сторони.

За інформацією турецького видання Nefes, росія звернулася до Туреччини з пропозицією повернути два зенітно-ракетні комплекси С-400, які Анкара придбала у 2017 році за $2,5 млрд.

https://www.nefes.com.tr/s-400ler-icin-iade-iddiasi-59314
Причиною ініціативи називають дефіцит таких систем у російських запасах.

Москва зацікавлена у швидкому поповненні запасів С-400, оскільки втрати на фронті та зовнішній попит створюють дефіцит. У резерві немає готових комплексів, окрім тих, що вже експлуатуються.

Йдеться про те, що не тільки російська система ППО нездатна протидіяти зовнішнім викликам, але й ВПК противника не здатен задовольнити потреби армії країни-окупанта і, відповідно, зовнішній ринок. Слід нагадати, що контракт з Індією на постачання С-400 пролонгується вже вдруге.

За інформацією видання Times of India, під час двосторонньої зустрічі міністра оборони Індії Раджнатга Сінгха та міністра оборони рф були обговорені нові строки передачі ЗРК С-400 — на 2026–2027 роки.

https://timesofindia.indiatimes.com/india/russia-says-remaining-two-s-400-squadrons-will-be-delivered-by-2026-27/articleshow/122096849.cms
Примітно, що передача останніх двох батарей комплексу мала бути завершена ще до квітня 2023 року.

Загалом Індія замовила в росії п’ять дивізіонів цих систем, однак їхнє отримання індійською стороною постійно переносилося, що негативно вплинуло на обороноздатність цієї країни.

На думку аналітиків, затримки зумовлені, зокрема, втратами цих систем унаслідок українських ударів, а також спробами російської армії максимально сфокусувати системи ППО на перехопленні українських дронів, які успішно уражають військові об’єкти та нафтопереробні підприємства.

Так, наприклад, Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф "Лена" та трасовий радіолокаційний комплекс "Сопка-2".

РЛС П-14Ф "Лена" була елементом системи контролю повітряного простору навколо військової авіабази ВПС росії Бутурлинівка, Воронежська область рф.

ТРЛК "Сопка-2" була елементом системи суцільної стіни пеленгації повітряного простору вздовж кордону з Україною. Уражено в селі Гармашівка, Воронежської обл.

Обидві системи російського ППО були націлені на протидію українським БПЛА, але не склалося.

Крім того, ударні дрони Сил спеціальних операцій уразили одну пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" у Калузькій області РФ.

Зауважу, що російська система ППО має так званий "очаговий характер", бо прикриває виключно ключові об'єкти - Москва або Московська область та відповідні резиденції російського диктатора.

За словами військового експерта, полковника запасу ВМС ЗСУ Владислава Селезньова, для РФ є пріоритетним захист Москви та Підмосков'я, а також території тимчасово окупованого Кримського півострова.

"Найбільша концентрація систем ППО та ПРО зосереджена у двох місцях: Москва та Підмосков'я, а також тимчасово окупований Кримський півострів. Ворог сконцентрував неймовірну кількість ресурсів, захищаючи Керчинській міст, в обороні якого щонайменше дві бригади ППО російської армії. Та й інші військові об'єкти окупантів у Криму надійно охороняються", - зауважив військовий експерт.

Хоча з тих подій, які ми бачили на території окупованого Криму, - удари по Форосу, то знову питання щодо характеру ешелонованої системи ППО у Криму, про яку повідомляли росіяни.

"Те, що там щільність ППО — висока, можна позаздрити в цьому плані. Вони нагнали туди всього і постаралися закрити небо", — зауважив військовий експерт Олег Жданов.

Військовий експерт наголосив, що наземні вибухи є, а це значить, що ППО пропускає те, що летить.

До останнього часу вважалося, що в Криму розташована найбільш ешелонована система ППО країни-окупанта. Але успішні атаки українських БПЛА поставили крапку і в цьому питанні.

Нагадаю,наприкінці червня ударні дрони ГУР МОУ уразили п’ять компонентів протиповітряної оборони зі складу С-400 "Тріумф" в Криму.

Зокрема, дрони вдарили по двох багатофункціональних радіолокаційних станціях управління 92Н6Е. Під удар потрапили також дві радіолокаційні станції виявлення 91Н6Е.

Крім того, дрону тоді вдалося долетіти до пускової установки С-400, яка, ймовірно, була заряджена ракетами.

Вночі 30 вересня бійці Сил спеціальних операцій України уразили радіолокаційну станцію російського зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" у тимчасово окупованому Криму.

"Символічно, що дороговартісна система ППО ворога націлена, зокрема, і проти БПЛА, була нейтралізована ударними дронами ССО", - зауважили в ССО.

Без елементу спостереження та наведення уся система втрачає свою боєздатність

Ураження пускових установок ЗРК окупантів у Криму вихолощують російську систему ППО, а це робить беззахисними законні військові цілі - аеродроми базування вкс рф, і головне - основну логістичну складову окупаційної армії - Кримський міст.



Д. Снєгирьов

India News: Russia has assured India that the remaining two squadrons of the S-400 Triumf missile systems will be delivered by 2026-27, despite delays caused by t

16/10/2025

Бензиновий колапс у Криму: удари по Феодосійській нафтобазі- обгрунтована військова стратегія ЗСУ.



Удари українських БПЛА по Феодосійській нафтобазі стали черговим етапом системної роботи української армії і українського розвід товариства з дестабілізації логістичної та економічної інфраструктури окупованого Криму

Нафтоналивний термінал у Феодосії і раніше вже зазнавав українських атак.

Вранці 5 грудня 2023 року атакували безпілотники Головного управління розвідки МОУ атакували нафтобазу у Феодосії на території тимчасово окупованого Криму. Окупанти традиційно звітували про збиття українських безпілотників, проте дрони Головного управління розвідки МОУ влучили по цілі, що призвело до суттєвих наслідків для росіян.

У Головному управлінні розвідки МОУ зазначили, що це багатофункціональний технологічний комплекс з перевалки нафти й нафтопродуктів із залізничних вагонів-цистерн на морські судна і назад, а також автомобільний транспорт. Феодосійський нафтовий термінал задіяний у забезпеченні окупаційної армії РФ.

Крім того, дрони ГУР МОУ та ССО ЗСУ атакували нафтобазу вночі 7 жовтня 2024 року. Пожежа на нафтобазі у Феодосії тоді тривала понад тиждень.

Варто зауважити, що близько третини потужностей Феодосійського нафтопереробного підприємства було знищено внаслідок цієї серії ударів Сил оборони України, Головного управління розвідки Міноборони та Сил спеціальних операцій. Із 34 паливних резервуарів цілими залишилися лише 22.

Показово, що ще у 2022 році передислокувала до Криму сучасні засоби ППО, зокрема комплекси "Панцир-С1".

Встановлений на подіумі "Панцир" можна було побачити на супутникових знімках. Примітно, що такі ж "Панцирі" на подіумах раніше були встановлені на території нафтобази в Туапсе і поруч з іншими російськими об'єктами критичної інфраструктури. На подіум їх ставлять для збільшення дальності виявлення цілей.

Незважаючи на це, українські безпілотники продовжували ефективно атакувати стратегічні об’єкти на окупованому півострові.

6 жовтня поточного року, після нічної атаки дронів Сил спеціальних операцій ЗСУ було зафіксовано два потужні осередки пожежі на нафтоналивному терміналі. У період з 7 по 12 жовтня вогнем було повністю знищено 8 резервуарів з паливом. Загалом, пожежа зачепила 12 резервуарів.

У Генеральному штабі Збройних Сил України атаку підтвердили. "Уражено потужності АТ Морський нафтовий термінал (Феодосія, ТОТ АР Крим)", — заявили у Генштабі ЗСУ.

У ніч проти 13 жовтня безпілотники Сил спеціальних операцій ЗСУ і інших складових Сил оборони України повторно уразили морський нафтовий термінал у тимчасово окупованій Феодосії у Криму, внаслідок чого було пошкоджено 16 резервуарів з пальним. За інформацією Генштабу ЗСУ, на території підприємства триває масштабна пожежа. Загальний об'єм нафтопродуктів, що могли зберігатися в пошкоджених внаслідок удару резервуарах, становить близько 193 тис. куб. м.

Феодосійська нафтобаза — це не лише елемент цивільної інфраструктури, але й ключовий логістичний вузол для окупаційних військ. Вона забезпечує паливом не лише військову техніку та ротаційні потоки, а й залишки чорноморського флоту рф.

НПЗ у Феодосії є найбільшим в окупованому Криму, з пропускною спроможністю в 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік і місткостями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.

За словами військового аналітика Владислава Селезньова, ураження цього терміналу створить серйозні проблеми для постачання пального, необхідного для російських частин, що діють у південних регіонах, зокрема на Херсонщині та півдні Запорізької області.

"Найбільші серйозні наслідки цього удару пов'язані зі зменшенням обсягів пального, що ускладнить забезпечення армії та виконання бойових завдань. Ми розуміємо, що пальне — це кров армії. Немає пального — вкрай важко забезпечувати не лише логістику, а й виконання тих чи інших бойових завдань, тож сподіваюся, що найближчим часом ворог почне відчувати брак паливно-мастильних матеріалів, що може призвести до певного сповільнення дій російської армії", — зазначив Селезньов.

Скорочення постачань паливно-мастильних матеріалів на фронт призводить до паралічу російської військової машини на території України.

Знижуються темпи наступу, чим і користуються Сили оборони України, які демонструють так звану активну оборону. Тобто на момент зниження російського наступу наноситься контрудар.

В середині жовтня 2025 року Збройні сили України провели контрнаступальну операцію на Запорізькому напрямку, в результаті якої звільнили села Малі Щербаки, Щербаки та прилеглі території, просунувшись приблизно на 3,5 км вперед та більш ніж на 5 км по фронту.

Утім, такі удари мають не лише військове, а й глибоке соціально-політичне значення. У Криму вже зафіксовані масові черги на заправках, а окупаційна адміністрація ввела жорсткі обмеження: не більше 20 літрів пального на одне авто, заборона на розлив у каністри.

‎ Цих заходів вживають, аби запобігти "ажіотажу", але вони лише посилюють недовіру місцевого населення до російської влади.

Крим для путіна — сакральна територія. Він неодноразово називав його "поверненням до рідної гавані".

Але сьогодні реальність інша: бензин коштує до 100 рублів за літр, продукти дорожчають, а обіцяні "інвестиції" перетворилися на кризову картину. Україна своїми ударами руйнує міф про "вітрину росії" на півострові.

Варто зауважити, що ці дії є симетричною відповіддю на російські атаки по енергетичній та паливній інфраструктурі України, спрямовані на створення економічного колапсу.

Тепер колапс відчувають і в Криму. І це законна, військово обґрунтована стратегія.

Збройні Сили України, Сили спеціальних операцій і Головне управління розвідки МОУ продовжують завдавати точкових ударів по об'єктах, які мають значення для військової логістики та управління військами Росії. Це частина системної роботи, спрямованої на ослаблення здібностей агресора та зниження його наступального потенціалу.



Д. Снєгирьов

13/10/2025

Нова тактика рф: ворог атакує залізничну інфраструктуру- яка мета?



Ворог перейшов до нової стратегії ракетно-дронових ударів, за якої, крім атак об'єктів енергетичної інфраструктури, під удар потрапляють і об'єкти залізничної мережі.

Справа утім, що залізничним сполученням можна перевозити вантажі в набагато більших обсягах, ніж автомобільним транспортом. Саме через це багато військових вантажів в Україні перевозяться залізницею.

За даними OSINT-дослідників, у вересні 2025 року окупанти атакували щонайменше 36 об'єктів енергетичної інфраструктури, зокрема тягові підстанції. Це ускладнює функціонування електричних локомотивів і загрожує зупинкою залізничного руху в окремих регіонах.

На мою думку, це може свідчити про спробу реалізації комплексного підходу проти морального духу та логістики військових, створити паніку серед мирного населення та збільшити тиск на політичне керівництво країни.

Варто зауважити, що окупанти докорінно змінили стратегію ударів по українській залізниці — тепер ворог цілеспрямовано атакує окремі поїзди, а не тільки стратегічні об'єкти.

Нагадаю, у ніч на 17 вересня 2025 року окупанти завдали масованих ударів по залізничній інфраструктурі України. Удари дронів по підстанції та лінії електропередач призвели до затримок руху поїздів на Дніпровському та Одеському напрямках.

У ніч на 2 жовтня окупанти завдали удару по залізничному полотну у Бучанському районі, а в Одесі зайнялась масштабна пожежа після атаки на депо. Окрім того, постраждала залізниця в Конотопі. Поїзди зупинялись на безпечній відстані від зони уражень.

4 жовтня 2025 року, російська окупаційна армія атакувала безпілотниками залізничний вокзал у Шосткинській громаді на Сумщині. Удар прийшовся по пасажирському потягу, загинула людина, є постраждалі.

7 жовтня у Полтаві під ударом опинилися локомотивне депо, дистанція енергопостачання, що відповідає за електропостачання залізниці. Крім того, окупанти завдали удару поблизу залізничної станції перегону "Носівка-Ніжин", розташованої у Чернігівської області.

А вже 9 жовтня росіяни атакували залізницю в Сумській області. Тоді повідомлялося про зміни маршрутів, які торкнулися як регіональних, так і приміських та дальніх поїздів.

Генеральний директор "Укрзалізниці" Олександр Перцовський повідомив, що російські сили щоночі запускають 6-7 ударних дронів-камікадзе "Шахед", спрямовуючи їх на локомотиви.

Наразі противник продовжує удари по українській залізниці з метою обрізати сполучення з прифронтовими територіями, зокрема Сумщиною та Чернігівщиною.

Ворог має на меті заблокувати основні маршрути, а також намагається заблокувати резервні.

Окупанти чітко продумали свої дії, і їхня операція має комплексний характер, при якій ставиться одразу кілька завдань, причому вона має комбінований характер.

Алгоритм дій та розрахунків ворога у посиленні обстрілів житлових кварталів великих міст, перш за все міст-мільйонників Харкова, Дніпра та Одеси, що викликає паніку місцевих жителів та бажання покинути місто.

Одночасно ворог завдає ударів по залізничній інфраструктурі, що робиться одразу з двома цілями:

- унеможливити евакуацію мирних жителів;

- заблокувати перевезення вантажів для Збройних Сил України, що має погіршити їхнє постачання;

Через неможливість залізничних перевезень евакуація біженців та постачання ЗСУ переміститься на автошляхи, де обидва протилежні потоки (на схід і на захід) зіткнуться і неминуче спричинять затори на дорогах, що знову ж таки погіршить постачання військових.

Своєю чергою, згідно розрахунків противника, через неможливість евакуації біженці залишаться в містах, що призведе до наростання хаосу в них, падіння морального духу жителів та військових.

Окупанти розраховують, що така ситуація одразу погіршує становище на передовій за рахунок зниження обсягів постачання ЗСУ.

На думку військового аналітика Владислава Селезньова, противник розуміє, що від наявності ресурсів на полі бою залежить успіх. "Відповідно ворог намагається максимально сповільнити рух військових ешелонів, в тому числі тих, які забезпечують наші Сили оборони на різних ділянках фронту", - зауважив він.

Таким чином, метою окупантів є залізничні станції, мости через ріки, залізничні тунелі, а також електричні станції, які забезпечують тягловою силою нашу електричну мережу, яка, своєю чергою, живить електровози.

Своєю чергою, за задумом окупантів, мирне населення через неможливість проведення евакуаційних заходів і обстріли цивільної інфраструктури буде чинити додатковий вплив на керівництво країни, щоб посадити за стіл переговорів на вигідних для рф умовах.

Нагадаю, слідом за ударами по залізничній інфраструктурі країна-окупантка переключилася на атаки по енергетичній інфраструктурі України.

За повідомленням Міненерго, вранці 13 жовтня були вимушено застосовані аварійні відключення електроенергії у Харківській, Сумській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій (для промислових споживачів) та Кіровоградській (частково) областях.

Також у Чернігівській області місцевим обленерго застосовано погодинні відключення.

Д. Снєгирьов

08/10/2025

Не заяви, а дії: адміністрація Трампа продовжує послаблювати росію через підтримку України.



Днями Президент США Дональд Трамп заявив, що Київ може повернути собі всі тимчасово окуповані території і розглядає можливість надання йому крилатих ракет Tomahawk для завдання ударів на великі відстані.

Варто зауважити, що військово-технічна підтримка України не припинялася ні на день, попри відповідні заяви представників Білого дому і повідомлення ЗМІ. Йдеться і про обмін розвідданими, і про іншу військово-технічну співпрацю.

Наразі Сполучені Штати проводять політику фактичної ізоляції російської федераці на пострадянському просторі.

Це зокрема події на Кавказі. Мирна угода між Вірменією та Азербайджаном. Це і позиція щодо Казахстану, а це країна ОДКБ. Примітно, що саме Казахстан фактично започаткував збільшення видобутку нафти всупереч рішенням країн ОПЕК. Що привело до падіння ціни і, відповідно, до багатомільярдних збитків країни-окупанта. Це і події в Білорусі, Молдові тощо. В концепції цих дій Сполучених Штатів ключова роль відводиться і Україні. В моменті якраз послаблення російської федерації.

Бо якщо навіть проаналізувати успішні удари українських Сил оборони по нафтопереробних підприємствах, а також по законних військових цілях на території рф, то без обміну розвідданими, при чому в режимі онлайн, це було би неможливо.

Зауважу, що Білий дім послідовний у своїй політиці навіть під час розгортання штандауну у США (призупинення роботи частини державних структур), який теоретично може вплинути на перебіг військово-технічної співпраці з Україною.

Наголошую, слід звертати увагу не на заяви, а на дії Вашингтону.

Передислокація ядерного арсеналу на території Великобританії вперше з 2008 року. Передислокація атомних ядерних човнів до берегів Росії. Стратегічні бомбардувальники B-2 над головою російського диктатора під час його візиту на Аляску для зустрічі з Трампом.

Розміщення морських патрульних літаків ВМС США P-8 Poseidon, призначених для виконання протичовнових, протиповітряних і розвідувальних місій, в Північній Європі відбувається в той час, коли НАТО посилює свою оборону в Балтійському регіоні на тлі російської загрози підводним кабелям і трубопроводам і підозрілої активності безпілотників в Польщі, Данії та Норвегії.

Постійне розгортання військових сил США на підтримку НАТО, включно з есмінцями, які наприкінці серпня працювали поблизу російського арктичного регіону, слідує за різкою зміною позиції президента Дональда Трампа щодо російсько-української війни.

Крім того, зараз біля берегів Данії знаходиться надсучасний авіаносець Сполучених Штатів, даючи чітко зрозуміти росіянам подальший розвиток подій і в моменті ескалації напруги в Балтійському морі, і в повітряному просторі країн Європи.

Тобто, твердження, що США не змінили характер практичних дій щодо росії — це абсолютний нонсенс. Це відверта інформаційна качка, запущена західними ЗМІ, я не виключаю, що з легкої руки російських спецслужб.

Щодо подальших дій США на підтримку України, то обмін розвідданими відбувається постійно. Я ще раз наголошую — 24/7 в режимі онлайн. Крім того, Сполучені Штати розширюють номенклатуру засобів ураження американського виробництва, зокрема для ударів по території росії.

Зокрема, ракети ERAM з дальністю ураження 450 км. Але основне — це їхня кількість, яку передадуть Україні, — 3300. Тобто порівняно з ракетами ATACMS, дальність ураження яких 300 км, — це революційний прорив. Можлива передача чи то ракет Tomahawk, чи то Barracuda, які трохи менші за дальністю ураження, є серйозним аргументом для примусу російської федерації до миру.

США не просто змінили риторику відносно рф, вони перейшли до грубого військово-політичного тиску. Назвавши Росію "паперовим тигром", Трамп дав зрозуміти її роль на світовій геополітичній мапі.

Досить чітке приниження. Трамп чітко сказав: "Я втомився від путіна, від його невиконання своїх обіцянок". А якщо так, то відповідно не тільки риторика міняється, але й конкретика справ.

При цьому застерігаю українців від очікування швидких змін на фронті за рахунок надходжень американської зброї.

Не варто очікувати чергової Wunderwaffe (чудо-зброї), ракети Tomahawk нею не стануть. Так, вони значно послаблять логістику, енергетичні можливості країни-окупанта. Але це не буде та чудо-зброя, яка дасть можливість, скажімо, взимку звітувати про військовий парад перемоги на червоній площі.

Коментуючи слова президента США Дональда Трампа про те, що рішення про передачу Києву ракет Tomahawk певною мірою ухвалене, речник російського диктатора пєсков заявив, що потрібно дочекатися конкретніших заяв Вашингтона у питанні постачання крилатих ракет Україні.

"Що стосується постачань озброєння, спочатку вони відбуваються, а потім вже лунають заяви – принаймні так завжди було за адміністрації Байдена, нам це добре відомо. Цього разу подивимося", – сказав він.

Д. Снєгирьов

03/10/2025

Атаки по газовій інфраструктурі: як рф намагається зірвати підготовку України до зими.



У ніч на 3 жовтня противник атакував за допомогою 416 засобів повітряного нападу, Повітряні сили повідомляють про нейтралізацію 320 з них.

Основний напрямок удару – об'єкти критичної інфраструктури (енергетичного сектору) у Харківській та Полтавській областях. За даними моніторингових каналів, росіяни випустили шість "Іскандерів" у напрямку Лубен та Лохвиці. Ще 20 крилатих ракет випустили по Полтаві, Лубнах, окремих тергромадах Харківщини.

Внаслідок обстрілів на Полтавщині довелося зупинили роботу кількох газовидобувних об’єктів компанії.

Удари по сховищах та розподільних станціях — це не випадковість, а ознака нової тактики Кремля напередодні зими. Такі атаки відбуваються регулярно і мають на меті зірвати підготовку до зими та створити проблеми з газопостачанням для українців під час холодів.

Мовиться про удари по українській газовій промисловісті, яка прямо впливає на виробництво електроенергії. Нещодавно противник атакував підстанції у Сумах, Дніпрі та Херсоні, спричинивши перебої та пошкодження інфраструктури.

Особливо показовим є те, що ці атаки відбуваються напередодні опалювального сезону. Країна-окупант намагається створити додаткові проблеми для цивільного населення, провокуючи хаос і невдоволення діями української влади на всіх рівнях. Фактично це спроба дестабілізувати ситуацію на підконтрольних Україні територіях.

Щодо захисту — прикрити газові сховища та енергетичні об'єкти набагато складніше, ніж військові чи адміністративні будівлі. Це проблема не лише України: аналогічні труднощі відчуває і Москва, коли намагається протидіяти ударам дронів по своїх нафтобазах і газових терміналах.

Надалі можна очікувати, що російські війська активізують атаки по місцях видобутку та зберігання енергоресурсів. Ударів слід чекати по Полтавській області, яка є центром видобутку нафти й газу, а також по західних регіонах, що виконують роль логістичних хабів для транспортування.

На мою думку, українська оборона має діяти більш ніж адекватно — потрібна дзеркальна відповідь.

Якщо росіяни атакують наші енергетичні об'єкти, ми повинні бити по аналогічних цілях у рф. І можливості для цього є: останні події показали, що російська ППО надзвичайно неефективна й не здатна протистояти масованим атакам дронами та аеробалістичними ракетами.

Наразі Україна посилила удари проти російської нафто- газової інфраструктури, прагнучи спричинити дефіцит пального та порушити експорт нафти до Європи. За оцінками західних розвід товариств, зафіксовано рекордно високий показник — понад три десятки ударів українських дронів по російських нафтопереробних заводах, сховищах і трубопроводах.

Утім, такі удари повинні мати не лише військовий, а й символічний характер. Наприклад, удар по Кримському мосту — це спосіб позбавити росіян бажання бити по нашій логістиці. Те саме стосується й атак по урядових кварталах — має бути адекватна відповідь по резиденціях російського диктатора, які також перебувають у зоні досяжності України.

Два роки тому удари по енергетиці змусили українців переживати блекаути. Теоретично, подібне може повторитися із газом. Будь-які удари по сховищах чи розподільних станціях — це серйозний виклик. Ремонтні роботи займають кілька днів, а якщо атаки припадуть на розпал опалювального сезону, наслідки можуть бути критичними. Тож ризик "газових блекаутів" існує, особливо з урахуванням того, що росіяни націлюються саме на сховища та станції, а не лише на місця видобутку.

На думку аналітиків ACLED з питань Європи та Центральної Азії,
удари відбуваються на тлі того, що росія посилює наступ на сході України, попри заяви про готовність до переговорів. Оскільки запаси природного газу в Україні зменшуються напередодні зими, атаки на газову інфраструктуру є частиною ширшої російської кампанії зі змушування України до капітуляції через заподіяння серйозних страждань цивільним — тактики, якої Москва дотримується протягом усієї війни.

Натомість, Україна поступово посилює систему протиповітряної та протиракетної оборони. Наприклад, датський контракт на 8,5 мільярда доларів передбачає закупівлю шести батарей Patriot, що значно підсилить захист енергетичної інфраструктури.


Д. Снєгирьов