Антиквар

06/08/2025

«Антиквар» №141 (№2, 2025): "Геноцид ромського народу під час Другої світової війни"

У партнерстві з Національним заповідником «Бабин Яр», наша редакція взялася за надзвичайно складну та важливу тему — знищення ромського народу в роки Другої світової війни.

Ми створили майже енциклопедичний контекст ромської історії Європи. Від трагічних сторінок геноциду — до культурного відродження. Від знищених таборів у Бабиному Яру — до сьогоднішньої ромської присутності в театрі, медіа, політиці, у лавах Збройних сил України.

Символічним центром випуску стала «Ромська Кибитка» в Бабиному Яру — пам’ятник на місці масових розстрілів. Вона — не лише знак скорботи, а й нагадування про відсутність державного ромського музею, про потребу у збереженні матеріальної культури ромів.

Але ми не лише говоримо про втрати — ми показуємо живу, гідну, сильну ромську присутність. І наполягаємо: вона має бути видимою, визнаною, збереженою.

Щоб замовити журнал телефонуйте:
+38(095) 794 85 09
або пишіть нам у приватні повідомлення чи на пошту- [email protected]

Вартість журналу - 400 грн
Доставка - "Новою поштою" за рахунок отримувача

04/08/2025

«Антиквар» №140 (№1, 2025): «Деренівська Купіль» учора і сьогодні.

«Деренівська Купіль» — не просто велнес-курорт, а унікальний культурний простір, де природа зустрічається з мистецтвом. У його готельних інтер’єрах зібрана масштабна музейна колекція живопису закарпатської школи — від засновників Ерделі, Бокшая, Манайла до сучасного класика Володимира Микити.

Мистецтво присутнє всюди: на території курорту розташовано парк сучасної скульптури просто неба, який гармонійно вписується в дендропарк із рідкісними та ендемічними рослинами. Це місце з особливою повагою ставиться до культурної спадщини, створюючи атмосферу музею під відкритим небом.

Видання знайомить із мистецьким обличчям «Деренівської Купелі», глибоко аналізуючи значення закарпатського живопису та його вплив на сучасне мистецтво.

Поруч із візуальним досвідом тут поєднуються інші аспекти культурного відпочинку — гастрономія як частина нематеріальної спадщини, архітектура у стилі модерну початку ХХ століття, мінеральні джерела та інфраструктура для оздоровлення.

Усе це утверджує курорт як сучасного культурного амбасадора регіону, де мистецтво є не декором, а сутністю простору.

Щоб замовити журнал телефонуйте:
+38(095) 794 85 09
або пишіть нам у приватні повідомлення чи на пошту- [email protected]

Вартість журналу - 400 грн
Доставка - "Новою поштою" за рахунок отримувача

04/08/2025

Указом Президента України Володимира Зеленського від 3 серпня 2025 року № 580 введено в дію Рішення РНБО про застосування персональних санкцій до 15 громадян російської федерації – керівництва провідних російських музейних установ, які активно залучені до впровадження антиукраїнської політики у музейній сфері.

Ініціатива була підготовлена Міністерством культури та стратегічних комунікацій України спільно з Українським національним комітетом Міжнародної ради музеїв (ICOM) та громадською організацією «Рада економічної безпеки України».

15 липня 2025 року Уряд України схвалив проєкт розпорядження Кабінету Міністрів № 714-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Санкції було застосовано до керівництва низки музейних установ російської федерації, зокрема Державного Бородінського військово-історичного музею-заповідника, Російського етнографічного музею, Державного музею-заповідника «Петергоф», Музею образотворчих мистецтв імені О.С. Пушкіна, музеїв-заповідників «Куликове поле», «Острів-град Свіяжськ» та «Тархани», а також Центрального музею давньоруської культури і мистецтва імені Андрія Рубльова, Оренбурзького обласного музею образотворчих мистецтв, Чуваського національного музею, музею-садиби Л.М. Толстого «Ясна Поляна» та інших. Частина осіб також входить до складу керівних органів Спілки музеїв росії, президії ICOM росії та громадських структур, які сприяють просуванню окупаційної культурної політики рф.

🗣️«російські музеї активно залучаються до безпрецедентної крадіжки української культурної спадщини на окупованих територіях. Йдеться не лише про фактичне вивезення або облік музейних цінностей, але й про спробу повного стирання української культурної ідентичності. Ми активно працюємо над тим, щоб держава-агресор була притягнута до відповідальності», — зазначила т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна.

Детальніше на сайті МКСК🔗

15/07/2025

«Скарби державності» до Дня Української Державності.

15 липня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану презентували унікальний виставковий проєкт «Скарби державності». В основі — історичні артефакти, зокрема середньовічні печатки та матриці з однієї з найбільших сфрагістичних колекцій у світі — родини Шереметьєвих.

11/07/2025

Учора, 10 липня, у Музеї української діаспори відкрилася виставка «УКRАЇNKИ», присвячена 100-річчю заснування Союзу Українок Америки.

В експозиції виставки:
- архівні фото та друковані матеріали, які розповідають про різноманітні активності, які організовували українки в Америці впродовж 100 років,
- а також мистецькі твори — живопис, графіка, скульптура 16-ти українсько-американських художниць різних поколінь.

Серед мистецьких творів є роботи, які вже були у колекції Музею української діаспори, та є нові твори українсько-американських художниць, які з’явилися у музеї нещодавно.

📰 Більше про виставку та про Союз Українок Америки читайте у статті на нашому сайті — https://antikvar.ua/strong-ukrayinky-100-rokiv-lyubovi-i-borotby-strong/

Фото 1 — Марта Гірняк-Воєвідка. Чи ви чули…? 1977 рік.
Фото 2 — Ольга Рондяк. Мотанки. 2018-2025 роки.
Фото 3 — Адріяна Генкелс. Хліб. Папір, акварель, 1996 рік.

Музей української діаспори

10/07/2025

У Музеї Ханенків триває виставка «Бентежні роки. Митці з України в École de Paris». Вона присвячена митцям з України, що входили до спільноти «Паризька школа» (École de Paris).

На сайті LB.ua опублікували інтерв’ю з кураторкою цієї виставки, Ольгою Апенько.

Вона розповіла про роботу над виставкою: задум, підбір творів, спілкування з приватними колекціонерами, особисті відкриття…
Нижче — декілька цитат з розмови.

💬«École de Paris дозволяє говорити і про зв’язок українського мистецтва з європейським контекстом, і про досвід міграції, і про паризьку сцену як лабораторію культурного обміну.»

💬«… спілкування з колекціонерами дало уявлення про те, як окремі приватні особи крок за кроком повертають цілі фрагменти історії українського мистецтва. Більшість робіт, представлених на виставці, ніколи раніше не експонувалися в Україні. Вони фізично перебували поза нашим простором і були втрачені для українського глядача на десятиліття. Майже всі колекціонери, з якими ми працювали, керуються схожою логікою: знайти роботи українських митців на європейському ринку й повернути їх в Україну.»

💬«… ми не знаємо, в якому стані прийде людина. Чи вона захоче читати, чи просто посидіти в тиші серед живопису. Попри широку хронологію, нам ішлося про те, щоб передати той особливий стан, який уявляєш, думаючи про 1920-ті: ніби щойно прокинувся після Першої світової — і тобі шалено хочеться жити.»

https://lb.ua/culture/2025/07/08/685404_kuratorka_olga_apenko_pislya_dvoh.html

У Музеї Ханенків триває виставка «Бентежні роки. Митці з України в École de Paris», присвячена вихідцям з України, що долучилися до створення й розвитку Паризької школи .....

09/07/2025

З 4 липня до 31 серпня у київській галереї «Portal 11» працюватиме виставка, присвячена українському мистецтву 1980-х — початку 90-х років.

Виставка акцентує увагу на «іншому погляді» — нетрадиційному, часом пророчому, який був характерний для мистецтва того періоду.

З 4 липня до 31 серпня у київській галереї «Portal 11» працюватиме виставка, присвячена українському мистецтву 1980-х — початку 90-х років. Виставка запрошує зануритися в у....

08/07/2025

Віктор Сидоренко — художник, що працює з різними медіа: живописом, інсталяцією, фотографією, відео. Також він очолює Національну академію мистецтв України.

Куратор Андрій Сігунцов поспілкувався з Віктором Сидоренком про його велику персональну виставку, що тепер проходить у Молдові, про роль художника в умовах війни, про роботу Національної академії мистецтв України, а також про українську культуру після війни.

Читайте інтерв’ю на нашому сайті. ⬇️

У Національному музеї образотворчого мистецтва Республіки Молдова триває персональна виставка «Час змін і проявлення ідентичності» — масштабний проєкт відомог....

03/07/2025

У період з 1937 по 1939 рік у художньому музеї в Києві був сформований так званий «спецфонд»: зібрані мистецькі твори та архівні матеріали, які не відповідали радянській ідеології і мали бути знищені.

Як проходив цей процес? Кожен музей в Україні отримував «таємне розпорядження»: директор мав сформувати таємну групу з трьох осіб, у яку входив він сам, представник «органів» та «надійний» співробітник музею або художник. Вони мали проаналізувати фонди свого музею, вилучити твори «формалістів», «націоналістів», «ворогів народу» і надіслати їх до київського музею на знищення.

За три роки сформувалася достатньо велика збірка, яка налічувала більше 1 747 позицій. Іноді «одиниця збереження» включала 25 творів (здебільшого це стосувалося графіки, архівних матеріалів, фотографій).

На щастя, багато з цих творів збереглися донині. Дослідження і реставрація робіт зі спецфондів тривала багато років. Нещодавно співробітники Національного художнього музеї України (НХМУ) розмотали з валів та реставрували останні твори. Побачити їх можна на виставці «Спецфонд. Нові дослідження».

Детальніше про цю виставку — на нашому сайті. https://antikvar.ua/strong-spetsfond-novi-doslidzhennya-pro-vystavku-u-nhmu-strong/

Фото 1 — Давид Бурлюк. На пристані, 1927 рік.
Фото 2 — Абрам Черкаський. Ліс. Початок 1930-х.
Фото 3 — Іван Падалка. Збирання помідорів, 1932 рік.

Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine