Fat & Furious

Fat & Furious Ми пишемо критичні статті про кіно, серіали й відеоігри.

"Хітман" моєї мріїМені дуже подобається серія ігор Hitman. Я вважаю її надзвичайно стильною, винахідливою та захопливою,...
06/07/2025

"Хітман" моєї мрії

Мені дуже подобається серія ігор Hitman. Я вважаю її надзвичайно стильною, винахідливою та захопливою, навіть попри те, що багато з ігор мають досить хаотичний геймдизайн і технічні недоліки. І я абсолютно ненавиджу обидві повнометражні екранізації, які вийшли дотепер (до речі, сценарій до обох написав один і той самий чоловік). Час від часу я мріяв про те, якою була б моя ідеальна адаптація франшизи Hitman, якби мені випала нагода її створити. І після деяких роздумів, здається, в мене склалася більш-менш цілісна концепція потенційного ТБ-серіалу, і саме нею сьогодні я хотів би зараз з вами поділитися.
Спершу мушу сказати: я вважаю, що головною помилкою обох попередніх фільмів було те, що вони зробили Агента 47 головним героєм і центром історії. 47-й — класний персонаж для геймплею, але для кіношного сюжету він підходить погано. Він проста людина, котрій важливо лише добре виконати свою роботу. Він рідко має цікаву мотивацію чи внутрішній конфлікт, а навіть коли й має — зазвичай це не йде історії на користь (див. Hitman: Absolution). Тож із самого початку треба вирішити цю проблему: в нашому серіалі 47 — не центральний головний герой. Принаймні спершу. Він радше антагоніст. Монстр, який приходить вбивати людей у кожній серії, та якого усі намагаються зупинити.
Натомість наша історія буде саме про людей, які намагається зупинити або зловити 47-го. Наш головний герой в першому сезоні — це Річард Дандердейл, досвідчений британський шпигун з МІ6. Він високий, м’язистий, має харизматичний голос і вигляд справжнього красеня, хоча вже й не молодий. Не будемо ходити навкруг: це, по суті, такий от наш Джеймс Бонд. А конкретно — Бонд саме у стилі Шона Коннері, тобто він ще й великий егоїст і мізогін.
Річард отримує завдання від своїх начальників розслідувати нещодавнє вбивство великого еміратського бізнесмена шейха Мохаммеда, якого застрелили в казино в Лас-Вегасі разом із ще двома людьми. На перший погляд — звичайна кримінальна розбірка: шейх зустрівся з небезпечним клієнтом, щось пішло не так — і почалася стрілянина. Але Річард одразу відчуває, що справа не чиста. Він колись теж виконував секретні ліквідації по всьому світу, тому може розпізнати постановку, коли бачить її.
У МІ6 скептично ставляться до його версії, а от їхні американські партнери — ні. Вони вже зібрали спеціальну оперативну групу, мета якої — вистежити загадкового вбивцю та тих, хто його найняв. Команда нагадує загін з фільмів Місія: Неможлива і вони також мають купу високотехнологічних гаджетів. Річард має співпрацювати з ними. Він просить перевірити інші недавні смерті впливових осіб, які офіційно були визнані нещасними випадками, але могли б бути роботою того самого кілера. І, як виявляється, список потенційних минулих жертв немалий. Хтось дуже ретельно усуває впливових людей по всьому світу. Серед жертв — великі злочинці, торговці на чорному ринку, військові ватажки, бізнесмени і навіть кілька знаменитостей.
Після додаткового розслідування команда з'ясовує, хто стане наступною ціллю і коли має відбутися вбивство: це російський олігарх/шпигун Віктор Новіков, і кілер, ймовірно, спробує добратися до нього на показі мод у Парижі. Команда вирушає на місце, але Річард, у типово бондівській манері, каже: «Я працюю краще сам» — і діє самостійно.
Як ви могли здогадатися, Віктора Новікова таки вбивають. Але Річарду вдається безпосередньо зіткнутися з убивцею й добре його розгледіти. І це справжній головний герой шоу — Агент 47 в усій красі. Вони б’ються, і Річард програє цей бій з тріском. 47-й дає йому величезного прочухана.
Хочу наголосити: цей Агент 47 — дуже розумний, хитрий і стратегічний персонаж, набагато ближчий до образу з ігор, ніж той якого ми мали у попередніх двох фільмах. Ми не будемо показувати усього цього ідіотського кунг-фу з пістолетами, яке було в Hitman (2007) чи Hitman: Агент 47. Наш 47 завжди уникатиме відкритих сутичок. Він ліквідує цілі здалеку й швидко. Якщо йому доведеться битися віч-на-віч, він буде стратегічно використовувати навколишнє середовище і слабкості супротивника. Він має перемагати розумом, а не просто силою чи вправністю.Тобто, махати кулаками він також вміє, але далеко не на рівні якогось там Джона Віка чи Ітана Ханта. І це ми добре покажемо під час його першої сутички з Дандердейлом.
Річард отримує прочухана, 47-й тікає. І це лише більше зацікавлює Річарда. Тепер у місті з’явився альфа-самець крутіший за нього — і він не може це залишити просто так. Один із них має померти. Тож він проковтує гордість, повертається до співпраці з американською командою і починається глобальне полювання на 47.
За структурою історія схожа на “Вбиваючи Єву” або нещодавній “День Шакала”, де одна частина історії буде про команду, яка полює на кілера, а інша — про самого кілера, який намагається виконати роботу й уникнути переслідувачів. Як і в “Вбиваючи Єву”, поступово ми дізнаємося більше про минуле Річарда, а згодом і про Агента 47, і про ICA (Міжнародну Контрактну Агенцію), на яку він працює.
За настроєм і тоном серіал буде близький до нової трилогії Hitman: World of Assassination — серьезный, приземлений шпигунський трилер але з хорошою порцією чорного гумору. Особливо я хочу зберегти комічний елемент гіперкомпетентності 47-го. У нових іграх є такий от постійний жарт, що Агент 47-й завжди ідеально підготовлений до будь-якої ролі, яку йому доводиться грати, аби лише наблизитися до цілі. Якщо він вдає барабанщика в рок-гурті і продюсер просить його щось зіграти — 47 виконує ідеальне соло, залишаючи всіх без слів.
У нашому серіалі я б дуже хотів зробити адаптацію культової місії Curtains Down з Hitman: Blood Money. 47-й має вбити актора, який грає Каварадоссі в опері Тоска. Він оглушає одного з акторів і переодягається в його одяг, щоб потрапити за куліси. Але під час кульмінаційної сцени його виштовхують на сцену, приймаючи за справжнього виконавця. Він опиняється на сцені перед величезною аудиторією… і починає співати з ідеальним баритоном. 47-й знає Тоску напам’ять, грає роль бездоганно й убиває ціль прямо на сцені під оплески — усе виглядає як частина вистави.
Єдина проблема в цій сцені — я тут швиденько перевірив і, здається, кати не співають у кульмінаційний момент. Співає тільки Каварадоссі. Тож якщо хтось із вас може порадити іншу велику оперу, де один головний персонаж вбиває іншого і перед цим красиво співає — напишіть у коментарях.
У будь-якому разі, коли сезон підходить до фіналу, наша команда оперативників дедалі ближче підбирається до 47-го. Але що далі — то більше в них виникає серйозних сумнівів щодо своєї місії. Бачите, 47-й досі вбивав лише справді поганих людей. Тих, хто активно робить світ гіршим для решти людства. Людей, які зазвичай залишаються недоторканими через свої величезні статки та вплив, людей, що знову і знову уникають покарання за свої злочини.

47-й навіть навмисно уникає жертв серед цивільних, а в кількох випадках, коли має змогу ліквідувати когось із оперативників — не користуються цією можливістю й залишиє їх живими. Тобто, хоча він і є холоднокровним убивцею, у нього дуже суворий моральний кодекс. І той, хто віддає йому накази, здається, має благі наміри. Тим часом сама команда оперативників починає замислюватися над власним минулим: усі вони свого часу пішли в розвідку з надією захищати людей і рятувати життя, а зрештою переважно займалися шпигунством за активістами та прикривали корумпованих політиків. Вони починають думати, що, можливо, найкраще рішення — це просто відступити і дозволити 47-му робити свою справу.

Усі так думають, окрім нашого хлопця Річарда, який хоче довести цю справу до самого кінця. Він — захисник статусу-кво до мозку кісток. Він бачить у 47-му абсолютне зло: загрозу, яку треба знищити будь-якою ціною. У Річарда також багато власних демонів. Як було показано раніше, він теж проводив безліч секретних операцій, повалював уряди, убивав людей тощо. Упродовж шоу його мучать тяжкі нічні жахіття, пов’язані з його минулим. У багатьох сенсах він і 47-й схожі: обидва — професійні вбивці, які чудово виконують свою роботу. Різниця лише в тому, що Річард — вбивця, якого санкціонує держава, а 47-й — вільний агент. Для 47-го вбивство — просто робота, як будь-яка інша. А Річард щиро вважає себе «хорошим хлопцем», який не може чинити зла, навіть коли вбиває людей, про яких майже нічого не знає.

У фіналі все зводиться до останнього протистояння Дандерлея та 47-го. Припустімо, бій відбувається в якійсь ефектній локації — наприклад, на льодовику в Шпіцбергені. Вони б’ються один на один на смерть. Спершу здається, що 47-й програє, бо Дандерлей добряче його лупцює. Але з’ясовується, що це — частина плану 47-го: він просто дає Дандерлею можливість виснажити себе. Урешті-решт 47-й перемагає, але все одно відмовляється вбивати Річарда — адже на нього ще немає контракту. Річард намагається скористатися цим і нишком стріляє в 47-го, але, карма бере своє та крига під ним тріскається — Дандерлей тоне.

Тепер поговоримо щодо акторського складу.
Перш за все — протагоніст, Річард Дандерлей. Якби ми знімали шоу просто зараз, ідеальним кандидатом на цю роль я вважаю Джеймса П’юрфоя. Він має все необхідне: зовнішність, харизму, талант і саме той вік, який потрібен. Але якщо студія наполягатиме на більш відомому акторі — я був би не проти взяти Генрі Кавілла. Цей персонаж доволі схожий на ролі, які він уже грав у «Місія нездійсненна: Фолаут» та «Людина з UNCLE». Та й до того ж, колись Кавілла розглядали на роль Джеймса Бонда — можливо, йому буде приємний такий от подаруночок.

Далі — справжня зірка шоу: Агент 47-й. Я вважаю, що вже існує єдина правильна відповідь на запитання, хто має зіграти його в кіно-адаптації — Марк Стронг. Народ, це ж ідеальне поєднання, і ви всі це знаєте. У Марка Стронга приголомшливий голос, він просто неймовірно крутий, вже зараз виглядає точно як 47-й, грав подібні ролі в минулому й загалом є блискучим актором. Він був би абсолютно ідеальним варіантом.

Хоча, якщо нам не пощастить дістати Марка Стронга, я був би не проти й Девіда Бейтсона — актора, який озвучував 47-го в усіх іграх і чиєю зовнішністю персонаж, власне, й був натхненний.

Останній пункт щодо кастингу: не може бути екранізації Hitman без операторки 47-го — Діани Бернвуд. Я не впевнений, що вона відіграватиме велику роль у сюжеті першого сезону, але з’явитися вона повинна хоча б епізодично. І знову ж таки, для мене вибір очевидний: Дженев'єва О’Райлі, яку ви можете памʼятати за роллю Мон Мотми в Andor. Вона вже зовні майже ідентична до персонажа, має ідеальний акторський стиль, і, як на мене, між нею та Стронгом або Бейтсоном могла б скластися чудова екранна хімія.

Якщо я переконав вас у потенціалі першого сезону, то дозвольте розповісти трохи більше про можливі два наступні. У мене є ідеї для сюжетної арки приблизно на три сезони, яка глибше досліджує темне минуле 47-го та його зв’язок із ICA.

Скажімо, кожен сезон — це свого роду окрема глава з унікальною назвою. Першій главі я б дав назву «Мисливець і жертва» (це посилання на фінальну місію з Hitman: Contracts), а другий сезон називався б «Найнебезпечніша гра» (відсилання до відомого оповідання Річарда Коннелла, яке також згадується у Hitman: Contracts).

Як ви могли здогадатися, цього разу 47=й зіткнеться зі своїм найбільшим випробуванням. Тепер це за ним полюють інші наймані вбивці з усього світу. Скажімо, після подій попереднього сезону Діана і 47-й переступили межу: вони ліквідували когось настільки впливового, що цього вже не можуть проігнорувати сильні світу цього. Тепер ті, хто стоїть за ICA, хочуть отримати голови Діани та 47-й на таці.

ICA в цьому шоу я хотів би зобразити набагато ближче до того, як її подавали в перших чотирьох іграх. Ми знаємо про них дуже мало. Вони фактично ілюмінати, які керують усім і всіма з тіні. Їх зв’язок з Діаною та 47-им дуже загадковий: лише «мертві ящики» в випадкових місцях та зашифровані повідомлення. Вони всюдисущі, невидимі, але впливові. Якщо тобі випадає можливість побачити їх вживу — це означає, що ти вже мертвий. У них немає якогось безглуздого таємного штабу, як у Hitman: Absolution, і вони не надсилають зграї озброєних спецназовців, щоб когось прибрати.

Після подій першого сезону, ICA хоче прибрати будь-які сліди існування 47-го. Це означає ліквідацію не лише 47-го і Діани, а й усіх учасників спецзагону, який вистежував його в першій главі. Тож тепер цим оперативникам доведеться неохоче об’єднатися з 47-м, аби хоч якось вижити в цій ситуації.

Другий сезон буде значно динамічним і насиченішим за перший. Ми побачимо багато напружених, захоплюючих сцен з колорітними кілерами, які полюють за 47-м і його невеликою групою союзників. За духом це буде трохи схоже на Джона Віка 3. Але загальний настрій та атмосфера цього разу будуть значно похмурішими. Я дуже хочу передати атмосферу Hitman: Contracts, яка мала такого більше скандинавського нуару. Умовно кажучи, це буде “Джон Вік 3” у стилі “Дівчини з тату дракона”.

Щодо більш глобального лору і зв’язків із іграми — я би хотів залишити все доволі розмитим і гнучким. Ми виходимо з припущення, що 47-й і Діана вже працюють разом кілька років, і деякі події з попередніх ігор уже відбулися, хоч і в трохи зміненій формі. Наприклад, було б цікаво згадати чи навіть показати спроби 47-го жити життям священика, як це було на початку Hitman 2: Silent Assassin. Ми також можемо глибше розвинути його стосунки з Діаною, яка, по суті, є його єдним другом у світі.

У цьому сезоні 47-й буде трохи трагічним персонажем. Як і в іграх, він — генетично модифікований клон, створений шляхом злиття ДНК найнебезпечніших злочинців світу з метою створення ідеального солдата. І хоча він дійсно надзвичайно вправний у своїй справі, це все, що він уміє. Після втечі від своїх творців він неодноразово намагався жити нормальним життям — і кожного разу це закінчилось психічним зривом. Тому він зрештою й звернувся до життя найманого вбивці. Він цю роботу не ненавидить, але й не отримує від неї особливого задоволення. Усе виконується з механічною точністю. Це одне єдине інтелектуальне навантаження, яке може на деякий час приглушити внутрішню порожнечу в голові 47-го. Саме тому він так сильно захищає Діану, яка й подарувала йому цю кар’єру. А вона, своєю чергою, щиро починає дбати про нього. Для неї він — як трохи дисфункціональний родич, якому просто потрібно трішки підтримки, аби досягти справжнього успіху.

Ще одна річ, яку я хотів би реалізувати в цьому сезоні — це ввести до сюжету багато улюблених персонажів із попередніх частин Hitman. Наприклад, нам обов’язково знадобиться Карлтон Сміт — агент ЦРУ/Інтерполу з ігор, який часто грав роль комічного елементу і якого 47 неодноразово мусив рятувати. Ми можемо вперше показати його ще в першому сезоні, а вже в другому він міг би стати нашим новим головним персонажем: добросердним, але трохи незграбним і кумедним спецагентом, який випадково опиняється в епіцентрі масштабної змови та змушений триматися поруч із 47-м.

Буде дуже весело мати кілька серій, у яких він і 47 сформують щось на кшталт динамічного дуету в стилі «копів-напарникиів». І поки ми про це не забули— давайте запросимо кльового актора на цю роль: Алана Тьюдіка.

Тепер, коли ми встановили, що ICA надсилає всіх своїх найкращих кілерів полювати на 47-го, ми можемо скористатися цією нагодою, щоб ввести в сюжет усіх моїх улюблених найманців з ігор. Отже, поповнюючи склад персонажів, у нас з’являються:
Анджеліка Мейсон і Марк Пурая — подружжя вбивць, які шалено закохані одне в одного… і водночас шалено люблять вбивати людей;
Мейнард Джон — старіючий найманець, у якого буде весела професійна суперечка з 47-м;
Єва — психопатична спокусниця з ножем, яка завжди працює зі шаленим блиском в очах;
Марк Парчеззі — альбінос-уберменш, чиї досягнення майже не поступаються 47-му (можна уявити його як нашу версію Дональда Ґранта з Бондіани);
І, можливо, ми навіть додамо безіменну найманка з різдвяної місії в Blood Money. Тільки доамо їй ім’я і трохи бекґраунду.

У другій половині сезону ICA починає нервувати через те, що їхні найкращі агенти не можуть знешкодити 47-го. Тож вони вирішують найняти ще й приватну військову компанію Testament, очолювану Блейком Декстером. Так, я знаю, що сюжет Hitman: Absolution був не поганим, але Блейк був доволі яскравим антагоністом і заслуговує на другий шанс. Це гіпертрофований, слизький бізнесмен з південної Америки, та він додає історії трохи «ґрайндхаузного», тартінівського духу. Ідеальний другорядний лиходій, якому також можна влаштувати епічну криваву смерть. Можливо, нам вдасться повернути Кіта Карадіна, який озвучував Блейка в грі. Але якщо вже мріяти, то нехай його зіграє Джефф Деніелс, який міг би відтворити персонажа в дусі своєї ролі з нетфліксевського серіалу “Справжній чоловік” (A man in full).

Коли у справу втручається Testament — починається справжнє пекло. Якщо агенти ICA хоча б намагалися діяти тихо і непомітно, то найманці Testament — це здебільшого скажені бойовики, які перетворюють будь-яку локацію на зону бойових дій.

Саме тут ми також вводимо Святих — групу жінок-кілерів у вбранні монахинь, вперше показаних у Hitman: Absolution. Я змінюю їхню приналежність: у нашій версії вони працюють безпосередньо на Блейка Декстера, а не на ICA, як це було в грі — бо мені ніколи не здавалося логічним, що така дивна й надто показна група могла бути агентами ICA. Але вони ідеально вписуються в шалену банду Декстера.

Додатково ми вводимо Санчеса — велетенського охоронця Блейка з тієї самої гри. У нашій версії він жертва наукових експериментів: ще дитиною його піддали ін’єкції сироватки X-9, яка мала створити «суперсолдатів». У цьому він дещо схожий на 47-го — ще одна цікава сюжетна паралель. Проте, якщо в Absolution 47-й переміг Санчеса на рингу без особливих труднощів, то у версії для ТБ Санчес буде набагато страшнішим суперником. Він майже Термінатор — надпотужний, практично невразливий монстр. Сироватка зробила його м’язи й шкіру настільки товстими, що більшість куль просто застрягають у верхніх шарах і не досягають життєво важливих органів.

Цей персонаж подарує нам багато видовищних бойових сцен. Єдине ускладнення — я досі не можу знайти латиноамериканського актора, який би відповідав габаритам Санчеса з гри. Тож, хоч і з жалем, можливо доведеться змінити його расу та ім’я, якщо не знайдеться відповідна кандидатура. Ще одна ідея — зробити двох таких гігантів із сироваткою X-9: одного, якого Декстер відправляє виконувати «брудну роботу», і другого, якого тримає поряд як охоронця. Тоді ми можемо влаштувати масову бійку за участю 47-го та інших героїв, де всі зрозуміють, наскільки важко цього гиганта вбити. А коли 47 зустріне другого велетня, ми зробимо невеликий сюрприз: 47 знищує його майже миттєвоі — скажімо, скидає на нього піаніно чи щось подібне. Після бійки з попереднім велетнем 47-й зрозумів, що на такого красеня вже краще одразу кидати важку артилерію.

Можливі актори на роль цих двох гігантів: Олів’є Ріхтерс та Даліп Сінгх.

Остання ідея для другого сезону: можна завершити його реконструкцією сцени похорону з Hitman: Blood Money. Це було б досить символічне завершення.

Далі — третій сезон, який носитиме назву "Хижак найвищого рівня". У мене немає такого детального плану для нього, як для попередніх двох сезонів. Але я точно знаю, що це має бути завершенням всієї трисезонної історії. У цьому сезоні 47 протистоятиме тим, хто створив його.

Його перша мета — вистежити своїх п’ятьох генетичних “батьків”, чия ДНК була використана для створення його самого та інших клонів. Це призведе до фінального протистояння з п’ятим “батьком” та справжнім творцем — професором Отто Вольфгангом Орт-Меєром.

Щоби дістатися до нього, 47 також змушений буде зіткнутися з іншими клонами, створеними під час цих експериментів. Якщо ми хочемо трохи з’їхати з глузду (в хорошому сенсі), то можемо повернути Тімоті Оліфанта і Руперта Френда — акторів, які вже грали 47-го в поперідніх двох кіноадаптаціях. Вони могли б зіграти агентів 48-го і 49-го. Старі Хітмани проти нового — це було б круте, метаіронічне протистояння.

Я також хотів би розширити образ Орт-Меєра. У першій грі він доволі плаский лиходій — просто злий геній, який хоче створити ідеального солдата без зрозумілої мотивації. Але ми можемо зробити його значно цікавішим. Нехай він буде трагічною фігурою — блискучим науковцем, який щиро хоче змінити світ. Він хоче створити ідеального солдата в надії, що той зможе зробити світ безпечнішим, стабільним місцем.
Наприклад, він виходить з логіки навколо існування ядерної зброї: з одного боку, вона має потенціал знищити все людство, а з іншого — вона змушує ядерні держави не нападати одна на одну, бо наслідки були б катастрофічними для всіх. Іншими словами, Орт-Меєр вірить, що ідеальний солдат може стати загалом корисним явищем, якщо його використовувати з правильними намірами.

Можливо, Орт-Меєр — це і є таємничий клієнт, який замовив усі ті гучні вбивства у першому сезоні. Це був тест — перевірка, чи здатен 47 дістатися до будь-кого, незалежно від їхнього впливу та охорони. І тепер, коли 47 успішно склав іспит, прийшов час замінити його новою, досконалішою версією..

З такими змінами фінальне протистояння між Орт-Меєром і 47-м можна зробити по-справжньому меланхолійним. Орт-Меєр буде майже як відсторонений батько: він гордий досягненнями свого “сина”, але водночас абсолютно не бачить у ньому людину.

Мені завжди здавалося, що фінальні кадри Hitman: Codename 47, де головний герой кладе Орт-Меєра в могилу посеред величезної білої порожнечі — це дуже сильний візуальний образ, якому бракувало емоційної ваги. І я б хотів це виправити.

І на цій ноті я завершую цей пітч екранізації Hitman у форматі телесеріалу. Я міг би заглибитись у ще більше деталей — окремі сюжетні повороти, музику, оформлення відкриваючих титрів тощо. Але, гадаю, наразі сказано достатньо.

Що ви думаєте? Це звучить як крута ідея для шоу? Ви б таке дивилися? І якщо ви теж фанати гри — як вам здається, чи це гідний спосіб адаптувати ці ігри у форматі серіалу? Напишіть у коментарях. Також дайте знати, чи було б вам цікаво почути ще ідеї щодо гіпотетичних фільмів і серіалів — бо ця задумка точно не єдина, що крутиться в моїй голові.

Слухайте, є така от тема: у Арсенія вже якийсь час крутиться в голові ідея для такої от потенційної кіноадаптації серії ...
05/07/2025

Слухайте, є така от тема: у Арсенія вже якийсь час крутиться в голові ідея для такої от потенційної кіноадаптації серії ігор Hitman.
Якби він написав щось типу статті-опису цієї ідеї, такий от собі пітч, вам було б цікаво це прочитати?

Вільнюк. Денис Вільнюк. Отже, щойно з'явилася несподівана новина: наступний фільм про Джеймса Бонда знайшов собі режисер...
26/06/2025

Вільнюк. Денис Вільнюк.

Отже, щойно з'явилася несподівана новина: наступний фільм про Джеймса Бонда знайшов собі режисера. І цим режисером буде Дені Вільнев, відомий усім за попередні дві частини "Дюни" а також стрічкам "Той, що біжить по лезу 2049", "Прибуття" та іншим.
Це цікава новина. По-перше, приємно знати, що новий фільм про Бонда взагалі буде. Бо, як відомо, права на франчайз придбали Amazon, після чого Барбара Брокколі та Майкл Дж. Вілсон, які були продюсерами франшизи ще з "Золотого Ока", відійшли від керма. Були чутки, що можливо Амазон захоче перетворити Бонда на черговий свій телесеріал для стрімінга, але, здається, чутки не виправдалися. Поки що.

По-друге, якщо ви пам'ятаєте наш довжезний Бондафон, то можете пригадати, що, зазвичай, фільми про Бонда завжди робили такі от режисери другого плану. За двома винятками, Бонда майже ніколи не знімав великий, артистичний режисер з характерним авторським стилем. Це завжди була робота для ремісників світу кіно. А тепер, здається, з цією традицією покінчено і тепер Бонда робитиме художник з великої літери. Сподіваюся, це також означає, що йому дадуть потрібний йому контроль над стрічкою.
Також сподіваюся, що Вільнев притягне з собою оператора Роджера Дікінза, з яким він зробив кілька своїх попередніх хітів і який також був оператором "Скайфолу" (найкрасивіщого з усіх фільмів про Бонда). Це була б бімба.

Але я трохи не певний, що Вільнев є найкращим кандидатом саме для Бонда. О так, Вільнев вміє зробити дуже красиво і атмосферно, але екшон в нього ніколи не був сильною стороною. Хоча, можливо, це йому не завадить. "Скайфол", технічно, теж був не суперським в плані екшону, але витягував цей момент красою того, що відбувалося на екрані.

Ну і хочу попередити, що можливо Вільнев не досидить у цьому кріслі до самого кінця. Двадцять п'ятий фільм про Бонда, який пізніше став "Не часом помирати", довгий час мав знімати Денні Бойл ("28 років по тому"), але зрештою він пішов з проекту через "творчі розбіжності". Тож не факт що Вільнев все ж зробить свій Бонд-фільм, але хтозна.
А що ви думаєте про цей анонс? Хто, на вашу думку, був би кращим кандидатом на пост режисера наступного Бонда?

Джеймс Ганн підтвердив, що почалася робота над новою версією Диво-Жінки. І ми вже знаємо, що в головній ролі буде не Гал...
12/06/2025

Джеймс Ганн підтвердив, що почалася робота над новою версією Диво-Жінки. І ми вже знаємо, що в головній ролі буде не Галь Гадот. Що мабуть добре, бо будемо відверті, вона не дуже хороша акторка.
В соцмережах вже люди спекулюють хто може стати наступною Диво-Жінкою на великих екранах.
Головною фавориткою зараз є, здається, Адріа Архона, відома своєю роллю Бікс в серіалі "Андор". Вона на світлині зверху
Особистою фавориткою для Арсенія є Меган Гейл (на світлині знизу). Ви можете її пам'ятати як Валькірію з "Дороги Гніву". Власне, вона вже колись мала грати Диво-Жінку у "Лігі Справедливості" яку збирався зробити Джордж Міллер ще у 2008-му році, але той проект накрився.
Ну і скоріше за все мрії Арсенія не реалізуються, бо Меган Гейл вже все ж 49 років, а Ворнери напевно хочуть на роль когось хто точно зможе грати цю героїню ще наступні років 20, якщо не більше (як нам показує досвід з Хью Джекманом).
А кого ви б хотіли побачити в ролі майбутньої Діани Принц/Диво-Жінки?

Давайте зробимо сьогодні щось таке от легке та прикольне. У Арсенія є трохи вільного часу і він в настрої побалакати про...
11/06/2025

Давайте зробимо сьогодні щось таке от легке та прикольне.
У Арсенія є трохи вільного часу і він в настрої побалакати про відеоігри.

1. Це був або Golden Axe, або Dangerous Dave, котрі батько припхав на старому компі.
2. Пейдж з Beyond Good and Evil.
3. Sleeping Dogs. На мій погляд це краще усіх ігор серії GTA та їм подібних.
4. EYE: Divine Cybermancy. Навіть важко сказати що аж так "подобається". Але чомусь час від часу граю у це знов.
5. Глоттіс з Grim Fandango
6. Мад з оригінальної Gothic.
7. Кім Кітсурагі та Рафаель Косто.
8. Точно саундтрек до Transistor, від Даррена Коба.
9. В мене якось помер хлопчик від в Pathologic 2 і я від цього був в депресії цілий тиждень. Але технічно це сталося системно, тож це не зовсім "сцена". Якщо вже говоримо про сцени які реально були створені, то мабуть сцена з медведиком в Divinity: Original Sin 2.
10. Мабуть Metal Gear Solid V: Phantom Pain. Або Байонетта.
11. PlayStation 3. Досі маю і з нею пов'язано багато теплих спогадів.
12. Genesis Noir. Вона простенька, цікава та може реально змінити вам погляд на життя
13. Fallout: New Vegas.
14. Зараз нічого такого не маю. Останнього разу мабуть це був екран вибору рівня з Dungeon Keeper.
15. Скріншот кину в коментарях. Це просто мод Diamond Dragon до першого Думу 🫣
16. Не певний щодо найкращих, але в Clocktower 3 просто неймовірно божевільні катсцени, дяка кінорежисеру Кінджі Фукасаку.
17. Леді Дімітреску
18. Донкі Конг
19. Картинка в коментарях. Я б із рідістю пожив в таборі з Психонавтів. Хоча це й небезпечно.
20. Spectacle Fighter (або Character Action, як його деякі називають). Тобто ігри типу Bayonetta, Devil May Cry, Godhand. Обожнюю цей жанр. Колись хочу написать щось типу серії статтей досліджуючх історію цих ігор.
21. Мабуть Disco Elysium
22. God of War (2018)
23. The Last Guardian
24. Перший Fallout
25. Red Dead Redemption 2
26. Jagged Alliance 2 (Час виносити сміття!!!)
27. Битва за фортецю в моді X-Piratez для оригінального Xcom.
28. Media Molecule. Вони усе роблять дуже правильно і наче їхня студія має чудову культуру.
29. Cruelty Squad
30. Divinity: Original Sin 2

10 анімаційних творів для дорослих, які варто подивитися замість «Любов, смерть + роботи»Народ, я зробив жахливу помилку...
05/06/2025

10 анімаційних творів для дорослих, які варто подивитися замість «Любов, смерть + роботи»

Народ, я зробив жахливу помилку. Я вирішив провести вільний вечір за переглядом нового четвертого сезону «Любві, смерті + роботів». І от скажіть, чому я це постійно роблю? Чому щоразу, як виходить новий сезон, я знову даю цьому серіалу шанс? Це вже схоже на токсичні стосунки. Я сподіваюся, що цього разу буде інакше — і щоразу розчаровуюсь.

Я дав цьому сезону шанс лише за умови, що одразу перемикаюся на іншу серію, щойно стане нудно або з’явиться щось справді огидне. У результаті я зміг подивитися від початку до кінця лише один епізод — «400 хлопців» (так, той самий, який заснований на оповіданні Марка Лейдлоу, автора сюжетів до відеоігор Half-Life).

Із 45 серій цього антологічного проєкту лише дві, так — ДВІ, я б назвав вартими уваги. Решта — або такі собі, або відверте мізогінне сміття, створене з метою шокувати глядача.
Так, мене це дратує, чорт забирай. Я щиро вірю в силу анімації як мистецтва. Анімація — це не тільки для дітей. Вона цілком може досліджувати дорослі теми: сексуальність, травму, насильство, війну тощо. Але «Love, Death + Robots» — це не про це. Так, там є технічна майстерність, там працюють топові художники. Але сюжетно — це переважно інфантильна маячня, яка вдає з себе щось «доросле», використовуючи свій дорослий рейтинг для нескінченних жартів про члени і демонстрації цицьок кожні п'ять секунд.

Мене обурює це марнування потенціалу. І єдина річ, гірша за це — це «Secret Level» на Amazon Prime, зроблений тими ж людьми, що не дивно. Якщо «LD+R» ще погано і неприємно, то «Secret Level» — це ще й нестерпно нудно.

Тож досить із мене. Я зроблю вам послугу: ось список з десяти крутих анімаційних проектів для дорослих, які варто подивитися замість цього бездушного лайна.
Сьогодні у вас — спеціальний випуск «Товстих і злих»: рекомендації, написані виключно з чистої ненависті.

В новому сезоні “Любві, смерті + Робтів” десять серій, так? Окей. Тоді й ми знайдемо десять альтернатив кожній з них. Погнали.

10. The House

Почнемо з чогось знайомого. “The House” — це анімаційна антологія, яку ви можете пам’ятати як мій вибір найкращого фільму 2022 року. Вона складається з трьох історій, знятих у техніці стоп-моушн анімації. Дві з них — це горори, а третю найкраще описати як емоційну драму. Усі три — візуально бездоганні.

Перша історія зрежисована Еммою де Сваеф та Марком Джеймсом Роелсом — бельгійським дуетом, якого я вважаю одним із найкращих у сучасній анімації. Я давно фанатію від їхніх робіт, і скажу, що саме їхній сегмент — найсильніший у всій антології: дуже захопливий і реально моторошний.

Другу частину зняла шведська аніматорка Нікі Ліндрот фон Бар, з якою мені довелося змагатися за головну нагороду на фестивалі Animator у 2018 році. Вона тоді, здається, посіла друге місце.

Як би там не було, всі три історії — це справжні шедеври, і кожна з них варта вашого часу.

Де дивитися: антологія доступна на Netflix.

9. Mind Game (2004)

Це японська анімаційна комедія для дорослих. Кіно дуже дивне, і його не так просто описати словами. Якщо коротко — це історія про групу друзів, які опиняються в дуже поганій ситуації після сутички з гангстерами в ресторані. Все це переростає у скажену погоню, що, зрештою, приводить героїв… усередину живота кита.

Фільм сповнений шаленого гумору, і може скластися враження, що це все, на що він здатен. Але ні — режисер Масаакі Юаса має талант поєднувати інфантильність з глибокими ідеями. Ви й гадки не маєте, куди ця стрічка заведе вас далі. Останні 10 хвилин фільму — це щось надзвичайне. Сцена, яка буквально святкує життя в усій його красі. Я не буду спойлерити. Просто подивіться самі.

І знаєте, що найкраще?

Де дивитися: на YouTube, безкоштовно! Так, серйозно! Studio 4°C, яка зробила цей фільм, виклала його у повному обсязі на своєму офіційному каналі. Не гайте часу — хто знає, скільки він там ще провисить.

https://youtu.be/J1Ir97zpJrw?si=dqyk48L4sbx6OYUL

8. World of Tomorrow

Це екзистенційна науково-фантастична драма, створена режисером і аніматором Доном Херцфельдом — ще один чуваком, якому я програв нагороду на одному з анімаційних фестивалів. Я зараз говорю про це так, ніби ми з Херцфельдом чи Нікі фон Бар — на одному рівні. Наче ми з ними Він Дизель і Пол Вокер, які мовчки кивають один одному після перегонів. Ні. Дон і Нікі навіть не знають, що я існую.

"World of Tomorrow" має доволі простий і абстрактний стиль анімації, особливо у порівнянні з попередніми творами, але не варто недооцінювати його. Усього за 16 хвилин Херцфельд розкриває більше цікавих, фантастичних концептів, ніж "Love, Death + Robots" змогло втиснути у всі свої чотири сезони.

Але попереджаю одразу: роботи Херцфельда — сумні. Місцями аж депресивні. Так, там є гумор, але більшість його фільмів можуть спокійно змусити глядачів розплакатись. Не все в цьому списку буде веселим і прикольним.

Де дивитися: перший епізод, який просто називається “World of Tomorrow”, є у вільному доступі на YouTube.
Ще є другий і третій епізоди — їх можна купити або орендувати на сторінці Херцфельда у Vimeo. Всі три — чудові. Особисто мені найбільше подобається перший, другий є трохи оптимістичним за решту, а третій містить такі ігри з мандрівками у часі, що Крістофер Нолан би почервонів. Але кожна частина — доволі самодостатня історія, тому можна дивитися у будь-якому порядку.

7. The Gaslight District: Pilot

А давайте тепер трохи більш нішеве, ага? The Gaslight District — це готична кримінальна драма про мертву сімейку, яка виживає після кінця світу шляхом брехні, крадіжок і маніпуляцій. Це незалежна короткометражка з крутою 3D-анімацією, яскравим дизайном персонажів і дуже темним гумором. Так, це лише пілот для потенційного серіалу, але вже сам по собі він вартий уваги. Це світ, який аж пашить потенціалом.

За стилем і тоном — це ніби скажене дитя Ральфа Бакші та Тіма Бертона: похмуре, викручене, зухвале, жорстоке. І, на відміну від попередніх трьох пунктів, це точно не “високе мистецтво” — але й не повинно ним бути. Це чудова робота хворобливої уяви, і цього достатньо.

Де дивитися: безкоштовно на YouTube.

6. Carol & the End of the World

Мій особистий фаворит. Справжній прихований скарб.

Зав’язка: до Землі стрімко наближається таємнича планета. Зупинити її неможливо, і коли вона прибуде — це буде кінець усього живого. Що ж роблять люди? Живуть на повну. Замість того, щоб поринати в безумство і перетворюватися на мародерів у стилі Шаленого Макса, вони здійснюють свої найсміливіші мрії, закохуються — коротше, беруть від життя все. Всі, крім однієї людини — Керол, жінки, яка ніяк не може знайти собі місце в цьому новому світі суцільного гедонізму.

Цей серіал водночас дуже оптимістичний і глибоко меланхолійний. Мені подобається, що він показує людей кращими, ніж вони є, навіть перед лицем апокаліпсису. Це дуже свіжий погляд на жанр. Але він також досліджує тему смертності й загальної мети життя. До того ж серіал неймовірно чарівний, і я просто обожнюю голос Керол у виконанні Марти Келлі.

Де дивитися: на Netflix.

5. Pluto
Повертаємося до світу японської анімації. Pluto — це восьмисерійне OVA, створене за мотивами однойменної, надзвичайно успішної манґи Наокі Урасави. В основі сюжету лежить арка “The Greatest Robot on Earth” з манги Astro Boy Осаму Тедзуки, а назва серіалу походить від імені головного антагоніста тієї історії.
Я трохи спрощу, але Pluto можна назвати японським еквівалентом “Вартових”. Це дуже різні твори, але між ними є цікаві паралелі. Обидва — глибока, філософська деконструкція жанру: “Вартові” переосмислюють супергеройщину американських коміксів, Pluto — героїв науково-фантастичної манґи. В основі обох — сюжет про загадкові вбивства. Обидва твори переносять фантастичних персонажів у складні, реалістичні обставини (Вартові досліджують війну у В’єтнамі, Pluto — війну з терором та вторгнення в Ірак). Обидва твори серйозні, філософські й політичні. Хоча, варто сказати, Pluto все ж здається трохи оптимістичним, хоча й веселим його теж важко назвати.
Манґа Pluto — блискуча. Один із найкращих творів в історії коміксів. Якщо вас хоч трохи цікавлять комікси — ви повинні це прочитати. Хай кількість сторінок вас не лякає — сюжет настільки захопливий, що ви прочитаєте всю мангу за кілька днів, якщо не годин. Але якщо вам більш до вподоби аудіовізуальний формат — не проблема. Кілька років тому Pluto екранізували як 8-серійну OVA, яку можна подивитись на Netflix. Це дуже точна адаптація і вони усе дуже якісно перенесли на екрани.
Я б усе ж сказав, що манґа трохи краща. Але й аніме чудове й точно варте уваги. Якщо хочеться серйозного, похмурого, атмосферного детективу в аніме-форматі — Pluto саме воно.

Де дивитися: Netflix.

4. Midnight Gospel

Час для справжньої дивини. Я знаю, що вже не раз називав попередні серіали дивними, але цей — дивний в кубі.

Midnight Gospel — це незвичайне анімаційне шоу. Насправді, воно складається з реальних інтерв’ю, взятих із подкасту The Duncan Trussell Family Hour. В серіалі є певна загальна сюжетна рамка: головний герой на ім’я Кленсі живе у фантастичному світі, де він за допомогою комп’ютера подорожує до симульованих планет, на яких він знайомиться з їхніми химерними мешканцями та бере в них інтерв’ю для свого "спейскасту" (по суті — подкаст, тільки в космосі). Я ж попереджав — буде дивно.

Ще більше дивності додає те, що хоча персонажі в шоу вигадані, самі інтерв’ю — цілком реальні. Тобто після початку розмови між героями виникає своєрідний рассинхрон: сюжет на екрані показує щось одне, а звукова доріжка розповідає про щось інше. Наприклад, у першій серії події відбуваються на тлі зомбі-апокаліпсису: Кленсі бере інтерв’ю в місцевого президента. Але як тільки починається розмова, це вже насправді не президент, а справжній чоловік на ім’я Дрю Пінскі, який спілкується з Данканом Трасселом (ведучим подкасту й водночас голосом Кленсі). Їхній діалог — не про сюжет епізоду, а про реальні речі: наприклад, небезпеку вживання наркотиків. Тож епізод стає своєрідною візуальною медитацією на тему цієї розмови. Це може бути трохи складно для сприйняття — адже доводиться паралельно стежити і за абстрактними подіями на екрані, і за змістом глибокої бесіди.

Але воно того варте. Розмови майже завжди дуже цікаві, глибокі й змушують задуматися. Деякі серії — легкі та кумедні, інші можуть (і точно змусять) заплакати. Особливо фінальна.

Анімація, хоч і є доволі простою у технічному сенсі, переповнена візуальною фантазією — тут є образи та дизайни, яких ти більше ніде не побачиш.

На жаль, шоу закрили після лише одного сезону. Дуже прикро, адже концепція мала величезний потенціал — ми могли б отримати ще багато годин цих сюрреалистичних розмов. Але, натомість, чомусь маємо аж чотири сезони того іншого поганого анімаційного серіалу (який, певно, ще й коштував у 50 разів дорожче ніж один сезон “Midnight Gospel”). Проте навіть один єдиний сезон Midnight Gospel завершився доволі повноцінно, як на мене. Якщо вам до вподоби експериментальна анімація — зацініть цей серіал.

Де дивитися: Netflix.

3. Captain Laserhawk: A Blood Dragon Remix

Добре, давайте ще одне шоу на Netflix, перед тим як перейдемо до справді маловідомої анімації.

Captain Laserhawk — це екшн-кіберпанк телешоу, в якому зібрані персонажі з різних популярних відеоігор Ubisoft. Тут можна побачити Реймена, Джейд і Пей’жа з Beyond Good and Evil, Пейгана Міна з Far Cry 4 та жабу-вбивцю яка мнить себе ассасіном з серії ігор Assassin’s Creed. І всі вони тут співіснують в одному всесвіті. Точніше, це спотворений, викривлений альтернативний всесвіт, де більшість персонажів значно відрізняються від того, якими ми їх пам’ятаємо. Вони вбивають, матюкаються, займаються сексом і роблять всілякі інші приємності

Чи є цей серіал шедевром? Я б так не сказав. Іноді він буває надто злобним і неприємним для мого смаку. Але тут є свої моменти. Це сміливий і ризиковий постмодерністський погляд на цих персонажів і їхній світ, з класною анімацією, захопливими екшн-сценами і пристойною дозою антикапіталістичного месседжу. Мій улюблений момент— головний герой, Дольф Лазерхок, є геєм, і на початку серіалу він у відкритих стосунках з іншим чоловіком. Репрезентація ЛГБТ+ в популярних медіа взагалі досі не є такою поширеною, якою вона має бути (на мою думку). Тож побачити двох закоханих чоловіків на екрані, де це не просто швидко згадується або використовується для образливого жарту — це рідкісна річ. І ці двоє зовсім не приховують своїх почуттів! Вони відкрито демонструють романтику: пристрасно цілуються, займаються сексом, говорять одне одному ніжні слова, при цьому залишаючись крутими і надираючи дупи направо і наліво. Не пригадую, коли востаннє бачив таке у кіно чи серіалах.

Отже, хоча серіал має свої недоліки і може не сподобатися всім, я безмежно вдячний, що він принаймні подарував нам цей маленький гей-роман.

Тепер давайте тихо закриємо очі на той факт, що для рекламування серіалу вони ще й створили гру на Web3 з використанням NFT.

Коротке доповнення: це шоу зробила французька студія Bobbypills, яка створила багато інших дорослих анімаційних короткометражок і серіалів. Деякі з них доступні на YouTube, і якщо вам сподобався Captain Laserhawk, решта їхніх робіт теж варта уваги.

Де дивитися: Netflix.

2. Albatros Soup

Чоловік сходить з корабля. Заходить до ресторану і замовляє суп з альбатроса. Робить один ковток... дістає пістолет і стріляє собі в голову. То чому ж він це зробив?

Це загадка, яку намагалися розв’язати 50 людей, а запис їхніх відповідей було перетворено на цей анімований короткометражний фільм. Цей короткий метр — захоплююче візуальне дослідження того, як люди думають і роблять висновки, із невеличкою дозою сюрреалізму. Попереджаю: цей твір дещо темніший і тривожніший за інші твори у списку. Якщо ви готові до такого, то цей короткометражний фільм вартий перегляду. Він гарний, кольоровий, винахідливий. Я живу заради таких творів. Та анімація, заради якої я ходжу на фестивалі анімації. Такий от стрибок у чиїсь думки, який не отримаєш в інших медіа форматах

Де дивитися: на YouTube, безкоштовно.

1. Paper or Plastic

Останній на сьоогодні, але не менш важливий твір — Paper or Plastic від Нати Метлух.

Абсурдистська сатирична комедія про життя іммігрантів, які застрягли між світами: не зовсім прижившись у новій країні і ставши чужими на своїй батьківщині. Сам короткий метр дуже кольоровий і веселий, але тема тут дуже сумна та серйозна. Цей фільм особливо боляче б’є сьогодні, коли так багато з нас мусили тікати з дому після вторгнення. Він використовує анімацію, щоб виразити почуття, які важко описати інакше: фізичний біль від того, що не можеш вписатися в нове суспільство, почуття самотності і розгубленості у світі, якого не розумієш. Я все це обожнюю.

Де дивитися: на Vimeo, безкоштовно.
Посилання: https://vimeo.com/319979381

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Fat & Furious posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share

Category

Товсті і Злі

Привіт! Ми Товсті і Злі, і ми балакаємо про кіно на камеру. Коли ми не балакаємо про кіно, ми або рятуємо світ, або пишемо кіно, серіали або робимо мультики. Ми скажено обожнюємо супергероїв, комікси, Зоряні Війни, та інші нердські речі. Приєднуйтеся до нас, якщо це звучить весело.

Привет! Мы Толстые и Злые, и мы много болтаем про кино. Когда мы не говорим про кино, мы либо спасаем мир, или сами пишем кино, сериалы или делаем мультики. Мы безумно любим супергероев, комиксы, Звездные Войны и все такое нердское. Присоеденяйтесь к нам, если все это вам интересно.