09/08/2025
У свіжому номері шукайте цікаве дослідження про ПП-ПОСТІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ І ПРОПОЗИЦІЇ З ОНОВЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
автор, науковець з Хмельницького університету права:
"Компанії нового типу – Google, Meta (Facebook), Amazon, Booking.com тощо – отримують мільярдні прибутки у країнах, не маючи жодної матеріальної присутності. Вони взаємодіють із клієнтами через мобільні застосунки, сайти, маркетплейси, аналітичні платформи, штучний інтелект. Цей феномен унеможливлює ефективне оподаткування таких компаній у країні, де вони фактично отримують дохід.
На міжнародному рівні проблему цифрового ПП вперше визнано в рамках Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), запропонованого ОЕСР та «Групою двадцяти» у 2015 р. У Дії 1 цього Плану прямо наголошується на потребі адаптації концепції ПП до реалій цифрової економіки. Рекомендації включають запровадження поняття «значущої цифрової присутності», а також введення нових критеріїв, таких як:
– обсяг доходу, отриманого у країні;
– кількість активних користувачів;
– інтенсивність збору даних;
– характер автоматизованої взаємодії з ринком.
У 2018 р. Європейська Комісія оприлюднила Проєкт директиви про значну цифрову присутність, запропонувавши формалізовані критерії цифрового ПП: понад 7 млн євро доходу, більше 100 тис. користувачів або понад 3000 онлайн-контрактів у державі"
цікаво і впровадження принципів у економіках
"Хоча ці ініціативи ще не імплементовано в усіх країнах ЄС, вони стали основою для перегляду податкових підходів у Франції, Італії, Іспанії, Угорщині.
ПП в українському податковому законодавстві
Визначення ПП міститься у ПКУ. Згідно з п. 14.1.193 ПКУ ПП – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється діяльність нерезидента на території України.
До форм ПП віднесено:
– місце управління;
– філію;
– офіс;
– фабрику;
– майстерню;
– місце видобутку корисних копалин;
– а також представництва, що надають послуги на території України понад встановлені строки.
Загалом вітчизняне законодавство відтворює класичне розуміння ПП, що сформувалося у рамках Конвенцій ОЕСР та ООН. Проте воно досі не враховує особливості цифрової економіки. Наприклад, ПКУ не містить положень про:
– здійснення діяльності через вебплатформи;
– критерії цифрової присутності;
– оподаткування прибутків, здобутих шляхом віддаленої аналітики або збору даних.
Це створює низку проблем на практиці. Так, якщо іноземна компанія веде бізнес в Україні через мобільний додаток або сайт, здійснюючи прямий продаж товарів/послуг, вона може уникнути реєстрації ПП. Фактично така компанія має економічну присутність в Україні, але не несе жодних податкових зобов’язань.
Судова практика з цих питань є фрагментарною. У рішенні ОАСК у справі № 640/12345/21 зазначено, що «відсутність фізичної присутності не звільняє від оподаткування, якщо діяльність має ознаки системності, спрямованості на українських споживачів і генерує дохід у межах держави». Проте подібні прецеденти залишаються поодинокими.
Отже, є нагальна потреба у вдосконаленні національного законодавства про ПП, зокрема з урахуванням цифрового виміру..."
"
У результаті стало очевидно: поняття ПП потребує реформування!
більш детально і про виклики як із реформами виникають, читайте у статті. Номер 7.2025 невдовзі надійде у доступ.