03/06/2025
Страх показувати себе в сторіс — те, про що не всі говорять, але багато хто відчуває
Можна скільки завгодно знати, що треба бути ближче до аудиторії, що сторіс продають, що обличчя викликає довіру…
Але коли вмикаєш камеру — всередині стоп.
👉 “А що сказати?”
👉 “А як я виглядаю?”
👉 “А якщо подумають, що я смішна/дивна/занадто?”
Я не боялась самої камери.
Але мене зупиняла внутрішня критика:
“Тут негарно вийшла”, “Голос якийсь дивний”, “Наче говорю нісенітниці…”
Але з часом я помітила дещо важливе:
🔸 Люди не шукають “ідеальних” — вони шукають справжніх
🔸 Сторіс — це не про красу, це про енергію і контакт
🔸 Найбільше відгуків я отримувала саме тоді, коли була “неідеальною”, але чесною
Це дуже знайомо багатьом. Але знаєш, що допомагає:
✔️ Говорити, як є. Без фільтрів — в прямому і переносному сенсі
✔️ Записати 20 чернеток — і все одно викласти найщирішу
✔️ Змінити фокус: не на себе, а на того, хто слухає
✔️ Зрозуміти: сторіс — це не виступ на сцені. Це просто діалог
Тепер я спокійно вмикаю камеру. Можу записати з машини, з кухні, без макіяжу — бо важливе не “як”, а “що” я хочу сказати.
💬 Якщо ти зараз теж зупиняєш себе, бо “не така” або “не готова” — знай: ти вже достатня.
Залиш в коментарях “+”, якщо ця тема відгукнулась 🥰
