09/08/2025
Екзамен з патофізіології
Це був звичайний похмурий день. Одногрупники турлувалися (як турлуються овечки у вузькому скупчені) в коридорі, щоб зайти ще раз і перездати хоч на куцу трієчку. Я роз’яснював відповіді на екзаменаційні питання своїй дівчині. Вона скаржилася, що я занадто розумний для неї й через це зовсім їй не підходжу.
Було ясно, що цього півріччя підвищеної стипендії ніхто мати не буде, бо ми здаємо найзавальніший предмет. Всі знали, що патологічну фізіологію здати на відмінно неможливо. Проте конкуренція між мною та іншими трьома відмінниками досі зберігалася. Хоч ми попередні два роки йшли без жодної четвірки, інтелектуально я був значно слабший за інших успішників. Словом, мав до кого тягтись і це наповнювало мене адреналіном.
Викладач патофізіології професор Яремко славився надмірною вимогливістю. Здати в нього на 3 було великим успіхом. Найкращим відмінникам треба було дуже постаратися, щоб вигризти четвірку. Кілька років тому одна студентка здала на п’ять і це була велика подія яку довго обговорювали. Викладач завжди казав, що хороші студенти знають на 3, він знає на 4, і лише Бог на 5. (Не викладач, а якийсь викрадач. Викрадач студентських надій та сподівань). Професор відомий ще тим, що за молодості був чемпіоном з боксу.
Нарешті настала моя черга заходити. Відповіді на всі питання добре знав і мені вдалося доволі чітко викласти матеріал. Професор уважно вислухав і давай ставити мені 3. До такого сценарію я був готовий. Знаючи, що він любить коли студенти читають додаткову літературу, я витягнув козирні карти з-під рукава:
– Я читав додаткову літературу! Зокрема двотомник Мойбенка. І щодо нашого питання, то у цій книзі вказано, що саме кишківник виробляє 90–95% всього серотоніну. Себто ентероендокринні клітини кишківника є основним джерелом гормону щастя. Тому кишкова мікрофлора, окрім усього нами згаданого, вагомо впливає на психоемоційний стан людини…
– Добре, але ти не можеш мати 4, бо в мене всі мають 3.
– Задайте мені будь-яке додаткове запитання і я дам відповідь.
– Попрошу мені не хамити, студенте!
– Я лиш відстоюю своє законне право на оцінку.
– Добре. За те, що ви читали допоміжну літературу, ставлю чотири!
– Зачекайте, не пишіть.
– Що?
– Мені потрібна п’ятірка!
– Молодий чоловіче, ви собі занадто багато дозволяєте! – почав кричати викладач піднявшись з крісла – я всім завжди кажу, що хороші студенти знають на 3, я на 4, і лише Бог знає на 5, лише Господь Бог знає на оцінку 5! Думайте, що просите, зараз вліплю двійку і підете на перездачу разом зі всіма!
Враз ми стомилися сваритися і градус напруги впав до нуля. Кабінет залила тотальна тиша. Здавалося, що навіть стіни перестали дихати й професорський стіл завмер на своїх чотирьох ногах. У страхітливій невідомості побілів і без того білий професорський халат. Яремко підійшов до вікна і подивився вдалечінь. Почав згадувати минуле. Його погляд був настільки зосередженим, що за вікном він побачив себе молодого.
– За молодості теж так бився як ти. У всіх сферах життя бився до кінця. Я до речі був чемпіоном з боксу!
Не знаю чому, але в коридор я вийшов дуже сумним. Колеги подумали, що я завалив іспит й вирвали з моїх рук залікову, щоб подивитися. Однокурсники прикрили долонями свої ротові порожнини.
– Боже! П’ять! Андрій як? Як це можливо?
Моя дівчина підійшла, заглянула в мою заліковку, щоб пересвідчитись і кинула мене назавжди прямо там в коридорі, сказавши, що не буде з «такою людиною» більше зустрічатися.
П’ятірка була насправді з довгим мінусом. Але я всім розповідав, що то не мінус, а тире що позначає пояснення суті. Або що це лінія яка вказує дорогу. Лінія, що показує шлях до висот.
