IQ аналітика, Lviv (2025)

28/10/2025

Назар Кісь: Але не слід забувати і про особливе ставлення до варшавських футбольних фанатів з боку правих політиків та навіть влади. Яка неодноразово толерувала таку поведінку, особливо закордоном. Зрештою, поляки обрали футбольного фаната (добре хоч, що не з Варшави) президентом своєї країни. Який, як стало відомо під час виборчої кампанії, особисто брав участь в «уставках» - домовлених хуліганських бійках футбольних фанатів.

25/10/2025

Василь Расевич: Дотепер Америка в цій грі постійно програвала. Втрачала не тільки статус гегемона, але навіть впливового гравця. Тому Трамп, прийшовши до влади, заходився всіма можливими і навіть неприйнятними способами мобілізувати західний світ і намагатися щонайменше «видавити» Китай. І тільки прямі погрози Європейському Союзові у вигляді відмови в захисті та гарантуванні безпеки і зупинці військової допомоги Україні (!), змусили ЄС до певної міри спам’ятатися. Європа надто довго не погоджувалася розірвати зв’язки з країною-агресором Росією, а вже про згортання торгівлі з Китаєм не було й мови. Вона вперто також не хотіла бачити, що Путін Україною не обмежиться. Недаремно ж він створював свій потужний плацдарм у Європі.

21/10/2025

Назар Кісь: Коли відбувається перерозподіл сфер впливу чи банальне наведення порядку (при чому одне не виключає іншого), завжди сторона, що захищається, заявляє про наступ на якісь фундаментальні цінності. Зараз маємо «наступ на місцеве самоврядування», «знищення реформи децентралізації» і все таке. Якби було навпаки, і мер Труханов був на коні, а центральна влада слабкою, то говорили б про «наступ на державність, керованість, єдність, суверенітет і цілісність».

18/10/2025

Василь Расевич: Яскравий приклад: перед виборами Джо Байден так боявся підвищення цін на бензин у США, що заборонив українцям стріляти по російській нафтовій інфраструктурі. Що, як показала сучасна практика, є найбільш дієвим методом ослаблення Росії. А тоді все йшло до того, що першою виснажилася б Україна. І в разі продовження подібної тактики Путін був би за крок до досягнення своєї мети – капітуляції України.

14/10/2025

Назар Кісь: Просідання фондових ринків досі чомусь прийнято вважати чимсь неординарним. Від Дональда Трампа, як від «типового бізнесмена-ріелтора», чекають «комерційної» поведінки. Від «тисячолітньої китайської цивілізації» очікують таємничої далекоглядності. Нічого з цього не справджується, і лише метушня навколо «мирного Нобеля» дозволяє хоч трохи відчути свою інтелектуальну перевагу над сильними світу цього.

11/10/2025

Василь Расевич: Що цікаво, слово «асертивність» набуло останнім часом масового вжитку в середовищі польських правих політиків. За якими, на жаль, потяглося й ліве та ліберальне крило. Змагаючись із правими популістами з «Конфедерації» за голоси виборців, навіть консерватори з ПіС та ліві й ліберали з Громадянської коаліції почали «виправдовуватися» за «надмірну допомогу» Україні.

07/10/2025

Юрій Мариняк: І тут так само закладений парадокс: якщо одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки поспіль, то чому ж ця норма не поширюється на місцеве самоврядування? Встановлення обмеження, скажімо, у три чи чотири терміни здається абсолютно логічним. П’ятнадцять або двадцять років — більш ніж достатній час, щоб реалізувати найамбітніші проєкти. «Вічні» мери, які роками керують містами, неминуче обростають корупційними зв’язками, втрачають зв’язок з реальністю і починають сприймати місто як власну феодальну вотчину. Звісно, їх обирають самі мешканці, але це питання вже виходить за межі права і є дилемою вибору та темою зі сфери соціально-психологічних досліджень або вивчення успішних виборчих технологій.

04/10/2025

Василь Расевич: Нахабною політикою Путін хоче переконати західні країни відмовитися від військової допомоги Україні. Викликати невдоволення у населення тим, що це Україна втягує їхні держави у «несвою» війну. Намагається переконати уряди країн, що потрібно зупинити військову допомогу Україні, щоб притримати щось для власного захисту. Розрахунок, хоча й досить примітивний, але в окремих випадках здатний викликати внутрішню колотнечу в суспільствах.

30/09/2025

Назар Кісь: Не секрет, що найбільше шкоди «білим слов’янам» приніс саме Путін: і віддавши Росію на кормління кадирівцям, і розв’язавши найбільшу європейську війну після Другої світової, що сприяє депопуляції тих, кого він взявся «захищати». Не таємниця також, що росіяни від Пскова до Владивостока не є етнічним монолітом – Москва протягом своєї довгої історії знищувала та уніфікувала не лише неросійські «окраїни», але й цілком самобутні спільноти. Не є незаперечним і твердження, що без централізації росіянам стане гірше, тим більше в сучасних умовах. Бо одне діло – «годувати Москву», особливо, коли сам мрієш туди потрапити, а інше – «годувати Чечню» за посередництва Москви.

27/09/2025

Василь Расевич: У 1946 році Мао Цзедун використав цей вислів стосовно Америки. Мовляв, незважаючи на всю свою військову міць, вона є лише «паперовим тигром», приреченим на поразку. Тобто у китайській традиції та політичній риториці «паперовий тигр» є інструментом знецінення ворога, аби зменшити страх перед, здавалося б, могутньою загрозою.

Таким чином Трамп відплатив Путіну за чорну невдячність, натякнувши на його васальну й повну залежність від Китаю. Іншими словами – ти ніхто і звуть тебе ніяк.

23/09/2025

Назар Кісь: Зараз світ спостерігає черговий акт цього трагіфарсу, коли Москва намагається залякати Східний фланг НАТО, або, висловлюючись мовою противника, «взяти буржуїв на понт». Для цього їм необхідно, як завжди, розколоти Захід взагалі та Європу зокрема.

Стратегій для цього є декілька, але зараз, очевидно, росіяни будуть пробувати десуб’єктивізувати Північ або Схід Європи, Балтику (тобто все, що не Берлін, Париж чи Лондон). А крім цього – вбити клин між Старим і Новим Світом, що неважко, зважаючи на теперішню політику Вашингтону. Щоб зрештою вийти на традиційний пушкінський «спор славян между собою», коли жертва російської агресії залишається з Москвою один на один.

20/09/2025

Василь Расевич: За короткий час Конфедерації вдалося швидко модифікуватися. Позбутися ксенофоба і антисеміта Брауна і усунути відверто проросійського батька-засновника Корвіна-Мікке. Причому зробити це так, щоб в суспільній свідомості ті твердо запамʼяталися «конфедератами». Після чого гору в партії взяли двоє молодих, добре освічених прагматиків – Славомір Ментцен і Кшиштоф Босак. Почався новий відлік в історії донедавна ксенофобської та проросійської партії. Завдяки Ментцену та Босаку, які говорять зрозумілою мовою молодих прагматиків, Конфедерація почала сприйматися як сучасна респектабельна партія.

IQ аналітика

28/10/2025

25/10/2025

21/10/2025

18/10/2025

14/10/2025

11/10/2025

07/10/2025

04/10/2025

30/09/2025

27/09/2025

23/09/2025

20/09/2025

Address

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category