21/02/2025
Ця серія ШІ архітектурних зображень — це не просто візуалізація, а пропозиція нового підходу до меморіалізації, створена в рамках Лабораторії практик меморіалізації платформи .
Меморіальні простори завжди є точками перетину історій, ідей та політичних суперечностей. Одним із таких місць в Одесі є Алея Слави у парку імені Т. Г. Шевченка. Алея формує офіційний канон пам’яті, проте сучасний погляд на історію змушує переосмислити роль у публічному просторі.
Проєктна пропозиція, над якою я працювала, досліджує, як штучний інтелект, ШІ генератор , може допомогти у цій рефлексії: чи можемо ми створювати нові сценарії взаємодії з меморіалами? Чи можливо перевідкрити простір без руйнування, але з глибшим осмисленням? Алгоритми тут працюють як інструменти дослідження, візуалізуючи потенційні майбутні стани місця пам’яті.
Щиро дякую платформі Минуле/Майбутнє/Мистецтво, кураторам та , а також кураторам з Харкова, Мощуна та Чернігова — та .balashka . Ваше кураторське бачення і відкритість зробили цей досвід справді унікальним.
Детальніше про кейс Одеси та його виклики можна дізнатися у статті за посиланням: pastfutureart.org/odesa-case.
Чи може штучний інтелект допомогти нам переосмислити спадщину? Чи здатна технологія працювати не лише як інструмент, а й як співучасник у створенні нових сенсів?
Запрошую до обговорення в коментарях!
