19/11/2023
Що таке штучний інтелект?
Вступ до штучного інтелекту
Штучний інтелект (ШІ) – може здатися, що цей термін узятий із науково-фантастичного роману, але це не вигадка. Від Siri та Alexa, які допомагають нам у наших повсякденних завданнях, до вдосконалених алгоритмів прогнозування, які використовуються в охороні здоров’я та на фінансових ринках, штучний інтелект тісно пов’язаний з нашим життям. Подорож ШІ, від філософських роздумів до матеріальних технологій, є свідченням людської винахідливості та допитливості. Цей твір має на меті подолати цю подорож, висвітливши шлях, яким пройшов штучний інтелект, і дослідивши, куди він може привести нас у майбутньому.
Філософія штучного інтелекту
Задовго до появи комп’ютерів чи алгоритмів концепція штучного інтелекту була предметом філософських дебатів. Давньогрецькі філософи, такі як Платон і Арістотель, розмірковували над процесами людського мислення та логіки. Вони навіть концептуалізували механічні «іграшки», які могли б імітувати певні рухи людини чи тварин, примітивне втілення автоматів, які ми побачимо століттями пізніше.
Повертаючись у XVII століття, французький філософ Рене Декарт постулював механістичний погляд на світ, включно з людським тілом. Його відомий вислів «Cogito, ergo sum» (Я мислю, отже я існую) втілив його віру в те, що мислення є визначальною характеристикою існування. Це уявлення про мислення як про механічний процес стане наріжним каменем у розвитку ШІ.
Існує два види пізнання світу згідно теоретичних основ філософії:
1. Емпіричне – пізнання світу, яке ми можемо безпосередньо відчути
(за допомогою зору, слуху, нюху, дотику та смаку)
2. Трансцендентальне – пізнання світу, яке ми не можемо безпосередньо
відчути (відбувається на рівні розуму і яке виходить за межі
емпіричного) .
За Кантом трансцендентальні форми розуму — регулятивні ідеї чистого розуму (ідеї Бога, душі, світу як цілого).
Математичні основи ШІ
19 століття принесло шлюб філософії та техніки. Англійський математик Джордж Буль представив булеву алгебру, двійкову систему логіки, яка стала основою цифрових обчислень. Приблизно в той же час Чарльз Беббідж, якого часто називають «батьком комп’ютера», розробив аналітичну машину. Хоча його так і не було повністю створено за його життя, двигун Беббіджа був обчислювальною машиною загального призначення, яку можна було програмувати за допомогою перфокарт, що стало значним кроком у бік сучасних обчислень.
Ера Тьюрінга
У 20 столітті почали формуватися теоретичні основи ШІ. Ім’я, яке виділяється в цей період, — Алан Тюрінг, британський математик. Його робота над машиною Тьюрінга, теоретичним пристроєм, який маніпулює символами на смузі стрічки відповідно до набору правил, заклала основу для сучасної інформатики та цифрових комп’ютерів.
Але внесок Тюрінга в ШІ на цьому не закінчився. У статті 1950 року він запропонував тест Тюрінга, міру здатності машини демонструвати інтелектуальну поведінку, еквівалентну або невідрізняну від поведінки людини. Цей тест став переломним моментом, змінивши розмову з простого створення машин, які обчислюють, на створення машин, які «мислять».
Де ми є?
Наприкінці 2017 р. сталася тиха революція. AlphaZero, програма штучного інтелекту (AI), розроблена Google DeepMind, перемогла Stockfish — до того моменту найпотужнішу шахову програму у світі. Перемога AlphaZero була вирішальною: вона виграла двадцять вісім ігор, сімдесят дві зіграла внічию і жодної не програла. Наступного року він підтвердив свою майстерність: у тисячі партій проти Stockfish він виграв 155, програв шість, а решту зіграв внічию.
На відміну від цього, AlphaZero не мав попередньо запрограмованих ходів, комбінацій або стратегій, отриманих від людської гри. Стиль AlphaZero був повністю результатом навчання ШІ: творці забезпечили його правилами гри в шахи, наказавши розробити стратегію, щоб максимізувати співвідношення перемог і поразок. Після чотиригодинного тренування, граючи сам проти себе, AlphaZero стала найефективнішою шаховою програмою у світі. На момент написання цієї статті жодна людина ще не перемагала її.
У AlphaZero не було стратегії в людському розумінні (хоча його стиль спонукав до подальшого вивчення гри людьми). Натомість у нього була власна логіка, заснована на його здатності розпізнавати шаблони рухів серед величезних наборів можливостей, які людський розум не може повністю переварити або застосувати.
Більш докладніше за адресою: https://www.oksim.ua/2023/05/23/shtuchnyj-intelekt/