Журнал "Кіно-Театр"

Журнал "Кіно-Театр" Аналітичний журнал про сучасні кіно та театр

Журнал засновано у 1995 році студентами НаУКМА, слухачами курсу “Кіномистецтво” на чолі з кінокритиком Ларисою Брюховецькою. До редколеґії увійшли відомі режисери, драматурги, культурологи.

Періодичність журналу - раз на два місяці, обсяг - 48 сторінок. Сфера розповсюдження - загальнодержавна.

Журнал Кіно-Театр можна придбати в київських книгарнях: “Сяйво” (вул. Велика Васильківська, 6), “Смол

оскип” (вул. Межигірська, 21), у фойє кінотеатру “Жовтень” (вул. Костянтинівська, 26) та мережі книгарень “Є” (вул. Спаська, 5; вул. Саксаганського 107/47, вул. Лисенка, 3), в редакції (вул. Сковороди, 2, НаУКМА, корп. 1, к. 216). А також у книгарні “Українська книга” в Чернівцях (Центральна площа, 10).
Передплатити журнал “Кіно-Театр” можна в будь-який час в усіх поштових відділеннях України та на сайті ДП "Преса": http://presa.ua/kino-teatr.html . Передплатний індекс 74249.

В редакції "Кіно-Театру", окрім журналу, регулярно видаються книги про кіно та театр. Ось перелік тих книг, які нині є в наявності і можна придбати в редакції:
1. Лариса Брюховецька. Національне кіно з європейським світоглядом. К., 2022. - 100 грн.
2. Бібліографічний покажчик журналу «Кіно-Театр» (1995-2010). К., 2010. – 50 грн.
3. Лариса Брюховецька. «Приховані фільми». К., 2003. – 70 грн.
4. Лариса Брюховецька. «Кінопростір Антона Тимонишина. Від ракет ФАУ-2 до Артура Абста». К., 2016. – 70 грн.
5. Йоанна Левицька. «Повернення до коріння. Українське поетичне кіно». К, 2011. – 50 грн.
6. «Вистраждане і пережите» (мемуари О. Бабишкіна). К., 2013. – 100 грн.
7. «Кінорежисер світової слави». Зб. наукових статей. К., 2013. – 50 грн.
8. Лариса Брюховецька. «Таємна історія фільмів. Пам'ять документів». К., 2021. – 100 грн.
9. Енергія відродження. Українське кіно 2014 – 2020. Колективна монографія. К., 2022. 80 грн.
Графік роботи редакції можна уточнити за телефоном: 0632178033

Національна спілка театральних діячів України оприлюднила короткий список номінантів сьомого фестивалю-премії "ГРА". ...
17/07/2025


Національна спілка театральних діячів України оприлюднила короткий список номінантів сьомого фестивалю-премії "ГРА". Переможців визначать у листопаді 2025 року.

До короткого списку увійшли 14 вистав з 7 міст України, які восени на фінальному етапі будуть переглядати члени міжнародного журі, щоб визначити лауреатів.
"Як і в попередні роки, до шортліста увійшли постановки театрів з Києва, Львова, Івано-Франківська, Одеси та Харкова. Водночас особливо тішить, що цього року у переліку також є вистави з Рівного і Сум – це ще раз доводить, що якісний театр сьогодні народжується по всій Україні", - зазначив директор фестивалю-премії Богдан Струтинський.
До експертної ради, яка переглядала вистави і сформувала короткий список, увійшли Ганна Веселовська (голова), Ірина Зубченко, Людмила Олтаржевська, Ліза Сіренко, Лілія Козинко з Києва, Роман Лаврентій та Андрій Бондаренко зі Львова, Яна Партола з Харкова та Юлія Рахно з Хмельницького.
Цього року в шортліст потрапило шість вистав з Києва, по дві – зі Львова і Сум, по одній – з Харкова, Одеси, Рівного та Івано-Франківська. З 14 вистав короткого списку 9 належать до репертуарів державних та комунальних театрів, 3 створені незалежними колективами. Фінал і церемонія нагородження заплановані на листопад 2025 року.
До шортліста увійшли:
За найкращу драматичну виставу великої сцени:
Київський академічний драматичний театр на Подолі – вистава "Процес";
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра – вистава "Отелло".

За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду:
Рівненський академічний обласний театр ляльок – вистава "Хлопчик зі скрипкою в серці";
Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна – вистава "Аліса в Дивокраї".

За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу:
Opera aperta – вистава GAIA-24. Opera del Mondo;
Київський національний академічний театр оперети – вистава "На русалчин Великдень";
Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької – вистава "Червона рута".

За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру:
Одеський академічний обласний театр ляльок – вистава "Брехня"
За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів)

Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької – вистава "Я, "Побєда" і Берлін";
Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна – вистава "Украдене щастя".

За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм:
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка – вистава "1975";
Театр "Нафта" – вистава "Хтось такі як я".

За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни:
Київський академічний театр "Золоті ворота" – вистава "Я повернуся";
Театр Ветеранів – вистава "Військова мама".

#Ужгород В Ужгороді відбудеться четвертий кінофестиваль «Кіно сусідів»З 6 по 10 серпня в Ужгороді відбудеться 4-й щор...
16/07/2025

#Ужгород
В Ужгороді відбудеться четвертий кінофестиваль «Кіно сусідів»
З 6 по 10 серпня в Ужгороді відбудеться 4-й щорічний міжнародний кінофестиваль «Кіно cусідів», де покажуть фільми зі Словаччини, Угорщини, Чехії, Австрії, Польщі та Румунії.

Покази проходитимуть на двох локаціях: просто неба в Ужгородському замку та у кінотеатрі Multiplex у ТРЦ Pannonia. Вхід на всі події фестивалю вільний за умови попередньої реєстрації. Форма реєстрації з’явиться за тиждень до старту фестивалю на сайті kinosusidiv.com.

Цьогоріч до програми фестивалю увійшли 9 повнометражних фільмів, 4 блоки короткого метру та 3 ретроспективних стрічки. На «Кіно сусідів» глядачі та глядачки зможуть побачити фільми з 6 країн, яких із Закарпаттям об’єднує історичне минуле та спільний досвід.

На фестивалі покажуть польську драму «Під вулканом» Даміана Коцура, що розповідає історію української родини, яка за одну ніч перетворилася з туристів на біженців. Ця стрічка представляла Польщу у відборі на премію «Оскар» як «Найкращий міжнародний фільм».

Частина програми буде розповідати про різні історичні події і їхній вплив на суспільство. Так румунська картина «Новий рік, що так і не настав» Богдана Мурешану розкаже про останні дні режиму диктатури Чаушеску. Ця стрічка здобула нагороду як найкращий фільм секції «Горизонти» на Венеційському кінофестивалі. Чеський трилер «Хвилі» Їржі Мадла фокусується на подіях Празької весни, яка завершилась вторгненням радянських військ. У 2024 році фільм здобув приз глядацьких симпатій на фестивалі у Карлових Варах та став чеським номінантом на «Оскар».

Ще чотири фільми розповідатимуть історії довкола підлітків та студентів, проте дорослі також зможуть знайти для себе щось ціннісне. Угорська драма «Вивчений урок» Балінта Сімлера покаже проблеми угорської системи освіти, де реалії шкільного життя стають викликом для кожного учасника процесу, а молода вчителька повстає проти архаїчних шкільних методів. Ця робота допоможе глибше зрозуміти сутність освіти і її вплив на молоде покоління. Стрічка отримала спеціальну відзнака журі на кінофестивалі в Локарно.

Австрійська драма «Джіна» Ульріке Кофлер створює жіночий портрет трьох поколінь однієї сімʼї з погляду 9-річної дитини. Фільм став призером Австрійського кінофестивалю та фестивалю Bergamo Film Meeting.

Драма «DJ Ahmet» Ґеорґі М. Унковскі розповідає історію 15-річного підлітка з македонського села, для якого музика — це спосіб втекти від буденності, батьківських очікувань та суспільного консерватизму. Стрічка, знята у копродукції Чехії, Македонії, Сербії та Хорватії, отримала спеціальну відзнаку журі на фестивалі Sundance (конкурс World Cinema Dramatic).

Доповнить цю програму також словацька coming-of-age драма «Вгорі небо, а в долині я» Катаріни Ґраматової про 15-річного Енріке, який, допомагаючи матері, стикається з вибором: дотримуватися своїх цінностей чи назавжди розлучитися з матір'ю. Прем'єра фільму відбулася в Токіо.

Угорська документальна анімація «Блакитний пелікан» Ласло Чакі розповідає про трьох молодих хлопців, які підробляючи міжнародні залізничні квитки, відкривають для цілого покоління можливість пізнати зовнішній світ під час падіння залізної завіси. Фільм був номінований на «Найкращий фільм» у секції Contrechamp на найбільшому фестивалі анімації в Ансі.



Для молодшої аудиторії фестивалю покажуть сімейний анімаційний фільм «Динозаврик», який критики порівнюють з найкращими роботами студії Pixar. Режисер стрічки Войцех Вавщик, який раніше працював над візуальними ефектами у фільмі «Я, робот», а музику для мультфільму створив композитор відеоігор Міколай Строїнський, автор саундтреку до гри «Відьмак 3».

Детальна програма та розклад оновлюватимуться на kinosusidiv.com. Стежити за розкладом показів та новинами заходу можна на інстаграм-сторінці фестивалю: instagram.com/kinosusidiv.

Фестиваль «Кіно сусідів», заснований у 2022 році, організовує команда KyivMusicFilm та Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів (KISFF) за підтримки Посольства Австрійської Республіки в Україні та Румунського культурного інституту.

Підготовлено за матеріалами Детектор медіа.

Український фільм Павла Острікова "Ти – Космос" отримав приз за найкращий повнометражний фільм та приз глядацьких ...
15/07/2025


Український фільм Павла Острікова "Ти – Космос" отримав приз за найкращий повнометражний фільм та приз глядацьких симпатій Міжнародного кінофестивалю у Швейцарії

Про це повідомляє Держкіно.

Стрічка Павла Острікова здобула дві нагороди на 24-му Міжнародному фестивалі фантастичного кіно (Neuchâtel International Fantastic Film Festival) у Швейцарії.

Фільм українського режисера отримав Youth Award — за найкращий повнометражний фільм та RTS Audience Award — приз глядацьких симпатій на фестивалі, наданий телерадіокомпанією RTS (Radio Télévision Suisse).

Ці нагороди увійшли до розділу International Competition, що охоплює жанрове кіно світового рівня.

"Ти — космос" перевертає ідею космосу як порятунку для людства, поміщаючи в центр "випадкового" астронавта, який фаталістично стикається зі знищенням Землі. Фільм, клаустрофобічний і зосереджений переважно на одному персонажі, привертає увагу до надзвичайно дивовижного фіналу. Атомна катастрофа – лише відправна точка для історії про самотність та ілюзію індивідуалізму. Люди не можуть вижити поодинці, і хоча надія вмирає останньою, цього недостатньо. Збалансовуючи гумор і драму, Павло Остріков уникає простих цитат і вплітає культурні посилання в інтимну та напружену розповідь", - наголосило журі кінофестивалю.

#Реал Фільм «Реал» Олега Сенцова покажуть на телебаченні у День Української Державності15 липня, в День Української ...
14/07/2025

#Реал
Фільм «Реал» Олега Сенцова покажуть на телебаченні у День Української Державності
15 липня, в День Української Державності, відбудеться телевізійна премʼєра документального фільму «Реал» режисера Олега Сенцова – «документа війни», знятого одним кадром під час бою на південно-східному фронті.
Стрічка режисера, письменника й військовослужбовця ЗСУ Олега Сенцова вийде в ефір 15 липня на телеканалі ICTV2. Про це порталу «Нове українське кіно» повідомила PR-служба телеканалу. Показ заплановано на 22:00.
У центрі сюжету — реальний бойовий епізод на позиціях «Марсель» і «Реал», зафіксований випадково увімкненою камерою GoPro, прикріпленою до шолома самого Сенцова. Як зазначає режисер, це «документ війни», у якому немає жодної акторської гри — лише голоси бійців, команди та звук вибухів.

Бесіди Сергія Жадана з Ліною КостенкоІнтерв'ю Сергій Жадан записав ще торік, коли відвідав поетку разом із Іваном Малк...
14/07/2025


Бесіди Сергія Жадана з Ліною Костенко

Інтерв'ю Сергій Жадан записав ще торік, коли відвідав поетку разом із Іваном Малковичем. Після того Жадан повернувся до письменниці ще раз, аби записати інтерв'ю.

Це перша велика публічна розмова авторки "Маруcі Чурай" та "Записок українського самашедшого" за багато років.

Про що книга Ліни Костенко
Книжка стосуватиметься періоду Гетьманщини, але не у звичному героїчному ключі: у центрі сюжету складне та суперечливе питання участі українців у формуванні ідеології Російської імперії.

"Як знав захід Росію? По блиску фасадів", — говорить Костенко.

У романі її цікавлять питання: чому українці, виховані в Києво-Могилянській академії, стали творцями імперських механізмів? Чи усвідомлювали вони свою роль і відповідальність? І чи справді, як іноді кажуть сьогодні, українці збудували імперію і тепер мають її розвалити?

"Мені треба знайти істину причину, розумієте?", — розповідає вона.

"Оці українці — наш піп Феофан Прокопович підкинув Петру І ідеї, од яких ми зараз задихаємось..." , — ділиться Костенко.

Серед ключових постатей роману — богослов, письменник і реформатор Феофан Прокопович, який створив "Духовний регламент" — документ, що підпорядкував православну церкву імператорській владі, та канцлер Російської імперії Олександр Безбородько, виходець із Гетьманщини. Серед героїв також іноземні політики та письменники.

"Я написала цю книжку спокійно, не зривалася", — підсумувала Ліна Костенко.

Джерело: Суспільне. Культура

СТБ завершує новий серіал "Обмежено придатні".Телеканал СТБ спільно з Solar Media Entertainment працюють над восьмис...
11/07/2025


СТБ завершує новий серіал "Обмежено придатні".

Телеканал СТБ спільно з Solar Media Entertainment працюють над восьмисерійною комедійною драмою «Обмежено придатні». Про це повідомила пресслужба СТБ.

Історія розповідає про вплив війни на життя українських родин, їхні стосунки, внутрішній світ і погляди на майбутнє та про людей, які, попри всі випробування, знаходять у собі сили сміятися, любити і жити далі.

Режисером серіалу став Аркадій Непиталюк. Він прагнув показати нове життя звичайних родин через самоіронію.

«Хтось іде у військо, хтось виїжджає, хтось залишається, але ми всі в стані постійного вибору. Війна присутня в житті кожного, від неї не втекти. І важливо показати, як у цих нових обставинах люди заново вчаться бути разом, будувати стосунки, жити в родині.

Я впевнений, що багато хто впізнає в героях себе — бо це історія про наш побут, про життя родин під час війни. Інтонація серіалу багато в чому комедійна, з елементами іронії — не для того, щоб знецінити, а навпаки, щоб пережити. Це не сміх збоку — це спроба подивитися на себе збоку. І така іронія, на мій погляд, має терапевтичний ефект», — прокоментував режисер.

За словами продюсера Сергія Лавренюка, спершу команда планувала показати серіал після перемоги, але оскільки історія «Обмежено придатних» порушує багато важливих сенсів, усе ж вирішила розповісти її зараз.

«Для мене цей серіал особливий тим, що він про війну, але не про хроніку бойових дій. Це історія про родину, про емоційні й психологічні виклики, через які проходять люди, коли звичний світ навколо руйнується. Як змінюється ставлення до близьких, до себе, як важливо залишатися поруч — навіть коли здається, що всі розбіглися в різні боки. Я б хотів, щоб глядач, дивлячись її, не просто впізнавав себе, а відчував — ми не одні. У цьому серіалі кожен знайде щось своє», — вважає продюсер.

Зйомки розпочалися у грудні 2024 року і тривали чотири місяці. Наразі серіал на етапі постпродакшену, прем’єра в ефірі СТБ відбудеться вже цього року.

У серіалі зіграли Олександр Ярема, Олена Узлюк, Олександр Піскунов, Кароліна Мруга, Ніна Набока, Ірина Мак, Борис Георгієвський, Сергій Бережко, Наталія Мазур, Софія Бровко, Макс Бурлака, Василь Василик, Дарʼя Білоцерковець, Тетяна Комарова, Анна Коломієць, Остап Дзядек.

Передплатники вже отримали четвертий номер журналу «Кіно-Театр». Наприкінці минулого року інтернет-ресурси зарясніли ...
10/07/2025



Передплатники вже отримали четвертий номер журналу «Кіно-Театр».
Наприкінці минулого року інтернет-ресурси зарясніли повідомленням про те, що український актор Роман Луцький здобув престижну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Марракеші. Причому нагорода дісталася українському актору, який знявся у польському фільмі. Приємно, що талант українців нині визнають у різних куточках світу. Про його роботу у фільмі «Під вулканом», і не тільки про цю роль актора з Івано-Франківська, чиє фото винесено на обкладинку номера, можна прочитати в цьому числі.
У квітні в Будинку кіно відбувся вечір, присвячений нашому видатному кінооператору, режисеру і педагогу Сергію Лисецькому – про нього згадували його колеги й учні. «Кіно-Театр» подав спогади Богдана Вержбицького, Дмитра Тяжлова, Володимра Басса і Маргарити Курбанової, а кінооператор Руслан Гірін запропонував фото Майстра з власної колекції, показавши їх чимало на вечорі.
Той же Руслан Гірін розповів на сторінках журналу про свого колегу – оператора і воїна Артема Рижикова, а також про їхню співпрацю і надав екслюзивні фото з фронту.
Ще одна подія, яка відбулася в Будинку кіно 12 травня, – 30-річчя нашого журналу – зафіксована в номері; вечір за участі акторів, режисерів, авторів, а також нинішніх та колишніх співробітників редакції справив хороше враження на присутніх, тож залишиться не тільки усна, а й друкована згадка. Про значення часопису – в аналітичній статті кандидатки мистецтвознавства Ольги Ямборко.
Шанувальники мистецтва Мельпомени матимуть змогу прочитати рецензії на вистави театру з Дніпра («Макбет») і з Києва («Вимикати заборонено»). Серед рецензованих фільмів – «Киснева станція» Івана Тимченка. До речі, оцінки українських кінокритиків в різних інтернет-виданнях були стримані, а то й критичні, тут же маємо альтернативу: глибший і серйозніший аналіз. Рецензується також третій фільм циклу «Велика російська брехня», створеного для спростування наративів російської пропаганди. У ньому на конкретних фактах розкривається механізм зомбування глядачів за допомогою кінематографа.
З рецензії Анастасії Канівець можна дізнатися про стрічку «Блакитний місяць» режисера Річарда Лінклейтера, прем’єра якої відбулася на цьогорічному Берлінале.
Взагалі, простір зарубіжного кінематографа безмежний, але в ньому є постаті по-своєму унікальні: журнал пропонує ексклюзивний аналітичний матеріал професора з Харківського університету ім. Каразіна Дмитра Петренка про творчість французького кінорежисера Бертрана Бонелло.
А поруч із сучасним режисером – нев’януча класика, яку по-сучасному інтерпретують молоді дослідники. Саме як репрезентацію спогадів, травм і втрат розглянуто українську («Камінний хрест», «Білий птах з чорною ознакою») і шведську («Сунична галявина» «Сьома печать») кінокласику. Теоретичні напрацювання над темою мультикультуралізму на основі сучасного українського кіно запропонувала Анастасія Канівець.
Шанувальники таланту австрійського актора Клауса Марії Брандауера, які пам’ятають його геніальну роботу у трилогії Іштвана Сабо «Мефісто», «Полковник Редль» і «Хануссен», можуть глибше познайомитись з іншими його ролями в кіно у статті Юлія Швеця.
Рубрика «Історія» пропонує короткі тексти про фільм «Сватання на Гончарівці» (1958) та його режисера Ігоря Земгано, а також в черговий раз згадати великого сміхотворця Миколу Яковченка з нагоди його 125-річчя.

Фільм «Без права на помилку» планують показати у США. «Без права на помилку» – фільм про підрозділ вибухотехніків, які з...
09/07/2025

Фільм «Без права на помилку» планують показати у США.

«Без права на помилку» – фільм про підрозділ вибухотехніків, які знешкоджують «Іскандери», «Кинджали» та пастки російських спецслужб.

Після всеукраїнської прем’єри фільму «Без права на помилку» на телебаченні режисер Василь Київський виклав повну версію фільму у вільний доступ. Про це порталу «Нове українське кіно» повідомила продюсер фільму – Вікторія Кратінова.

Зараз команда працює над англомовною адаптацією, в планах – показати фільм Президенту Сполучених Штатів.
«Ми плануємо показати фільм у Сполучених Штатах та Великобританії», – зазначає продюсер фільму Вікторія Кратінова. – «Головна мета – зробити покази на найвищому рівні, для людей, які приймають рішення щодо підтримки України. Хочу, щоб цей фільм допоміг залучити якомога більше допомоги для нашої держави».
Підготовлено за матеріалами сайту "Нове українське кіно".

#творчість11 липня у краєзнавчому музеї м. Стрия відбудеться відкриття виставки творчих робіт нашої колеги Ольги Ямбо...
09/07/2025

#творчість
11 липня у краєзнавчому музеї м. Стрия відбудеться відкриття виставки творчих робіт нашої колеги Ольги Ямборко.

#ретроспектива У кінотеатрі «Жовтень» іде фільм Віллена Новака «Дика любов» (Одеська кіностудія, 1993 рік). Його ...
08/07/2025

#ретроспектива

У кінотеатрі «Жовтень» іде фільм Віллена Новака «Дика любов» (Одеська кіностудія, 1993 рік). Його варто подивитися тим, кого цікавлять екранні історії про людей у соціумі, і живі непересічні характери.
Віллен Новак знаходив можливість і в радянські часи, навіть розповідаючи про події громадянської війни, вибудовувати їх так, що в центрі було кохання. І ця його схильність до любовних історій, вирвалась у фільмі «Дика любов» з неймовірною силою.
Сценарист Юрій Коротков не пошкодував драматургічного накалу, вибудувавши сюжет на протистоянні двох світів – нашого пострадянського й благополучного американського з досягненнями в комп’ютерних технологіях. Поставивши в центр оповіді юнака Макса з благополучної родини, генія-програміста, він зіштовхує його зі світом соціально протилежним. Волею долі хлопцеві випало покохати дівчинку з інтернату, яка ясна річ, закохалася в нього, причому її його талант не дуже цікавив.
Зіштовхуючи два світи – забезпеченої молоді, яка здобуває хорошу освіту, й світу звичайного інтернату – інтереси якого близькі до інтересів кримінального світу, режисер на прикладі героя, зіграного Дмитром Лалєнковим, показали грізне і жорстоке обличчя цього світу (хоча, знову ж таки, наділив цього бандита здатністю любити, у що не дуже віриться). Отже, у фільмі – любовний чотирикутник і пристрасті, які з неймовірною силою розгойдує в цій історії Маша/Марго. Бо як би там не було, Максим – людина раціональна, як і його американська подруга С’ю, котра зуміла його звабити перспективою праці в американській компанії Майкрософт, а нападу на неї бандитів став остаточним аргументів, що потрібно їхати з цієї країни. Обоє, на радість батьків Максима, святкують свій від’їзд до США.
Маша не хоче відпускати Максима, не хоче бути покинутою, бореться за свою любов, а на його запевняння, що він, влаштувавшись, приїде і забере її, каже йому, що не може без нього жити. Цієї грізної сили Максим побоюється (й недаремно).
Фільм не постарів, він сприймається як вічно актуальна історія про раціо й емоціо, про вірність і зраду.

7 липня 1901 року народився Вітто́ріо де Сі́ка — італійський кінорежисер та актор, один із засновників неореалізму і...
08/07/2025


7 липня 1901 року народився Вітто́ріо де Сі́ка — італійський кінорежисер та актор, один із засновників неореалізму і водночас - видатний творець італійської комедії.
Вітторіо де Сіка народився в містечку Сорі, згодом його родина переїхала у Неаполь, а після початку Першої світової війни в 1914 році - до Флоренції, де вже в 15 років Вітторіо як аматор брав участь у невеликих сценках для солдатів, що проходили лікування у військових госпіталях. Після цього Де Сіка переїжджає до Риму.
Дебютував у кіно 1918 року у віці 16 років. У 1924 році закінчив Високу комерційну школу, в яку він вступив за наполяганням батька. Після навчання з 1924 року грав у театрі Тетяни Павлової, з 1925 року в трупі Алміранте Манзіні. З 1927 року виступав на сцені в компанії акторів Луїджі Алміранте, Серджо Тофана і Джудитти Ріссоне. Грав переважно в комедіях і водевілях. З 1931 року активно знімається в кіно. Як актор Де Сіка був номінований на «Оскар» за кращу чоловічу роль другого плану в американському фільмі 1957 року «Прощавай, зброє!», однак премії не здобув.
Дебютував як режисер 1940 року. Чотири фільми Вітторіо де Сіки були удостоєні премії «Оскар»: «Шуша» (1947), «Викрадачі велосипедів», «Вчора, сьогодні, завтра» і «Сад Фінці-Контіні».
Режисерські роботи Де Сіки були відзначені також «Золотою пальмовою гілкою» Каннського кінофестивалю (фільм «Чудо в Малані»), «Золотим ведмедем» Берлінале «Сад Фінці-Контіні» та ін.
Помер 13 листопада 1974 роки від раку легенів у французькій комуні Неї-сюр-Сен. Похований на римському кладовищі Кампо Верано.

Address

Pripyat

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380444256096

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Журнал "Кіно-Театр" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Журнал "Кіно-Театр":

Shortcuts

Share

Category

Історія журналу “Кіно-Театр”

Журнал засновано у 1995 році студентами НаУКМА, слухачами курсу “Кіномистецтво” на чолі з кінокритиком Ларисою Брюховецькою. До редколеґії увійшли відомі режисери, драматурги, культурологи. Періодичність журналу - раз на два місяці, обсяг - 48 сторінок. Сфера розповсюдження - загальнодержавна. Журнал “Кіно-Театр” можна придбати в київських книгарнях: “Сяйво” (вул. Велика Васильківська, 6), “Смолоскип” (вул. Межигірська, 21), у фойє кінотеатру “Жовтень” (вул. Костянтинівська, 26) та мережі книгарень “Є” (вул. Спаська, 5; вул. Саксаганського 107/47, вул. Лисенка, 3), в редакції (вул. Сковороди, 2, НаУКМА, корп. 1). А також у книгарні “Українська книга” в Чернівцях (Центральна площа, 10). Передплатити журнал “Кіно-Театр” можна в будь-який час в усіх поштових відділеннях України, а також онлайн на сайті ДП “Преса” (http://presa.ua/kino-teatr.html) за ціною: 26.43 грн - 2 місяці, 89.29 грн - пів року, 173.88 грн на рік (ДП "Преса"). Передплатний індекс 74249. А також на сайті: http://smartpress.com.ua