Думай

01/12/2025

Самотність Єрмака: чому вертикаль на одній людині приречена на провал.

У публікації «Української правди», де описано півгодинну емоційну реакцію Андрія Єрмака під час зустрічі із Зеленським, є важлива деталь. Джерела видання підкреслюють: протягом всього часу свого перебування на посаді глава ОП був зациклений на призначеннях «своїх» людей на ключові позиції. Останні склади Кабміну та більшість важливих кадрових рішень це показують.

Проте в момент, коли Єрмак сам опинився у критичній ситуації, жодна з цих призначених ним фігур не стала на його захист. Навіть ті, чия кар’єра була повністю залежною від нього.
Людина, якій прислужували сотні, у вирішальний момент залишилася сама.

Ми неодноразово писали, що якщо вся система управління і всі комунікації концентруються в одному центрі, то з часом цей центр стає єдиним. У такій моделі відпадає потреба в додаткових спікерах, експертах, союзниках і впливових фігурах. Але коли раптом виникає криза — виявляється, що говорити від імені влади просто нікому.

Немає лояльних ЗМІ, окрім формату «Єдиного марафону». Немає партійної структури. Немає незалежних антикризових груп та мозкових центрів, здатних генерувати альтернативні рішення. Є тільки вузький штат ОП, який звик виконувати вказівки, а не створювати ідеї.

Порожнеча навколо Єрмака, створена роками самоізоляції від потенційних партнерів, — це не переломний момент для команди Зеленського. Але такий момент неминуче настане. І відбудеться це у трьох етапах:

- після оприлюднення умов узгодженого перемир’я;
- під час суспільної реакції на ці умови;
- напередодні виборів.

Повністю виправити ситуацію вже неможливо, проте її ще можна врятувати. Для цього необхідно вже зараз почати формувати кістяк майбутнього «Блоку Зеленського» — політичної структури, здатної брати на себе відповідальність у країні й працювати в регіонах.

«Слуги народу» цього зробити вже не зможуть. Державний апарат — інертний і не стане опорою.

Залишається лише один шлях — створення широкого кола союзників, комунікаційних центрів, регіональної мережі та реальних політичних партнерств.

Часу небагато. Якщо його не використати, наслідки трьох найближчих викликів будуть для влади — та для держави — значно серйознішими, ніж епізод із відставкою всесильного керівника ОП.

29/11/2025

Відставка Андрія Єрмака впливатиме буквально на все.

Протягом кількох років кадрові рішення на найвищі державні посади, переговори з міжнародними партнерами, управлінська дисципліна і навіть інформаційна політика у телеграм-каналах — усе це так чи інакше залежало від Андрія Єрмака.

З певного моменту Володимир Зеленський сам став критично залежний від нього. В очах суспільства Єрмак фактично ділив з президентом публічну відповідальність за рішення влади. Але парадоксальним чином весь негатив від діяльності президентської вертикалі концентрувався саме на керівнику ОП. У результаті Зеленський довго зберігав високий рейтинг довіри, тоді як Єрмак мав один із найвищих антирейтингів серед топчиновників. І лише коли цей розподілу електоральної любові на «чорне» й «білок» перестав працювати, а негатив став збиратися на самому Зеленському, президент вирішив позбутися керівника свого офісу.

Звісно, це не має нічого спільного з державним управлінням чи кризовим менеджментом. Єрмака звільнили не тому, що президент був незадоволений його роботою. Навпаки — те, як працював керівник ОП, повністю влаштовувало Зеленського. Хто б не став наступним очільником офісу, Зеленський неминуче порівнюватиме його з попередником і, швидше за все, буде розчарований.

Після відставки Андрія Єрмака його функції не вдасться повноцінно передати іншій людині. Тож у нинішній ситуації Володимиру Зеленському доведеться самостійно виконувати функції президента України у повному обсязі. І вся країна щиро сподівається, що йому це вдасться. Адже ставки сьогодні надзвичайно високі, й кожен крок, зроблений зараз, впливатиме на майбутнє України на багато років уперед.

Микола Княжицький

28/11/2025

Журналісти із пулу ОПи роздувають хвилю, що обшуки НАБУ послаблюють позицію Єрмака на переговорах.

По-перше, а взагалі була сильна позиція? Починаючи з 2020 року всі перемовини про мирні угоди під мудрим керівництвом Єрмака ні до чого не призвели. Рухів було багато - стамбульські зустрічі, саміти миру, безпекові угоди тощо. Результат нульовий.

По-друге, не треба красти. Україну послаблює сам факт корупційних оборудок, а не їхнє розкриття і слідство. Те, що антикорупційні органи працюють і смалять найвищих посадових осіб, робить з нас цивілізовану країну, а не архаїчний клан мафіозного типу, де верхи тирять, а низи позакривали рти, бо неначасі.

По-третє, ми не знаємо що ще вилізе протягом слідства. Цей дамоклів меч буде висіти навіть не над Єрмаком і його переговорниками, а над всією Україною, оскільки ставка саме така.

Тому, заміна Єрмака і Умерова в переговорній групі зараз критично важлива для відстоювання інтересів України з більш сильних позицій. Замішані в скандалі, пов’язаним з крадіжкою грошей під час війни, завжди є слабкою ланкою і в критичні моменти будуть захищати шкурні інтереси, а не державні.

Зараз потрібні професійні і не замазані замість лояльних і корупційних. Але Зеленський вперто продовжує захищати своїх, навіть ціною державних інтересів.

Володимир Арʼєв

27/11/2025

Нова програма з МВФ – мовою простих цифр.

Вчора ввечері Прем'єр, Мінфін та НБУ (є незмінними підписантами програм зі сторони України) браво відзвітували про досягнення умов нової програми з МВФ.
За 4 роки МВФ може надати нам кредит у розмірі 8,1 млрд дол. США – за сьогоднішнім курсом це понад 340 мільярдів гривень або в середньому 85 млрд на рік.

Серед першочергових зобов’язань України – прийняття бюджету на 2026 рік, який відповідає умовам програми, та уникнення неефективних витрат.

А про що ж бюджет на 2026 рік, який подав Уряд на друге читання?:
- 13,7 млрд на невідомі інвестиційні проекти
- 12 млрд на чергове будівництво доріг
- 11,4 млрд на збільшення витрат держорганів
- 10 млрд на скрінінг здоров'я
- 9 млрд на збільшити зарплат чиновників та прокурорів
- 5,6 млрд на Телемарафон та стратегічні комунікації
- 4,3 млрд на придбання пасажирських вагонів
- 2 млрд на фонд регіонального розвитку.

68 мільярдів гривень витрат, які ТОЧНО можна скоротити на 2026 рік. А це 80% від позики МВФ на рік.

Не знаю що там наговорили ці підписанти ( бо кожен з них захищав те, що є в бюджеті на 2026 рік), та нам же очевидно що влада продовжуватиме неефективне витрачання бюджетних коштів, тоді як за розрахунками МВФ на 2026-2027 роки Україні не вистачає майже 63 млрд дол. США (понад 2,6 трильйона грн) для покриття бюджетного дефіциту.

І що з цим всім робити???

Ніна Южаніна

23/11/2025

Позиція "Європейської Солідарності" щодо мирних переговорів.

Це момент, коли історія не дозволяє помилятися. Кожне слово, кожен жест української держави зараз зчитується світом під мікроскопом. Саме тому необхідно сказати відверто й дипломатично чітко: так звані 28 пунктів, що опинилися у ЗМІ, виглядають як продумана пастка. І пастка не просто технічна чи процедурна — пастка політична, геополітична, а головне — російська. Це видно неозброєним оком кожному, хто здатен виміряти ризики, а не лише читати заголовки.

Єдине запитання, яке сьогодні турбує суспільство і партнерів: хто від України взагалі намагався це «погоджувати»? І чи мав на це повноваження? Адже у пресі лунали припущення, що цей документ міг проходити через кабінет секретаря РНБО. Якщо це правда — це не просто помилка. Це вихід за межі мандату й удар по міжнародній довірі до України.

Не менш тривожно виглядає і склад переговорної групи у Женеві. Там сьогодні нас представляють люди, які фігурують у гучних матеріалах «плівок Міндіча» — у справі, що стала символом того, як корупція намагається вижити навіть у час великої війни. Це значно послаблює позицію України в момент, коли нам потрібна твердість, прозорість і бездоганна репутація кожного учасника делегації. Складається враження, що хтось вирішив використати переговорний процес не для захисту країни, а як політичну парасолю, щоб сховатися від відповідальності.

Не можна змішувати ці речі. Дипломатія — це сила держави. І саме тому її не можна робити заручником страхів, особистих інтересів чи спроб уникнути покарання. Україна мусить чітко розмежувати дві площини:
📍переговори мають вести сильні, досвідчені, бездоганно довірені переговорники;
📍а відповідальність за корупцію мають понести всі, хто був до неї причетний — незалежно від посад, зв’язків чи політичних страхів.

Ще раз наголошуємо: російський план неприйнятний у будь-якій формі. Український план миру має бути спільним з Європою, узгодженим із союзниками, побудованим на принципах міжнародного права і на тих червоних лініях, які не підлягають торгу — наші території, наша армія, наша мова, наша віра, наша свобода.

Переговори мають відбуватися за участі європейських партнерів і без жодної присутності осіб, заплямованих корупційними скандалами.

Сьогодні ми просимо світ бути на боці демократичних цінностей. Але для того, щоб світ почув нас — ми самі маємо демонструвати бездоганну відданість цим цінностям. Це єдиний шлях до сильної позиції на переговорах.

20/11/2025

Дуже цікаво спостерігати за реакцію на український корупційний скандал російської аудиторії. Це той самий випадок, коли майже ідентичні уявлення у російської офіційної пропаганди і російських лібералів.

Російські пропагандисти з неймовірним натхненням намагаються прати нашу брудну білизну — так ніби самі не живуть у державі суцільної корупції — але особливий акцент роблять на можливість причетності до корупційних схем Володимира Зеленського. Тому що з їхньої точки зору проблеми репутації першої особи і є проблеми держави. І якщо Зеленський виявився поганим, то навіщо вам ця Україна взагалі потрібна?

І я відразу згадав матеріали про самого себе, що з’являлися у ефірі російських телеканалів під час Майдану. Розповіді про те який я мерзотник і агент ЦРУ незмінно закінчувалися інтерв’ю з «учасниками Майдану» які стурбовано говорили що тепер вже точно час розходитися по домівках. Те, що лідер Майдану — народ, а не якийсь там політичний діяч чи журналіст навіть не спадало цим ідіотам на думку.

Російські опозиціонери здебільшого, коли говорять про скандал — також починають захищати Зеленського І розповідати якою катастрофою буде навіть не його відставка, а делегування ним влади у рамках чинного законодавства до нового Кабміну. (Щоб не Зеленський з Міндічем займалися енергетикою, а обраний професійний міністр, який звітуватиме згідно діючого законодавства перед коаліцією і суспільством. А в цей час Зеленський хай займається дипломатією, як зазначено в посадових обовʼязках президента.)

І я відразу пригадую як у лютому 2022 року моя колега, опозиційна російська журналістка чітко сформулювала російське ліберальне бачення агресії: він напав на нього бо йому заздрить. Бо Путін старий і не симпатичний, а Зеленський молодий і харизматичний. Про те, що мова йде про захист України, що український народ не воює за Зеленського, а Зеленський є звичайним представником цього народу на державному рівні навіть не спадає цим людям на думку. На ментальному рівні.

Бо вони завжди у своїй історії воювали за князя, за царя, за генерального секретаря.За Родіну, за Сталіна. А українці ніколи не виходили на поле битви за князя, гетьмана чи президента.

Вони завжди воювали за свій дім. За Україну. І це те, що і робить росіян і українців народами з двох різних планет.

Віталій Портніков

19/11/2025

Проєкт мирної угоди, яку США начебто обговорювали з Росією, мають показати Зеленському в четвер на зустрічі з генералами армії США.

Про це пише Reuters.

Самого тексту немає, тож можна лише припускати, що там написано, і це буде чистої води спекуляція. Але якщо зібрати відомі факти і проаналізувати те, що пишуть західні медіа, то можемо принаймні спробувати розібратися, що це може бути.

Politico пише, що йдеться не про мирний договір, а про рамкову угоду з умовами, які влаштують США і Росію. Київ участі у підготовці не брав. Угода складається з 28 пунктів і поділена на чотири розділи, два з яких стосуються гарантій безпеки для України та Європи.
За даними Axios, розробкою угоди керував Стів Віткофф. Представник Кремля Кіріл Дмітрієв заявив, що він три дні провів з Віткоффом «і тепер російську позицію дійсно почули», а в основі угоди — «принципи, узгоджені на Алясці».

Але проблема в тому, що на Алясці нічого узгоджено не було. Дональд Трамп їхав на зустріч в Анкориджі із завданням досягти від Путіна угоди про припинення вогню. Натомість Путін переконав його одразу домовлятися про довгострокову «мирну угоду», яка нібито має «вирішити першопричини конфлікту». Оскільки Трамп не розумів, що саме Путін вкладає в термін «першопричини», він зрештою погодився. Але коли росіяни передали довгий перелік цих «першопричин», до команди американського президента прийшло розуміння, що їх, м’яко кажучи, ввели в оману. Після цього США нарешті перейшли до реальних кроків і запровадили нові санкції проти Росії.

До цього можна додати, що адміністрація Трампа скасувала другу зустріч із Путіним, яка мала відбутися в Будапешті після того, як Кремль почав представляти власну позицію як нібито «спільну», узгоджену зі США. Це була чиста маніпуляція — і саме на неї Вашингтон відповів скасуванням зустрічі президентів та новими санкціями проти російських нафтових гігантів.

Але всі ці події з боку США відбулися тоді, коли процесом керував держсекретар Марко Рубіо. Натомість нинішній документ готував Стівен Віткофф — спецпредставник президента США, який прославилася тим, що постійно неправильно розумів, про що говорять росіяни, і зазвичай переказував свою версію почутого, відмінну від насправді сказаного Кремлем.

Тому не виключено, що і ця угода, про яку пишуть західні медіа, побудована на спотвореній інформації, неправильно інтерпретованій Віткоффом.

Відсутність у процесі держсекретаря Рубіо лише підкреслює, що американці не ставляться до цього надто серйозно. Наразі це виглядає як ще один із багатьох напрямків, за якими адміністрація США пробує знайти спосіб завершити війну в Україні. Представники Кремля вже заявили, що «в цьому процесі немає жодних новацій», а російський посол у США — що «діалог забуксував».

Паралельно західні медіа пишуть про прибуття до Києва делегації Пентагону на чолі з міністром сухопутних військ США. Малоймовірно, що американські генерали прибули обговорювати черговий план Віткоффа. У будь-якій системі державного управління військові не займаються дипломатією, і їхня місія, найімовірніше, обмежиться збором інформації про стан бойових дій, військові технології та інші питання, в яких вони компетентні.

Тож складається враження, що ми маємо черговий «мирний план Віткоффа». Поки що ніщо не свідчить про те, що це щось серйозне. Але варто дочекатися більше інформації — і більше фактів для аналізу.

Микола Княжицький

18/11/2025

18/11/2025

У середу Зеленський відвідає Анкару де проведе переговори із міністром закордонних справ Туреччини. Заплановано, що до їхньої зустрічі приєднається Відкоф.

Зустріч Зеленського з Віткофом – обговорення російських умов миру?
Як відомо Віткоф є спецпредставником Трампа по росії – зустріч саме з ним може означати обговорення російських умов миру.
Водночас, зустріч із спецпредставником – це вимушена зміна тактики Зеленського, з яким не поспішає зустрічатися Трамп після вибуху корупційного скандалу в Україні.
За цих внутрішньополітичних проблем Зеленський зацікавлений хоч чимось відволікти увагу – найкраще подіями у зовнішній політиці.
Важко прогнозувати як поведе Зеленський на зустрічі. Не виключено він зацікавлений у ще одному скандалі, як той, що був 28 лютого і короткостроково повернув йому підтримку і довіру всередині України. З іншого боку ніхто не знає яку ще інформацію зібрали і поки не викладають детективи НАБУ.

17/11/2025

Свириденко відповідала за призначення Наглядової ради Енергоатому.
Коли теперішній премʼєр була міністром економіки вона відповідала за призначення Наглядових рад державних підприємств, зокрема Енергоатому. ʼ
• Це за її рішенням кількість членів наглядової ради Енергоатому було скорочено до 4, що фактично паралізувало її роботу, бо голоси українських на іноземних представників могли поділитися порівну.
Параліч роботи Наглядової ради посилив безконтрольність цього державного підприємства, де давно діяв «шлагбаум», примушуючи підрядників платити відкати. Членами Наглядової ради Енергоатому при цьому були:
• Ярек Неверович — голова наглядової ради.
• Майкл Елліот Кірст (англ. Michael Elliot Kirst) — заступник голови.
• Тимофій Милованов — член ради, представник держави.
• Віталій Петрук — ще один представник держави.
Юлія Свириденко несе як мінімум політичну відповідальність за корупцію в Енергоатомі.
• У червні минулого року в Україні підвищили ціну на електроенергію. Енергоатом вперше з 2019 року знову став прибутковим. Але для того, щоб не віддати гроші у державний бюджет, була штучно завищена амортизація і кошти залишилися в Енергоатомі, де розійшлися по підрядниках, які платять 10-15% відкату Міндичу.

13/11/2025

Це було не лише в Енергоатомі – як розкрадали на культурі.
Розкрадання фіксувалися і раніше й не лише у Енергоатомі, а навіть у сфері культури. Зокрема про це свідчить звіт ТСК Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту.
У 2020–2022 рр. на «культурну та спортивну інфраструктуру» в межах ініціативи президента Зеленського «Велике будівництво» було витрачено 6,695 млрд грн. На них мали добудувати 272 обʼєкти
Однак ТСК ВР виявила значні порушення: майже половина об’єктів не завершена; виявлено завищення кошторисів і брак прозорих механізмів контролю.
• Показовий кейс – «Шевченко HUB» у Каневі: понад 171 млн грн пішли на об’єкт, який і досі залишається незавершеним, із відповідними ризиками втрати інвестицій та іміджевими наслідками для держави. В тому числі і в Тернопільській області.

12/11/2025

Чому потрібна відставка всього Кабінету міністрів.
Через корупційні схеми Енергоатому підозри вже отримали віцепремʼєр Олексій Чернишов і міністр юстиції Герман Галущенко. На записах розмов НАБУ згадується також міністр енергетики Світлана Гринчук, якій платили учасники корупційної схеми.
Незважаючи на це, премʼєр-міністр Юлія Свириденко не відправила всіх трьох у відставку, а лише тимчасово відсторонила Германа Галущенка. Така поведінка премʼєра свідчить як мінімум про її необʼєктивність.
• Підозра в необʼєктивності премʼєрки посилюється, якщо згадати, що саме за її рішенням склад Наглядової Ради Енергоатому було скорочено з 5 до 2 осіб, що фактично зробило неможливим прийняття рішення більшістю голосів.
Премʼєр може виявитись залежною від корупціонерів і навіть втягнута в їхні схеми, що, повністю підриває довіру до неї та її уряду.
• Корупційний скандал, який цунамі накриває Україну, може вартувати воюючій країні підтримки західних партнерів.
• Скандал руйнує неоголошений договір влади із активною частиною українського суспільства: влада допомагає захищати країну, їй пробачають авторитарні замашки до кінця війни.
Єдиний спосіб відновити довіру до влади, що дозволить зберегти підтримку Заходу і уникнути внутрішніх потрясінь – перезавантаження Уряду.
Премʼєр Свириденко і її кабінет мають піти у відставку.
• У Верховній Раді має сформуватися багатопартійна коаліція, яка запропонує узгоджену кандидатуру премʼєра і новий склад міністрів, що матимуть довіру, як влади, так і опозиції та суспільства вцілому Це поверне довіру і підтримку України на Заході. Саме цього і добивається ЄС, де починають збір підписів за відставку уряду.
Ілюстративно. Сергій Нагорняк, член комітету Верховної Ради України з питань енергетики: «В мене вчора був дзвінок з приватними донорами, які мали купувати трансформатор для Сумської області. І вони, прочитавши новини, сказали, ми вважаємо, що ви можете дозволити собі купити не один трансформатор, вам відомі всі прізвища. Звертайтесь в майбутньому до цих людей. Ми відмовляємося від купівлі».