14/08/2025
Стала доступною частина документа, під яким стоять підписи Голови АНБ та Директорів Нацрозвідки і ЦРУ США, в частині, де йде мова про можливість України виграти війну проти рф.
Документ розділений на чотири частини: "Внутрішньополітичні проблеми України", "Військові проблеми України", "Зовнішньополітичні проблеми України", "Економічні проблеми України", "Допомога союзників Україні".
Внутрішньополітичні проблеми.
1. Слабке, часом украй слабке стратегічне планування на всіх рівнях української виконавчої влади, яке не дозволяє Україні завчасно реагувати на очевидні перспективні загрози з боку рф.
2. Слабкий професійний рівень підготовки кадрового складу, - як вищого керівництва України, так і всієї виконавчої вертикалі.
3. Слабка виконавча дисципліна на всіх рівнях, яка не дозволяє вчасно, а іноді й узагалі, втілювати заплановані органами виконавчої влади рішення.
4. Загальний стабільно високий рівень корупції у державі, який, вочевидь,отримав центр координації, у вигляді ОПУ.
5. Небажання приймати та пов'язане з цим постійне зволікання з прийняттям непопулярних, проте життєво необхідних рішень для забезпечення обороноздатності й довготривалої стійкості України, що призводить до хронічної втрати ініціативи України у протистоянні з рф.
6. Слабка інформаційна політика, яку проводить влада України, яка залишилася на рівні 2022-го року.
7. Практична відсутність діалогу влади з громадянським суспільством, що призводить до зростаючої відірваності її від потреб і запитів населення.
8. Практична відсутність роботи кадрового ліфта в усій владній вертикалі. Слабо, ато й погано підготовлений професійно кадровий склад у ній майже не оновлюється. Натомість переміщується по посадах.
Військові проблеми України.
1. Украй низька дисципліна в ЗСУ навіть у порівнянні з такою ж низькою в армії рф. Вона призводить до СЗЧ і до відмов особового складу виконувати накази командування.
2. Низька підготовка командного складу всіх рівнів.
3. Відсутність посадового ліфта, який би виносив на вищі командні посади командирів, чиї підрозділи добре проявили себе на полі бою.
4. Майже абсолютна безкарність для представників командного складу всіх рівнів , які або не впоралися з виконанням своїх обов'язків, або ж віддавали злочинні чи волюнтаристські накази, які не відображають реальну ситуацію на полі бою.
5. Системна корупція зверху донизу.
6. Повільна і запізніла адаптація ЗСУ до методів бойових дій, які застосовує армія рф.
7. Недостатньо ефективна мобілізаційна політика, як вищої, так і середньої ланкок керівництва України, які відповідальні за її проведення - це призводить до системного кадрового "голоду" в ЗСУ.
8. Незадовільна, а іноді й вкрай погана робота ГШ ЗСУ та штабів нижчого рівня, як на стадії стратегічного й тактичного планування, так і на стадії забезпечення потреб підрозділів.
9. Незадовільна робота МОУ, яке не має досі "Центру Стратегічного планування", який би завчасно визначав перспективні виклики і пропонував перспективні рішення.
10. Низький професіональний рівень кадрового складу МОУ.
11. Слабкий рівень спеціалістів МОУ, які опікується проблемами ОПК, що призводить до проведення міністерством малоефективної промислової політики, яку МОУ проводить у сфері стимулювання розробки і запуску необхідних для ЗСУ систем озброєнь.
12. Низька ефективність, як наслідок системної корупції у сфері закупівель МОУ.
Зовнішньополітичні проблеми України.
1. Украй надмірна централізація у сфері переговорних процесів усіх рівнів, яка фактично призводить до ситуації, коли будь-які життєво важливі переговори, як і переговори другорядні врешті-решт замикаються на особі Президента України, який разом з ближнім оточенням втручається в проблемами, які апріорі не повинні стосуватися їхньої участі.
2. Нівелювання ролі МЗС ,яке перетворилося на технічний придаток ОПУ.
3. Погана професійна підготовка ключових довірених посадовців Президента України, яким той делегує свої переговорні повноваження (Умеров, Єрмак).
4. Відсутність у МЗС впливових інституцій, які б займалися профільним вивченням напрямків можливих у майбутньому переговорів та особливості персоналій, з якими такі переговори повинні проводитися. Це призводить до неякісної підготовки і, як правило, до невдач в переговорних процесах, особливо з країнами "Глобального півдня".
5. Незрозуміла кадрова логіка вищого керівництва України при призначенні на посади в дипломатичному корпусі, яка, вочевидь, не направлена на призначення на ключові посади достатньо підготовлених кар'єрних дипломатів, проте орієнтована на сумнівні призначення осіб, які мають протекцію з боку ОПУ та особисто Президента України.
6. Слабка маневровість президента України, як вищого перемовника від імені держави, - украй важко змінює своє амплуа, пристосовуючись до особливостей характеру співрозмовника та його манери ведення переговорів. Відтак, це все частіше призводить до непорозумінь у його спілкуванні з представниками світового бізнесу і політикуму. (с)
Борис Яковенко
