15/12/2025
Тяжко відшуковувати рівновагу між самопожертвою і гординею. Між розумом і мечем.
Перша половина XIII століття. Небачена біда стукає у кожний дім. Ординські тумени на порозі. І немає змоги спинити цю пагубу. Немає сили. А була!.. Та розвіялась по полях. Бо ганялись князі один за одним, брат за братом. Чварами, усобицями розоряли її, приводили орди половців, полки угрів, ляхів. Казали: це — моє, а те — моє ж. Дрібне нарікали великим! І кували самі на себе коромолу… Не слухали один одного. Кожен хотів бути вищим і верховодити над іншими. Ніхто не жадав поступитись першістю, якою не володіли. І навіть тоді, коли стріли ординців упали на порозі рідного дому, князі не поступились перед достойнішим. Гризлися, як щури, доки не стали падати мертвими.
І тепер, хто не сплатив у свій час важкої данини розумові, той вип’є гірку чашу поразки!
Роман української письменниці Раїси Іванченко «Золоті стремена» розповідає про непросте для нашої історії XIII століття: боротьбу з безжальним Сходом, підступи і зрадливість хитрого Заходу, проводячи читача життєвими перехрестями головних героїв, які не вибирали час для життя, але вибирали як це життя прожити.