Алея Пам’яті - Золотоніська громада, Садовий Проїзд, Zolotonosha (2025)

30/06/2025

Минає час, але біль від втрати не минає.

Валентин Чурута, один із перших золотонісців, хто назавжди закарбував своє ім’я у лавах Небесного Війська. Ще тоді, коли війна тільки розпочиналася, коли ми ще навіть уявити не могли, масштаби майбутнього лиха.

Сьогодні - 11-та річниця загибелі відважного сина України. Його життя обірвалося 30 червня 2014 року на одному з найбільш небезпечних тоді напрямків фронту Луганщини, де точилися важкі бої, де не вщухали ворожі обстріли, де земля уже в той час стала просякнутою кров'ю цвіту нації...

Час неможливо зупинити, проте він ніколи не зітре пам'яті людей, котрі віддали усе за Україну, за всіх нас.

Усі, хто знав і пам'ятає Валентина, згадайте сьогодні його добрим словом і тихою молитвою.

Схилімо голови в пошані перед тим, хто пішов у пекло війни у перших рядах добровольців тієї весни далекого 2014-гу року!

Детальний життєпис Валентина Чурути - https://zolo.gov.ua/churuta-valentyn-pavlovych/

Із усіма нашими Янголами-Захисниками ознайомлюйтесь на віртуальній Алеї Пам’яті:
Web - https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Facebook - https://www.facebook.com/memoryalleyzolo/
Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

19/06/2025

Ніби каже: "Не плач, рідна ненько, не плач,
Я промінчик тобі з неба кину,
Я Вкраїну любив, захищав усіх вас.
Я за вас на війні і загинув".

Повага, подяка, пошана... Це те, що відчуває кожна людина до найкращих синів України. Особливо в такі сумні дати. Сьогодні - річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Рік тому на Харківщині загинув Сергій Беценко. взірець українського чоловіка, воїна і батька.

Нехай світла пам'ять про Сергія Володимировича назавжди залишиться в серцях близьких, друзів та всіх, хто знав його. Вічна пам'ять та слава Герою!

Детальний життєпис Сергія Беценка - https://zolo.gov.ua/betsenko-serhiy-volodymyrovych/

Зі сторінками життя наших Янголів-Захисників знайомтесь на віртуальній Алеї Пам’яті: https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Facebook: https://www.facebook.com/memoryalleyzolo
Telegram: https://t.me/memoryalleyzolo

30/05/2025

Імена важливі завжди, проте й менш важливе світло, що людина залишає по собі. Кремезний українець, зі сталевим характером та відчайдушністю, фанат своєї родини, свого краю, своєї справи життя.

Ті, хто знав його близько, в один голос скажуть - за образом цього суворого, але справедливого чоловіка завжди стояла душа. Така велика і щедра, що могла обійняти кожного, хто цього потребує. За педантичним поглядом завжди проглядались переживання і постійне бажання - розвиватись самому, будувати, творити, навчати. Приносити користь!

А він творив. Щоденно, не рахуючи днів та ночей, не зважаючи на свій стан - фізичний чи морально-психологічний. Такою була філософія життя. Творив усюди, де міг. Для родини: дружини і двох прекрасних дітей. Для суспільства. Для школи, яка стала надважливою сторінкою його життя.

Уродженець Коврайських хуторів. Випускник ЧНУ. Учитель фізики, астрономії, інформатики, робототехніки у Золотоніській гімназії. Це все - формальні тези біографії. Головне те - як його обожнювали діти. За вміння розповісти про складне просто, за терпіння, за ту щиру посмішку, що зігрівала краще за сонце у часи найбільш складних наукових випробувань і змагань серед школярів області та країни.

Учитель, що був еталоном відданості освіті, вірив у кожного вихованця, як у власну дитину. Той, хто навчав не лише предметам, а й людяності, любові до ближнього і до рідної землі. Той, завжди міг розрядити атмосферу вдалими жартами. Хто жалів, любив, допомагав, був поблажливим, розуміючим. Той, хто дасть пораду та завжди скерує у потрібне русло. Той, до чиєї думки завжди прислухалися.

Сьогодні третя річниця, як не стало Сергія Петровича Різника!

Згадаймо, вшануймо пам’ять людини, котра залишила безмежні спогади в учнів, колег, друзів, родичів, родини… Пам’ять Людини, якій було не байдуже і яка точно знала - що таке рука допомоги. Людини, чиї життєві настанови згадують досі!

Із усіма нашими янголами-захисниками ознайомлюйтесь на віртуальній Алеї Пам’яті:

Web - https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Facebook - https://www.facebook.com/memoryalleyzolo/
Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

24/05/2025

Сьогодні минає третя річниця від чергового болісного дня, коли спинилось серце вірного сина свого народу, лишивши частинку себе у серцях рідних та близьких.

Ніхто не знав і навіть уявити не міг тієї травневої днини, скільки ще таких сердець ми будемо зустрічати вдома "на щиті". Тих, хто не лишився осторонь, коли рідна земля потребувала захисту.

Схиляємо голови! Дякуємо за відданість, за сміливість, за любов, яку Ігор дарував своїм близьким і своїй країні. Вічна та світла пам'ять!

Вічна слава кожному!
Ніхто не буде забутим!

Із усіма нашими Янголами-Захисниками ознайомлюйтесь на віртуальній Алеї Пам’яті:
Web - https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Facebook - https://www.facebook.com/memoryalleyzolo/
Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

17/05/2025

19 травня – День жалоби у Золотоніській громаді

https://zolo.gov.ua/19-travnia-den-zhaloby-u-zolotoniskiy-hromadi/

«На щиті» востаннє повернувся додому Захисник України, головний сержант механізованого взводу, житель нашого міста Дикальчук Володимир Миколайович. 19 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання захищаючи нашу Україну та кожного з нас Володимир Миколайович загинув…

Згідно із розпорядженням міського голови Золотоніської міської ради, 19 травня 2025 року в Золотоніській територіальній громаді оголошено День жалоби!

В глибокій скорботі низько схиляємо голови перед памʼяттю загиблого Героя, який поклав своє життя на вівтар свободи і незалежності України. Від імені жителів Золотоніської громади, виконавчого комітету, депутатського корпусу Золотоніської міської ради висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким полеглого Володимира.

Доземний уклін Герою!

Прощання із Володимиром Дикальчуком відбудеться у понеділок, 19 травня:

11:00 – Свято Успенський Собор міста Золотоноша, чин відспівування Героя;
11:45 – Меморіальний парк міста;
Далі скорботний кортеж вирушить до місця вічного спочинку на кладовище Алею Слави м. Золотоноша.

У цей день просимо приспустити Державні Прапори України на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій громади. Також на території громади заборонено проведення концертних розважальних та спортивних заходів у закладах культури, освіти та спорту, звучання розважальної музики на ринках, у закладах торгівлі та громадського харчування.

Віддати шану Захиснику – обов’язок кожного з нас!
Вічна пам’ять і вічна слава!

Виконавчий комітет Золотоніської міської ради

13/05/2025

У кожнім дні, що сонце нам дарує,
частинка їхніх душ - жертовних, світлих щирих.
Одвічна до них шана хай щоденно нас гуртує.
Це - їхня нагорода. Вона - найкраща серед всіх можливих!

Часто кажуть, що війна відбирає у нас найкращих. Мабуть у цьому є доля правди. Для кожної громади загиблий – це герой, який ціною власного життя подарував нам можливість радіти прийдешньому дню. Спокійний, врівноважений, ввічливий, сором’язливий, відповідальний, працьовитий – це все щирі епітети про Дмитра від односельчан із Кропивни.

Перебуваючи в районі н.п. Новомихайлівка Донецької області у складі зведеної групи від прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке» 11-го прикордонного загону ДПСУ та підрозділів 54 ОМБр він брав участь у запеклих боях з переважаючими силами противника, посиленими бронетанковою технікою.

13 травня 2022 року окупаційні війська завдали масованого артилерійського та мінометного удару по оборонних позиціях складу зведеної групи. Один зі снарядів влучив у бойову позицію, яку займав Дмитро, внаслідок чого військовослужбовець отримав осколкові поранення несумісні з життям.

Указом Президента України від 01.12.2022 р. № 818/2022 старший солдат Дмитро Макаревич нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вшануймо цього мужнього і вічно молодого хлопця!
І пам'ятаймо про усіх. Із першим променем сонця, і у вечірній тиші ми маємо берегти пам'ять про тих, чиє серце перестало битися за нашу свободу!

Вічна слава кожному!
Ніхто не буде забутим!

Детальний життєпис Дмитра Макаревича - https://zolo.gov.ua/makarevych-dmytro-anatoliyovych/
Із усіма нашими Янголами-Захисниками ознайомлюйтесь на нашій віртуальній Алеї Пам’яті - https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Наш Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

10/05/2025

Чи мужньо це – віддати все на світі?
Спокійний сон, обійми найдорожчі?
Заради волі, за майбутнє дітям?
Ти став солдатом в ці пекельні ночі!

Один із тих, хто пішов із перших днів. Ступити у полум’я війни, віддати себе на вівтар боротьби – це вчинок. Піднятися на поклик своєї країни - це завжди вчинок. Це про серце, яке б'ється з нею в унісон.

10 травня 2023 року пішов із життя Станіслав Сілінцов, старший солдат 118 ОМБр.

Свої 45 років прожив не дарма. Гарна родина, колеги, друзі. Та головне - син та донька. Ось перед ними і перед усіма такими ж дітьми, що втратили батьків на цій війні, маємо наш прямий обов'язок - не просто пам’ятати про полеглих, а й будувати таку країну, про яку мріяли ті, хто віддав за неї найдорожче. Будувати не для себе і заради себе. Будувати для цього осиротілого наступного покоління.

Вічна пам'ять кожному!
Ніхто не буде забутим!

Життєпис Станіслава Сілінцова - https://zolo.gov.ua/silintsov-stanislav-leonidovych/
Із усіма нашими Янголами-Захисниками ознайомлюйтесь на нашій віртуальній Алеї Пам’яті - https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Наш Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

09/05/2025

Цього дня трагічні сторінки історії нашої громади раніше доповнились одразу двічі. Назавжди в пам'яті занотувавши імена ще двох мужніх золотонісців, які захищали нас ціною свого життя.

Дві різні долі, хоча й одне покоління.
Два різних місця проживання, але одне рідне місто.
Дві різних військових звання, але життя прошите наскрізь одним покликанням - нести службу, нести користь.
Два різних роди військ, а задача ж звісно теж одна - захистити свою країну і свій народ!

🕯️ 09 травня 2018 року у віці 45-ти років пішов із життя Юрій Фурт.

Випускник Золотоніської гімназії. До участі в АТО був кадровим офіцером 223-го зенітного ракетного полку, місце базування якого - місто Стрий у Львівській області.

Майор, старший помічник начальника штабу з кадрів і стройової частини. Будучи досвідченим спеціалістом у такій специфічній, але таки важливій для війська сфері, міг будувати доволі успішну кар'єру.

Життя і обов'язок перед Присягою розпорядилися інакше. Похований у Стрию, на тамтешній Алеї Слави.

Цього ж дня, але вже шість років потому, місто сколихнула трагічна звістка про загибель Максима Жорнового. Випускник школи №3, надзвичайно турботливий, щирий й добрий , як його завжди характеризували містяни, виявився ще й неабияким мужнім.

Він також розпочав свій бойовий ще із того, далекого вже періоду: у 2015 році, не вагаючись, став Добровольцем, провівши згодом гідних чотири в 36-й окремій бригаді морської піхоти. Наскільки гідних, що вже у 2016 році був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичні операції».

Тож цілком очікувано, що 2022-й рік не міг оминути цього завзятого воїна. Знову обов'язок у серці покликав на передову. Цього разу в не менш важливий підрозділ, ставши стрільцем-снайпером тоді ще батальйону К-2 у складі 54-ї ОМБр. Тут не пройшли повз нього поранення та контузія, але побратимів він не лишив. Свою місію старший солдат Жорновий стійко виконував до кінця...

За мужність та стійкість Максим був нагороджений почесною відзнакою «Хрест 54 ОМБР», а також медаллю «Золотий тризуб» від Міністерства оборони України.

Похований на кладовищі у Згарях.

💔🙏🇺🇦
Сьогодні згадаймо двох символів невпинної боротьби українських захисників за мир і свободу. Вшануймо цих золотонісців, котрі, на жаль, здобули собі Вічне життя вже у Небесному Легіоні.

Спочивайте з миром, хлопці. Тепер ваша справа — жити в серцях та бути прикладом. Наша ж - не забувати і не розчарувати!

Вічна пам'ять! Ніхто не буде забутий! 🇺🇦

Із усіма нашими Янголами-Захисниками завжди ознайомлюйтесь на віртуальній Алеї Пам’яті - https://zolo.gov.ua/memoryalley/
Наш Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

02/05/2025

03 травня – День жалоби у Золотоніській громаді!

https://zolo.gov.ua/03-travnia-den-zhaloby-u-zolotoniskiy-hromadi/

Згідно із розпорядженням міського голови Золотоніської міської ради від 02 травня 2025 року, у зв’язку з похованням жителя громади Гордієнка Ігоря Михайловича, який поклав своє життя на вівтар свободи і незалежності України, 03 травня 2025 року в Золотоніській територіальній громаді оголошено День жалоби!

У глибокій скорботі низько схиляємо голови перед памʼяттю Ігоря Михайловича! Від імені жителів Золотоніської громади, виконавчого комітету, депутатського корпусу Золотоніської міської ради висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким померлого Захисника. Доземний уклін!

Прощання із Захисником відбудеться завтра, 03 травня:

11:00 - Свято Успенський Собор міста Золотоноша, чин відспівування Захисника;
11:45 - Меморіальний парк міста;

Далі скорботний кортеж вирушить до місця вічного спочинку на кладовище Алею Слави м. Золотоноша.

У цей день просимо приспустити Державні Прапори України на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій громади. Також на території громади заборонено проведення концертних розважальних та спортивних заходів у закладах культури, освіти та спорту, звучання розважальної музики на ринках, у закладах торгівлі та громадського харчування.

Віддати шану Захиснику – обов’язок кожного з нас!
Вічна пам’ять і вічна слава!

Виконавчий комітет Золотоніської міської ради.

28/04/2025

Рік тому, виконуючи свій військовий обов’язок, на Запорізькому напрямку загинув Єлховіков Вадим Вікторович.

Уродженець Криму, екс-житель Деньгів та Кропивни, а з 2013-го року - Золотоноші. разом з дружиною та дітьми.

Його ім'я стало символом самовідданості та мужності у виконанні обов'язку. Його життєве кредо було простим і благородним - завжди ставити інших на перше місце, завжди приходити на допомогу. Це підтверджується не лише словами, а й діями, особливо в 2022 році, коли Вадим Вікторович вирішив добровільно приєднатися до Збройних Сил України.

Його пам'ять буде жити у серцях тих, кого він торкнувся своєю добротою та сміливістю.

Слава Герою!

Життєпис Вадима Єлховікова - https://zolo.gov.ua/yelkhovikov-vadym-viktorovych/
Із усіма нашими Янголами-Захисниками ознайомлюйтесь на нашій віртуальній Алеї Пам’яті - https://zolo.gov.ua/memoryalley/

Наш Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

27/04/2025

Сьогодні, у Провідну неділю, Золотоніська громада вшановує пам'ять двох земляків, котрі, відчайдушно боронячи свою країну, рівно рік тому відійшли у вічність.

Сержант Ігор Удовиченко із Золотоноші і солдат Денис Бойко із Благодатного.

Ми пам’ятаємо їхню незламність та відвагу!
Їхні подвиги ніколи не будуть забуті!

За нами правда та справедливість!
Україна переможе!

Вічна слава Героям!

Із усіма нашими Янголами-Захисниками ознайомлюйтесь на нашій віртуальній Алеї Пам’яті - https://zolo.gov.ua/memoryalley/

Життєпис Ігоря Удовиченка - https://zolo.gov.ua/udovychenko-ihor-vasylovych/
Життєпис Дениса Бойка - https://zolo.gov.ua/boyko-denys/

Наш Telegram - https://t.me/memoryalleyzolo

Алея Пам’яті - Золотоніська громада

30/06/2025

19/06/2025

30/05/2025

24/05/2025

17/05/2025

13/05/2025

10/05/2025

09/05/2025

02/05/2025

28/04/2025

27/04/2025

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category